Вирок

від 05.09.2024 по справі 532/1655/24

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/1655/24

1-кп/532/155/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12024170470000152 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кобеляки Кобеляцького району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2024 року близько 14 год. 00 хв., точного часу судом не встановлено, у АДРЕСА_1 , в напрямку перехрестя з вул. Раїси Кириченко, рухався автомобіль марки ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який рухаючись через вказане перехрестя прямо, в порушення п.п. 16.11 та 2.1 Розділу 33 ПДР України, допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_4 , яка рухалась по вул. Раїси Кириченко з права на ліво по напрямку руху ОСОБА_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я, у вигляді компресійного перелому третього поперекового хребця, закритого часткового розриву лівого ключичного акроміального зчленування, підшкірної гематоми лівого плеча.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю за обставин, зазначених в обвинувальному акті. ОСОБА_5 повідомив, що в його автомобілі велика стійка та можливо ОСОБА_4 була в сліпій зоні, а тому він не побачив її та допустив зіткнення з нею.

Винність ОСОБА_5 в пред`явленому йому обвинуваченні підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами:

-посвідченням водія категорії «В» серії НОМЕР_2 ;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з планом-схемою та фототаблицею від 24.05.2024 року, відповідно до якого місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на перехресті вулиць Касьяна та Раїси Кириченко м. Кобеляки, а саме: АДРЕСА_2 . Пошкоджена права передня пасажирська дверка, пошкоджено скло, а також маються вм`ятини на передній правій дверці, задній дверці. Рештки скла знаходяться на асфальтному покритті поряд з правою пасажирською дверкою. З місця пригоди вилучені автомобіль марки ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та велосипед «Artis»;

-протоколом проведення слідчого експерименту з планом-схемою та фототаблицею від 08.06.2024 року, під час якого ОСОБА_5 повідомив, що 24.05.2024 року в денний час доби він рухався на автомобілі ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Касьяна в напрямку перехрестя з вул. Раїси Кириченко. Доїжджаючи до вказаного перехрестя, він повністю зупинився, оглянув, що по вул. Раїси ОСОБА_7 ніхто не їде, після чого розпочав рух прямо, переїжджаючи перехрестя вул. Раїси Кириченко. Рухався зі швидкістю близько 5-7 км/год. Проїхавши деяку відстань, він почув удар у передні пасажирські двері керованого ним автомобіля, після чого зупинився. Вийшовши з автомобіля, він побачив велосипед, що лежав на дорозі. Біля велосипеда була жінка. Як він зрозумів, сталася ДТП. Через деякий час, на місце події приїхали поліцейські та лікарі. Після розповіді ОСОБА_5 на дорожньому полотні у відповідності до схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.05.2024 року, визначено ймовірне місце зіткнення та визначено лінію розділення головної та другорядної дороги. Після цього, проведено вимірювання відстані, яку долає автомобіль з моменту початку виїзду на вул. Раїси Кириченко до моменту зіткнення. При вимірюванні відстань склала 7,4 м. ОСОБА_5 з використанням автомобіля-статиста, подібного до автомобіля-учасника ДТП, проїхав відстань 7,4 м у тому темпі, в якому він рухався 24.05.2024 року. При вимірюванні час склав t1 = 3,26 с, t2 = 3,61 с, t3 = 3,74 с відповідно. ОСОБА_5 розмістив автомобіль-статист у тому положенні відносно меж проїзної частини, в якому він перебував перед виїздом на перехрестя вул. Раїси Кириченко та вул. Касьяна. При вимірюванні відстань від переднього правого та заднього правого коліс автомобіля до правого краю дороги становить по 1,2 м відповідно;

-протоколом огляду автомобіля з фототаблицею від 10.06.2024 року, відповідно до якого на передній пасажирській двері автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 виявлено пошкодження у вигляді вм`ятини. Визначено місце розташування даного пошкодження, яке знаходиться на відстані 0,80 м від опорної поверхні та на відстані 2,05 м від передньої правої габаритної частини автомобіля;

-протоколом огляду місцевості з планом-схемою та фототаблицею від 11.06.2024 року, відповідно до якого місцем огляду була ділянка місцевості, яка знаходиться на перехресті вул. Касьяна та вул. Раїси Кириченко в м. Кобеляки Полтавської області. З метою визначення профілю ділянки дороги в місці ДТП 24.05.2024 року, на дорожньому полотні розміщено горизонтальну рейку довжиною 1 м у положення, в якому бульбашка на рейці перебуває у горизонтальному положенні. До іншої частини рейки приставлено лінійку та виміряно висоту перепаду, яка становить 6 см;

-висновком експерта № CE-19/117-24/10283-ІТ від 27.06.2024 року, відповідно до якого в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання п.п. 16.11 та 2.1 Розділу 33 ПДР України, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 16.11 та 2.1 Розділу 33 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди;

-висновком експерта № 257 від 27.06-15.07.2024 року, відповідно до якого якого в ОСОБА_4 виявлено компресійний перелом третього поперекового хребця, закритий частковий розрив лівого ключичного акроміального зчленування, підшкірну гематому лівого плеча. Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо при ДТП, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження виникли 24.05.2024 року. При судово-медичній експертизі в ОСОБА_4 не виявлено тілесних ушкоджень, які могли б виникнути при падінні з висоти власного зросту. ОСОБА_4 не могла отримати дані ушкодження внаслідок самоушкодження.

У відповідності до вимог статтей 85 та 86 КПК України, суд вважає перелічені вище докази, які досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_5 та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України визначена вірно, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є кримінальним проступком, та відповідно до ст. 25 КК України, є необереженим.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке ґрунтується на визнанні своєї вини у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, готовністю нести кримінальну відповідальність, неодноразових вибаченнях за свої дії в потерпілої; активне сприяння розкриттю злочину; часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_4 щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання без позбавлення волі на строк 2 роки, але з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд враховує досудову доповідь, складену відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до якої дослідження інформації, яка характеризує особу обвинуваченого за місцем його проживання/роботи, умов його життєдіяльності відносин у суспільстві, низький ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покласти на ОСОБА_5 , крім основних обов`язків, додатковий обов`язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Враховуючи викладене вище, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_5 основне покарання у виді обмеження волі та додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, характер та ступінь небезпечності вчиненого, особу винного, який не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, щиро розкаявся, частково добровільно відшкодував потерпілій завдані збитки, позитивно характеризується, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною зі ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.

Розглянувши подані прокурором цивільні позови, суд дійшов до таких висновків.

Прокурор заявив цивільний позов в інтересах держави в особі КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_5 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 , в якому прохав суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради 3634,45 гривень.

Також прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_5 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 , в якому прохав суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» 5565,89 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

У позовній заяві прокурор навів належне обґрунтування передбачених законом підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді.

З довідки КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради від 18.07.2024 року № 405/01-14 вбачається, що ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматологічно-педіатричному відділенні з 24.05.2024 по 28.05.2024 року (проведено 4л/д). Вартість лікування хворої ОСОБА_4 становить всього 3634,45 грн. з них: 2240,20 грн. за ліжко-дні (проведено 4л/д); 1394,25 грн. кошти витрачені лікарнею на медикаменти.

Згідно довідки КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 25.06.2024 року № 04-04/2536, ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» з 28.05.2024 по 30.05.2024 рр. (медична карта стаціонарного хворого № 18907), що склало 2 л/д. Вартість л/д (без медикаментів) складає 2435,08 грн. (по фактичних за березень 2024). 2 л/д х 2435,08 грн. = 4870,16 грн. Вартість медикаментів становить 695,73 грн. Загальна вартість лікування - 5565,89 гривень.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» та пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи із кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості витрат на його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

З урахуванням зазначеного, заявлені прокурором цивільні позови в інтересах держави в особі КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради та КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріальна шкода доведена належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути на користь КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради кошти в розмірі 3634,45 гривень та на користь КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» в розмірі 5565,89 гривень, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 .

Захід забезпечення кримінального провадження (запобіжний захід) відносно ОСОБА_5 не обирався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області по справі № 532/1177/24 (1-кс/532/350/2024) від 28 травня 2024 року, необхідно скасувати.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі була проведена експертиза, а тому з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави слід стягнути витрати за проведення даної експертизи в сумі 1514,56 гривень.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, ОСОБА_5 зобов`язати періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області в справі № 532/1177/24 (1-кс/532/350/2024) від 28 травня 2024 року скасувати.

Речові докази:

-автомобіль ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути власнику ОСОБА_5 ;

-велосипед «Artis», який знаходиться на зберіганні на території відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути власнику ОСОБА_4 ;

-оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 18907 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12024170470000152, повернути до медичного закладу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради».

Цивільний позов прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради (ЄДРПОУ 01999307, р/р НОМЕР_4 в АТ «Полтава-Банк», ІПН 019993016130) витрати на стаціонерне лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 3634,45 (три тисячі шістсот тридцять чотири грн. 45 коп.) гривень.

Цивільний позов прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (ЄДРПОУ 01999106, р/р НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», ІПН 019991016011, св-во ПДВ № 100064861) витрати на стаціонерне лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 5565,89 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять грн. 89 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1514,56 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять грн. 56 коп.) гривень вартості проведеної експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя