Ухвала

від 28.08.2024 по справі 183/7765/15

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2024 року

місто Київ

Справа № 183/7765/15

Провадження № 14-95зц24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Погрібного С. О.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,

ознайомилась із заявами ОСОБА_1 про перегляд постанови колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2024 року та постановлення окремої ухвали стосовно колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. та Сердюка В. В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності та

УСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_1 у грудні 2015 року звернулася до суду з позовом до компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів, витребування майна та визнання права власності. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила витребувати у ОСОБА_2 на її користь квартиру АДРЕСА_1 .

2. Рішенням від 24 березня 2023 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська відмовив у задоволенні позову.

3. Постановою від 31 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову. Суд витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині у задоволенні позову відмовив.

4. ОСОБА_2 у вересні 2023 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року залишити у силі.

5. Постановою від 26 червня 2024 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу ОСОБА_2 , постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року скасувала, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року залишила в силі.

6. ОСОБА_1 18 липня 2024 року із застосуванням засобів електронного зв`язку та через систему «Електронний суд», а також 07 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду заяви про перегляд постанови колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2024 року та постановлення окремої ухвали стосовно суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. та Сердюка В. В.

7. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що у прийнятті заяв про перегляд судового рішення та постановлення окремої ухвали потрібно відмовити та повернути їх заявниці з урахуванням таких міркувань.

8. Згідно із частиною другою статті 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та

у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду (частина перша статті 36, пунктами 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

10. Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (пункт 1 частини другої статті 45 згаданого Закону).

11. Судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

12. Право на касаційне оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.

13. Порядок подання касаційної скарги врегульовано в ЦПК України. Зокрема,

у частині першій статті 391 ЦПК України закріплено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду .

14. Відповідно до змісту статей 393, 394 ЦПК України повноваженнями прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження наділений Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду. Відкриття касаційного провадження передбачає перевірку правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, у тому числі сплати судового збору та дотримання строків на касаційне оскарження.

15. Порядок передання справи до Великої Палати Верховного Суду передбачений у частинах третій - шостій статті 403 ЦПК України, ці приписи викладено

в параграфі 3 глави 2 розділу V «Касаційний розгляд» ЦПК України. Згідно із цими правилами саме після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи до Великої Палати Верховного Суду передається відповідна цивільна справа.

16. За змістом заяв про перегляд судового рішення, поданих до Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_1 не погоджується з постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року, просить її скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року.

17. Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (окрім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до приписів глави 3 розділу V ЦПК України), тому що зазначені рішення є остаточними і подальшому оскарженню не підлягають, а також не передбачає самостійного вирішення питання про передачу Великій Палаті Верховного Суду на розгляд цивільної справи за межами повноважень, передбачених ЦПК України.

18. Отже, через брак юридичних підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду цих заяв ОСОБА_1 у її прийнятті потрібно відмовити та повернути заявниці. Така відмова не порушує право ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки справа була предметом дослідження у судах всіх судових інстанцій.

19. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, параграф 36).

20. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання

з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland),

заява № 28249/95, параграф 53).

21. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоб порушувати саму сутність цього права. Також обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо немає «пропорційного співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»

(Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, параграф 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства»

(Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, параграф 65).

22. Згідно з практикою ЄСПЛ юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення суду, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України», заява № 41984/98,

параграф 53).

23. Звернення до Великої Палати Верховного Суду з проханням про здійснення ще одного розгляду справи фактично спрямоване на перегляд рішень судів трьох інстанцій, коли не існує для цього визначеної процесуальним законом підстави. Такий перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).

24. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду (частини перша та десята статті 262 ЦПК України).

25. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом належного реагування на порушення законності, а також виявлення причин і умов, що цьому сприяли, саме під час судового розгляду. Суд може постановити окрему ухвалу за наявності в нього на розгляді конкретної справи, зокрема, у разі виявлення порушень, допущених судом нижчої інстанції під час її розгляду (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справах № 447/849/23, № 447/848/23,

№ 447/2831/22 і № 447/3172/22, від 12 червня 2023 року у справах № 447/2833/22, № 447/851/23 і № 447/2831/22, від 13 червня 2023 року у справі № 447/2834/22, від 14 червня 2023 року у справах № 447/2835/22 і № 447/855/23, від 15 червня 2023 року у справах № 447/2827/22 і № 447/853/23).

26. Отже, повноваження з постановлення окремої ухвали належить тому судові, який вправі здійснити її розгляд, та відповідно є результатом такого розгляду. Процесуальний закон не передбачає можливості постановлення окремої ухвали Великою Палатою Верховного Суду тоді, коли нею не здійснюється розгляд такої конкретної справи. Вичерпний перелік підстав для передання справи до Великої Палати Верховного Суду передбачений у статті 403 ЦПК України. Рішення про таке передання згідно зі статтями 403 і 404 цього Кодексу може ухвалити виключно Верховний Суд у складі колегії суддів, палати чи об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Керуючись статтями 388, 391, 393, 394, 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

У прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяв ОСОБА_1 про перегляд постанови колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2024 року та постановлення окремої ухвали стосовно суддів колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. та Сердюка В. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності- відмовити та повернути їх заявниці разом із доданими до заяв матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. О. Погрібний

Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда

О. Л. Булейко М. В. Мазур

І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв

М. І. Гриців К. М. Пільков

Ж. М. Єленіна О. В. Ступак

І. В. Желєзний І. В. Ткач

Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук

В. В. Король В. Ю. Уркевич

С. І. Кравченко Є. А. Усенко