Ухвала

від 11.09.2024 по справі 320/41875/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2024 року м. Київ № 320/41875/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Садівницького товариства «Берізка», в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Садівницьке товариство «Берізка», в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72532900 від 15 серпня 2023 року;

2) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72532654 від 15 серпня 2023 року;

3) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору №72532654 від 15 серпня 2023 року;

4) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про накладення штрафу у розмірі 5100 грн №72532654 від 01 вересня 2023 року;

5) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про накладення штрафу у розмірі 10200 грн №72532654 від 21 вересня 2023 року;

6) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72921052 від 02 жовтня 2023 року про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн;

7) визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72920360 від 03 жовтня 2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800 грн.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Так, дослідивши долучені до позовної заяви документи і підстави заявлених позовних вимог суд встановив невідповідність змісту позовних вимог та наданих на підтвердження їх протиправності доказів.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72532654 від 15 серпня 2023 року (пункт 2 прохальної частини позову згідно з нумерацією суду), водночас до матеріалів справи долучено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72533119 від 15 серпня 2023 року.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про накладення штрафу у розмірі 5100 грн №72532654 від 01 вересня 2023 року (пункт 4 прохальної частини позову згідно з нумерацією суду), водночас до матеріалів справи долучено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн № 72533119 від 01 вересня 2023 року.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про накладення штрафу у розмірі 10200 грн № 72532654 від 21 вересня 2023 року (пункт 5 прохальної частини позову згідно з нумерацією суду), водночас до матеріалів справи долучено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн № 72533119 від 21 вересня 2023 року.

Отже, позивачу слід уточнити заявлені позовні вимоги та надати відповідні докази на їх обґрунтування.

Також, у силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (пункт 2 прохальної частини позову згідно з нумерацією суду) та шість вимог майнового характеру (пункти 1, 3-7 прохальної частини позову згідно з нумерацією суду).

Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом позивачеві слід було сплатити 3 028 грн. за заявлену позовну вимогу немайнового характеру та 3 028 грн за заявлені вимоги майнового характеру (загальна сума майнових вимог - визнання протиправними та скасування постанов відповідача, які містять суми стягнень і впливають на майновий стан позивача становить 58520, 85 грн, що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підтвердження сплати судового збору надано квитанцію на суму 3 028 грн. Отже, судовий збір сплачено не у повному обсязі.

Також судом установлено, що позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Із матеріалів позову слідує, що представник позивача приймав участь у розгляді Господарським судом Київської області та Північним апеляційним господарським судом справи №911/1187/22 за наслідками розгляду якої видано судові накази які перебували на виконанні Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) з серпня 2023 року.

Проте з матеріалами зведеного виконавчого провадження позивач ознайомився лише 28 серпня 2024 року тобто майже через рік після відкриття відповідних проваджень.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З наданих суду доказів, судом вбачається, що оскаржувані постанови направлялися за юридичною адресою позивача, однак не були вручені у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду із цими позовними вимогами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про доплату 3028 грн судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;

- уточненої позовної заяви з упорядкуванням змісту позовних вимог та наданих на підтвердження їх протиправності доказів (з копією для відповідача).

Керуючись статтями 44, 45, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Садівницького товариства «Берізка» залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.