Ухвала

від 12.09.2024 по справі 367/9179/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9179/24

Провадження №2-н/367/1823/2024

УХВАЛА

Іменем України

про відмову у видачі судового наказу

12 вересня 2024 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес ТехБуд» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 11.07.2024 по 15.07.2024 в сумі 5000,00грн., матеріальні збитки у розмірі 494100,00грн., моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн.

Розглянувши заяву та надані матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 161ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до положень частини 2статті 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, крім іншого, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно пункту 4 частини 3статті 163 ЦПК Українидо заяви про видачу судового наказу також додаються і інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб`єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.

Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та наявністю документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

Так, заявником, всупереч зазначених вимог, до заяви не додано документи або їх копії, що підтверджують перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також існування не виплаченої ТОВ «Експрес ТехБуд» працівникові суми заробітної плати, чи будьякі інші докази, які б підтверджували заявлені вимоги щодо заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 11.07.2024 по 15.07.2024 в розмірі 5000,00грн.

При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.

Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов`язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.

Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також суд не наділений повноваженнями в межах наказного провадження здійснювати розрахунки сум.

З огляду на те, що заявлена вимога не відповідає змісту і завданню наказного провадження у цивільному процесі, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Крім того, у прохальній частині заяви заявник також просить стягнути матеріальні збитки у розмірі 494100,00грн. та моральну школу у розмірі 500000,00 грн., що не відповідає принципу наказного провадження, яке є безспірним, а судовий наказ водночас є і виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи зазначену норму закону, заявлена заявником вимога про стягнення з боржника коштів на відшкодування моральної та матеріальної шкоди суперечить вимогам ст. 161 ЦПК України, за якими може бути видано судовий наказ, серед яких не передбачено такої вимоги як відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків за невикористання автомобіля, яка підлягає розгляду судом у порядку позовного провадження цивільного судочинства.

Згідно частини 2статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За приписами пункту 1 частини 1статті 165 ЦПК України, якщо заява подана з порушенням вимогстатті 163 цього Кодексу, суддя відмовляє у видачі судового наказу.

Крім того, відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Дану вимогу заявником не дотримано, оскільки не зазначено повне найменування та місцезнаходження боржника.

Судовий наказ одночасно є виконавчим документом. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Всупереч вимогам закону, заявником не додано копію заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Таким чином, наведені обставини вказують на наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.

Враховуючи роз`яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», де зазначено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржників на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, та з урахуванням тієї обставини, що із заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу не вбачається порушення права грошової вимоги, відсутні докази, що підтверджують перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також існування не виплаченої ТОВ «Експрес ТехБуд» працівникові суми заробітної плати, чи будьякі інші докази, які б підтверджували заявлені вимоги щодо заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 11.07.2024 по 15.07.2024 в розмірі 5000,00грн., та з огляду на те, що заявлені вимоги не відповідає змісту і завданню наказного провадження, суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу.

Відповідно до норми пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 19, 161, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою до суду в наказному або спрощеному позовному провадженні, на свій вибір, після усунення її недоліків; а в частині вимог про відшкодування моральної та матеріальної шкоди відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою та його право на звернення до суду з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.С. Кухленко