Рішення

від 11.09.2024 по справі 925/776/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Черкаси cправа №925/776/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД» (пров.Тараскова, 5, кв.56, м.Черкаси, 18029, ідентифікаційний код 42212624)

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 74071,20 грн,

17.06.2024 Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД», у якому просить суд стягнути з останнього на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 74071,20 грн з ПДВ неустойки за договором №ОД/ДН-2-18-378дНЮ від 30.08.2018 та зобов`язати відповідача звільнити об`єкт регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від рекламної конструкції, шляхом демонтажу конструкції, що розташована за адресою: Черкаська область, дамба Кременчуцького водосховища (Дніпровський міст), роз`їзд Панське, 879 кілометр, на стіні виробничого приміщення Черкаської дистанції колії (ПЧ-6) 1 рекламна конструкція у вигляді банерної розтяжки на будівлі розміром 2,85 метра на 11,5 метра, загальною площею 32,78 м2. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. У прохальній частині позовної заяви Акціонерне товариство «Українська залізниця» просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору, сторони фактично продовжували рекламну кампанію за договором своїми конклюдентними діями (продовженням надання рекламних послуг та їх оплата). Позивач надсилав відповідачу рахунки на оплату, у яких визначав розмір щомісячної вартості послуг по розміщенню спеціальної рекламної конструкції відповідача. Відповідач рахунки на оплату, які виставлялись позивача за період з 24.06.2021 до 16.06.2022 оплатив у повному обсязі, проте починаючи з серпня 2022 року та по теперішній час відповідач оплату не здійснює. За доводами позивача з 01.08.2022 у відповідача виникло зобов`язання протягом двох тижнів після дати припинення договірних відносин демонтувати рекламні конструкції власними силами відповідно до підпункту 2.2.15 пункту 2.2 договору, яке відповідач повинен був виконати до 14.08.2022, проте відповідач зобов`язання з демонтажу конструкції не виконав. У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо демонтажу рекламної конструкції, у відповідача виникло зобов`язання з 15.08.2022 сплачувати позивачу неустойку в розмірі 200% вартості послуг, яка передбачена додатковою угодою на розміщення цієї конструкції, за кожен місяць розміщення конструкції на період проведення рекламної кампанії або з моменту припинення дії додаткової угоди, тобто за 21 місяць. За розрахунком позивача, заборгованість відповідача станом на дату подачі позову становить 74021,20 грн, за примусовим стягненням яких позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.06.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов чи клопотання про розгляд справи з викликом сторін не надав. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.06.2024 про відкриття провадження у справі, судом було направлено на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу не була та 04.07.2024 повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом, судом повторно було направлено на адресу відповідача ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.06.2024 про відкриття провадження у справі, проте ця ухвала також не була вручена відповідачу та 23.08.2024 повернулась до суду із причиною невручення «за закінченням терміну зберігання».

Про відкриття провадження у справі, судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД» є провулок Тараскова, 5, кв.56, м.Черкаси, 18029, на яку суд і направляв ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про розгляд справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов чи клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведені правові норми, суд вважає, що ним виконано обов`язок щодо належного повідомлення відповідачки, тому з метою забезпечення на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку справа розглядається за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

30.08.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі начальника виробничого підрозділу Шевченківської дирекції залізничних перевезень філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД» (замовник) було укладено договір про надання рекламних послуг №ОД-ДН-2-18-378д-НЮ (далі договір). За умовами цього договору виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» спеціальних рекламних конструкцій замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв (далі послуги), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги (пункт 1.1 договору).

Умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у додаткових угодах до даного договору, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.2 договору).

Виконавець зобов`язується: надати замовнику послуги на території та об`єктах філії «Одеська залізниця» відповідно до умов, викладених в цьому договорі та додатках до нього; надаваним замовнику акти наданих послуг (пункти 2.1.1 та 2.1.4 договору).

Замовник зобов`язується: оплатити послуги виконавця у відповідності до розділу 3 цього договору (пункт 2.2.11 договору); щомісяця приймати виконані послуги шляхом підписання акту наданих послуг (пункт 2.2.12 договору); протягом двох тижнів після дати закінчення періоду проведення рекламної кампанії або припинення договору або відповідної додаткової угоди демонтувати рекламну конструкцію власними силами у присутності представників виконавця згідно з проектною документацією, дотриманням норм техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки та санітарних норм за наявності відповідної ліцензії або залучати для демонтажу на підставі договору особу, яка має таку ліцензію. Демонтаж рекламної конструкції посвідчується відповідним актом, складеним сторонами (пункт 2.2.15 договору).

Вартість послуг виконавця та порядок оплати визначається відповідно до додаткових угод, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 договору).

Оплата послуг проводиться замовником щомісячно на умовах 100% передплати шляхом перерахування коштів виконавцю протягом трьох банківських днів до початку місяця, за який здійснюється оплата (пункт 3.3 договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (пункт 4.1 договору).

У випадку невиконання замовником свого обов`язку, передбаченого пунктом 2.2.15 цього договору щодо демонтажу рекламної конструкції замовник зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі 200% вартості послуг, передбаченою додатковою угодою на розміщення цієї конструкції, за кожний місяць розміщення конструкції понад період проведення рекламної кампанії або з моменту припинення дії додаткової угоди (пункт 4.8 договору).

Сторони дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними з 01 вересня 2018 року і діють до 31 грудня 2018 року (пункт 6.1 договору).

Договір може бути пролонгований за погодженням сторін, шляхом укладення додаткової угоди (пункт 6.2 договору).

Будь-які зміни та доповнення до даного договору здійснюються у письмовій формі за підписом уповноважених представників сторін (пункт 10.3 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками замовника та виконавця та скріплений відповідними печатками підприємств.

У подальшому, сторони укладали додаткові угоди до договору, якими, зокрема, погоджували умови проведення рекламних кампаній, в тому числі, період проведення рекламних компаній, адресну програму (перелік рекламних місць та адрес для розміщення реклами), а також продовжували строк дії договору та уточнювали реквізити учасників.

Додатковою угодою №6 від 05.05.2021 до договору, сторони домовились внести зміни до договору та виклали пункт 6.1 у редакції: «Сторони дійшли згоди що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними з 01.09.2018 і діють до 30.06.2021».

У розділі 2 додаткової угоди №6 від 05.05.2021 сторони за договором визначили оновлені умови проведення рекламної кампанії та згідно з пунктом 2.6 визначили, що станом на 01.01.2021 загальна вартість в місяць становить 1763,60 грн (53,80 грн * 32,78 м2).

Вид робіт: послуга по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах філії «Одеська залізниця» спеціальної рекламної конструкції замовника з можливістю подальшого експонування на ній рекламоносіїв. Банерна розтяжка на будівлі 2,85 м * 11,5 м (пункт 2.1 додаткової угоди №6 від 05.05.2021).

Після закінчення строку дії договору, який визначений додатковою угодою №6 від 05.05.2021, позивач, починаючи з липня 2021 року до липня 2022 року виставляв відповідачу рахунки на оплату, які відповідач оплатив у повному обсязі, що підтверджене бухгалтерською довідкою виробничого підрозділу Шевченківська дирекція залізничних перевезень №286 від 06.12.2023, відповідно до якої відповідач у період з 24.06.2021 до 29.06.2022 перерахував на користь позивача 29249,93 грн.

За доводами позивача, з 01.08.2022 у відповідача виникло зобов`язання протягом двох тижнів після дати припинення договірних відносин демонтувати рекламні конструкції власними силами відповідно до підпункту 2.2.15 пункту 2.2 договору, яке відповідач до 14.08.2022 не виконав, тому з 15.08.2022 таке зобов`язання є простроченим і у відповідача виник обов`язок зі сплати на користь позивача неустойки.

12.06.2024 комісією позивача складено акт про перевірку наявності рекламної конструкції, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД» та розташована на території та об`єктах регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця». У акті зазначено, що за адресою: Черкаська область, стіна виробничого приміщення ПЧ-6, яке розташоване на роз`їзді Панське 879 км встановлена 1 рекламна конструкція у вигляді банерної розтяжки на будівлі розміром 2,85 м * 11,5 м, загальною площею 32,78 м2, що підтверджене фотофіксацією.

Відповідач у добровільному порядку свого обов`язку з демонтажу рекламних конструкцій не виконав, плату за розміщення рекламного засобу після закінчення строку дії договору не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача штрафних санкцій та звільнення земельної ділянки позивача від рекламного засобу, який належить відповідачу.

Судом також встановлено, що відповідно до протоколу №Ц-64/91 засідання №Ц-65/514-2018 від 06.12.2018 Регіональну філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перейменовано на регіональну філію «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до положення про Регіональну філію «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», філія є відокремлений підрозділом Акціонерного товариства «Українська залізниця» та не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства. Межі філії затверджуються рішенням правління товариства.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за надані послуги та штрафних санкцій відповідно до умов договору на надання рекламних послуг та зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку позивача від рекламного засобу, який належить позивачу, шляхом його демонтажу.

За приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з надання послуг, на підставі укладеного між сторонами договору, які урегульовані зокрема главою 63 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником, був укладений договір, предметом якого є надання замовнику послуги з тимчасового розміщення на території та об`єктах регіональної філії «Одеська залізниця» рекламних засобів замовника з можливістю подальшого експонування реклами.

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно з положеннями статті 1 цього Закону: виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами; внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків і споруд; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об`єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами.

Місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; (пункт 1 Типових правил).

На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину (пункт 32 Типових правил).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору, відповідачем на території (земельній ділянці), яка належить до сфери розпорядження філії «Одеська залізниця», було розміщено рекламну конструкцію замовника, за адресою: Черкаська область, дамба Кременчуцького водосховища (Дніпровський міст), роз`їзд Панське, 879 кілометр, на стіні виробничого приміщення Черкаської дистанції колії (ПЧ-6) 1 рекламна конструкція у вигляді банерної розтяжки на будівлі розміром 2,85 метра на 11,5 метра, загальною площею 32,78 м2.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у державній або приватній власності встановлюється на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

У додатковій угоді №6 від 05.05.2021 сторони за договором визначили, що вартість послуг за місяць становить 1763,60 грн.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У договорі (у редакції додаткової угоди №6 від 05.05.2021) сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між сторонами з 01.09.2018 і діють до 30.06.2021, тобто строк дії договору закінчився - 30.06.2021. Будь-яких інших додаткових угод до договору щодо продовження строку дії договору матеріали справи не містять.

Із закінченням строку договору на який його було укладено, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору (пункт 116 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (провадження № 12-85гс20)).

Отже, після закінчення строку дії договору сторони все ще несуть відповідальність за порушення договірних умов, що мали місце впродовж дії договору.

Разом з тим, доводи позивача щодо продовження дії договору у зв`язку з оплатою відповідачем рахунків позивача, судом оцінюються критично, оскільки умовами додаткової угоди до договору №5 від 05.05.2021 сторони визначили строк дії договору до 30.06.2021, а пролонгація договору передбачена лише за умови укладення між сторонами додаткової угоди.

За умовами договору замовник зобов`язується протягом двох тижнів після дати закінчення періоду проведення рекламної кампанії або припинення договору або відповідної додаткової угоди демонтувати рекламну конструкцію власними силами у присутності представників виконавця згідно з проектною документацією, дотриманням норм техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки та санітарних норм за наявності відповідної ліцензії або залучати для демонтажу на підставі договору особу, яка має таку ліцензію. Демонтаж рекламної конструкції посвідчується відповідним актом, складеним сторонами

У випадку невиконання замовником свого обов`язку, передбаченого пунктом 2.2.15 цього договору щодо демонтажу рекламної конструкції замовник зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі 200% вартості послуг, передбаченою додатковою угодою на розміщення цієї конструкції, за кожний місяць розміщення конструкції понад період проведення рекламної кампанії або з моменту припинення дії додаткової угоди (пункт 4.8 договору).

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У статті 549 Цивільного Кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Судом встановлено, що після закінчення строку дії договору, відповідач не здійснив у визначений строк демонтажу власного рекламного засобу, тому за умовами договору зобов`язаний сплатити на користь позивача відповідний розмір неустойки, у межах шестимісячного строку.

Як встановлено судом вище, строк дії договору (з урахуванням додаткової угоди) сплив 30.06.2021. Отже, на наступний день після цієї дати у позивача виникло право на нарахування неустойки у межах шестимісячного строку, тобто до 31.12.2021.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» штрафні санкції за період з 15.08.2022 до 15.05.2024.

Отже, період, за який позивач просить стягнути з відповідача неустойку, знаходиться поза межами визначеного чинним законодавством шестимісячного строку від дня, коли відповідач мав виконати свої зобов`язання за договором в частині своєчасного демонтажу рекламного засобу.

Відповідно до частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина друга статті 237 Господарського процесуального кодексу).

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі №914/3203/21 зазначив, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про які його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки, за визначений у позовній заяві період, задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про звільнення земельної ділянки позивача від рекламного засобу відповідача, шляхом його демонтажу, суд зазначає наступне.

За домовленістю сторін обов`язок з монтажу та демонтажу рекламних конструкцій покладений саме на відповідача, при цьому відповідно до умов договору відповідач зобов`язався протягом двох тижнів після дати закінчення періоду проведення рекламної кампанії або припинення договору або відповідної додаткової угоди демонтувати рекламну конструкцію власними силами у присутності представників виконавця згідно з проектною документацією, дотриманням норм техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки та санітарних норм за наявності відповідної ліцензії або залучати для демонтажу на підставі договору особу, яка має таку ліцензію. Демонтаж рекламної конструкції посвідчується відповідним актом, складеним сторонами (пункт 2.2.15 договору).

Як встановлено судом вище, строк дії вищенаведеного договору сплив 30.06.2021, тому у відповідача виник обов`язок з демонтажу власних рекламних засобів.

Натомість, відповідач від виконання покладеного на нього договором зобов`язання щодо здійснення демонтажу власних рекламних конструкцій ухиляється, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про перевірку наявності рекламної конструкції, у якому встановлено, що рекламна конструкція, яка належить відповідачу знаходиться на стіні виробничого приміщення ПЧ-6, яке розташоване на роз`їзді Панське 879 км та відповідачем у порушення його зобов`язань не демонтована.

Оскільки вищевказані дії відповідача суперечать положенням договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД» (пров.Тараскова, 5, кв.56, м.Черкаси, 18029, ідентифікаційний код 42212624) звільнити об`єкт регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від рекламної конструкції, шляхом демонтажу конструкції, що розташована за адресою: Черкаська область, дамба Кременчуцького водосховища (Дніпровський міст), роз`їзд Панське, 879 кілометр, на стіні виробничого приміщення Черкаської дистанції колії (ПЧ-6) 1 рекламна конструкція у вигляді Банерної розтяжки на будівлі розміром 2,85 метра на 11,5 метра, загальною площею 32,78 м2.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЛТД» (пров.Тараскова, 5, кв.56, м.Черкаси, 18029, ідентифікаційний код 42212624) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Є.Ґедройця, 5, м.Київ, 03150 ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Пантелеймонівська, 19, м.Одеса, 65012, ідентифікаційний код 40081200) 2422,40 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко