Рішення

від 12.09.2024 по справі 340/3201/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3201/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №4635/0406 від 18 квітня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №4637/0406 від 18 квітня 2024 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03 травня 2024 року отримав оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні санкції на підставі акту камеральної перевірки від 16.04.2024 №4482/11-28-04-06/33423315. Вказує, що в його діях відсутній умисел не сплачувати вчасно узгоджену суму податку на нерухоме майно, а тому у відповідача були відсутні підстави нараховувати штрафні санкції. Також зазначає, що у спірних правовідносин належить до застосування п.69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, яким передбачено ненарахування та несплата плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан.

Ухвалою судді від 21.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.35).

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.39-40), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, а саме порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним і рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в органах податкової служби та є платником податків. (а.с.7-18)

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за період з 17.06.2022 року по 31.10.2023 року ТОВ Агродар-Україна Плюс.

За результатами перевірки оформлено акт камеральної перевірки №4482/11-28-04-06/1/33423315 від 16.04.2024 року (а.с.20-21, 43-44).

На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки №4482/11-28-04-06/1/33423315 від 16.04.2024 року, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення №4635/0406 та №4637/0406 від 18 квітня 2024 року, якими ТОВ Агродар-Україна Плюс нараховано штраф у розмірі 14807,39 грн. та 21567,93 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб згідно положень ст. 124.1 Податкового кодексу України (а.с.22, 24, 46, 48).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивач є платником орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В даному випадку позивачем не заперечується факт наявності узгодженого податкового зобов`язання, натомість, вказується на неправомірності застосування до нього відповідальності передбаченої ст.124 ПК України за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, через відсутність (недоведеність відповідачем) в його діях вини у вчиненні вказаного податкового правопорушення (порушення строків сплати), як це передбачено п.109.1 ст.109 ПК України - податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає такі доводи позивача безпідставними зважаючи на те, що згідно п.109.3 ст.109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

В даному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України, що виключає наявність вини та відповідно необхідність її доведення.

Щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень п. 69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, яким передбачено ненарахування та несплата плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, суд зазначає наступне.

Пункт 69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, (як зазначає позивач, в редакції до 06.05.2023), передбачає не нараховування та не сплату плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ключовим критерієм для застосування вказаної норми ПК України, є знаходження земельної ділянки на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, та не заперечується позивачем, об`єкт оподаткування знаходиться на території Кіровоградської області, яка жодного разу не відносилась до територій активних бойових дій, а тим більше до тимчасово окупованих рф територій України.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.

Відповідачем також не надано доказів понесення судових витрат у даній справі, які б підлягали розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (25006, м.Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд.84, кімната 414, ЄДРПОУ 33423315) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА