Рішення

від 11.09.2024 по справі 280/5282/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2024 року Справа № 280/5282/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (далі відповідач 1), Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України" (далі відповідач 2) у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, викладене в Акті огляду медико-соціальною експертною комісією №658 від 21.12.2023, в частині не встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності та заниження відсотку втрати працездатності.

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України", викладене в Акті огляду медико-соціальною експертною комісією №795 від 25.04.2024, в частині не встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності та заниження відсотку втрати працездатності за результатом розгляду його скарги на рішення обласної МСЕК.

- зобов`язати Комунальну установу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради провести повторний огляд ОСОБА_1 та встановити йому групу інвалідності і збільшити відсоток втрати працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно акту №658 від 21.12.2023 відповідачем 1 безпідставно не визначено йому групу інвалідності та знижено відсоток втрати працездатності, оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) прийнято виключно на підставі оцінки наслідків травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, проте без врахування двох груп встановлених у нього захворювань. Також позивач вважає, що відповідачем 2 за результатами перегляду медико-експертної справи проведено розгляд скарги формально, без виклику та огляду позивача та не відображено наведені у скарзі доводи. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 11.06.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що 21.12.2023 позивач був оглянутий відповідачем 1 згідно акту огляду №658 від 21.12.2023. За результатами огляду група інвалідності позивачу не встановлена, у зв`язку з відсутністю для цього підстав. З урахуванням довідки №449/с від 27.06.2023 військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» (далі - ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області») встановлено 15% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, так, пов`язаної із захистом Батьківщини. У зв`язку з незгодою позивача з рішенням відповідача 1, його медико-експертна справа в порядку оскарження була направлена до відповідача 2. Згідно акту огляду №795 від 25.04.2024 відповідачем 2 підтверджено висновок відповідача 1 про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, та підтверджено висновок про встановлення 15% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Відповідачем 2 рекомендовано відповідачу 1 повернутися до розгляду порушеного питання при погіршенні стану здоров`я особи і наданні нового направлення на МСЕК (форма №088/о). Під час проходження МСЕК були враховані всі медичні документи, які надавались відповідачу 1 на дослідження.

20.06.2024 від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив.

28.06.2024 представником позивача подано письмову відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідно до п.п. 1.5, 1.8, 1.9 Порядку та критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2012 № 420 (далі - Порядок №420), за наявності у потерпілого наслідків однієї травми чи професійного захворювання ступінь втрати професійної працездатності у відсотках визначається залежно від тяжкості, але не нижче першого значення, наведеного у Критеріях встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затверджених цим наказом. Ступінь втрати професійної працездатності при повторних нещасних випадках на виробництві або нових професійних захворюваннях визначається за наслідками кожного з них окремо, незалежно від того, виникли вони в період роботи в одного роботодавця чи різних роботодавців. Позивач підкреслює, що не згоден із рішенням відповідача саме із процесуальних, процедурних підстав, оскільки не врахування та не кваліфікація наведених захворювань та наслідків травм і є процедурним порушенням, тобто необґрунтованістю процедури (не врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення). Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти відповіді на відзив заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні відповідно до якого зазначено, що 25.04.2024 на засіданні відповідачем 2 розглянуто медико- експертну справу ОСОБА_1 з питання встановлення групи інвалідності. До Журналу обліку консультацій медико-соціальної експертної комісії, який ведеться у відповідності до Форми облікової документації № 166/о, затвердженого наказом № 577 від 30.07.2012 року, занесене прийняте комісійне рішення. Комісією Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України" прийнято рішення зазначене в Акті №795 яким встановлено, що рішення відповідача 1 прийняте у відповідності до вимог Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності) та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561. У межах спірних правовідносин відповідачі діяли у спосіб та у порядку, визначених законом, з урахуванням повноважень, наданих законом, а тому протиправної бездіяльності у межах спірних правовідносин не допустили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі- ВЧ НОМЕР_1 НГУ) від 01.09.2022 №964, старший сержант ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 01.03.2022 по 06.04.2022.

З довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» (далі - ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області») від 27.06.2023 №449/с вбачається що, старший сержант (мобілізований) ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» в наслідок чого визнаний обмежено придатним до військової служби.

В подальшому позивача було направлено на огляд МСЕК та за його результатами складений акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.12.2023 №658. З вищевказаного акту вбачається, що позивачу не встановлена група інвалідності та визначено 15% втрати працездатності за травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини. Також вказане підтверджується довідкою від 21.12.2023 серії АГ №0021669 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

У зв`язку з незгодою позивача з рішенням відповідача 1, його медико-експертна справа в порядку оскарження була направлена в Державний заклад "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України".

Згідно акту огляду №795 від 25.04.2024, відповідачем 2 підтверджено висновок відповідача 1 про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, та підтверджено висновок про встановлення 15% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, так, пов`язаної із захистом Батьківщини. Рекомендовано обласній МСЕК повернутися до розгляду порушеного питання при погіршенні стану здоров`я особи і наданні нового направлення на МСЕК (форма №088/о).

Не погоджуючись із висновками відповідачів щодо не встановлення інвалідності, та зниження проценту ступеня втрати професійної працездатності позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі -Закон № 875-ХІІ), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (частина 2 статті 3 Закону № 875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами першою та другою статті 7 Закону № 2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю» у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Частиною 8 статті 7 Закону № 2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

- групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

- види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

- причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

- ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

- медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Відповідно до частини 12 статті 7 Закону № 2961-IV Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕ) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Порядок) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

За змістом пункту 3 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про МСЕ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про МСЕ міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Пунктом 12 Положення про МСЕ передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно із пункту 17 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 20 Положення про МСЕ передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за № 1295/20033 (далі-Інструкції № 561).

Пунктом 1.4 Інструкції № 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом пункту 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Порядком).

Як визначено пунктом 25 Порядку, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 26 Порядку особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

Пунктом 27 Порядку врегульовано, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях» від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1504/21816, затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.

Зокрема, затверджено форми облікової документації: форму первинної облікової документації №157/о, Акт огляду медико-соціальною експертною комісією та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/о, Виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/о, Довідка про невизнання інвалідом та інструкцію щодо її заповнення.

Порядок заповнення форми первинної облікової документації Акт №_огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/о) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №157/о Акт огляду медико-соціальною експертною комісією, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1504/21816 (далі- Інструкція № 577).

Згідно пункту 2 Інструкції №577 форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі № 157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності.

Крім цього, пунктом 39 Інструкції № 577визначено, що у пункті 34 зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги в необхідних випадках з посиланням на відповідний пункт нормативно-правового акта.

На підставі аналізу положень Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні, Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності можна дійти висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну правову оцінку прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 12.10.2021у справі № 280/4820/19.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за направленням ВЧ 3029 НГУ позивач 21.12.2023 пройшов огляд МСЕК Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, згідно акту огляду №658 від 21.12.2023. За результатами огляду група інвалідності позивачу не встановлена, у зв`язку з відсутністю для цього підстав. З урахуванням довідки ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» №449/с від 27.06.2023 встановлено 15% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

У зв`язку з незгодою позивача з рішенням обласної МСЕК, його медико-експертна справа в порядку оскарження була направлена в Державний заклад "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України".

Згідно акту огляду №795 від 25.04.2024 відповідачем 2 підтверджено висновок обласної МСЕК про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, та підтверджено висновок обласної МСЕК про встановлення 15% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Рекомендовано обласній МСЕК повернутися до розгляду порушеного питання при погіршенні стану здоров`я особи і наданні нового направлення на МСЕК (форма №088/о).

Також з вищевказаного акту вбачається, що позивачу встановлений діагноз згідно з МКХ-10: Т90, а саме:

- основний: наслідки акубаротравми (06.04.2022) у вигляді лівобічної сенсоневральної приглухуватості II ст. Дискогенна цервікобрахіалгія праворуч легкий м`язево-тонічний та больовий синдром на тлі остеохондрозу хребта, протрузії дисків С5-С6, Т3-Т4, L4-S1 без порушення функції;

- супутній: двобічний деформуючий артроз кульшових суглобів II ст. Виразкова хвороба шлунку, ускладнена ШКК (2022), хронічний гастродуоденіт, ст. ремісії. Вторинна артеріальна гіпертензія, I ст. CH 0 ст.

Листом від 02.05.2024 №56-8/13/1359 відповідач 2 зазначив, що рішення обласної МСЕК прийнято у відповідності до вимог п.27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009р. №1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011р. №56, Наказу МОЗ України від 05.06.2012р. №420.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд доходить висновку, що саме ступінь обмеження життєдіяльності є загальним критерієм як при встановленні інвалідності, так і при визначенні ступеня стійкої втрати професійної працездатності. Рішення про інвалідність приймається МСЕК та ґрунтується, зокрема, на оцінці комплексу клініко-функціональних з урахуванням характеру захворювання та ступеню вираженості порушених функцій організму. Критеріями встановлення інвалідності є обмеження категорій життєдіяльності, в тому числі працездатності. Ступінь втрати професійної працездатності визначається МСЕК у відсотковому співвідношенні у залежності від вираження обмеження життєдіяльності. При цьому, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

В той же час, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак суд не в праві здійснювати власну оцінку правомірності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі дотримання процедури прийняття та в контексті застосування норм матеріального права, а суд не вбачає підстав для проведення судово-медичної експертизи в рамках розгляду даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 30 квітня 2021 року у справі № 160/12235/19.

Обласною медико-соціальною експертною комісією стосовно позивача встановлено, що група інвалідності йому не встановлена, а встановлено 15% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини Отже, за результатами огляду позивача не визнано інвалідом.

За приписами п. 23-24 Положення про МСЕК у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.

Як судом встановлено вище, позивач скористався своїм правом оскарження спірного рішення відповідача 1 та комісією вищого рівня ( відповідачем 2) було прийнято остаточне рішення №795 від 25.04.2024, щодо не встановлення позивачу групи інвалідності та визначення ступеню працездатності.

Суд звертає увагу, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності позивача є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, викладене в Акті огляду медико-соціальною експертною комісією №658 від 21.12.2023 та рішення Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України", викладене в Акті огляду медико-соціальною експертною комісією №795 від 25.04.2024 в частинах не встановлення позивачу групи інвалідності та заниження відсотку втрати працездатності.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 44, код ЄДРПОУ 19282314), Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України" (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 9, код ЄДРПОУ 38260065) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова