ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"09" вересня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/606/23
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
за участю представників:
прокуратури - Пєскова Ю.В.
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
розглянувши заяву ТОВ "ЕНЕРГОРЕСУРС ХАРКІВ" вх. №20270 від 12.08.2024 по справі
за позовом: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, Міськрада, позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (далі - ТОВ "Енергоресурс Харків", Товариство, відповідач) про стягнення з відповідача 1 678 229,74 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності в період з 01.04.2021 по 28.02.2022 (далі - спірний період) без правовстановлюючих документів.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 31.10.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі №922/606/23 скасовано, а справу №922/606/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 05.12.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2023 було прийнято справу до розгляду, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" на користь Харківської міської ради 1 678 229,74 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" на користь Харківської обласної прокуратури 25 173,46 грн судового збору.
24.05.2024 на виконання зазначеного рішення були видані накази суду.
12.08.2024 до суду надійшла заява ТОВ "ЕНЕРГОРЕСУРС ХАРКІВ" (вх. №20270 від 12.08.2024) в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 по справі №922/606/23 щомісячними платежами на 12 місяців.
Розгляд заяви було призначено на 26.08.2024.
У зв`язку з хворобою судді Прохорова С.А. 26.08.2024 засідання у справі не відбулося, а розгляд заяви було перенесено на 02.09.2024.
Прокуратурою подані до суду пояснення (вх. №21037 від 21.08.2024) в яких прокуратура не заперечує проти задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення в межах, визначених ст. 331 ГПК України.
Харківською міською радою подані до суду пояснення (вх. №21261 від 26.08.2024) в яких позивач не заперечував проти задоволення заяви відповідача.
Представник ТОВ "Енергоресурс Харків" в судове засідання 02.09.2024 не з`явився.
Враховуючи неявку в судове засідання 02.09.2024 представника ТОВ "Енергоресурс", суд з метою отримання від останнього пояснень або уточнень заяви з урахуванням вимог ст. 331 ГПК України, відклав судове засідання з розгляду заяви в межах розумних строків на 09.09.2024.
Представник ТОВ "Енергоресурс Харків" в судове засідання не з`явився, вимоги ухвали суду від 02.09.2024 ТОВ "Енергоресурс" виконано не було.
Представник прокуратури, який був присутній в судовому засіданні підтримував позицію прокуратури щодо необхідності застосування до заяви строків якими обмежено період її надання.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд здійснив усі необхідні дії для надання сторонам достатнього часу в умовах воєнного стану для реалізації своїх прав, а також беручи до уваги строковий характер проведення засідання суду з розгляду заяви, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.
Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. В
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Тобто нормами ГПК України не передбачено можливості одночасного й відстрочення виконання рішення з його розстроченням виконання.
Також, господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочення виконання рішення з дня його ухвалення, оскільки за приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Імперативна норма частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України законодавчо обмежує граничний термін відстрочення виконання судового рішення, яке не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/606/23 є 22.04.2024, тому період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 22.04.2025.
При цьому відповідач звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення суду аж до 31.07.2025, що заборонено вимогам ст. 331 ГПК України.
Станом на 09.09.2024 відповідачем проігноровані зауваження суду, викладені в ухвалі від 02.09.2024 та не надано будь-яких пояснень щодо можливості виконати рішення суду, в разі надання розстрочки до 22.04.2025, а суд не наділений повноваженнями самостійно визначати графік розстрочення та можливість боржника виконувати рішення суду в межах інших строків та інших сум необхідних для погашення боргу, ніж тих про які він просить в своїй заяві.
В свою чергу, в разі задоволення судом заяви відповідача в тій редакції яка ним заявлена та розстроченні виконання рішення суду до 31.07.2024 буде поєднувати в собі і відстрочення виконання рішення і його розстрочення.
Враховуючи викладене , суд дійшов висновку про залишення заяви ТОВ "Енергоресурс Харків" без задоволення.
Відхиляючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд також зауважує, що заяву, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини, або виправлені недоліки цієї заяви, у зв`язку з якими було її відхилено.
Керуючись ст. ст. 42, 232-234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ТОВ "ЕНЕРГОРЕСУРС ХАРКІВ" вх. №20270 від 12.08.2024 залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення - 09.09.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.09.2024.
Суддя Прохоров С.А.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121561785 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні