Рішення

від 04.09.2024 по справі 921/383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/383/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1 Західного офісу Державної аудиторської служби

позивача 2 Великогаївської сільської ради

позивача 3 Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"

про: визнання недійсними додаткових угод до договору №130 від 10.02.2021: №2 від 24.09.2021; №3 від 22.10.2021; №4 від 26.11.2021; №5 від 15.12.2021; №6 від 23.12.2021; стягнення грошових коштів в сумі 27 650,87 грн.

за участі прокурора: Вигонна І.В. - довіреність,

позивача 1: Стефанів І.І. - представник;

відповідача: Гайдук У.П.- представник.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Тернопільської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби; Великогаївської сільської ради; Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради до ТОВ "Тернопільелектропостач" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на встановлення факту безпідставного укладення додаткових угод до договору постачання продукції, якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

У підготовче засідання 26.06.2024 прокурор та представник позивача 1 прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Повноважні представники позивача 2 та позивача 3 у судове засідання не прибули. Водночас від позивача 3 надійшов лист №76 від 12.08.2024 про розгляд справи без участі представника.

Від позивача 2 жодних заяв чи клопотань не надходило, хоча про дату, час та місце слухання справи останній повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, в матеріалах справи наявні довідки про доставку електронних листів через систему "Електронний суд".

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні підтримала подану заяву про визнання позову №б/н (вх. №6786) від 28.08.2024 та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Окрім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради було проведено процедуру закупівлі UA-2021-02-10-008425-а щодо закупівлі - код ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія, обсягом 70000 кВт/год за бюджетні кошти очікуваною вартістю 166 712,62 грн з ПДВ.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій у відкритих торгах взяв участь 1 учасник, який і став переможцем, а саме TOB "Тернопільелектропостач" з ціновою пропозицією 166 712,62 грн з ПДВ.

За результатами проведеної закупівлі між ТОВ "Тернопільелектропостач" (далі - Постачальник) та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №130 від 10.02.2021 (далі-Договір), згідно із п. 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) у кількості 70000 кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з умовами викладеними у п.3.1 укладеного правочину постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 01.02.2021 до 31.12.2021 включно.

У розділі 5 угоди сторони визначили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії. Так, загальна сума Договору становить 166 712,62 грн, у тому числі ПДВ 27 785,44 грн. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

В силу п.13.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Згідно п.13.7. правочину у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коди на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару (належним чином оформлена довідка/інформація (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або її регіональними представництвами, ДП "Держзовнішінформ", іншим уповноваженим на те органом, або довідку з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку".

В будь - якому випадку підвищення ціни товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадку, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Відповідно до п.п.13.8., 13.9. укладеної угоди Постачальник має повідомити про зміну будь - яких умов договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь - яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь - яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку та умови, що така зміна не призведе до збільшення визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Невід`ємною частиною спірного Договору є: Додаток №1 Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток №А до Заяви-приєднання; Додаток №2 Комерційна пропозиція Постачальника та Додаток №3 Договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії.

У Додатку А до Заяви - приєднання сторони визначили перелік об`єктів Споживача та обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Зазначена вище Заява-приєднання містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.02.2021. З моменту її акцептування в установленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

В обраній Споживачем комерційній пропозиції "Індивідуальна" (додаток №2 до Договору) контрагенти узгодили, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 1,984674 грн за 1кВт/год (без ПДВ) та включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку та тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за 1кВт/год (без ПДВ). У Додатку №2 передбачена оплата за фактичну відпущену протягом розрахункового періоду електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку і наданих Постачальником рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий Споживачем третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений Споживачу на третій робочий день і Споживач з рахунком ознайомлений.

Крім того, у додатку №3 до Договору контрагенти визначили договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії по кожному об`єкту (без урахування субспоживачів, якщо такі є) на 2021 рік.

У подальшому, між TOB "Тернопільелектропостач" та Відділом було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- у Додатковій угоді №1 від 03.09.2021 сторони домовилися внести зміни в п.2.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 64,5 тис. кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору." Також сторони погодили внести зміни в п.5.1., виклавши в наступній редакції: "Ціна договору становить 166 568,67 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 27761,45 грн." Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,15205 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода вважається укладеною з 01.08.2021 та діє до 31.12.2021;

- у Додатковій угоді №2 від 24.09.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 59,42 тис. кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору." Також сторони погодили внести зміни в п.5.1., виклавши в наступній редакції: "Ціна договору становить 166 566,14 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 27761,02 грн." Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,336 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021;

- у Додатковій угоді №3 від 22.10.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 54,07 тис. кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору." Також сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,567264 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода вважається укладеною з 01.09.2021 та діє до 31.12.2021;

- у Додатковій угоді №4 від 26.11.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 50,33 тис. кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору." Також сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 2,75749 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода вважається укладеною з 01.10.2021;

- у Додатковій угоді №5 від 15.12.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 45,82 тис. кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору." Також сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,03048 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода вважається укладеною з 01.11.2021;

- у Додатковій угоді №6 від 23.12.2021 сторони погодили внести зміни в п.2.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 41,67 тис. кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору." Також сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,33049 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода вважається укладеною з 01.11.2021;

- у Додатковій угоді №7 від 31.12.2021 сторони погодили внести зміни в п.5.1. договору, виклавши в наступній редакції: "Ціна договору становить 156 827,37 грн, у тому числі ПДВ 26 137,90 грн."

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для укладення вищезазначених додаткових угод слугували листи-повідомлення ТОВ "Тернопільелектропостач", в яких зазначено, зокрема що:

- №5395/12 від 20.08.2021: у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 10.08.2021 №121/150, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 47,30%;

- №5954/12 від 15.09.2021 : у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 26.08.2021 №121/174, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 45,57%;

- №6248/12 від 27.09.2021: у відповідності до довідки, виданої Торгово - промисловою палатою України від 16.09.2021 №2417/08.0-7.3 середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 53,53%;

- №6646/12 від 22.10.2021: у зв`язку зі зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з 01.10.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 2,75749 грн (без ПДВ);

- №7866/12 від 18.11.2021: у зв`язку зі зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з 01.11.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 3,03048 грн (без ПДВ);

- №8077/12 від 25.11.2021: у відповідності до статистичних даних та аналізів, отриманих з офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" www.oree.com.ua середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" значно збільшилась, зокрема за 10 днів листопада 2021 року середньозважена ціна електричної енергії склала величину 3,37495 грн кВт/год, що на 31,40% більше ціни за 1 декаду жовтня 2021 року. У зв`язку зі зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з 01.11.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 3,33049 грн (без ПДВ).

За даними актів прийняття - передавання товарної продукції Постачальник поставив своєму контрагенту електричну енергію в наступному об`ємі :

- Акт №1 від 28.02.2021, обсяг - 8380 кВт/год, на суму 19 957,90 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 31.03.2021, обсяг - 7426 кВт/год, на суму 17 685,80 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 30.04.2021, обсяг - 6250 кВт/год, на суму 14 885,03 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 31.05.2021, обсяг - 4292 кВт/год, на суму 10 221,85 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 30.06.2021, обсяг - 2359 кВт/год, на суму 5 618,21 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 31.07.2021, обсяг - 898 кВт/год, на суму 2 138,68 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 31.08.2021, обсяг - 1038 кВт/год, на суму 2 472,11 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 27.09.2021, обсяг - 2306 кВт/год, на суму 5 955,16 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 03.11.2021, обсяг - 1772 кВт/год, на суму 7 220,98 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 08.12.2021, обсяг - 5737 кВт/год, на суму 22 928,40 грн з ПДВ;

- Акт №1 від 24.12.2021, обсяг - 11 946 кВт/год, на суму 47 743,25 грн з ПДВ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради з лютого по грудень 2021 року сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 156 827,37 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, за поставлену електричну енергію в обсязі 52404 кВт/год.

Водночас за період з лютого по серпень 2021 року по ціні 2,3816088 грн Відділом оплачено 78 934,74 грн за поставлену електричну енергію, а за вересень - грудень 2021 року останній повинен був сплатити кошти в сумі 50 241,76 грн по ціні 2,582460 грн.

Як зазначає прокурор, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов закупівлі, шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №1 відсоток збільшення ціни на товар склав 8,433% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №2 відсоток збільшення ціни на товар склав 8,55% від ціни за Додатковою угодою №1 та 17,70% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №3 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №2 та 29,35% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №4 відсоток збільшення ціни на товар склав 7,41% від ціни за Додатковою угодою №3 та 38,94% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №4 та 52,69% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №5 та 67,84% від первісної ціни за результатами торгів.

Таким чином, з урахуванням всіх Додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 41 670 тис. кВт/год замість 70 000 кВт/год за основним Договором.

Отже, відповідач передав позивачу меншу кількість товару, а позивачем внаслідок незаконного укладення Додаткових угод надміру сплатив 27 650,87 грн.

Відтак, на думку прокурора, додаткові угоди 2-6 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради. Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до положень п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №-2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

На виконання вимог, установлених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", окружна прокуратура листом №50-89-2928ВИХ-24 від 04.04.2024 повідомила Західний офіс Держаудитслужби про порушення інтересів держави внаслідок укладення спірних додаткових угод та наявність підстав для визнання їх недійсними . Зазначеним листом також звернуто увагу на те, що позивачем 1 не вжито заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.

У відповідь Держаудитслужба листом №131913-17/1084-2024 від 16.04.2024 повідомила Тернопільську окружну прокуратуру про те, що заходи не вживалися у зв`язку з відсутністю правових підстав, і вживатися заходи позовного характеру шляхом звернення в суд не будуть.

Однак, з огляду на перелічені вище законодавчі приписи та фактичні обставини, судом критично оцінюються такі твердження органу, котрий уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Як наслідок, суд погоджується із доводами прокурора про те, що зібраними у справі доказами підтверджується бездіяльність контролюючого органу - позивача 1 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Великогаївської сільської ради та Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва порушених інтересів держави органами прокуратури.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на: наявне порушення майнових інтересів територіальної громади у бюджетній сфері та необхідність їх захисту; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснює захисту порушених інтересів.

Також, слід врахувати, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10, ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону, (ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Таким чином, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування Відділом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Великогаївської сільської ради відповідний запит №50-89-2929ВИХ-24 від 04.04.2024, якими повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання органом самоврядування заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом.

Однак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використав. У відповідь Великогаївська сільська рада у листі №676 від 22.05.2024 повідомила, що не буде звертатись із позовною заявою та не заперечує щодо звернення окружною прокуратурою із позовною заявою до суду.

Згідно п.1.1. Положення Відділ культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради є самостійним структурним підрозділом Великогаївської сільської ради, утворюється нею і в межах території ради забезпечує виконання покладених на відділ завдань.

Відповідно до п.8.1. Положення відділ утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.

За висновками КГС ВС, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Отже, Відділ є стороною договору про закупівлю товарів за державні кошти, та юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, і здійснює процедуру закупівель товарів і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України, а тому визначений одним з позивачів у даному спорі, який своєчасних заходів до усунення виявлених у процесі досудового розслідування порушень не вжив.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Відділу відповідний запит №50-89-29306Вих-24 від 04.04.2024, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання Відділом заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом.

Як вбачається із відповіді у листі №41 від 25.04.2024, Відділ повідомив, що не заперечує щодо звернення з відповідним позовом прокуратурою.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт та послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, у справі № 918/313/17 від 27.02.2018, у справі № 912/989/18 від 21.03.2019.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Враховуючи вищевикладене, нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів держави, його бездіяльність, а також бездіяльність Відділу, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог суд вказує на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні, добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що ТОВ "Тернопільелектропостач" під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону, збільшено ціну електроенергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на електричну енергію як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод. Жоден із документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод, не містить інформації про коливання ціна на електричну енергію на ринку у період з дати укладення попередньої Додаткової угоди, якою збільшено ціну на товар, до дати звернення Постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару (або ж дати укладення наступної Додаткової угоди).

Як зазначалось вище, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов Договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, що призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №1 відсоток збільшення ціни на товар склав 8,433% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №2 відсоток збільшення ціни на товар склав 8,55% від ціни за Додатковою угодою №1 та 17,70% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №3 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №2 та 29,35% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №4 відсоток збільшення ціни на товар склав 7,41% від ціни за Додатковою угодою №3 та 38,94% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №4 та 52,69% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №5 та 67,84% від первісної ціни за результатами торгів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24 січня 2024 року вирішено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від первісно встановленої ціни в договорі та, зокрема, зазначено про таке.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

При розгляді інших справ Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі № 927/284/21)).

Будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10 % у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, за висновками касаційної інстанції, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшений обсягів поставленої продукції.

Варто також звернути увагу учасників спору на те, що правова норма щодо зміни ціни за одиницю товару застосовується лише в тому разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

В той же час, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

При цьому суд вважає, що беручи участь у процедурі публічних закупівель Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору. Адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупівлі товару. Тому, на момент укладення договору від 10.02.2021, ТОВ "Тернопільелектропостач" було відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно зі змістом поданої тендерної пропозиції.

Водночас, Товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало його, спонукуючи в подальшому Відділ до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

В свою чергу, при ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові Верховного Суду від у справі № 927/491/19, в постанові Великої Палати Верховного Суду № 917/1062/21 від 02.11.2021.

Як наслідок, на переконання суду, у документі, який видає компетентна організація з приводу коливання ціни на відповідному ринку товарів, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Як установив суд, наявні в матеріалах справи довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №121/150 від 10.08.2021, №121/174 від 26.08.2021, довідки Торгово - промислової палати України №2417/08.2-7.3 від 16.09.2021, №2704/08.0-7.3 від 13.10.2021, №2978/08.0-7.3 від 09.11.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладення договору до дати укладення відповідних додаткових угод.

У довідках зазначено, що інформація, яка у них надана, вважається досить вірогідною, але ТПП України не може гарантувати факт її достовірності, а також довідки носить виключно інформативний характер.

Отже, вказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, в них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь - які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Ураховуючи, що у спірних правовідносинах недотримані визначені преамбулою та статтею 3 Закону принципи процедури закупівлі, то суд вважає, що додаткові угоди №2-6 слід визнати недійсними на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про повернення грошових коштів, слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки оспорювані додаткові угоди визнані судом недійсними та не породжують правових наслідків, договірні відносини між третьою особою та відповідачем щодо ціни електричної енергії мають регулюватися Договором від 10.02.2020. Натомість, на виконання умов додаткових угод Відділом загалом було оплачено 156 827,37 грн.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 27 650,87 грн. Ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу 3, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині позовних вимог.

З приводу заяви про визнання позову суд зазначає, що в ході судового розгляду цього спору судом не встановлено, що таке визнання позовних вимог порушує вимоги законодавства або права інших осіб, що не є учасниками цієї справи.

Згідно з ч. 4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладені процесуальні норми, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки таке клопотання подане прокурором, то судовий збір у розмірі 9095,28 грн слід повернути Тернопільській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 24.09.2021 до договору №130 від 10.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 22.10.2021 до договору №130 від 10.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.11.2021 до договору №130 від 10.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 15.12.2021 до договору №130 від 10.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

7. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 23.12.2021 до договору №130 від 10.02.2021, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради (р/р UA378201720344230010000104907, отримувачем є Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (ЄДРПОУ 43686108)) грошові кошти в сумі 27 650 (двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 87 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

10. Повернути Тернопільській обласній прокуратурі (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкцій №1010 від 05.06.2024, на суму 18168 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 12.09.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко