Рішення

від 12.09.2024 по справі 300/2904/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. справа № 300/2904/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до військової частини А4604про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проходження військової служби за період з 01.12.2015 по 03.08.2018 ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено індексації грошового забезпечення у належному розмірі, зокрема за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - "січень 2008 року" та за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Вказав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Зазначив, що починаючи з березня 2018 року сума щомісячної індексації-різниці позивача з урахуванням пункту 5 Порядку №1078 становить 4463,15 грн. Звернув увагу суду, що відповідачем за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 протиправно застосовано базовий місяця - "листопад 2014 року". Вказав, що абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 встановлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Так, починаючи з березня 2018 року сума щомісячної індексації-різниці позивача з урахуванням пункту 5 Порядку №1078 становить 4463,15 грн. Як наслідок, просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 58858,38 грн. та щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період 01.03.2018 по 03.08.2018 в сумі 22747,67відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від року №1078із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 зупинено провадження в даній справі до припинення воєнного стану на підставі пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 15.07.2024 задоволено клопотання представника позивача про поновлення провадження у даній справі. Поновлено провадження в адміністративній справі №300/2904/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій.

Військова частина НОМЕР_1 скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву від 12.09.2024, який подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи та просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.10.2013 за №238 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом і призначено на посаду оператора радіолокаційного відділення радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_1 (а.с.22).

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.08.2018 за №187 позивача призначено на посаду старшого водія роти вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 , з 03.08.2018 виключено зі списків особового складу частини та з всіх видів забезпечення (а.с.23).

На звернення позивача від 20.03.2020, листом від 29.04.2020 за №350/486/300/1/535 відповідач повідомив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» виплата індексації не передбачалася. Крім цього, індексація грошового забезпечення за період за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 не виплачувалася, оскільки позивач не набув право на її отримання (а.с.7-8).

Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2020 за №350/486/300/1/728 та №350/486/300/1/729 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця листопад 2014 року (а.с.20-21).

Згідно даних з особового рахунку № НОМЕР_4 за період з березня 2018 року по серпень 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася (а.с.19).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення у належному розмірі, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

З фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано зокрема Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) та Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частин третя статті 9 Закон України №2011-XII).

Преамбулою Закону №1282-XII встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частиною першою статті 5 Закону України №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону України №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп.2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Суд зазначає, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Як встановлено судом за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем проведено нарахування індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 2084,01 грн. При цьому, базовим місяцем для розрахунку індексації відповідачем визначено листопад 2014 року.

Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення у спірний період повинен бути січень 2008 року.

Суд зазначає, що згідно Порядку № 1078, місяць у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року № 48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року № 248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року № 28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики від 09 лютого 2005 року № 024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації не відбувалося.

Відтак, у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2018 саме січень 2008 року, а не листопад 2014 року, як визначив відповідач, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (набрала чинності 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Отже, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення у спірний період позивачу неправильно встановлено базовий місяць, то таке нарахування індексації здійснювалось відповідачем неправильно, що у свою чергу призвело до нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця - листопад 2014 року.

Серед іншого, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період в сумі 58858,38 грн.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Суд позбавлений процесуальних можливостей вирішувати спір з приводу правовідносин, які не виникли та не стали спірними.

Також відповідач ще не приймав рішення щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця січень 2008 року, на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

На час розгляду справи судом, нарахування та виплата на користь позивача індексації грошового забезпечення із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця січень 2008 року не здійснена, а тому відсутні порушені права позивача щодо правильного нарахування на його користь відповідачем індексації грошового забезпечення, які підлягають захисту в судовому порядку.

Вказані вимоги про визначення судом конкретних сум індексації грошового забезпечення спрямовані на майбутнє, тобто захист прав та свобод позивача, порушення яких станом на момент розгляду і вирішення цієї справи не відбулося.

Щодо періоду з 01.03.2018 по 03.08.2018, за який позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби, то суд зазначає наступне.

В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.3 п.5 Порядку № 1078).

Згідно абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абз.6 п.5 Порядку № 1078).

Верховний Суд у постановах від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Аналіз п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Після прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала законної сили 01.03.2018), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

При цьому суд зазначає, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Так, право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Суд зазначає, що в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

З системного аналізу пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Як вже зазначено судом вище, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Таким чином, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з березня 2018 року по серпень 2018 не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 суд констатує, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування необхідно встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Так, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначено судом вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 сформував аналогічний висновок щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Проаналізувавши особовий рахунок № НОМЕР_4 про нараховане грошове забезпечення позивачу за період з грудня 2015 року по серпень 2018 року, суд констатує, що у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв`язку зі зміною посадових окладів становило 367,84 грн. (7825,44 грн. (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачу у березні 2018 року) 7457,60 грн. (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачу у лютому 2018 року), не перевищило суму індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн.)

Вказана сума індексації в розмірі 4463,15 грн. ((1762 х 253,3 /100), серед яких: 1762,00 грн. - це прожитковий мінімум (березень 2018 року), 253,3% - це величина приросту індексу споживчих цін) з величиною приросту індексу споживчих цін 253,3% була по березень 2018 року, оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. 367,84 грн. = 4095,31 грн.

Отже, починаючи з березня 2018 року сума індексації позивача з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 становить в розмірі 4095,31грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини НОМЕР_1 .

Тобто, відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі наведених вище положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.

Однак, відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по 03.08.2018.

З огляду на наведене суд зазначає, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах за зазначений період часу є протиправним обмеженням конституційних прав позивача, порушенням вимог Закону №1282-XII та Порядку № 1078.

Стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд зазначає, що у позовній заяві представник позивача просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 у конкретній, розрахованій ним, сумі у загальному розмірі 22747,67 грн.

Разом з цим, як вже розраховано судом вище, підстави для застосування суми 4463,15грн. при обрахунку різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року відсутні. Як наслідок, здійснений представником позивача розрахунок невиплаченої ОСОБА_1 індексації за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 у загальному розмірі 22747,67 грн. не підлягає до застосування.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між сумою індексації грошового забезпечення та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року у загальному розмірі 22747,67 грн. до задоволення не підлягає.

Щодо вимог позивача про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає, що оскільки відповідачем ще не проведено з позивачем відповідного розрахунку із виплати індексації грошового забезпечення за спірні періоди, позовні вимоги в цій частині є передчасними, а тому в задоволені вказаних вимог слід відмовити.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4095,31 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням проведених виплат за ці періоди.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням положень частини 1 статті 382 КАС України, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_1 не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача, на даному етапі розгляду та вирішенні справи, суд не вбачає підстав для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням для розрахунку індексації базового місяця - листопад 2014 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року, враховуючи раніше виплачені суми.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4095,31 грн. з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4095,31 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 03.08.2018 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.