Рішення

від 05.09.2024 по справі 759/16507/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16507/24

пр. № 2/759/5194/24

05 вересня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах Органу Опіки та піклування Святошинської в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей та сімей про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у серпні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно сина, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути аліменти з громадянки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 доходу з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи або того закладу, де перебуватиме дитина, для її утримання до досягнення нею повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.05.2024 до КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №3» Солом?янського району міста Києва доставлено малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Матері хлопчика, громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Під час комісійного відвідування помешкання 29.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянка ОСОБА_1 , а саме в її кімнаті був безлад, речі розкидані, шпалери місцями обірвані, поведінка її була агресивною. Малолітнього ОСОБА_2 взято на облік ССДС Святошинської РДА в місті Києві, як такого, що опинився у складних життєвих обставинах, наразі дитина перебуває Київському міському центрі соціальної підтримки дітей та сімей. Громадянка ОСОБА_1 20.06.2024 звернулась до Служби із заявою щодо надання їй дозволу на відвідування сина, однак прибувши до центру поводилась агресивно, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та на піку агресії кинула вазу, яка розбилася об двері директора закладу. За весь період перебування дитини у закладі, громадянка ОСОБА_1 , не виконала жодної рекомендації, а саме: не заключила декларацію з лікарем педіатром, не оформила соціальні виплати, не пройшла лікування від наркотичної залежності. Згідно інформації Святошинського УП ГУНП у м. Києві, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : ??16.05.2024 здійснила крадіжку та затримана в порядку ст. 208 КПК України; ??раніше судима, вирок від 11.07.2023 р. за ч. 4, ст. 185 ККУ; ??раніше судима, вирок від 29.12.2021 р. за ч. 1, ст. 185 ККУ; ??16.06.2022 затримана за викрадення товару (крадіжка); ??складено протокол від 01.02.2024 за ст. 51, ч. 1 (дрібне викрадення чужого майна).

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 визначено суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 24-25).

Ухвалою судді від 14.08.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 29-30).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 45).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 35).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не направила, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причин неявки суд не повідомила.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11.04.2011 у справі «Жук проти України», яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 6, 8).

16.05.2024 складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку та доставлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня №3» Солом?янського району міста Києва (а.с. 9).

Згідно акту обстеження умов проживання ССДССРДА від 29.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянка ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_2 з`ясовано, що умови проживання задовільні, проте в кімнаті був безлад, речі розкидані, продукти харчування в обмеженій кількості (а.с. 11).

Відповідно до наказу № 57 від 30.05.2024 Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей ОСОБА_2 , який залишився без батьківського піклування зараховано до відділення тимчасового перебування Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей Київської міської ради на повне державне забезпечення з 30.05.2024 (а.с. 13).

Листом №40-1361 від 28.06.2024 ССДС Святошинської РДА в місті Києві ОСОБА_1 надано дозвіл на відвідування малолітнього ОСОБА_2 , тільки в присутності медичного працівника установи (а.с. 14, 15).

Згідно листа № 069018-296 від 15.07.2024 адміністрації Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей анульовано дозвіл на відвідування ОСОБА_2 його матір`ю, оскільки при відвідувані мати поводилась агресивно, висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та на піку агресії кинула вазу, яка розбилася об двері директора закладу (а.с. 16).

Згідно інформації Святошинського УП ГУНП у м. Києві №СЕД-74010-202 від 11.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : ??16.05.2024 здійснила крадіжку майна магазину ТОВ «Фора», затримана в порядку ст. 208 КПК України, зареєстровано в ЄРДР №12024100080001651 від 16.05.2024; ??раніше судима, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2023 р. за ч. 4, ст. 185 ККУ; ??раніше судима, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29.12.2021 р. за ч. 1, ст. 185 ККУ; ??16.06.2022 затримана за викрадення товару (крадіжка), зареєстровано в ЄРДР №12022100080001421 від 17.06.2022); ??складено протокол ВАБ №920316 від 01.02.2024 за ст. 51, ч. 1 - дрібне викрадення чужого майна (а.с. 17).

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 17.05.2024 до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, та покладено на неї обов`язки, строком на 2 (два) місяці, тобто до 17.07.2024 (а.с. 19).

Згідно висновку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №107-5548 від 01.08.2024 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято рішення про доцільність позбавлення громадянки ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 21-23).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п.п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Разом з тим, п. 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, передбачено у виняткових випадках при доведенні винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначити при цьому конкретний заклад.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Обставини встановлені в ході судового розгляду свідчать про те, що відповідач злісно ухиляються від виконання своїх прямих батьківських обов`язків по вихованню й матеріальному утриманню своєї дитини, не забезпечують його законних прав на нормальні умови життя і розвитку. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Виходячи зі встановлених обставин, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що вона не виконує у повному обсязі своїх батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина.

Відповідно до ст. 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Згідно із ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може за вимогою позивача чи за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини на особу або установу в якій буде перебувати дитина з огляду на наступне.

На час звернення з цим позовом до суду малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на забезпеченні Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей. Однак, на даний час опіка над дитиною не встановлена і опікуна не призначено.

Позивач просить про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини на особу або установу, в якій буде перебувати малолітній Гордій. У той же час визначення конкретної особи на користь якої можливе стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини або установи, є визначальним та залежить від встановлення над дитиною опіки. Чинним законодавством визначено порядок встановлення опіки над дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, та регламентовано права та обов`язки опікуна. При цьому, суд враховує, що цивільно-процесуальним кодексом України не передбачено ухвалення рішення на майбутнє, тому за відсутності визначеної в установленому законодавством порядку конкретної особи та/або відповідного органу, під опіку якого буде передана дитина, унеможливлює виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 або зробить неможливим його виконання в цій частині, а відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 150, 152, 155, 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст. 65 ЦК України; Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах Органу Опіки та піклування Святошинської в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей та сімей про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий) відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий ) судові витрати по справі у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 коп. на користь держави.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська