Рішення

від 10.09.2024 по справі 910/6975/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2024 Справа № 910/6975/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прібіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Солюшн»

про стягнення 3 656 368,87 грн.

представники сторін:

від позивача - Кошик М.Й.

від відповідача - Павлік І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прібіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Солюшн» про стягнення 3 656 368,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № 231226/2 від 26.12.2023

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалу про відкриття провадження у даній справі судом направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідача відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив не надано, позовні вимоги не заперечено.

У судовому засіданні 06.08.2024 представником відповідача заявлено клопотання про відкладення для ознайомлення з матеріалами справи. З урахуванням строку розгляду даної справи та підтвердженого факту своєчасного отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження судом відмовлено у задоволенні клопотання про чергове відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 06.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2024.

Представником позивача 09.09.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заяву про відмову в позові в частині стягнення 1 004 951,01 грн. основного боргу у зв`язку зі сплатою відповідачем відповідної грошової суми платіжною інструкцією №1212 від 21.06.2024 (після порушення провадження у справі).

Представником відповідача через відділ діловодства суду 10.09.2024 надано заяву про часткове повернення грошових коштів з долученням копії платіжної інструкції №1212 від 21.06.2024.

У судовому засіданні 10.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем укладено 26.12.2023 договір поставки № 231226/2, за умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу узгоджені додатками мінеральні добрива.

Додатком №3 від 19.01.2024 сторони у справі погодили поставку 400 тон карбаміду загальною вартістю 7 960 008,00 грн.

Пунктом 8 додатку №3 від 19.01.2024 кінцевим терміном поставки визначено 29.02.2024.

Платіжною інструкцією №8061 від 22.01.2024 позивачем перераховано відповідачу визначену додатком №3 повну вартість товару.

Відповідно до видаткових накладних №240222-1 від 01.02.2024, №240206-4 від 06.02.2024, №240207-9 від 07.02.2024, №240222-1 від 22.02.2024, №240222-9 від 22.02.2024 та №240224-1 від 24.02.2024 відповідачем загалом поставлено 280 тон карбаміду вартістю 5 572 005,60 грн.

Поставка залишку оплаченого позивачем карбаміду вагою 120 тон та загальною вартістю 2 388 002,40 грн. не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, сторонами у справі 25.03.2024 погоджено додаток №6 до договору № 231226/2 від 26.12.2023, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити не пізніше 05.04.2024 аміачну селітру вагою 300 тон та загальною вартістю 4 950 000,00 грн.

Платіжною інструкцією №13191 від 25.03.2024 позивачем перераховано відповідачу визначену додатком №6 повну вартість товару.

Відповідно до видаткових накладних №240330-4 від 30.03.2024, №240404-3 від 04.04.2024 та №240405-14 від 05.04.2024 відповідачем загалом поставлено 250 тон карбаміду вартістю 4 125 000,00 грн.

Відповідачем не виконано свої зобов`язання в частині поставки оплаченої аміачної селітри у кількості 50 тон вартістю 825 000 грн.

Наведені обставини не заперечувались представником відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, відповідачем загалом не виконано свої зобов`язання в частині поставки оплаченого позивачем товару загальною вартістю 3 213 002,40 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

За приписами частини другої статті 693 Цивільного кодексу України покупець має право у випадку прострочення передачі оплаченого товару вимагати від продавця передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем направлено відповідачу лист №250424 від 25.04.2024 про повернення коштів попередньої оплати.

Факт отримання листа відповідачем підтверджено, проте дату отримання ним не зазначено.

Відповідно до доданої до заяви про часткову відмову від позову від 09.09.2024 копії квитанції №1264583 та опису вкладення ТОВ «Е-пошта» представником позивача лист №250424 від 25.04.2024 (у тому числі) було направлено лише 09.09.2024.

У той же час, платіжна інструкція відповідача №1212 від 21.06.2024 містить у графі призначення платежу посилання на №250424 від 25.04.2024.

Таким чином, єдиною доведеною належними доказами датою, коли відповідач поза розумним сумнівом був обізнаним про реалізацію позивачем свого суб`єктивного права відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України та про трансформацію обов`язку відповідача з передачі товару у грошове зобов`язання з повернення коштів попередньої оплати є 21.06.2024.

Суд наголошує, що у даному випадку 21.06.2024 не є встановленою судом датою виникнення грошового зобов`язання відповідача, а лише є доведеною поза розумним сумнівом належними доказами найбільш рання дата існування цього зобов`язання. Відповідно, надання примусового захисту права позивача на нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання у даному випадку має обраховуватись саме з цієї дати.

Враховуючи заяву позивача про відмову від частини вимог про стягнення основного боргу та її доведеність відповідними доказами Господарський суд міста Києва приймає заяву позивача та закриває провадження у справі в частині стягнення 1 004 951,01 грн. основного боргу на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно, суд задовольняє вимогу про стягнення 2 208 051,39 грн. основного боргу. Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 8.4 договору № 231226/2 від 26.12.2023 встановлено, що за порушення строків поставки товарів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки.

Судом перевірено розрахунки позивача позовної вимоги про стягнення пені за загальний період часу з 01.02.2024 до 30.05.2024 та встановлено його арифметичну вірність.

За таких обставин Господарський суд міста Києва задовольняє вимогу позову про стягнення з відповідача 368 662,04 грн. пені.

Крім вимог про стягнення грошових коштів попередньої оплати та пені, позивачем заявлено вимоги про стягнення 38 165,71 грн. трьох процентів річних та 35 538,72 інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

За позитивно-правовими приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Право на отримання інфляційних втрат виникає у кредитора у момент прострочення виконання боржником свого грошового зобов`язання.

Істотною умовою застосування наведеної правової норми до правовідносин є факт наявності у боржника саме грошового зобов`язання.

У даному випадку первісне зобов`язання відповідача є зобов`язанням продавця передати оплачену покупцем річ. Іншими словами зобов`язання відповідача не є грошовим.

У той же час, судом встановлено, що позивачем реалізоване право, встановлене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що датою нарахування відсотків та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України у даному випадку має обчислюватись з 21.06.2024

У той же час, позивачем три проценти річних та інфляційні втрати розраховані з 01.02.2024 включаючи період часу, коли відповідач взагалі не був носієм грошового зобов`язання.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про здійснення нарахувань до повного виконання рішення в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи недоведеність розумної необхідності застосування судом права, встановленого частиною десятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України у задоволенні відповідного клопотання судом відмовлено.

У той же час суд задовольняє вимоги про стягнення нарахувань на підставі статті 625 Цивільного кодексу України частково (за період часу з 21.06.2024 до 10.09.2024 від суми боргу 2 208 051,39 грн.) у розмірі: 13 248,31 грн. інфляційних втрат та 14 841,00 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 129 та частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам позову.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Солюшн» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського 15, офіс 10; ідентифікаційний код 44950104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прібіс» (49000, місто Дніпро, вулиця Новобудівельна 5-А; ідентифікаційний код 40728265) 2 208 051,39 грн. основного боргу; 368 662,04 грн. пені; 13 248,31 грн. інфляційних втрат; 14 841,00 грн. трьох процентів річних та 43 317,04 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 1 004 951,01 грн. основного боргу.

4. В іншому - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.09.2024

Суддя Т.Ю.Кирилюк