Рішення

від 12.09.2024 по справі 300/4611/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. справа № 300/4611/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого згідно з довіреністю діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2), за участю третьої особи на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:

- винати протиправними дії щодо ненаправлення позивача на посаду, до якої придатний відповідно до відношення в/ч НОМЕР_2 від 28.02.2024 №!258/493/321/пс;

- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення з 09.03.2024 відповідачем-1 жодних дій щодо направлення на дозволену за станом здоров`я військову службу, до якої він придатний, а також невиплати грошового забезпечення за час знаходження в розпорядженні командира відповідача-2, тобто з 12.07.2023;

- зобов`язати відповідачів негайно і в повному обсязі виплатити позивачу усе грошове забезпечення, яке йому невиплачене та заборговане з 12.07.2023 (під час знаходження в розпорядженні та неможливості за станом здоров`я нести службу у в/ч НОМЕР_3 );

- зобов`язати відповідачів негайно перевести позивача на військову службу у підрозділ забезпечення, ТЦК та СП, установу, організацію, навчальний заклад, які розміщені в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області із організацією відповідного харчування, як особі з цукровим діабетом, припинивши його знаходження в розпорядженні командира в/ч НОМЕР_3 .

Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач ОСОБА_1 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебував у розпорядженні з червня 2023 року до березня 2024 року. Зазначено, що військовослужбовцям, які за висновком військово-лікарської комісії не придатні до військової служби у Десантно-штурмових військах, морській піхоті Військово-Морських Сил, Силах спеціальних операцій, але придатні до військової служби для здійснення виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн підстав немає. Позивач вважає такі норми дискримінаційними відносно військовослужбовців, які військово-лікарською комісією визнані обмежено придатними до військової служби або не придатними до військової служби через 6-12 місяців та які зараховані в розпорядження відповідних командирів. Крім того, зазначає, що відповідачу-2 надано лист -погодження щодо направлення позивача на службу у військову частину НОМЕР_2 . Однак, позивача направлено на військову службу у в/ч НОМЕР_3 . Крім того, військово - лікарською комісією визнано позивача обмежено придатним до військової служби, непридатним до військової служби у ВДВ, морській піхоті, плавскладі, спецспорудах та придатним до військової служби у підрозділах забезпечення ТЦК та установах, організаціях, навчальних закладах. Однак, в/ч НОМЕР_1 допускає протиправну бездіяльність щодо не направлення позивача на ВЛК з метою встановити сучасний висновок та невиплати грошового забезпечення з 12.07.2023.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

21.06.2024 від військової частини НОМЕР_2 (третя особа) надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

27.06.2024 від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача-1 зазначає, що ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 01.03.2024 для проходження підготовки та був зарахований до списків військової частини. Надалі позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 з 12.03.2023 по 14.04.2024 було зараховано на навчання та 13.04.2024 ОСОБА_1 не здав вихідний контроль та завершив навчання. Відтак позовна вимога щодо не проведення з 09.03.2024 військовою частиною НОМЕР_1 жодних дій стосовно направлення на дозволену за станом здоров`я військову службу не підлягає задоволенню, оскільки позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 для проходження підготовки. Крім того, представник вказує, що позивач не перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 та йому виплачується грошове забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, представником зауважено, що від позивача рапорт про переміщення на військову службу не надходив, а клопотання щодо призначення на посаду у військовій частині НОМЕР_2 від 28.02.2024 адресувалося начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також зазначено, що військова частина НОМЕР_1 не може організовувати харчування у іншій військовій частині.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано інформацію щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження командира ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10.09.2024 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2) надійшли пояснення. Представницею відповідача-2 зазначено, що позивач військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 не проходив, в розпорядження начальника не зараховувався. Також зазначено, що у зв`язку з оголошенням в Україні загальної мобілізації, будучи військовозобов`язаним, перебуваючи в запасі та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, громадянин ОСОБА_1 був направлений для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до проходження військової служби. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.07.2023 № 88/18/1846 позивача визнано обмежено придатним до військової служби. У зв`язку із зазначеним ОСОБА_1 для призову на військову службу під час мобілізації в липні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 не був направлений. Згідно з поіменним списком військовозобов`язаних та резервістів, які призвані за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 та направлені до в/ч НОМЕР_4 (навчальний центр) від 29.02.2024 № 8/1/68, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 "Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації" від 29.02.2024 № 82 молодшого сержанта ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби по мобілізації. ОСОБА_1 відправлений у складі команди у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації 29.02.2024 та 01.03.2024 прибув до військової частини для проходження військової підготовки. Додатково представниця відповідача-2 зауважила, що запис в пункті 11 військового квитка серії НОМЕР_5 не є дійсним, оскільки в останньому не проставлена дата призову на військову службу під час мобілізації. Такий запис був виконаний попередньо у липні 2023 року, у зв`язку зі здійснюваними масштабними мобілізаційними заходами та не був дописаний і не приведений у дію, у зв`язку з ненаправленням на той час ОСОБА_1 для проходження військової служби по мобілізації. Відтак, оскільки позивач до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 не зараховувався, у тому числі не зараховувався в розпорядження посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , то підстави для видання наказів про виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2024 ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 у зв`язку із загальною мобілізацією був направлений на для проходження військово-лікарської комісії та відповідно до довідки №88/18/1846 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби. Непридатним до військової служби у ВДВ, морській піхоті, плавскладі, спецспорудах та придатний до військової служби у підрозділах забезпечення ТЦК та установах, організаціях, навчальних закладах.

