Ухвала

від 11.09.2024 по справі 334/7380/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 11.09.2024

Справа № 334/7380/24

Провадження № 2-н/334/877/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу

11 вересня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 18А» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по утриманню багатоквартирного будинку, -

встановив:

11 вересня 2024 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява про видачу судового наказу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 18А», за підписом голови правління Нікітенко А.С., в якій просить стягнути з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь заявника заборгованість по утриманню багатоквартирного будинку за період з липня 2020 року по серпень 2024 року в сумі 30273,61 гривень.

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов`язані зі стягненням з боржника грошових коштів.

До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми (без виклику та участі сторін).

Підставою для видачі судового наказу є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Вказане твердження ґрунтується на положеннях п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, яке передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній) за якими пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст.6Закону Українивід 09.11.2017№ 2189-VIII«Про житлово-комунальніпослуги» (далі - Закон № 2189-VIII) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст.12Закону №2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст.18Закону №2189-VIII управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Заявником до заяви про видачу судового наказу не доданий договір, за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а отже і докази, які б свідчили про безспірність вимог заявника, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг позбавляє суд можливості перевірити наявність між сторонами договірних правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг, зокрема, встановити їх функціональне призначення, а відтак і безспірність вимог заявника.

Як вбачається з Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які додано до заяви, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належить лише по 1/5 частки (загалом обом боржникам належить 2/5 частки) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як заявником заявлені вимоги про стягнення вартості послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на загальну площу квартири в цілому.

Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст.165ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз`яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1Закону №2189-VIII управителем багатоквартирного будинку є фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з ч. 1-3 Закону Українивід 29.11.2001№ 2866-III«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» (далі Закон № 2866-III) для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексомУкраїни в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Таким чином, заявник не є управителем багатоквартирного будинку, а отже не є суб`єктом правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, а тому заявлена ним вимога не є вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена обставина відповідно до п. 3 ч. 1 ст.165ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до ст. 257 ЦК України,загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз`яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Отже,заявник заявлено до стягнення суму заборгованості, яка розрахована за період, що перевищує загальну позовну давність встановлену законом у три роки.

При цьому, суд бере до уваги те, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу, судом не підлягають дослідженню матеріально-правові особливості застосування позовної давності (переривання, зупинення перебігу позовної давності, продовження строку на час дії карантину, застосування позовної давності до частини вимог, тощо). Встановлення даних обставин виходить за межі повноважень суду в наказному провадженні. Суд повинен переконатись у безспірності заборгованості.

Відповідно до положень ч. 2 ст.164ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.163-165,166,260 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 18А» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по утриманню багатоквартирного будинку.

Роз`яснити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Звенигородська 18А», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Коломаренко К. А.