Постанова

від 22.11.2007 по справі 25/85-07-2163

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" листопада 2007 р.

Справа № 25/85-07-2163

 Одеський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

головуючого судді   В.Б.Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання -О.М.

Буравльовій

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідачів -не

з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним

чином

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на 

рішення господарського суду Одеської

області від 5.06.2007р.

у справі

№ 25/85-07-2163

за позовом ОСОБА_1

до

ЗАТ Одеського виробничо-торгівельного суконного об'єднання „Лазур” 

ТОВ „Регіональний реєстроотримач”

про

визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерів з питання  № 7 „Різне”, оформлене протоколом загальних

зборів ЗАТ Одеського виробничо-торгівельного суконного об'єднання „Лазур” від

7.10.2004р. за підписами голови зборів ОСОБА_2 і секретаря ОСОБА_3; визнання

недійсним протоколу загальних зборів акціонерів від 7.10.2004р. за підписами

голови зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3

                                                          встановив:

             ОСОБА_1 в березні 2007 року

звернувся з позовом до ЗАТ Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання

„Лазур”,            ТОВ „Регіональний

реєстроотримач” про визнання неправомірним рішення загальних зборів акціонерів,

оформлених протоколом загальних зборів від 7.10.2004р. за підписом голови

зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3; про визнання недійсним протоколу загальних

зборів від 7.10.2004р. за підписом голови зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3;

про зобов'язання  ТОВ „Регіональний

реєстроотримач” зареєструвати протокол загальних зборів від 7.10.2004р. за

підписом голови зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_4. Позовні  вимоги мотивовані тим, що за результатами

проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ ОВТСО „Лазур” 7.10.2004р. були

оформлені два протоколи, один з яких підписаний головою зборів ОСОБА_2,

секретарем ОСОБА_4, де у порядку денному було зазначено про розгляд шести

питань, перелік яких 20.08.2004р. опубліковано в оголошенні „Правління ЗАТ ОВТСО

„Лазур” у газеті „Деловая Одесса”. В іншому протоколі, підписаному головою

зборів          ОСОБА_2 та секретарем

ОСОБА_3, містяться відомості щодо розгляду питання під № 7 „Різне” стосовно

реалізації прав на акції, а саме надання дозволу акціонерам реалізувати своє

право по акціям шляхом продажу, дарування не акціонерам товариства, але не

більш 10% належних їм акцій, зокрема:         

ОСОБА_2-40 акцій -ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в рівних частинах; ОСОБА_7 -10 акцій

-ОСОБА_8; ОСОБА_9 -10 акцій -ОСОБА_10. Оскільки проведені загальні збори

взагалі не розглядали питання, позначене під № 7 у протоколі від 7.10.2004р.

„Різне” щодо відчуження акцій, рішення про таке відчуження акціонерами не

приймалось, але це рішення впливає на господарську діяльність товариства, що

порушує ст.ст.41, 43, Закону України „Про господарські товариства”, тому

позивач звернувся з даним позовом (а.с.2-5).

           16 квітня 2007 року позивачем подана

заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив визнати недійсним

рішення загальних зборів  акціонерів

з питання № 7 „Різне”, оформлене протоколом від 7.10.2004р. за підписом голови

зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3; визнати недійсним протокол

загальних зборів акціонерів від 7.10.2004р. за підписом голови зборів            ОСОБА_2 та секретаря

ОСОБА_3(а.с.40-42).

Заперечуючи проти позову, ЗАТ ОВТСО

„Лазур” послалось на те, що позивач не надав доказів про наявність у нього

статусу акціонера товариства на час проведення загальних зборів -7.10.2004р.;

за результатами слідства по кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_2 у

скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, можна

вважати, що редакція оскарженого позивачем протоколу є продуктом злочинних

діянь колишнього керівника ЗАТ ОВТСО „Лазур” -ОСОБА_2, і не юридичною формою

рішень загальних зборів товариства, що відбулись 7.10.2004р., а тому редакція

протоколу від 7.10.2004р., підписаного головою зборів ОСОБА_2 та секретарем

ОСОБА_3 не може розцінюватись господарським судом як акт ненормативного

характеру   (а.с.45-47).

Письмові заперечення ТОВ

„Регіональний реєстроотримач” на позов в матеріалах справи відсутні.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 5.06.2007р. (суддя Малярчук І.А.), яке оформлено

відповідно до ст.84 ГПК України 18.06.2007р., припинено провадження у справі в

частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів

акціонерів з питання № 7 „Різне”, оформленого протоколом загальних зборів від

7.10.2004р. за підписом голови зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3 В решті

позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано тим, що набуття згідно договору

дарування від 16.06.2005р. ОСОБА_1  10

шт. простих іменних акцій емітованих ЗАТ ОВТСО „Лазур” загальною вартістю

1170грн. та наявність у ОСОБА_1. станом на 24.03.2006р. у власності простих

іменних акцій товариства в кількості 116шт. номінальною вартістю 13572грн.

свідчать про відсутність на момент проведення 7.10.2004р. акціонерами

товариства загальних зборів акціонерів, оформлених двома протоколами загальних

зборів акціонерів, які відрізняються за 

своїм змістом, порушення прав та охоронюваних законом інтересів

ОСОБА_1., оскільки останній станом на 7.10.2004р. не був власником простих

іменних акцій товариства „Лазур”. Суд визнав безпідставною та недоведеною

належними і допустимими доказами позицію позивача щодо безпосереднього впливу

рішення, прийнятого акціонерами під № 7 „Різне”, оформленого протоколом від

7.10.2004р. за підписами голови зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3, на

господарську діяльність товариства, оскільки 

крім вищенаведеного, ще й відсутні в матеріалах справи докази стосовно

реєстрації реєстратором ТОВ „Регіональний реєстроотримач” в реєстрі власників

акцій ЗАТ ОВТСО „Лазур” зазначеного протоколу. Суд також вказав про наявність в

матеріалах справи подання прокурора Приморського р-ну м. Одеси від

27.12.2006р., яке містить відомості стосовно встановлення в процесі досудового

слідства по кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину,

передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме здійснення службової фальсифікації документа,

тобто внесення в протокол загальних зборів від 7.10.2004р., підписаних головою

зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_3, завідомо неправдивих даних п.7 „Різне” та

постанови Приморського районного суду  м.

Одеси від 12.02.2007р. про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної

відповідальності  згідно Закону України

„Про амністії”, які свідчать про факт нечинності оспорюваного позивачем

протоколу з підстав його створення в процесі протиправних дій голови зборів

ОСОБА_2, а тому цей протокол не є юридичною формою рішення загальних зборів

акціонерів і не породжує певні правові наслідки у сторін, не спрямований на

регулювання правовідносин акціонерів та товариства, не має обов'язкового

характеру для суб'єктів цих правовідносин, а тому не може бути визнаний судом недійсним,

у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині визнання недійсним оспореного

протоколу відмовлено. Мотивуючи рішення про припинення, згідно п.1 ст.80 ГПК

України, провадження у справі в частині визнання недійсним рішення загальних

зборів акціонерів з питання № 7 „Різне”, оформленого протоколом від 7.10.2004р.

за підписами голови зборів ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3, суд першої інстанції

вказав, що ці вимоги в контексті одночасного заявлення позивачем в межах

розгляду даної справи позовних вимог щодо визнання недійсним протоколу

загальних зборів від 7.10.2004р. за підписами голови зборів ОСОБА_2 та

секретаря ОСОБА_3, який містить прийняте рішення з питання № 7 „Різне” є

фактично за своїм змістом однією і тією ж позовною вимогою, означений протокол

не є юридичною формою рішення загальних зборів на підставі вищенаведеного, а

тому це рішення не може бути предметом розгляду господарського суду (

а.с.97-99).

Не погодившись із судовим рішенням,

позивач 11.09.2007р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його

скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що

мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи,

на порушення норм матеріального та процесуального права. Одночасно скаржником

заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання

апеляційної скарги з причини отримання рішення по закінченню строку на його

оскарження. Клопотання задоволено судовою колегією, згідно ст.ст.53, 93 ГПК

України, про що зазначено в ухвалі від 18.09.2007р.

Письмові заперечення на апеляційну

скаргу від відповідачів не надійшли.

Заслухавши позивача, дослідивши

матеріали справи та додатково надані на вимогу суду апеляційної інстанції

докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм

матеріального та процесуального права, судова колегія відзначає наступне.

           Правлінням ЗАТ Одеського

виробничо-торгівельного суконного об'єднання „Лазур” в газеті „Деловая Одесса”

від 20.08.2004р. опубліковано оголошення про проведення 7.10.2004р. чергових

зборів акціонерів із зазначенням порядку денного, до якого було включено 6

питань, а саме: 1. звіт Правління про результати фінансово-господарської

діяльності товариства за 2003 рік; 2. звіт ревізійної комісії про

результати перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за 2003 рік;

3. звіт спостережної ради; 4. затвердження річного звіту та

балансу  за 2003 рік;  5. затвердження перспективного плану

розвитку підприємства на 2005 рік;                   6. затвердження змін

та доповнень до Статуту товариства (а.с.18).

        Матеріали справи містять два протоколи

загальних зборів акціонерів від 7.10.2004р., один з яких підписаний головою

зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_4, з якого вбачається про прийняття рішень з

питань, що були включені до порядку денного, опублікованого в оголошенні

(а.с.21- 22); в другому протоколі від 7.10.2004р., підписаному  головою зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_3,

значиться про прийняття рішення з питання № 7 „Різне” про реалізацію прав на акції,

яке не було включено до опублікованого в оголошенні порядку денного. З цього

протоколу вбачається, що за результатами обговорення, акціонери одноголосно

постановили про залучення нових акціонерів (інвесторів), про надання дозволу

акціонерам реалізувати своє право по акціям шляхом продажу, дарування не

акціонерам товариства, але не більш 10% належних їм акцій, а саме:  ОСОБА_2 -40 акцій ОСОБА_5 і ОСОБА_11 в рівних

частинах;  ОСОБА_7 -10 акцій ОСОБА_8,

ОСОБА_9 -    10 акцій ОСОБА_10.

(а.с.19-20).

         В поданні прокуратури Приморського  р-ну м. Одеси за № 277п/06 від 27.12.2006р.

вказано про закінчення проведення досудового слідства  по кримінальній справі № 05820060277,

порушеній відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366

Кримінального кодексу України, під час якого встановлено, що 7.10.2004р.

відбулися загальні збори акціонерів                            ЗАТ ОВТСО „Лазур”,

де порядком денним розглядалось 6 питань. Генеральний директор ОСОБА_2, діючи

навмисно, будучи посадовою особою, в 20-х числах жовтня 2004 року, знаходячись

у своєму службовому кабінеті, виготовив протокол загальних зборів акціонерів

ЗАТ ОВТСО „Лазур”, відомості якого не відповідають дійсності, а саме вписав в

порядок денний сьомий пункт, згідно якого, на зборах акціонерів нібито

розгадалось питання про залучення нових акціонерів        ОСОБА_5 і ОСОБА_11, яким ОСОБА_2

подарував кожному з них по 20 акцій товариства. Тобто своїми діями останній

скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України -службове підроблення

(а.с.48-49).

           Постановою Приморського районного

суду м. Одеси від 12.02.2007р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду

Одеської області від 31.07.2007р., ОСОБА_2 звільнено від кримінальної

відповідальності за скоєння вказаного злочину на підставі ст.ст.1 п. „б”, 6

Закону України „Про амністію” від 31.05.2005р. (а.с.50-50зв., 124-126).

            Тобто, факт підробки протоколу

загальних зборів від 7.10.2004р. за підписами голови зборів ОСОБА_2 та

секретаря ОСОБА_3 встановлений правоохоронними органами і як свідчить відзив на

позов   ЗАТ ОВТСО „Лазур” не оспорений

останнім (а.с. 45-44).

       Приймаючи рішення зі спору суд першої

інстанції послався на те, що обставини встановлені в процесі досудового

слідства по вищезазначеній  кримінальній

справі, а саме здійснення службової фальсифікації документа -внесення  в протокол від 7.10.2004р. завідомо

неправдивих даних (п.7 „Різне”) з урахуванням постанови Приморського районного

суду м. Одеси від 12.02.2007р., свідчать про факт нечинності оспорюваного

рішення, оформленого протоколом загальних зборів, тобто не є  юридичною формою рішення, а тому не має

підстав вважати, що  дане рішення

породжує певні правові наслідки у сторін, спрямоване на регулювання

правовідносин акціонерів та товариства, має обов'язковий характер для суб'єктів

цих правовідносин.

       Судова колегія не погоджується з такими

доводами, оскільки на підставі рішення загальних зборів акціонерів, оформленого

сфальсифікованим протоколом від 7.10.2004р., засвідченим приватним нотаріусом

Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (а.с.53-54) укладено договір

дарування цінних паперів від 16.06.2005р. між ОСОБА_2 (дарувальник) і ОСОБА_5

(обдаровуваний), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського

нотаріального округу ОСОБА_13 

16.06.2005р., зареєстрований в реєстрі за       № 5559, із посиланням на вказаний

протокол (а.с.30-31).

        Тобто, рішення загальних зборів,

оформлене сфальсифікованим протоколом 

від 7.10.2004р., мало правові наслідки, усунення яких без вирішення питання

щодо визнання недійсним такого рішення загальних зборів у судовому порядку є

неможливим.

      Приймаючи рішення зі спору суд першої

інстанції також дійшов висновку стосовно відсутності порушених прав та

охоронюваних законом інтересів             

ОСОБА_1., оскільки він на момент проведення 7.10.2004р. акціонерами

загальних зборів, оформлених двома протоколами, які відрізняються за своїм

змістом,  не був акціонером товариства.

      Такий висновок суду ґрунтується на тому,

що, по-перше, що ОСОБА_1 набув право власності на 10 штук простих іменних акцій

емітованих ЗАТ         ОВТСО „Лазур”

загальною вартістю 1170грн. відповідно до договору дарування від 16.06.2005р.,

посвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_13; 

по-друге, про наявність у  

ОСОБА_1. станом на 24.03.2006р. у власності  простих іменних акцій товариства в кількості

116 штук номінальною вартістю 13572.00грн. свідчить виписка з реєстру власників

іменних цінних паперів ЗАТ ОВТСО „Лазур” від 24.03.2006р., виданої ТОВ

„Регіональний реєстроотримач”.

      Однак, зазначений висновок суду не

відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вищевказаний договір дарування

від 16.06.2005р. ніяким чином не стосується ОСОБА_1, так як укладений між

ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (а.с.30-31);  виписка

із реєстру „Регіональний реєстроотримач” видана станом на 24.03.2006р. і не

відображає дату операції по первинному розміщенню цінних паперів (а.с.29).

На  вимогу суду апеляційної інстанції

позивачем надана виписка від 14.09.2007р. ТОВ „Регіональний реєстроотримач” з

реєстру власників іменних цінних паперів про операції по особовому рахунку

НОМЕР_1 виконані з 1.01.1997рр. по 14.09.2007р., з якої вбачається, що ОСОБА_1

є зареєстрованою особою, 10.01.1997р. здійснено запис за № 406 про первинне

розміщення цінних паперів ЗАТ ОВТСО „Лазур” у кількості 116шт. на суму

13572.00грн. (а.с.143).

          Отже, на момент проведення загальних

зборів 7.10.2004р. він був акціонером ЗАТ ОВТСО „Лазур” і рішення загальних

зборів акціонерів, оформлене протоколом від 7.10.2004р. за підписами голови

зборів ОСОБА_2 та секретаря         

ОСОБА_3 порушує інтереси ОСОБА_1. як акціонера товариства.

            Відповідно до ч.4 ст.43 Закону

України „Про господарські товариства” від 19.09.1991р. № 1576 із змінами,

загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку

денного.

            В порушення вищевказаної

законодавчої норми, питання № 7 „Різне” не було включено до оголошення

опублікованого 20.08.2004р. порядку денного загальних зборів товариства, що

відбулись 7.10.2004р., тому рішення загальних зборів, оформлене протоколом від

7.10.2004р. із зазначеного питання слід визнати недійсним в силу прямої

заборони закону, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

           Щодо позивних вимог  про визнання недійсним протоколу загальних

зборів акціонерів ЗАТ ОВТСО „Лазур” від 7.10.2004р. за підписами голови зборів

ОСОБА_2 та секретаря ОСОБА_3, то в позові в цій частині слід відмовити,

оскільки протокол є технічним документом, який фіксує у даному випадку факт

прийняття рішення загальними зборами і саме це рішення, а не протокол, породжує

певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і має

обов'язковий  характер для суб'єктів  цих відносин.

               Вищевикладене не враховано судом

першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного

рішення і є підставою для його скасування.

               Керуючись ст. ст. 99, 103-105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

                                                          постановила:

          1.Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 5.06.2007р. у справі

№ 25/85-07-2163 скасувати.

           3. Позов задовольнити частково.

              4. Визнати недійсним рішення

загальних зборів акціонерів з питання

№ 7 „Різне”, оформлене протоколом

загальних зборів ЗАТ Одеського виробничо-торгівельного суконного об'єднання

„Лазур” від 7.10.2004р. за підписами голови зборів ОСОБА_2 і секретаря ОСОБА_3

           5. В решті позовних вимог відмовити.

         6. Стягнути з ЗАТ Одеського

виробничо-торгівельного суконного об'єднання „Лазур” на користь ОСОБА_1  127.50грн. витрат по держмиту, у т.ч. за

розгляд апеляційної скарги та 118.00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

           Доручити господарському суду  Одеської області видати відповідний наказ.

           Видати ОСОБА_1 довідку на повернення

з Держбюджету України зайво сплаченого держмита в сумі 50.00грн. за квитанцією

№ 115303 від 15.07.2007р. КБ „СоцКомБанк” та в сумі 7.50грн. за квитанцією № 13

від 11.09.2007р. Южного ГРУ Приватбанка.

           Постанова апеляційної інстанції

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному

порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня

набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                 

В.Б. Туренко

          Суддя                                                                     

Л.І. Бандура

             Суддя                                                                              

Л.В.Поліщук