Постанова

від 12.09.2024 по справі 562/3705/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 562/3705/23

Провадження № 22-ц/4815/558/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів:Шимківа С.С..,Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Україна»

розглянув впорядку письмовогопровадження вм.Рівне апеляційніскарги ОСОБА_1 та представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» на рішення Здолбунівського районногосуду Рівненськоїобласті від 27 лютого 2024 року, ухвалене в складі судді Кушніра О.Г., повний текст якого складено 05 березня 2024 року у справі № 562/3705/23

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення заборгованості за договором оренди.

Позов мотивований тим, що йому належить частка майнового паю реорганізованого КПС «Агроспілка-Україна» на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року з визначеною часткою в розмірі 373 грн. або 0,0157 відсотків, серії РВ №100744 від 06 січня 2023 року з часткою в розмірі 3208 грн., серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року з часткою в розмірі 952 грн. та серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року з часткою в розмірі 2230 грн. або 0,0937 відсотків, всього загальною вартістю 6763 грн.

За договором №3 від 22 лютого 2000 року оренди майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників, знаходиться в оренді відповідача ПрСП «Україна».

Оскільки право на майновий пай виникло у нього в 2000 та 2001 роках, тому заборгованість за договором оренди майна №3 від 24 квітня 2000 року з орендної плати за 23 роки становить 1555 грн. 49 коп.

Просив суд про задоволення позову.

Рішенням Здолбунівського районногосуду Рівненськоїобласті від 27 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» (35709, Рівненська область, Рівненський район, с. Здовбиця, вул. Шосова, 267, код ЄДРПОУ 30563100) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) заборгованість з орендної плати в сумі 163 (сто шістдесят три) грн. 09 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

У решті вимог позивача відмовлено.

Не_погодившись з означеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, та постановити нове, якими задовольнити позовні вимоги в повному об`ємі.

Вказує, що право на майновий пай у нього виникло у 2000 та 2001 році відповідно до списку осіб затвердженого зборами співвласників, а відтак право на отримання орендної плати виникло саме з цього моменту.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував норми матеріального права відповідно до яких у позивача відсутнє право на отримання орендної плати, оскільки останній не був стороною Договору №3 від 22.02.2000 року. Співвласники майнових паїв, що знаходяться у цілісному майновому комплексі, визначені у Додатку №1 до Договори оренди майна №3 від 22.02.2000 року. Саме зазначені громадяни-співвласники майна і надали уповноваженій особі право на укладення договору №3. вважає, що у позивача відсутнє право вимоги за даним позовом.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 непідлягає задоволенню, а скарга представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам не відповідає.

Встановлено,що на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №227299 від 06 січня 2023 року з визначеною часткою в розмірі 373 грн. або 0,0157 відсотків, серії РВ №100744 від 06 січня 2023 року з часткою в розмірі 3208 грн., серії РВ №100740 від 23 серпня 2019 року з часткою в розмірі 952 грн. та серії РВ №0100738 від 19 червня 2019 року з часткою в розмірі 2230 грн. або 0,0937 відсотків, всього загальною вартістю 6763 грн ОСОБА_1 , належить відповідна частка майнового паю реорганізованого КПС «Агроспілка-Україна» згідно списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 12 липня 2021 року та згідно акту приймання-передачі.

22 лютого 2000 року між уповноваженою особою співвласників майна, ОСОБА_2 та ПСП «Україна» був укладений договір №3 оренди майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян-співвласників.

Пунктом 1.1. Договору №3 від 22.02.2000 року оренди майна, передбачено, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове володіння та користування на умовах оренди основні засоби (надалі Майно), що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю Співвласників майна колишніх членів реорганізованого КСП «Агроспілка-Україна Здолбунівського району.

Розмір майнової частки (паю) кожного із співвласників майна у спільному Майні визначається у вартісному виразі і відсотках і засвідчується свідоцтвом про власність на майновий пай у спільному майні. Список громадян з визначенням розміру належних їм часток у спільному майні визначений в Додатку №1 до Договору №3 (п.1.2)

Згідно п.2.1 Договору перелік майна, що передається в оренду, визначений у Додатку №2 до цього договору.

Пунктом 5.1.1 договору оренди визначено, що орендар щорічно сплачує за користування майном в розрізі визначеної частки кожного співвласника майна (кожному співвласнику майна безпосередньо або через уповноважену особу) орендну плату в розмірі 1% вартості цієї окремо взятої частки майна.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 (62/2001) "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" забезпечено вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Порядок прийняття співвласниками рішень про виділення майна в натурі врегульовано Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20 травня 2008 року (далі - Рекомендації).

Пунктами 2.4, 2.5 Рекомендацій передбачено, що управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників.

Пунктом 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

За змістом пункту 15 вказаного Порядку при виділенні майнових паїв в натурі окремим особам при виділенні майна в натурі у їх індивідуальну власність чи групі осіб у спільну часткову власність у їх свідоцтвах про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства вчиняється відповідна відмітка. Свідоцтва з зазначеними відмітками про виділення майна в натурі у відповідну власність можуть бути підставою для оформлення співвласниками права власності на зазначене майно в установленому порядку.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша ст.759 ЦК України).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права (абзац перший частини першої, частина друга ст.760 ЦК України).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина перша ст.761 ЦК України).

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному судочинстві, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Убачається, що ОСОБА_1 не внесений до списку громадян-співласників майнових паїв, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є їх спільною частковою власністю, визначений у Додатку №1 до Договору №3 від 22.02.2000 року оренди майна (а.с.50-55), які уповноважили ОСОБА_2 на укладення Договору №3 із ПСП «Україна».

На момент підписання договору №3 майновий пай, власником якого є позивач, у натурі у встановленому законом порядку виділений ще не був та право власності на нерухоме майно за позивачем зареєстровано ще не було.

Крім того, в матеріалах справи відсутній перелік майна, що передається в оренду, визначений у Додатку №2 до цього договору та те що Договір №3 стосується майна, на яке він отримав свідоцтва про право на майновий пай.

Свідоцтво про право на майновий пай ОСОБА_1 із відміткою про належність йому на праві власності будь-якого конкретного майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі як індивідуально визначеного об`єкта в матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів, що саме він як співвласник цілісного майнового комплексу (орендодавець) за Договором №3 уповноважив Уповноважену особу на укладення цього договору, а відтак набув право на отримання орендної плати за укладеним правочином.

Враховуючи, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процессуального права та неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.(ст. 376 ЦПК України)

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника ПСП «Україна» задовольнити.

Рішення Здолбунівського районногосудуРівненськоїобласті від 27 лютого 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення заборгованості за договором оренди відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 вересня 2024 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.