На звернення позивача про проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 , командир військової частини НОМЕР_2 листом від 28.02.2024 №!258/493/321/пс повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про можливість призначення ОСОБА_1 на посаду начальника радіостанції взводу радіоперешкод роти радіоперешкод військової частини НОМЕР_2 (а.с.12).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2024 №62 позивач зарахований з 01.03.2024 до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначений на посаду курсанта навчальних взводів відповідно до підготовки за вказаною військово-обліковою спеціальністю. Згідно із наказом позивачу встановлено посадовий оклад 2470 грн та визначено виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 633% від місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (а.с.44).

Не погоджуючись із такими діями та бездіяльністю відповідачів щодо ненаправлення позивача до в/ч НОМЕР_2 , непроведення з 09.03.2024 відповідачем-1 жодних дій щодо направлення на дозволену за станом здоров`я військову службу, не переведення та не виплати грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною першоюстатті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає мовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четвертастатті 9 цього Закону).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває досі.

На виконанняУказів Президента України від 24 лютого 2022 №64"Про введення воєнного стану в Україні"та №69"Про загальну мобілізацію"Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану(далі-Постанова №168).

Так абзацом 7 п. 1-1 Постанови №168передбачено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Також абзацом двадцять дев`ятий пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженогонаказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260) передбачено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Відтак, зазначені нормативно-правові акти як підставу для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці передбачають необхідність визнання їх військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Також, як вбачається з наведених норм, визначальним для виплати даної винагороди є визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби, у зв`язку з пораненням та необхідність зарахування у розпорядження відповідних командирів .

Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу від 29.02.2024 №82 позивача направлено для проходження військової служби по мобілізації резервістів та військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку, які призвані на військову службу по мобілізації в складі команди НОМЕР_4 та 01.03.2024 ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_4 (а.с. 59-60).

Інших доказів мобілізації ОСОБА_1 у 2023 році та перебування у розпорядженні командира ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до довідки №88/18/1846 від 12.07.2023 ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби у високомобільних десантних військах, морській піхоті, плавскладі, спецспорудах. Придатний до військової служби у підрозділах забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.21).

При цьому, суд звертає увагу, що визнання позивача непридатним до служби у високомобільних десантних військах, морській піхоті, плавскладі, спецспорудах відбулося не через поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачами були порушені права позивача в частині виплати додаткової грошової винагороди в період перебування позивача у розпорядженні у розмірі 20100 грн., а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними їх дій та бездіяльності та зобов`язання відповідачів здійснити нарахування та виплату такої винагороди на користь позивача.

Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2024 №62 молодшого сержанта ОСОБА_1 з 01.03.2024 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення і призначено на посаду курсанта навчальних взводів (а.с.44).

Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 11.03.2024 №370-АД ОСОБА_1 з 12.03.2024 по 14.04.2024 зараховано на навчання та згідно з витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 13.04.2024 №231-ОД позивач не здав вихідний контроль та завершив навчання (а.с. 44 на звороті-45).

Відтак, суд зазначає, що позивач проходив підготовку (навчання) як курсант у військовій частині НОМЕР_1 , а отже не перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .

Доказів перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , як і в розпорядженні командира (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріали справи не містять.

Також щодо виплати грошового забезпечення слід зазначати про таке.

Згідно із розділом І пункту 3 Порядку 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: - штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); - накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; - накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; - накази про присвоєння військових звань; - грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до Розділу XVI пункту 1 Порядку 260 встановлено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

За приписами Розділу XVI пункту 3 Порядку 260 виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Серед матеріалів справи міститься довідка від 25.06.2024 №5978/1, видана військовою частиною НОМЕР_1 , про нарахування зарплати, а саме у квітні 2024 року нараховано 20816,10 грн та у травні 2024 року -20816,10 грн (а.с.46).

Отже, під час проходження позивачем навчання у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.03.2024 по 13.04.2024 йому було виплачене грошове забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку що позовна вимога про зобов`язання відповідачів виплатити ОСОБА_1 усе грошове забезпечення, яке йому не виплачене та заборговане з 12.07.2023 (під час знаходження в розпорядженні та через неможливсть за станом здоров`я нести службу у в/ч НОМЕР_1 ) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги перевести позивача на військову службу у підрозділи забезпечення, ТЦК та СП, установу, організацію, навчальний заклад, які розміщенні в Івано-Франківському районі, суд зазначає про таке.

Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі -Закон № 3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регламентується Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженимУказом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008(далі- Положення).

Пунктом 90 Положення визначено, що необхідність і терміновістьпереміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.

Відповідно до пункту 92 Положення військовослужбовці, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі та визнані за станом здоров`я непридатними до льотної роботи, служби на підводних човнах, надводних кораблях або до роботи у спеціальних спорудах, але придатними або обмежено придатними до військової служби, призначаються на посади, не пов`язані з виконанням польотних завдань, службою на підводних човнах, надводних кораблях чи роботою у спеціальних спорудах. У разі відсутності таких вакантних посад зазначені військовослужбовці звільняються в установленому порядку з військової служби.

Згідно з пунктом 113 Положення переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період визначені розділом XIV Положення, пункт 256 якого встановлює, що залежно від правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях, призначення військовослужбовців на посади тапереміщення по службі проводяться наказами по особовому складу посадових осіб, які мають право призначення військовослужбовців на посади у мирний або у воєнний час згідно з номенклатурою посад.

Пункт 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженогоЗаконом України від 24 березня 1999 року № 548-XIVІ, встановлює, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Відповідно до абзаців 4, 5 підпункту «г» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогоНаказом Міністра оборони України від 14.08.2008№ 402(з урахуванням змін, внесенихНаказом Міністерства оборони№ 490 від 18.08.2023) порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які визнані ВЛК обмежено придатними до військової служби, визначаєтьсяПоложенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженимУказом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153таІнструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженоюнаказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.

У разі визнання ВЛК військовослужбовця обмежено придатним до військової служби та непридатним до військової служби за військовою спеціальністю, командир (начальник) від командира окремої військової частини, йому рівних та вище, передпереміщенням військовослужбовця на іншу посаду, для визначення можливості військовослужбовця за станом здоров`я на посаді виконувати обов`язки військової служби, може направити його на медичний огляд ВЛК із обов`язковим зазначенням у направленні мети медичного огляду ВЛК - визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю (із зазначенням посади, на якупереміщується військовослужбовець, виду, роду військ (сил)).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що визнання військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до військової служби, є обставиною, яка може бути підставою для переміщення таких військовослужбовців з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, при цьому необхідність і терміновістьпереміщення цих військовослужбовців визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади. Визнання військовослужбовців за станом здоров`я непридатними до льотної роботи, служби на підводних човнах, надводних кораблях або до роботи у спеціальних спорудах, але придатними або обмежено придатними до військової служби, є безумовною підставою для призначення їх на посади, не пов`язані з виконанням польотних завдань, службою на підводних човнах, надводних кораблях чи роботою у спеціальних спорудах. У разі відсутності таких вакантних посад зазначені військовослужбовці звільняються в установленому порядку з військової служби.

При цьому, в силу вимог пункту 113 Положення, переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюєтьсяза рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

У ході розгляду справи встановлено, що доказів фактичного подання або надсилання рапорту про переведення позивача на службу у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах до суду не надано.

При цьому у відзиві на позовну заяву Військовою частиною НОМЕР_1 підтверджено, що рапорт позивача про переведення у зв`язку з визнанням його обмежено придатним до військової служби за довідкою ВЛК до Військової частини НОМЕР_1 не надходив, внаслідок чого відповідачем-1 не розглядався.

З урахуванням наведеного підстави для задоволення позовної вимоги зобов`язати в/ч НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 перевести військовослужбовця ОСОБА_1 на військову службу у підрозділ забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , установу, оргоанізацію, навчальний заклад, які розміщенні в Івано-Франківському районні та організувати відповідне харчування немає.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання до вчинення дій слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.