Ухвала

від 10.09.2024 по справі 756/10548/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10548/24

№ 1-кп/756/1515/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12024100050002348 від 17.07.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця села Васьковичи Коростенського району Житомирської області, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12024100050002348 від 17.07.2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також, надав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримав в судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , в судовому засіданні не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений підтримав думку захисника та не заперечував проти призначення судового розгляду.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження №12024100050002348 від 17.07.2024 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, підсудне Оболонському районному суду міста Києва, підстав для закриття кримінального провадження або його зупинення немає, підстав для повернення обвинувального акту відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України немає. Підстави, які б унеможливлювали призначення до судового розгляду відсутні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримав його в повному обсязі, обґрунтовуючи ризиками, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , заперечувала проти клопотання прокурора, з огляду на не доведеність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також, захисник наголосила, що відсутні підстави для наявності ризику переховування від правосуддя, наявне постійне місце проживання, малолітня дитина та непрацездатні батьки, крім того за час досудового розслідування не мали місце будь-які порушення обов`язків як підозрюваного.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків захисник пояснила, що зазначений ризик не був встановлений під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу раніше і відсутні докази існування зазначеного ризику.

Також, на думку захисника твердження щодо ризику продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення мають абстрактний, а не конкретний характер.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника та просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Щодо продовження запобіжного заходу, суд, вислухавши доводи сторін, доходить такого висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі Єлоєв проти України (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа Буткевічюс проти Литви (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих прокурором, свідчать про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Діяння ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Суд встановив що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, ветераном війни, має малолітню дитину, не одружений, за місцем реєстрації не проживає, має середню освіту, не працевлаштований, отримує пенсію.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Щодо ризику передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, суд, зазначає таке.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

Суд бере до уваги, що до обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово виносились ухвали про привід: ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.06.2024 року постановлено повторне здійснення приводу та ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2024 року постановлено про здійснення приводу.

Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливату на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, суд, зазначає таке.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на представника поотерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у тому числі використовувати свої зв`язки, здійснюючи тиск на свідків і ймовірно схиляти їх до відмови від дачі правдивих показань.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику вчинення іншого правопорушення суд, зазначає таке.

При встановлені наявності зазначеного ризику суд бере до уваги те, що на розгляді у Голосіївському районному суді міста Києва перебуває справа №752/6786/24 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та у Коростенському міськрайонному суді Житомирської області перебуває справа № 279/2792/24 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 ч. 4 ст. 186 КК України. Також, встановлено що у судові засідання по зазначених справах обвинувачений ОСОБА_3 не прибуває, про що свідчать ухвали суду про привід обвинуваченого.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що прокурор довів у судовому засіданні недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п. п 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.

Враховуючи вище викладене,до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що явилися підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає недостатньо застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно останнього для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити останньому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 листопада 2024 року включно.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання суду, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_12 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.177, 316, 370 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадження №12024100050002348 від 17.07.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва з обов`язковою участю учасників судового провадження на 15 год. 00 хв. 27.09.2024 року.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 09.11.2024 включно.

Установити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов`язки строком на 60 днів:

- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потепілим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження запобіжного заходу протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 12 вересня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1