Справа № 750/5390/24
Провадження № 2/750/1302/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря Мойсієнко К.А.,
за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
третьої особи ОСОБА_4 ,
представника третьої особи ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,
треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб, Спеціалізована загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних, ОСОБА_4 ,
в с т а н о в и в:
16 квітня 2024 року до суду надійшла позовна заява Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 без позбавлення її батьківських прав.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків щодо належного виховання та утримання своїх дітей, що є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, а тому є підстави для відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подала.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що після вилучення у неї дітей, вона усвідомила про необхідність зміни свого ставлення до виховання дітей.
Третя особа ОСОБА_4 , який є батьком неповнолітніх: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у судовому засіданні пояснив, що він заперечує проти позову, так як вважає, що мати дітей здатна забезпечити їх належне виховання. Також, ОСОБА_4 зазначив, що він за вироком суду перебував у місцях позбавлення волі, а тому не міг приймати участь у вихованні дітей. Наразі він проходить військову службу.
Представник Чернігівського міського центру соціальних служб у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, оскільки це буде відповідати якнайкращим інтересам дітей.
Представник Спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов в судове засідання представника не направив.
Проте, для допиту в якості свідка, за клопотання представника позивача, з`явилася педагог Спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов ОСОБА_10 та надала суду покази по суті справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (мати відповідача), ОСОБА_12 (бабуся відповідача), ОСОБА_13 (сусід за місцем проживання відповідача), дослідивши матеріали справи та матеріали адміністративних справ № 750/6704/18, № 750/693/19, № 750/12820/23, № 750/16077/23, № 750/3508/24, № 750/4745/24, суд встановив наступне.
ОСОБА_14 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5, 6, 7, 8).
Згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с. 9, 10).
Батьком малолітніх - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 (а.с. 11, 12).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00043039291, 25 травня 2021 року ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку із чим змінила прізвище з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 » (а.с. 13).
Згідно довідки Управління адміністративних послуг ЧМР № 1777 від 02.04.2024, ОСОБА_3 разом зі своїми дітьми: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно до інформації Управління адміністративних послуг ЧМР № 01-31/04/854 від 28.03.2024, інформація щодо місця реєстрації неповнолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в реєстрі територіальної громади м. Чернігова відсутня (а.с. 14).
З позовної заяви вбачається, що згідно вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2023 року батько ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_4 був притягнутий до кримінальної відповідальності з позбавленням волі.
Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив ОСОБА_4 та повідомив, що, перебуваючи в місцях позбавлення волі, вирішив мобілізуватися до лав ЗСУ, де на даний час перебуває.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_14 разом з дітьми вже тривалий час перебувають під наглядом суб`єктів соціальної роботи з причин ухилення матір`ю від виконання батьківських обов`язків, а саме не створення дітям належних умов проживання, розвитку та навчання, а також залишення дітей без нагляду.
19 грудня 2023 року діти поставлені на облік в Управлінні (службі) у справах дітей ЧМР, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Крім того, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що під час неодноразового відвідування родини за місцем проживання, з метою перевірки стану виконання матір`ю батьківських обов`язків, у квартиру зайти було неможливо, двері не відкривали. За інформацією родичів відповідача (матері, бабусі), вона неодноразово залишала дітей на старшу сестру десятирічну Кіару, яка у свою чергу кидала їх самих на вулиці. Дорослим, які робили їй зауваження, вона відповідала грубо та нецензурною лайкою. Опинившись у помешканні, комісія зафіксувала важкий сморід, безлад, бруд, відсутність постільної білизни; коври та подушки були брудні, чистий посуд відсутній. Також вдома не було продуктів харчування. Найменший хлопчик був брудний (в екскрементах), засоби гігієни та вода теж відсутні. Діти харчувалися нерегулярно, часто були голодні.
28.03.2024 Чернігівське районне управління поліції ГУНП в Чернігівській області внесло подання директору Чернігівського міського центру соціальної служби для сім`ї та молоді щодо усунення причин та умов, що призводять до вчинення дітьми кримінальних та адміністративних правопорушень.У поданні зазначено, що в ході проведення перевірки в помешканні було виявлено гр. ОСОБА_3 та її чотирьох малолітніх дітей. Також на ліжку спав чоловік, якого не вдалося розбудити. ОСОБА_3 , яка перебувала в стані, схожому на наркотичне сп`яніння, пояснила, що малолітні діти 25 та 26 березня 2024 року знаходилися за місцем мешкання без батьківського догляду та піклування, так як вона начебто ходила працювати, щоб заробити гроші. Пояснення останньої викликають сумніви, бо пояснити де саме вона працювала, остання не змогла, поводила себе зухвало та агресивно.
У судовому засіданні відповідач пояснила, що зазначені у поданні події мали місце. Чоловік, про якого йде мова у поданні, це її співмешканець, який спав у ліжку після роботи. Також відповідач підтвердила, що діти залишалися самі вдома, проте під наглядом сусідки, а вона йшла працювати, мила посуд в закладі харчування, в якому саме, не вказала.
Згідно листа Комунального некомерційного підприємства «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради № 01-14/734 від 05.09.2024, 31.10.2023 ОСОБА_14 з трьома дітьми прийшла на прийом до лікаря-педіатра з приводу тільки профілактичного огляду і вакцинації. Діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_18 були на прийомі у лікаря з матір`ю лише один раз 31.10.2023 з приводу вакцинації. При профілактичному огляді у Кіари було виявлено порушення зору, у зв`язку із чим лікарем-педіатром було надано рекомендації про необхідність консультації лікаря-офтальмолога та видано направлення. Проте, дана рекомендація матір`ю виконана не була, дитина лікарем-офтальмологом не оглядалась, на телефонні дзвінки мати не відповідає. 31.10.2023 лікарем-педіатром ОСОБА_14 були надані рекомендації повторного відвідування з метою проведення планової вакцинації, але мати дітей рекомендації лікаря не виконала, до лікарів КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР не з`явилася. З дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мати на огляд до лікаря-педіатра жодного разу не з`являлась, на численні дзвінки та запрошення не відповідала, про що було повідомлено Управління (службу) у справах дітей ЧМР. Діти ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 щеплені частково та з порушенням календаря. ОСОБА_22 взагалі не вакцинований.
За інформацією спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 I-ІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Чернігівської міської ради Чернігівської області, де навчається ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 невідповідально ставиться до виконання батьківських обов?язків. Кіара з 24 листопада 2023 року по 25 березня 2024 року була відсутня на уроках у школі без поважної причини. Мати не цікавиться навчанням та шкільним життям дочки, не бере участі у її вихованні. ОСОБА_23 не відповідає на телефонні дзвінки класного керівника, не виходить на зв?язок з будь-яким іншим учителем, батьківські збори не відвідує. Коли дитина приходила до школи, то була брудна, у старому одязі, без навчального приладдя та голодна. Мати часто залишає Кіару вдома, щоб вона наглядала за молодшими братами та сестрою (а.с. 20).
Відповідно до актів Органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та доставку від 29 березня 2024 року, до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна» дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, працівниками поліції було поміщено малолітніх: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16, 17, 18, 19).
Інспекторами сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернігівського районного управління поліції головного управління Національної поліції України в Чернігівській області по відношенню до ОСОБА_14 , неодноразово складалися протоколи за частинами 1, 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно матеріалів адміністративних справ № 750/6704/18, № 750/693/19, № 750/12820/23, № 750/16077/23, № 750/3508/24, № 750/4745/24 та інформації Головного управління Національної поліції у Чернігівській області (а.с. 72, 73, 74, 75), ОСОБА_14 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання нею батьківських обов`язків, а саме: в постановах суду встановлені факти .залишення дітей, в тому числі на вулиці, без нагляду дорослих, невідвідування без поважних причин старшою дочкою школи упродовж тривалого часу, незабезпечення належних санітарних умов в місці проживання дітей тощо.
В усіх протоколах, що складалися відносно відповідача, остання писала пояснення, що змінить свою поведінку та не допускатиме більше порушень.
Допитана в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10 (заступник директора з навчально виховної роботи спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2) суду повідомила, що старша дочка відповідача ОСОБА_6 в другому класі майже не відвідувала школу. Дитина пояснювала класному керівнику, що вимушена доглядати за меншими сестрою та братами, а тому не може ходити до школи. Також, класний керівник дівчинки повідомляла свідку, що Кіара підходила до неї і просила позайматися з нею додатково, що свідчить про бажання дитини навчатися. При цьому, свідок суду повідомила, що у перший рік навчання дитини не було таких проблем з пропуском навчання, а все почалося з початку навчального року у другому класі.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 (мати відповідача), ОСОБА_12 (бабуся відповідача), суду повідомили, що в інтересах дітей буде відібрати їх від матері, яка веде аморальний спосіб життя, діти часто голодні, недоглянуті, мати залишає їх самих без догляду.
Свідок ОСОБА_13 (сусід відповідача) суду повідомив, що відповідач просила його та його дівчину приглянути за дітьми, коли сама ходила на підробіток. Свідок зазначив, що санітарні умови у квартирі відповідача, як на його погляд, задовільні.
03 квітня 2024 року ОСОБА_14 звернулася до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради із заявою про те, що вона не заперечує щодо відібрання від неї малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без позбавлення її батьківських прав. Також вона зазначила, що має намір змінити ставлення до виховання дітей, знайти житло та роботу (а.с. 50).
Питання щодо доцільності відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 232 від 15 квітня 2024 року було затверджено висновок про доцільність відібрання дітей у ОСОБА_14 без позбавлення батьківських прав (а.с. 27, 28-29).
Відповідно до частини 2, частини 5 статті 150Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.
Згідно ч. 1 ст. 170, Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5, частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 7СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Отже, суд має виходити з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від16липня 2015року усправі «Мамчурпроти України»(заява№ 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант протиУкраїни» суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Згідно з пунктом 20 статті 4Закону України«Про органиі службиу справахдітей таспеціальні установидля дітей» служби у справах дітей представляють у разі необхідності інтереси дітей у судах.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, створення нею небезпечних умов для життя, здоров`я і морального виховання дитини є повністю доведеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та відібрання дітей у відповідача з передачею їх Управлінню (службі) у справах дітей Чернігівської міської ради для вирішення питання про подальше влаштування.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 170 Сімейного кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
позов Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів; код ЄДРПОУ - 436497710) в інтересах дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав задовольнити.
Відібрати дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від матері - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 без позбавлення її батьківських прав.
Передати дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Управлінню (службі) у справах дітей Чернігівської міської ради для подальшого їх влаштування.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.09.2024.
Суддя
Суд | Деснянський районний суд м.Чернігова |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121570117 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Деснянський районний суд м.Чернігова
Рахманкулова І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні