КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2024 року № 320/41893/23
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Діски А. Б.,
за участі секретаря судового засідання - Грищук І. В.,
представників позивача - Гавінського О. П., Сердюк О. О.,
представника відповідача - Кушніра Н. А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавбет Геймс Слотс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0529040707 від 09 серпня 2023 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» нараховано штрафну (фінансову) санкцію на 9617754,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення оформлення спірного податкового повідомлення-рішення та строку його прийняття. Зазначає, що відповідач застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон № 265) під час дії мораторію на застосування санкцій за цим законом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача, а саме: відповідно до фіскальних чеків та видаткових чеків за період з 15.10.2022 по час проведення перевірки встановлена відсутність обов`язкових реквізитів в розрахункових документах.
Представником ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» подана відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що з відзиву відповідача на позов не можливо зрозуміти якими доказами підтверджується роздрукування позивачем чеків саме невстановленої форми на суму 6411836 грн., в акті перевірки також відсутні будь-які посилання на дати і номери фіскальних чеків невстановленої форми.
Позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій вказує, що до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію за проведення розрахункових операцій без зазначення обов`язкових реквізитів у відповідному розрахунковому документі. Проте, як стверджує позивач, ним належно виконано вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, формальна відсутність 11-18 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції. На момент перевірки позивачем використовувався РРО, який не був з`єднаний з електронними платіжними засобами, а відповідно вказаний РРО технічно не міг друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Ухвалою від 27.05.2024 судом було закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував.
Заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у Київській області, на підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.2, п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України видано наказ від 02.06.2023 №945-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Головним управлінням ДПС у Київській області, на підставі наказу від 02.06.2023 №945-п, направлень на перевірку від 02.06.2023 №3740/10-36-07-08, №3738/10-36-07-08, №3739/10-36-07-08 проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс», а саме: гральний зал, бар, які знаходяться за адресою: с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, вул. Велика Кільцева, 70, за результатами якої складено акт від 09.06.2023 №12059/10/36/07/43457335 (далі акт перевірки).
Відповідно до акту перевірки, податковим органом було встановлено, що ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» у період з 15.10.2022 по дату завершення перевірки, проведено розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через POS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів розрахункових документів, а саме: ідентифікатор еквайра, ідентифікатор платіжного засобу-пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), які не відповідають вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми і змісту розрахункових документів склав 6411836 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 09.06.2023 №12059/10/36/07/43457335 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0529040707, відповідно до якого, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» суму штрафних санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 9617754 грн.
Рішенням Державної податкової служби України від 26.10.2023 №32125/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0529040707.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3 п.75.3 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).
Підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Пунктом 86.5 ст.86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Згідно п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Абзацом 4 підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022, який набрав чинності 27.05.2022) було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
В подальшому Законом від 03.11.2022 № 2719-IX, який набрав чинності 25.11.2022 внесено зміни до абзацу 4 підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, внаслідок яких його викладено в наступній редакції: "для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки".
Законом від 30.06.2023 №3219-IX, який набрав чинності 01.08.2023, внесено зміни до абзацу 1 підпункту 69.9, а саме слово "Для" замінити словами і цифрами "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".
З аналізу даних правових норм слідує, що податковим законодавством не передбачено зупинення строку прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами фактичних перевірок, встановленого п.86.8 ст.86 ПК України, а саме - протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом проведеної фактичної перевірки ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» складено акт від 09.06.2023 №12059/10/36/07/43457335, підписаний директором товариства 09.06.2023 (а.с.13, т. 1), отже кінцевим строком прийняття на його підставі податкового повідомлення-рішення є 30.06.2023.
В той же час відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0529040707 прийнято 09.08.2023, тобто з порушенням встановленого п.86.8 ст.86 ПК України строку.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні на зміну законодавства в частині можливості застосування штрафних санкцій за порушення ЗаконуУкраїни «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, зокрема пункту 12 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 265, суд не бере до уваги, вони жодним чином не спростовують норми Податкового кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами фактичної перевірки і стосуються виключно застосування штрафних санкцій за порушення Закону № 265.
При цьому, станом на момент проведення фактичної перевірки та станом на момент закінчення встановленого законодавством строку прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі висновків такої перевірки, пункт 12 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 265 був чинній у наступній редакції: «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».
Зважаючи на те, що позивач здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, дія вказаного мораторію завершилась для позивача тільки 01.08.2023, тобто з дати набрання чинності Законом від 30.06.2023 №3219-ІХ.
З огляду на викладене, доводи позивача про порушення відповідачем строку прийняття податкового повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних санкцій під час дії мораторію в редакції Закону №265 до 01.08.2023, є обґрунтованими.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 вказала, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Суд вказує на можливість (право) платника податків посилатися на порушення контролюючого органу, які були вчинені під час проведення перевірки, й ці порушення у разі їх істотності можуть бути причиною визнання податкового повідомлення-рішення незаконним. Такі твердження відповідають правовим позиціям КАС ВС у справах за подібних правовідносин.
В той же час, ключовим фактором, який дозволяє говорити про можливість скасування у такому разі податкового повідомлення-рішення, є встановлена судом істотність (фундаментальність) вчиненого порушення. Тут варто зауважити, що фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Тобто, основним критерієм істотності порушення є міра порушених прав та вплив такого порушення на правомірність наслідків проведеної перевірки.
Варто додати й те, що, зважаючи на міркування розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти як вимоги не до самого акта, а до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, спричинюють настання дефектних наслідків. Водночас не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то вони, залежно від характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність прийнятого суб`єктом владних повноважень акта, але в певних випадках і за певних умов.
Виходячи з наведеного, на думку суду, вказані вище порушення контролюючого органу можуть бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень.
Проте, керуючись принципом правової визначеності, офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд вбачає за необхідне дослідити і висновки, викладені в акті фактичної перевірки щодо порушення позивачем вимог законодавства.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 3акону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (Положення № 13).
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Рядки 14, 15, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.
Як вбачається з акту перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем при проведенні розрахункових операцій у безготівковій формі за допомогою платіжних карток та банківського терміналу та РРО № 3000961274 друкуються чеки не встановленої форми та змісту, які не містять ідентифікатор еквайра, ідентифікатор платіжного засобу-пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), тобто, відповідно до чинного законодавства, не є розрахунковими документами за період з 15.10.2022 до дня здійснення перевірки 02.06.2023.
В спростування наведено позивач зазначає, що разом з фіскальними чеками з РРО позивач видавав клієнтам одночасно чеки платіжних терміналів, які в сукупності містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Позивач зазначає, платіжні термінали не з`єднані з РРО, оскільки для цього відсутня технічна можливість. В період, за який було встановлено відповідачем порушення, позивач видав клієнтам чеки з платіжних терміналів, разом з фіскальними чеками з реєстратора розрахункових операцій, копії яких додані до матеріалів справи та містять всі реквізити, про відсутність яких відповідач вказує в акті фактичної перевірки.
Вказані чеки платіжних терміналів видавались на підставі Договору еквайрингу від 10.12.2021 №10095/26-01/ПЕК, укладеного позивачем з обслуговуючим банком-еквайром та агентом ТОВ «Перша еквайрингова компанія».
Згідно пункту 1.1 Договору еквайр бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених Договором, забезпечити інформаційне обслуговування Торговця і проведення розрахунків з ним за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів (ЕПЗ), які проведені між Торговцем і Держателями ЕПЗ, Агент бере на себе зобов?язання забезпечити Торговця необхідним устаткуванням (Платіжний термінал) та забезпечити необхідне технологічне, інформаційне обслуговування Торговця (доставку Платіжних повідомлень, сформованих Торговцем, доставку Звітів Торговця по операціям до Еквайру), а Торговець зобов?язується приймати такі послуги та сплачувати за них.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що агент зобов`язується забезпечити торговця платіжним терміналом, який є власністю агента та інформаційним супроводженням у вигляді доставки платіжних повідомлень, сформованих торговцем, до еквайру в установлені законодавцем терміни.
При цьому, як вбачається з листа ТОВ «Перша еквайрингова компанія» від 05.04.2024 (т. 15 а.с.67), на підставі Договору № 10095/26-01/ПЕК від 10.12.2021 Товариством було надано ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» POS-термінали торговельної марки «TACTILION» моделі «P2000L» (серійний номер 0000150421PІ0011039) для встановлення у господарській одиниці ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 70. Згадані POS-термінали торговельної марки «TACTILION» моделі «P2000L» з дати встановлення (30.12.2021) по дату надання цієї відповіді були з?єднані з мережею Інтернет за допомогою GPRS (мобільна мережа) та не з?єднані (не поєднані) з реєстраторами розрахункових операцій (програмними реєстраторами розрахункових операцій), що знаходяться за відповідною адресою, зокрема із реєстратором розрахункових операцій моделі «МАРІЯ-304Т» (заводський номер ЗМ1001053166, фіскальний номер 3000961274).
Крім того, листом від 01.04.2024 № 24/0104-004 ФОП ОСОБА_1 , який за договором №21/1810-10К від 18.10.2021 є постачальником на користь позивача програмного забезпечення, встановленого на розрахунково-касовому апараті в залі гральних автоматів за адресою с. Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева, 70, повідомив, що РРО (3000961274) з дати встановлення 30.12.2021 по дату надання відповіді не з`єднано з жодним платіжним терміналом (Т. 15 а.с.76-80).
Водночас, як вбачається з акту перевірки, відповідачем питання щодо з`єднання платіжного терміналу з РРО не досліджувалось.
Суд враховує, що відповідно до п.4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з`єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов`язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, встановлених під час судового розгляду обставин та досліджених доказів, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем норм Закону №265/95-ВР, у зв`язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13.
Суд також враховує, що відповідач під час фактичної перевірки взагалі не досліджував зміст квитанцій платіжних терміналів, які видавались позивачем разом з фіскальними чеками під час проведення розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Водночас, дослідивши долучені позивачем зразки таких квитанцій суд зауважує, що у них наявна необхідна інформація та такі квитанції відповідають вимогам до форми і змісту, передбаченим пунктом 160 Розділу VIIІ Положення про порядок емісії еквайрингу платіжних інструментів, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164. Тобто, фіскальні чеки та квитанції платіжних терміналів, які видавались позивачем, у своїй сукупності містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0529040707 протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 26840 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавбет Геймс Слотс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0529040707 від 09 серпня 2023 року.
Стягнути на користь ТОВ "Фавбет Геймс Слотс" (вул. Левка Лук`яненка, 21 корп 3, м. Київ, 04207, код ЄДРПОУ 43457335) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 26840 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.09.2024.
Суддя Діска А.Б.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121573672 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Діска А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні