Рішення

від 10.09.2024 по справі 381/2142/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1115/24

381/2142/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності. Позовні вимоги мотивує тим, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 1/4 частина та ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради від 25 березня 1961 року. Станом на 1987 рік зазначений вище будинок належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 1/2 частина, ОСОБА_7 1/4 частина та ОСОБА_8 1/4 частина. Між учасниками спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було досягнуто угоди про спосіб виділу в натурі їхніх часток із спільного майна, внаслідок чого будинок АДРЕСА_1 був поділений в натурі між співвласниками, які 23 березня 1987 року отримали окремі свідоцтва про право власності на виділені в натурі його частини, а саме: ОСОБА_6 на 1/2 частину будинку; ОСОБА_7 на 2/5 частини будинку; ОСОБА_7 на 2/5 частини будинку; ОСОБА_8 на 1/10 частину будинку. В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до своїх частин будинку було здійснено прибудови та побудовано нові господарські приміщення, внаслідок чого відбулась зміна розміру їх часток в домоволодінні. Крім того, змінився власник 2/5 частин будинку: їх успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 її син ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 07 квітня 1989 року. На підставі виконаного спеціалістом БТІ розрахунку часток рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 23 квітня 1991 року право особистої власності на жилий будинок в старих ідеальних частинах було погашено та вирішено оформити право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_2 ) в нових виділених в натурі частках, а саме: ОСОБА_10 7/20 частин з житловою площею 29,8 кв.м, ОСОБА_6 9/20 частин з житловою площею 61,6 кв.м., ОСОБА_8 1/5 частину з житловою площею 26,9 кв.м. 20.05.1991 на виділені в натурі частини будинку співвласники отримали окремі свідоцтва про право власності, а саме: ОСОБА_6 на 9/20 частин будинку, які складються із жилого будинку А-1, 1/2 частини забору. гаража Б, погрібу Г,сараю В,колодязю. прибудови а-1, приміщення коридору 2-4. площею 4,8 кв.м, житлової кімнати 2-2, площею 14,6 кв.м. житлової кімнати 2-3 площею 7,5 кв.м, вбиральні Л; ОСОБА_10 на 7/20 частини будинку, які складаються із жилого будинку А, сараю М, погрібу З, вбиральні Н, тамбуру, 1/2 частини забору, вбиральні К; ОСОБА_8 на 1/5 частину будинку, яка складається із тамбуру а-3. житлової кімнати площею 9,2 кв.м., вбиральні И. 03 жовтня 1992 року ОСОБА_6 подарував належній йому 9/20 частин будинку ОСОБА_1 . Власнику виділених в натурі 9/20 частин будинку АДРЕСА_3 було передано у приватну власність присадибну земельну ділянку площею 0,1435 га. В подальшому ОСОБА_1 отримала державний акт про право приватної власності на цю земельну ділянку. 17 липня 1997 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_11 купила 7/20 частин даного будинку, а в 2000 році їй було передано у приватну власність присадибну земельну ділянку площею 0,0577 га (0,0459 га та 0,0118 га), на якій розташована належна їй частина будинку. 04.10.2000 ОСОБА_11 отримала державний акт. Після смерті ОСОБА_11 її частину будинку та земельну ділянку успадкував брат ОСОБА_2 , але у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, нотаріусом не було зазначено, які саме приміщення будинку і якою площею та які саме господарські будівлі складають ці 7/20 частин, внаслідок чого 7/20 частин будинку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як спільну часткову власність, а присадибні земельні ділянки як приватна власність з розміром частки «1». Власник виділеної в натурі 1/5 частини будинку ОСОБА_8 також приватизувала присадибну земельну ділянку, на якій розташована належна їй частина будинку і 10.06.2003 року отримала державний акт на право приватної власності на землю площею 0,0579 га. А після її смерті в 2014 році її майно успадкувала донька ОСОБА_3 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ця земельна ділянка зареєстрована як приватна власність з розміром частки «1». Таким чином, на даний час житловий будинок АДРЕСА_3 перебуває у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в спільній частковій власності, а присадибна земельна ділянка у приватній власності кожного. Хоча право власності на будинок визнано і зареєстровано за співвласниками в нових частках, проте реєстрація цих часток як спільна часткова власність без визначення загальної площі і житлової площі кожної із часток призводить до неможливості володіння належною частиною будинку як окремою, виділеною в натурі.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2021 року було виділено в натурі і визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/20 частин житлового будинку АДРЕСА_4 , які складаються із приміщень згідно плану: сіни 1-1- 9,1 кв.м, кухні 1-2-6,8 кв.м., кімнати 1-3-18,2 кв.м., кімнати 1-4-11,6 кв.м., тамбуру І- 2,2 кв.м, загальною площею 47,9 кв.м, житловою 29,8 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди: погріб з шийкою «З», сарай «М», ґанок, убиральня Н, літній душ І, огорожа №5, вимощення №1 припинивши право спільної часткової власності на це майно.

Також, виділено в натурі та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_4 , які складаються із приміщень згідно плану: кухня 3-1-7,2 кв.м, кімната 3-2-12,2 кв.м., кімната 3-3-9,2 кв.м., коридор 4-1-27 кв.м., кімната 4-2-6,9 кв.м., кімната 4-3-17,7 кв.м., загальною площею 81 кв.м, житловою 46 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди: погріб з шийкою «Ж», ґанок, вбиральня И, фундамент О, яма вигрібна №8, огорожа №2, припинивши правоспільної частковоївласності на це майно.

Таким чином, для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної часткової власності на будинок було припинено і вони здійснили державну реєстрацію виділеного майна.

Проте належна ОСОБА_12 частина будинку залишилась зареєстрованою як спільна часткова власність, що призводить до порушення її прав власника виділеної в натурі частини будинку.

Спір щодо розміру часток в будинку та порядку володіння і користування будинком і земельними ділянками у власників будинку відсутній і на даний час.

Проте, оскільки належні позивачці 9/20 частин житлового будинку залишаються зареєстрованими як спільна часткова власність, а інші учасники спільної часткової власності відсутні внаслідок виділу їх часток в натурі і припинення їх права спільної часткової власності, то у позивачки відсутня можливість документального оформлення поділу будинку в натурі (зокрема, укладення договору у нотаріуса, здійснення державної реєстрації тощо), то вона змушена звернутись до суду із позовом про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовче судове засідання представник позивача адвокат Мельник Т.О. не з`явилась, про день слухання справи повідомлена судом належним чином, надала через канцелярію суду заяву в якій просила справу розглянути в її відсутність, вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилися, про день слухання справи повідомлені належним чином, до канцелярії суду подали письмові заяви про розгляд справи в їх відсутності, позов визнають.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 - 1/4 частина та ОСОБА_13 - на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради від 25 березня 1961 року (а.с.13-14).

В подальшому, станом на 1987 рік, зазначений вище будинок належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 - 1/2 частина (1/4 частина за рішенням суду від 24.06.1970 року та 1/4 частина за свідоцтвом про право на спадщину від 09.09.1981 року (а.с.15-16)), ОСОБА_7 - 1/4 частина (за рішенням Народного суду м. Фастова від 09.07.1970 року (а.с.16) та ОСОБА_8 - 1/4 частина (за договором дарування від 24.09.1970 року).

Між учасниками спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було досягнуто угоди про спосіб виділу в натурі їхніх часток із спільного майна (норма ст. 115 ПК У PCP), внаслідок чого, виконавши передбачені чинним на той час законодавством дії, а саме: звернення до органів місцевого самоврядування та Бюро технічної інвентаризації, будинок АДРЕСА_1 був поділений внатурі міжспіввласниками, які 23 березня 1987 року отримали окремі свідоцтвапро правовласності навиділені внатурі йогочастини, а саме:

- ОСОБА_6 - на 1/2 частину будинку, яка складається із приміщень будинку: кухні, площею 9,2 кв.м., житлової кімнати площею 14,6 кв.м., житлової кімнати площею 7,5 кв.м., коридору площею 4,8 кв.м., житлової кімнати площею 15,3 кв.м., житлової кімнати площею 24,2 кв.м., сіней площею 11,3 кв.м., погріба Г, сараю Д, гаражу Б, колодязю К, вбиральні Л, забору (а.с.18);

- ОСОБА_7 - на 2/5 частини будинку, які складаються із приміщень будинку: тамбура площею 2,2 кв.м., сіней площею 9,1 кв.м., кухні площею 6,8 кв.м, житлової кімнати площею 18,2 кв.м., житлової кімнати площею 11,6 кв.м. сараю М. вбиральні Н, погрібу 3, забору (а.с.19);

- ОСОБА_8 - на 1/10 частину будинку, яка складається із приміщень будинку: сіней площею 7,0 кв.м., коридору площею 7,5 кв.м., житлової кімнати площею 9,2 кв.м., погрібу Г, сараю Ж, туалету И (а.с.18).

В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до своїх частин будинку було здійснено прибудови та побудовано нові господарські приміщення, внаслідок чого відбулась зміна розміру їх часток в домоволодінні.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину від 07 квітня 1989 року, змінився власник 2/5 частин будинку: їх успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 її син ОСОБА_10 (а.с.28)

На підставі виконаного спеціалістом БТІ розрахунку часток рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 23 квітня 1991 року право особистої власності на жилий будинок в старих ідеальних частинах було погашено та вирішено оформити право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_2 ) в новихвиділених внатурі частках, а саме:

ОСОБА_10 - 7/20 частин з житловоюплощею 29,8кв.м, ОСОБА_6 - 9/20 частин з житловою площею 61,6 кв.м., ОСОБА_8 - 1/5 частину з житловою площею 26,9 кв.м. (а.с.44).

20.05.1991 року на виділені в натурі частини будинку співвласники отримали окремі свідоцтва про право власності, а саме:

- ОСОБА_6 - на 9/20 частин будинку, які складються із жилого будинку А-1, 1/2 частини забору, гаража Б, погрібу Г,сараю В,колодязю, прибудови а-1, приміщення коридору 2*4. площею 4,8 кв.м, житлової кімнати 2-2, площею 14,6 кв.м. житлової кімнати 2-3 площею 7,5 кв.м, вбиральні Л;

- ОСОБА_10 - на 7/20 частини будинку, які складаються із жилого будинку А, сараю М, погрібу 3, вбиральні Н, тамбуру, 1/2 частини забору, вбиральні К;

- ОСОБА_8 - на 1/5 частину будинку, яка складається із тамбуру а- 3. житлової кімнати площею 9,2 кв.м., вбиральні И.

Судом встановлено, що згідно Договору дарування від 03 жовтня 1992 року ОСОБА_6 подарував належні йому 9/20 частин будинку ОСОБА_1 . Згідно умов даного договору в конкретне користування обдарованої перейшли приміщення по плану:2-1- 9,2 кв.м., 2-2-1406 кв.м., 2-3-7,5 кв.м., 2-4-4,8 кв.м.,2-5-15,3 кв.м., 2-6-24,2 кв.м., 2-7-11,3 кв.м., сарай В, гараж Б, погріб Г, криниця, туалет, огорожа (а.с.41-42).

Рішенням виконкому Фастівської міської ради №42/6 від 14 березня 2000 року власнику виділенихв натурі9/20частин будинку АДРЕСА_3 було передано у приватну власність присадибну земельну ділянку площею 0,1435 га. В подальшому ОСОБА_1 отримала державний акт про право приватної власності на цю земельну ділянку (а.с.43).

Відповідно до Договору купівлі-продажу жилого будинку від 17 липня 1997 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_11 купила 7/20 частин будинку АДРЕСА_5 , які складаються із приміщень по плану: 1-2 площею 2 кв.м. 1-1площею 9,1 кв.м., 1-2 площею 6,8 кв.м., 1-3 площею 18,2 кв.м., 1-4 площею 11,6 кв.м., сараю М, вбиральні, погрібу, 1/2 частини забору.

Рішенням Фастівської міської ради №95/2 від 06.06.2000 року власнику виділених в натурі 7/20 частин будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_11 було переданоу приватнувласність присадибнуземельну ділянку площею 0,0577 га (0,0459 га та 0,0118 га), на якій розташована належна їй частина будинку.

Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 04.10.2000 року ОСОБА_14 отримала земельні ділянки, кадастрові номериземельних ділянок: площею 0,0459 га - 3211200000:03:002:0392, площею 0,0118 га - 3211200000:03:002:0281.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 (а.с.56), 7/20 частин будинку АДРЕСА_3 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастрові номери земельних ділянок: площею 0,0459 га - 3211200000:03:002:0392, площею 0,0118 га - 3211200000:03:002:0281 успадкував її брат ОСОБА_2 (позивач), отримавши 16.11.2020 року свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.53-57).

Судом встановлено, що у Свідоцтві про право на спадщину за заповітом на 7/20 частин житлового будинку нотаріусом Бойко О.О. всупереч Договору купівлі-продажу жилого будинку від 17.07.1997 року не було зазначено які саме приміщення будинку і якою площею та які саме господарські будівлі складають ці 7/20 частин, внаслідок чого 7/20 частин будинку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як спільну часткову власність.

Успадковані ОСОБА_2 присадибні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані як приватна власність з розміром частки «1».

Власник виділеноїв натурі1/5частини будинку ОСОБА_8 , також приватизувала присадибну земельну ділянку, на якій розташована належна їй частина будинку і 10.06.2003 року отримала Державний актна правоприватної власностіна землю площею 0,0579 га цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд., кадастровий номер 3211200000:03:002:0011 (а.с.51).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть (а.с.52), 1/5 частину будинку АДРЕСА_3 та земельну ділянку для обслуговування цієї 1/5 частини житлового будинку, площею 0,0579 га, кадастровий номер 3211200000:03:002:0011 успадкувала її дочка ОСОБА_3 (а.с.49-50).

В зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа - Свідоцтва про право власності ОСОБА_8 на виділену в натурі 1/5 частину будинку, яка складається із тамбуру а-3, житлової кімнати площею 9,2 кв.м., вбиральні И, право власності на це майно за спадкоємицею ОСОБА_3 було визнано рішенням Фастівського міськрайонного суду.

В зазначеному рішенні суду не було зазначено які саме приміщення будинку і якою площею та які саме господарські будівлі складають цю 1/5 частину домоволодіння, внаслідок чого 1/5частина такожвважалась спільноючастковою власністю, що суперечить фактичним обставинам та діючому на час поділу будинку в натурі між його співвласниками законодавству, зокрема нормам ст. 115 ЦК УРСР.

Право на спадкову присадибну земельну ділянку площею 0,0579 га ОСОБА_3 отримала на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 грудня 2019 року.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ця земельна ділянка зареєстрована як приватна власність з розміром частки «1».

Таким чином, станом на 2019 рік житловий будинок АДРЕСА_3 перебував у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в спільній частковій власності, а присадибна земельна ділянка - у приватній власності кожного.

Хоча право власності на будинок було визнано і зареєстровано за співвласниками в нових частках (розрахованих спеціалістами БТІ), проте реєстрація цих часток як спільна часткова власність без визначення загальної площі і житлової площі кожної із часток призводила до неможливості володіння належною частиною будинку як окремою, виділеною в натурі.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 18 жовтня 2021 року було виділено в натурі і визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/20 частин житлового будинку АДРЕСА_4 , які складаються із приміщень згідно плану: сіни 1-1- 9,1 кв.м, кухні 1-2-6,8 кв.м., кімнати 1-3-18,2 кв.м., кімнати 1-4-11,6 кв.м., тамбуру І - 2,2 кв.м, загальною площею 47,9 кв.м, житловою 29,8 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди: погріб з шийкою «З», сарай «М», ґанок, убиральня Н, літній душ І, огорожа №5, вимощення №1 припинивши право спільної часткової власності на це майно (а.с.29-34).

Також, виділено в натурі та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_4 , які складаються із приміщень згідно плану: кухня 3-1-7,2 кв.м, кімната 3-2-12,2 кв.м., кімната 3-3-9,2 кв.м., коридор 4-1-27 кв.м., кімната 4-2-6,9 кв.м., кімната 4-3-17,7 кв.м., загальною площею 81 кв.м, житловою 46 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди: погріб з шийкою «Ж», ґанок, вбиральня И, фундамент О, яма вигрібна №8, огорожа №2, припинивши правоспільної частковоївласності на це майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної часткової власності на будинок було припинено і вони здійснили державну реєстрацію виділеного майна.

Проте належна ОСОБА_1 частина будинку залишилась зареєстрованою як спільна часткова власність, що призводить до порушення її прав власника виділеної в натурі частини будинку.

Без здійснення державної реєстрації належних позивачці 9/20 частин будинку як їїприватної власності(ане спільноїчасткової) вона позбавлена можливості здійснювати всі правомочності власника окремої, виділеної в натурі частини житлового будинку, розташованої на окремій, виділеної в натурі присадибній земельній ділянці з окремим кадастровим номером.

З часу поділу будинку в натурі між його співвласниками кожен із них користується, володіє і розпоряджається своєю виділеною частиною будинку і господарськими спорудами та присадибною земельною ділянкою.

Спір щодо розміру часток в будинку та порядку володіння і користування будинком і земельними ділянками у власників будинку відсутній і на даний час.

Проте, оскільки належні позивачці 9/20 частин житлового будинку залишаються зареєстрованими як спільна часткова власність, а інші учасники спільної часткової власності відсутні внаслідок виділу їх часток в натурі і припинення їх права спільної часткової власності, то у позивачки відсутня можливість документального оформлення поділу будинку в натурі (зокрема, укладення договору у нотаріуса, здійснення державної реєстрації тощо), то вона змушена звернутись до суду із позовом про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.4. п.7 Постанови пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991р «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, тобто визнати право власності на будинок за співвласниками в нових частках.

Згідно статті 95 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та обґрунтованими, а також, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 182, 346, 349, 391 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_7 про припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власностіна 9/20частин житлового будинку АДРЕСА_4 , які складаються із приміщень згідно плану: веранда 1-1-4,6 кв.м., котельня 1-2-5,4 кв.м., санвузол 1-3-3,1 кв.м., кухня 1-4-14,1 кв.м., кімната 1-5-10,8 кв.м., кімната 1-6-23,2 кв.м., котельня 2-1-6,1 кв.м., кухня 2-2-5,8 кв.м., санвузол 2-3-2,7 кв.м., кімната 2-4-13,9 кв.м., кімната 2-5-5,9 кв.м., коридор 2-6-3,2 кв.м., сходи 2-7-1,1 кв.м., кімната 2-8-14,1 кв.м., загальною площею 114,0 кв.м, житловою 67,9 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди: погріб «під а 1», погріб з шийкою «Г», гараж «Б», яма гаражна «під Б», сарай «В», сарай «К», убиральня «Л», гараж «Р», навіс «Д», навіс «С», ганок а8, яма вигрібна №4, яма вигрібна №10, огорожа ворота №6, огорожа №7, огорожа хвіртка №11, припинивши право спільної часткової власності на це майно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська