Рішення

від 12.09.2024 по справі 320/46605/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року №320/46605/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 24, код ЄДРПОУ 05440979)доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)провизнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішеннявстановив:

Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №285730410, яким на підставі підпункту 54.3.2, пункту 54.3, статті 54 і пункту 58.1 статті 58 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов?язання за платежем орендна плата з юридичних осіб 18010600 за 2022 рік в сумі 635093,20 грн, з яких 610113,37 грн за податковими та/або іншими зобов?язаннями та 24979,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем за наслідками камеральної перевірки безпідставно донараховано товариству плату за землю. При цьому, в акті перевірки зазначено, що сума податкового зобов`язання з орендної плати за землю, зазначена товариством у уточнюючій податкові декларації з плати за землю за 2022 рік є нижчою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки. Позивач вважає такі висновки помилковими, оскільки на момент подачі уточнюючої податкової декларації, що стала предметом камеральної перевірки, він виходив з того, що мала місце правова невизначеність з податку плати за землю у зв`язку з відсутністю постанови КМУ «Про перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації», як того вимагає закон. Звертає увагу, що відповідно до пункту 69.14 статті 69 ПКУ за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України. Позивач стверджує, що підставою для внесення змін до податкової звітності та зменшення суми нарахованої рахованої орендної плати за землю є рішення Київської міської ради від 13.09.2022 №5449/5490, яким внесено зміни до рішення Київради від 09.12.2021 №3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» та встановлено, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав наявності у позивача заборгованості за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких останній звертав увагу суду на те, що рішенням ДПС України скасовано податкову вимогу, яка винесене на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що також слугує підставою для визнання останнього протиправним.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у місті Києві (далі Відповідач, орган Д1ІС) на підставі підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме ОСОБА_1 - головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з місцевих податків і зборів та спрощеної системи оподаткування юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в приміщенні контролюючого органу 7 грудня 2022 року була проведена камеральна перевірка приватного акціонерного товариства «КАТІ і 13061».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки № 45676/Ж5/26-15-04-10- 03/05440979 від 7 грудня 2022 року.

У вказаному акті контролюючий орган зазначив, що сума податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб (КБК 18010600) зазначена 11 ри вати им акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13061» в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний № 9233650177 від 08.1 1.2022 за 2022 рік. є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Не погоджуючись з висновками перевірки, визначеними в акті АТ «КАТИ 13061» подало свої Заперечення вих. №2 від 09.01.2023 на акт камеральної перевірки від 07.12.2022 №45676/Ж5/26-15-04-10-03/05440979.

Проте, Головне управління ДПС у місті Києві в порушення чинного законодавства своїм листом вих. № 1570/1/26-15-04-10-08 від 17.01.2023 залишило заперечення без розгляду, мотивуючи це зим, що Приватне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13061» надіслало заперечення з порушенням термінів, встановлених ПКУ.

Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі акта камеральної перевірки від 07.12.2022 №45676/Ж5/26-15-04-10-03/05440979 та враховуючи залишення без розгляду заперечення Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061», було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2023 р. № 37890410. яким на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. етапі 54 і пункту 58.1 статті 58 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України до скаржника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 152528.34 (сто п`ятдесят дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 34 копійки.

Приватне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13061» вкотре не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та відповідно в податковому повідомленні-рішенні від 13.01.2023 №37890410 подало скаргу до ДПС України на вищезазначене податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві.

ДПС України прийняло рішення 12.04.2023 №9005/6/99-00-06-03-02-06, яким частково задоволено скаргу позивача та частково скасовано застосування штрафу у сумі 127548,51 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі акта камеральної перевірки від 07.12.2022 № 45676/Ж5/26-15-04-10-03/05440979 та рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 12.04.2023 № 9005/6/99-00-06-03-02-06 було встановлено порушення пункту 288.1. пункту 288.4. статті 288 і підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №285730410, яким на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 і пункту 58.1 статті 58 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб 18010600 за 2022 рік в сумі 635093,20 грн, з яких 610113,37 грн за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 24979,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Приватне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13061» не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та відповідно в податковому повідомленні-рішенні від 25.04.2023 №285730410 подало скаргу на вказане податкове повідомлення- рішення до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 02 червня 2023 року №14022/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення 25.04.2023 №285730410 без змін.

Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) визначає плату за землю як обов`язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 1 пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Рішенням Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Суд звертає увагу на те, що Київська міська рада своїм рішенням від 13 вересня 2022 року №5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Згідно статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, вищевказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.

Наявність цього рішення, яким була встановлена пільга по сплаті орендної плати, у свою чергу надає позивачу право на уточнення показників податкової звітності.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем подано до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, в якій зазначено суму податку за період з січня по жовтень 2022 року суму податкового зобов`язання 328522,53 грн.

Більше того, позивачем для розрахунку плати за землю використано оновлену нормативно-грошову оцінку щодо земельних ділянок: 8000000000:79:362:0002 17471722,42 грн, 8000000000:79:362:0004 961716,56 грн.

В той час, як контролюючим органом використано попередню нормативно-грошову оцінку, складено станом на 2018 рік, що також є порушенням розрахунку плати за землю.

При цьому, зазначивши суму податку у податковому періоді березень-травень 2022 року - 0 грн.

Що в свою чергу свідчить про те, що позивач реалізував своє право на зменшення плати за землю за 2022 рік у зв`язку з прийняттям рішення КМР шляхом подання уточнюючої декларації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, якими визначено особливості сплати податку за землю.

Суд звертає увагу на те, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

«Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):

1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:

- розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або

- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

При цьому, буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Суд звертає увагу на те, що факт ведення з 24 лютого 2022 року на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим.

Даний факт підтверджують офіційні заяви Президента України Володимира Зеленського (https://www.president.gov.ua/news/zlo-ozbroyene-raketami-bombami-j-artileriyeyu-treba-zupiniti-73257), Київського міського голови Віталія Кличка (https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_stolitsya_vstupila_v_fazu_oboroni/), заступниці міністра оборони Ганни Маляр (https://www.facebook.com/ganna.maliar/posts/2124154511076913) тощо.

Відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомість вказаних обставин, у свою чергу, також надавала позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.

При цьому суд зазначає, що у подальшому, 06 грудня 2022 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Отже, вказаний Перелік підтверджує правомірність позиції позивача щодо його звільнення від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, розташовані на такій території, та надає право на коригування податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої звітності за період березень - травень 2022 року.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №285730410 було прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.04.2023 №285730410.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9526,40 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 24, код ЄДРПОУ 05440979) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №285730410, яким на підставі підпункту 54.3.2, пункту 54.3, статті 54 і пункту 58.1 статті 58 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов?язання за платежем орендна плата з юридичних осіб 18010600 за 2022 рік в сумі 635093,20 грн, з яких 610113,37 грн за податковими та/або іншими зобов?язаннями та 24979,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 24, код ЄДРПОУ 05440979) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 9526,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.