Рішення

від 12.09.2024 по справі 320/44116/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м.Київ№ 320/44116/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загальними позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2023 № 00559430702.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вважає, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів п.п. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - Закон № 2473), а тому не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України та нараховується відповідно до цього кодексу.

Оскільки положеннями Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 533), яким внесено зміни до ПК України, в частині застосування штрафних санкцій на період запровадження карантинних заходів, не вносилися зміни до порядку нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка нараховується відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення валютного законодавства.

Ухвалою суду від 10.05.2024 підготовче провадження було закрито та за клопотанням сторін продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що підставі наказу № 3463-п від 12.07.2023, у період з 13.07.2023 по 26.07.2023 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» (попередня назва ТОВ «ЛЕ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА») з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за експортними рамковими договорами від 17.12.2020 № GEN-0171 з компанією Elpetra Energy EAD (Болгарія), від 12.12.2019 № GEN-0063 з компанією LE Trading a.s. (Словацька Республіка), від 31.08.2021 № GEN-0770 з компанією Right Power, a.s. (Словацька Республіка) за період з 12.12.2019 по 26.07.2023.

За результатами проведеної перевірки 02.08.2023 Головним управлінням ДПС у м.Києві складено акт № 51462/26-15-07-02-03-03/43265997, яким встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону № 2473 та п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, а саме - встановлено несвоєчасне надходження валютних коштів в розмірі 351 780,66 Євро (10 143 975,39 грн) за індивідуальним договором № 7702-2022 від 26.01.2022, відповідно до додатку 2а Рамкового договору № GEN-0770 від 31.08.2021, укладеним з Right Power, a.s.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» порушено граничні строки розрахунків за експортною операцією по Рамковому контракту № GEN-0770 від 31.08.2021 укладеним з Right Power, a.s. та нараховано пені 351 780,66 Євро, з якої:

за індивідуальним договором № 7702-2022 від 26.01.2022 у період з 07.03.2023 по 18.04.2023, сума простроченої заборгованості 261 780,66 Євро (10 186 566,11 грн), кількість прострочених днів 43, сума пені 1 314 067,03 грн;

за індивідуальним договором № 7702-2022 від 26.01.2022 у період з 07.03.2023 по 27.04.2023, сума простроченої заборгованості 90 000,00 Євро (3 502 134,00 грн), кількість прострочених днів 52, сума пені 546 332,90 грн.

Не погоджуючись з такими висновками, позивачем подано заперечення на акт перевірки, проте рішенням від 29.08.2023 висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

06.09.2023 позивач отримав від контролюючого органу податкове повідомлення-рішення № 00559430702 від 04.09.2023, яким контролюючий орган на підставі акту перевірки нарахував позивачу штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 860 399,93 грн за порушення ч. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473.

Не погоджуючись за вказаними діями та податковим повідомленням рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону № 2473.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної ч. 5 і 6 ст. 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 Перехідні положення Закону № 2473).

За правилами ч. 3 ст. 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Як встановлено судом зі змісту акту перевірки від 02.08.2023 № 51462/26-15-07-02-03-03/43265997 позивачем при виконанні контрактів за експортною операцією по Рамковому контракту № GEN-0770 від 31.08.2021 укладеним з Right Power, a.s, порушено встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків.

Приписами ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з оскаржуваним в даній справі податковим повідомленням-рішенням від 04.09.2023 № 00559430702 Головним управлінням ДПС у м. Києві за порушення п. 2 ст. 13 Закону № 2473 до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1 860 399,93 грн.

Разом із тим, ч. 7 ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Як встановлено судом за змістом акту перевірки ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» вживало заходів для повернення валютної виручки, зокрема, позивач здійснював претензійну роботу із контрагентом-нерезидентом стосовно сплати грошових коштів за раніше поставлений товар за індивідуальним договором № 7702-2022 від 26.01.2022.

Так, з метою досудового врегулювання питання із погашення заборгованості, до завершення граничного строку проведення розрахунків, позивачем до боржника Right Power, a.s. засобами електронного зв`язку була направлена претензія № 69 від 05.05.2022 про сплату боргу в розмірі 351 780,66 Євро.

В якості відповіді на отриману претензію, Right Power, a.s. листом від 05.05.2022 висловлено свої занепокоєння стосовно воєнного стану, що виник на території України, а також зазначено про неможливість здійснення оплати через введенні обмеження банків щодо випуску валюти зі Словацької Республіки до України.

Позивачем повторно було надіслано претензію № 79 від 21.06.2022 про сплату боргу, на що, листом від 21.06.2022 Right Power, a.s. повідомлено, що оплата боргу буде здійснена у найближчі місяці.

У результаті, станом на вересень 2022 року борг на користь позивача погашено не було і останній звернувся до юриста, який спеціалізується на міжнародному законодавстві, адже п. 22.1. Додаткової угоди про внесення змін до Рамкового договору про поставку та прийом електроенергії № GEN-0770 від 31.08.2021, регулююче законодавством є законодавство Швейцарії.

Відповідно до п. 22.2. додаткової угоди про внесення змін до Рамкового договору про поставку та прийом електроенергії № GEN-0770 від 31.08.2021, будь-який спір, що виникає у зв`язку з цим договором, буде вирішуватись згідно з Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати у Парижі одним або трьома арбітражними суддями, призначеними відповідно вказаного арбітражного регламенту. Місцем арбітражного розгляду буде Цюріх, Швейцарія, а мовою арбітражного розгляду буде англійська мова.

30.09.2023 ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» було укладено додаткову угоду до договору № 1110/21-01 про надання юридичних послуг, пов`язаних із представництвом у спорі із компанією Right Power, a.s. у арбітражному суді при Міжнародній торговій палаті (ІСС) щодо невиконання Right Power, a.s. своїх зобов`язань за Рамковим договором про поставку та прийом електроенергії від 31.08.2021.

У грудні 2022 року від Right Power, a.s. надійшов лист з проханням зачекати та не звертатися до них із позовом до суду, і запевнило, що борг буде сплачено у найкоротші терміни на рахунок позивача.

17.04.2023 (надходження коштів на розподільчий рахунок в Україні) валютна виручка в розмірі 261 780,66 Євро та 27.04.2023 в розмірі 90 000,00 Євро, що разом складає 351 780,66 Євро, була сплачена, і таким чином, борг перед позивачем було погашено повністю.

Слід також звернути увагу, що у штаті працівників позивача у період з 01.03.2022 - 31.04.2023 працювало 6 працівників, у період з березня 2022 року по жовтень 2022 року позивач не здійснював господарську діяльність через обмеження запроваджені наказом Міністерства енергетики України від 28.02.2022 № 94 «Про стабілізацію роботи ринку електричної енергії», встановленням цінових обмежень на ринку електричної енергії на період воєнного стану, що був запроваджений в Україні.

Суд зазначає, що факт порушення вказаних строків позивачем під час судового розгляду справи не заперечувався, а оскаржуючи рішення податкового органу, позивач посилається на те, що контролюючим органом проведення перевірки здійснено без додержання норм п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також не враховано принципу, закріпленого в ПК України щодо індивідуальної відповідальності платника податків, оскільки у даному випадку, порушення строків розрахунків відбулось не з вини позивача, а через дії/бездіяльність контрагента-нерезидента.

Позивач наголошує на тому, що пеня до позивача була застосована (нарахована) за період з 07.03.2023 по 27.04.2023, тобто, за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню і списанню.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2, 9 цього пункту.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, п.п. 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

З наведеного слідує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст. 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів п.п. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічної позиції дотримується Восьмий апеляційний адміністративний суд в постановах від 20.09.2022 у справі № 140/2211/22 та від 05.04.2022 у справі № 140/7739/21, а також Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 580/8630/21.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 15.02.2023 у справі № 420/1538/23 сформулював висновок, відповідно до якого пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів п.п. 14.1.162. п. 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи такий висновок Верховного Суду до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 07.03.2023 по 27.04.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд доходить висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Доводи контролюючого органу про те, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, суд вважає помилковими з вищезазначених підстав.

Суд враховує доводи позивача про те, що до подання позову він неодноразово звертався контрагента нерезидента стосовно сплати грошових коштів за раніше поставлений товар за індивідуальним договором № 7702-2022 від 26.01.2022, однак виключно із об`єктивними причинами та обставинами непереборної сили, так і не звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, оскільки 11.03.2020 Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила пандемію через поширення у світі Covid-19, а як зазначено в акті перевірки період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення. У зв`язку із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Крім того, слід врахувати, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

З даного приводу суд вважає за необхідне врахувати, що карантин, встановлений в Україні постановою Кабінету Міністрів України та введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, який триває по сьогоднішній день, став для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін контракту, внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом-нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар, вчинити дії щодо подання відповідного позову, проте, вчиняв активні дії, зокрема, направляв листи - претензії.

Згідно із п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України, встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Згідно із п. 112.1 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст. 112 ПК України визначено, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Як вже було зазначено вище, з метою досудового врегулювання питання із погашення заборгованості, до завершення граничного строку проведення розрахунків, позивачем направлено листи-претензії з вимогою погасити заборгованість.

З огляду на викладене, події, які відбулись з вини контрагента та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» за ст.112 ПК України.

Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, який неодноразово наголошувався Верховним Судом та Європейським судом з прав людини. Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

У зазначеній справі закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

На думку суду, при вирішенні цього спору доречно застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.2011 у справі «Сєрков проти України», яким було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно нараховано ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» пеню на суму 1 860 399,93 грн за порушення п. 2 ст. 13 Закону № 2473 оскільки нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення від 04.09.2023 № 00559430702.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн (платіжне інструкція від 16.11.2023 № 9157), суд вважає за необхідне стягнути та повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04.09.2023 № 00559430702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43265997) судові витрати у сумі 26840 (двадцять шість тисячь вісімсот сорок) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.