Ухвала

від 03.09.2024 по справі 522/23752/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3772/24

Справа № 522/23752/23

Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Отрада» про зобов`язання прийняти рішення про включення в члени організації,

В С Т А Н О В И В:

У грудні2023року ОСОБА_1 ,від іменіякої дієпредставник ОСОБА_2 звернулась досуду зпозовом доГромадської організації«Отрада»про зобов`язання прийняти рішення про включення в члени організації.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулась з письмовою заявою до ГО «Отрада» щодо включення її в члени Громадської організації. Проте, заява позивача яка була подана 21.10.2022 року до сих пір не розглянута, перевищивши встановлений законом термін більше ніж на дванадцять місяців. Такими діями, відповідач порушив законне немайнове право позивача на добровільну участь та членство в громадській організації.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження по справі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2023 року скасувати посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена с порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме судом першої інстанції неправильно визначено позовні вимоги позивача, не надано належної правової оцінки та не взято до уваги, що предметом позову є питання порушення з боку ГО «Отрада» законного права позивача на звернення, гарантованого Законом України «Про звернення громадян». Крім того, скаржник вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що юрисдикція суду не поширюється на вказані відносини, є передчасним, не обґрунтованим, адже питання, з яким звернулась позивач та фактичні правовідносини стосуються дотримання вимог чинного законодавства про звернення громадян та гарантій позивача на звернення громадян, і аж ніяк не внутрішньостатутної діяльності, ні які посилається суд в оскаржуваній ухвалі.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідач по справі до суду 03.09.2024 року о 14.00 годині не з`явився, причини неявки не повідомив, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотав, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

03.09.2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 адвоката Білак Н.І. про зупинення провадження у справі до вступу правонаступників, де остання повідомляє суд про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивачка у справі ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Тому з цих підстав, вважаючи що вирішення даної справи напряму впливає на майбутні матеріальні правовідносини, пов`язані з переоформленням майнових прав на тимчасову споруду, просить зупинити провадження у справі, до вступу правонаступників у спадщину та в подальшому залучення до участі у справі сина позивачки ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, обставини які стали відомі під час апеляційного провадження, достатньої наявності у справі матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи за тією фактичною явкою, яка відбулася.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково та провадження по справі закрити, виходячи з наведених у цій постанові підстав

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Постановляючи ухвалу про відмову відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов стосується набуття та втрати членства у громадській організації, тобто, у правовідносинах, які за своїм змістом не є цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб. Таким чином, юрисдикція суду не поширюється на вказані відносини, адже такі питання стосуються внутрішньостатутної діяльності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Матеріалами справивстановлено, що ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд: зобов`язати ГО «Отрада» розглянути заяву про прийняття ОСОБА_1 до членів ГО «Отрада» від 21.10.2022 року відповідно до чинного законодавства.

Також встановлено що, ГО «Отрада» діє на умовах Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів від 06 березня 2016 року № 4.

Відповідно до умов Статуту ГО «Отрада» - це добровільне об`єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав, задоволення суспільних, зокрема економічних та інших інтересів.

Розділом 2 Статуту передбачено, що завданням об`єднання є зокрема: проведення любительського та спортивного лову риби у береговій смузі району Чорного моря, забезпечення відпочинку членів об`єднання та їх родин, забезпечення всіма побутовими послугами, забезпечення робіт щодо розвитку причалу, представництво та захист інтересів членів організації у державних та інших органах, з питань пов`язаних з життям та діяльністю організації та інше.

Згідно з пунктом 4.1. Статуту в організації встановлюється індивідуальне членство. Членство в організації є добровільним.

Пунктом 3.1. Розділом 3 Статуту ГО «Отрада» передбачено, що членами організації на засадах рівноправності можуть бути громадяни України віком від 14 років іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, визнають Статут, завдання та напрям діяльності організації.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту прийняття в організацію здійснюється за рішенням правління згідно з письмовою заявою. Строк розгляду заяви про прийняття в члени організації складає 10 робочих днів.

Пунктом 6.1. розділу 6 Статуту ГО «Отрада» визначено, що вищим статутним органом організації є загальні збори, до складу яких входять всі дійсні члени організації. Цим же пунктом визначено виключну компетенцію загальних зборів, яким не передбачені повноваження щодо передачі (переоформлення) майнових прав.

З заяви ОСОБА_1 до ГО «Отрада», від 21.10.2022 року, встановлено, що ОСОБА_1 просить прийняти її до членів ГО «Отрада» та повідомити про прийняте рішення письмово, у визначений п. 3.2 Статуту 10 денний термін шляхом направлення листа на вказану електронну пошту.

З накладної кур`єрської служби доставки від 25.10.2022 року вбачається направлення відповідної заяви до ГО «Отрада» та отримання вказаного листа ОСОБА_4 що підтверджується особистим підписом.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що уповноваженою особою ГО «Отрада» є ОСОБА_4 .

Колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Разом з тим відповідно до вимог статті 86 ЦК України такі товариства можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати і підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлене законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України «Про громадські об`єднання» (далі - Закон № 4572-VI), який набрав чинності з 1 січня 2013 року і спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимог європейських стандартів.

За змістом статті 1 Закону № 4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону № 4572-VI).

Згідно зі статтею 2 Закону № 4572-VI чинність цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

У статті 3 Закону № 4572-VI передбачені принципи утворення і діяльності громадського об`єднання.

Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону № 4572-VI).

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який повинен, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

Статут громадського об`єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

У справі що переглядається, Громадська організація «Отрада» є юридичною особою, діє на підставі Статуту ( затвердженого протоколом загальних зборів від 06 березня 2016 року № 4). Із наявних в ЄДРПОУ відомостей вбачається, що уповноваженою особою зазначений ОСОБА_4 .

Згідно статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Порядок розгляду звернень визначено статтею 15 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Встановивши, що 25.10.2021 року ОСОБА_1 направила письмове звернення з проханням розглянути її заяву про вступ до членів Організації, на адресу ГО «Отрада», яка є юридичною особою і на яку поширюється дія Закону України «Про звернення громадян» та в статуті якої зазначено, що строк розгляду заяви про прийняття в члени Організації складає 10 робочих днів, і в подальшому було отримано уповноваженою особою Організації, що підтверджується особистим підписом на кур`єрській накладній, не надала зазначену відповідь у строк встановлений Законом. У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду у зв`язку з порушенням її немайнового права.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що «юрисдикція суду не поширюється на вказані відносини, оскільки такі питання стосуються внутрішньостатутної діяльності».

У справі яка переглядається, ОСОБА_1 звернулась з позовом на захист свого права на розгляд своєї заяви у передбачені Законом України «Про звернення громадян» строки, в межах компетенції громадської організації, оскаржуючи сам факт нерозгляду її заяви (не надання відповіді на її звернення), а не конкретний результат розгляду її заяви, якого до речі тоді взагалі і не сталося, що й спонукало подати позов до суду.

Таким чином,юрисдикція судупоширюється навказані відносини,оскільки вонимають ознакиюридичного спорущодо порушеннямвідповідачем правана отриманнявідповіді написьмове зверненняпозивача увстановлені строки, щогарантується законом Законом України «Про звернення громадян» і захищається в судовому порядку.

Тому такий спір (з приводу не надання відповіді на звернення і захисту права на відповідь) є підвідомчий суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

З приводу клопотання про зупинення провадження у справі до вступу правонаступників.

Як встановлено з поданого клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Білак Н.І. про зупинення провадження у справі до вступу правонаступників від 03.09.2024 року, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Тобто смерть позивача-апелянта настала після відкриття апеляційного провадження за поданою нею апеляційною скаргою.

З цієї підстави представник скаржника просить зупинити провадження у справі, до вступу правонаступників у спадщину та в подальшому залучення до участі у справі сина позивачки ОСОБА_3 .

Колегія судів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до п.7 ч.1ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Вбачається, що позовні вимоги у даній справі пов`язані, насамперед, з особистими немайновими правами самого позивача, оскільки ОСОБА_1 зверталася з вимогою про розгляд її заяви на членство у ГО «Отрада».

Виходячи з викладеного, встановивши, що позивач ОСОБА_1 померла про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , а також те, що предмет спору, а саме: зобов`язання розглянути її заяву, нерозривно пов`язані з особою померлої; спірні правовідносини не допускають правонаступництва, - колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює право правонаступників ОСОБА_1 , звернутись до ГО «Отрада» з особистою заявою для вступу у члени організації, після отримання в порядку спадкування відповідних правовстановлюючих документів на майно, право власності на яке надає право (очікування) на членство в громадській організації.

Згідно ч. 1, 3ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіякої дієпредставник ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2023 року скасувати.

Клопотання ОСОБА_1 ,від іменіякої дієпредставник ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до вступу правонаступників залишити без задоволення.

Провадження по справі №522/23752/23 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Отрада» про зобов`язання прийняти рішення про включення в члени організації закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 11.09.2024 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова