Ухвала

від 12.09.2024 по справі 918/612/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про участь учасника справи у судовому засіданні

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

12 вересня 2024 року м. РівнеСправа № 918/612/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву представника кредитора Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (Івасенко С.М.) про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 липня 2023 року, прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 16 липня 2024 року.

Ухвалою суду від 16 липня 2024 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича. Оприлюднено на офіційному вебсайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року визнано грошові вимоги кредиторів Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" у розмірі 25 471 грн 33 коп. (друга черга вимог) та Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" в розмірі 56 260 грн 60 коп. (друга черга вимог). Призначено засідання господарського суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 10 вересня 2024 року.

В подальшому, ухвалою суду від 10 вересня 2024 року відкладено розгляд підсумкового засідання на 24 вересня 2024 року.

10 вересня 2024 року через підсистему "Електронний суд" представник кредитора Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" ( ОСОБА_2 ) повторно звернулася з заявою про надання можливості участі у всіх судових засіданнях по справі №918/612/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. В зазначеній заяві представник кредитора зазначає про суперечність мотивів суду викладених в ухвалі від 27 серпня 2024 року щодо відмови у проведенні всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №905/2371/21.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи та їх представники наділені правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні суду.

Частиною 4 статті 197 ГПК України передбачено, що учасники справи та їх представники беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В заяві від 10 вересня 2024 року представник кредитора наводить постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі №905/2371/21, де зазначено, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.

Однак, суд звертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі №905/2371/21 розглядаються обставини за яких ухвалою суду першої інстанції задоволено заяву про участь про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та постановлено проведення судового засідання, призначеного на конкретно визначену дату. В такому судовому засіданні судом було оголошено перерву.

Верховний суд зазначає про те, що оголошення перерви у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час

Оголошення перерви у судовому засіданні не впливає на розвиток господарського процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Проаналізувавши наведену представником кредитора судову практику вбачається відмінність фактичних обставин справи з наведеними.

Зокрема, в справі №918/612/24 ухвалою суду від 12 липня 2024 року представнику боржника було задоволено клопотання про проведення відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів - 16 липня 2024 року, а в частині заяви щодо проведення інших судових засідань в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року судом відмовлено в задоволенні заяв представника Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" та арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича з викладенням відповідних мотивів такої відмови.

З матеріалів справи вбачається, що перерв у судових засіданнях по справі №918/612/24 оголошено не було. Отже, фактичні обставини справи №918/612/24 не відповідають тим, які наведені в справі №905/2371/21.

Крім того, згідно статі 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Рішення Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 у справі «DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS»).

Теоретично, з цього випливає, що задоволення судом вимог кредитора про проведення усіх судових засідань по справі №918/612/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів перш за все порушить зазначений принцип рівності стосовно представника боржника, якій було попередньо відмовлено у вимозі щодо інших судових засідань в режимі відеоконференції.

Повертаючись до постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі №905/2371/21 слід відзначити й те, що в даній справі в ухвалі суду першої інстанції про задоволення відеоконференції сказано, що участь у судових засіданнях можлива лише в режимі відеоконференції, у зв`язку з існуванням реальної загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справ в умовах воєнної агресії проти України.

Безспірно, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

Проте, у справі №905/2371/21 встановлено, можливість участі єдиним способом, якого був позбавлений представник.

Для порівняння, в пункті 6 ухвали суду від 01 липня 2024 року справи №918/612/24 роз`яснено учасникам справи, що останні мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Отже, суд в рекомендаційному порядку роз`яснив учасникам право участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, при цьому не обмеживши участь лише в дистанційному порядку.

Абзац 1 частини 2 статті 197 ГПК України встановлює, що учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Дана норма не містить припису щодо певної кількості поданих заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак і не містить чіткої вказівки про єдину (одну) заяву на всі судові засідання. До слова, в наведеній представником кредитора судовій практиці частина 2 статті 197 ГПК України не наводиться.

Згідно частин 3,4 статті 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

З цього випливає, що головуючий може самостійно вирішувати питання, що стосуються розгляду справи для належного забезпечення завдань господарського судочинства.

Не слід виключати імовірність щодо зміни представника, доповнення представницького складу в ході судового розгляду справи, явку представника в судове засідання особисто, тим паче якщо йдеться про розгляд справи про неплатоспроможність. Як наслідок, задоволення заяви на всі судові засідання в режимі відеоконференції конкретному представнику поставить перш за все суд у суперечливе становище, адже такий представник теоретично весь подальший час має залучатися в судове засідання в режимі відеоконференції, що має бути відображено в протоколі судового засідання, аж до моменту подання заяви учасником про припинення повноважень відповідного представника.

Окрім цього, відмовляючи в частині проведення інших судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суд не позбавляє учасника процесуального права звернення з заявою на інше судове засідання, коли відомі дата та час такого судового засідання.

Суд нагадує, що 19 жовтня 2023 року набув чинності Закон України № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи", яким внесено зміни до ГПК України, зокрема в частині Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Абзац 2 частини 8 статті 6 ГПК України закріплює, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри.

Як вбачається з матеріалів справи кредитор Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" має зареєстрований електронний кабінет.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що механізм подачі певної заяви станом на сьогоднішній день є значно скорочений, що спрощує можливість подачі відповідної заяви або клопотання. А отже, відсутні перешкоди для звернення з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, коли відомі дата та час відповідного судового засідання.

Згідно матеріалів справи, судове засідання було призначено на 10 вересня 2024 року на 10 годину 20 хвилин. Заява представника кредитора Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" від 10 вересня 2024 року надійшла о 10 годині 20 хвилин, що прослідковується з відмітки, проставлено відділом канцелярії та документального забезпечення суду. В подальшому, ухвалою суду від 10 вересня 2024 року відкладено розгляд справи на 24 вересня 2024 року.

Відповідно до зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність розгляду поданої заяви від 10 вересня 2024 року представником Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" в контексті участі представника кредитора (Івасенко С.М.) в судовому засіданні призначеному на 24 вересня 2024 року на 11 годину 20 хвилин.

Для прикладу, з пунктів 52-53 постанови Верховного Суду від 16 травня 2024 року по справі №927/1495/23 вбачається, що заяву позивача про участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції не було розглянуто чим порушено вимоги ст. 197 ГПК України та принцип рівності сторін. Позивач, як наслідок, мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Тому, в даному випадку, суд має запобігти правомірному очікуванню та забезпечити дотримання норм процесуального законодавства в тому числі й принципу рівності сторін.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції" № 5041-VI від 04 липня 2012 року до повного забезпечення функціонування системи відеоконференцзв`язку в усіх судах України учасники судового процесу можуть брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах.

При проведенні Господарським судом Рівненської області бронювання у підсистемі відеоконференцзв`язку через онлайн систему бронювання за електронною адресою https://vkz.court.gov.ua/ встановлено, що у Господарському суді Рівненської області наявна можливість для проведення відеоконференції.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, суд задовольняє заяву представника кредитора Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (Івасенко С.М.) про участь у судовому засіданні 24 вересня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись ст. ст. 6,7,8,11,15,197,198,234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника кредитора Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (Івасенко С.М.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні 24 вересня 2024 року на 11 годину 20 хвилин - задовольнити.

2. Відмовити в частині заяви про участь у судових засідання в режимі відеоконференції в частині проведення інших судових засідань в режимі відеоконференції.

3. Копію ухвали направити кредитору Акціонерному товариству "УКРСИББАНК" на електронну адресу (електронний суд).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.09.2024 року.

Суддя Вадим Торчинюк