Рішення

від 12.09.2024 по справі 440/7472/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7472/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Керівника Решитилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Решитилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Решетилівської міської ради Полтавської області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду - греблю, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка,

- зобов`язати Решетилівську міську раду Полтавського району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації щодо гідротехнічної споруди - греблі, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує, що відповідач допускає протиправну бездіяльність не вчиняючи дій щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду - греблю, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка. Вищевказана бездіяльність порушує інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як благоустрій населених пунктів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.07.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Решетилівської міської ради Полтавської області на позов. У відзиві відповідач зазначив, що у даній справі прокурор у своєму позові посилається на бездіяльність Решетилівської міської ради, що на його думку, полягає у не взятті відповідачем гідротехнічної споруди у комунальну власність, що, на його думку, може призвести до руйнації, використання ГТС без достатніх на те правових підстав, неможливості її збереження та належної експлуатації. Проте, згідно вимог чинного законодавства України, саме до компетенції та повноважень Державної екологічної інспекції належить, як і здійснення відповідного державного контролю щодо охорони та використання гідротехнічної споруди, так і звернення до суду, в тому числі із позовною заяву про визнання протиправними дій чи бездіяльності. Відповідно до інформації, яка була надана Решетилівською міською радою позивачу листом від 05.02.2024 №01-44/524, ставок у с. Миколаївка розташований на несформованій земельній ділянці, яка немає кадастрового номера. Тобто, Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області, як органом виконавчої влади, до повноважень якого входило розпорядження землями державної власності у відповідності до частини третьої статті 122 ЗК України не проведено інвентаризацію земель та не передано дану земельну ділянку Решетилівській міській раді за актом приймання-передачі. Враховуючи те, що гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці та нерозривно з нею пов`язана, до формування такої земельної ділянки водного фонду, як об`єкта цивільних прав та внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру, відповідач не може зареєструвати право комунальної власності на спірну земельну ділянку та відповідно розпоряджатися нею, що унеможливлює вчинення Решетилівською міською радою дій щодо взяття гідротехнічної споруди в с. Миколаївка у комунальну власність. Відповідно до законодавства державній реєстрації підлягають права лише на ті споруди, які є нерухомим майном. Водночас, гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

19.07.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь Решитилівської окружної прокуратури Полтавської області на відзив. У відзиві прокурор зазначив, що предметом даного позову є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті Решетилівською міською радою дій, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду - греблю, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с.Миколаївка. Враховуючи відсутність органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави (територіальної громади) у спірних правовідносинах, через визначення Решетилівської міської ради в якості відповідача, прокурор в даному випадку в силу вимог статті 53 КАСУ набуває статусу позивача. Діюче процесуальне законодавство України не дозволяє одній особі одночасно виступати в якості позивача та відповідача. Зазначив, що факт перебування земельних ділянок у комунальній власності не заперечується відповідачем, однак відповідач допускає протиправну бездіяльність щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду - греблю, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка.

19.07.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив. У запереченнях відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що комісією, створеною розпорядженням голови Решетилівської районної державної адміністрації від 09.04.2019 №64, у складі першого заступника голови райдержадміністрацїї ОСОБА_1 (голова комісії), начальника відділу агропромислового та економічного розвитку РДА ОСОБА_2 , начальника відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури та з питань надзвичайних ситуацій РДА ОСОБА_3 , начальника Зубанівської експлуатаційної дільниці Кременчуцького управління водного господарства (за згодою) ОСОБА_4 , виконувача обов`язків відділу у Решетилівському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (за згодою) ОСОБА_5 , спеціаліста І категорії відділу архітектури, містобудування та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету решетилівської міської ради (за згодою) ОСОБА_6 проведено обстеження та інвентаризацію штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) та гідротехнічних споруд, про що складено відповідні акти, які затверджено головою комісії.

В акті обстеження та інвентаризації штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) та гідротехнічних споруд в с. Миколаївка Решетилівського району Полтавської області зазначено, що згідно матеріалів землевпорядкування у межах Решетилівської ОТГ знаходиться водний об`єкт - ставок, та гідротехнічна споруда - гребля. Водойма розміщена на р. Говтва. Площа водного об`єкта - 3,2 га. Загальний технічний стан греблі та водопропускної, водовідвідної споруди - задовільний. Власник (балансоутримувач) ГТС водного об`єкта відсутній. На балансі ОТГ не перебуває.

04.04.2024 Решетилівською окружною прокуратурою Полтавської області направлено до Решетилівської міської ради повідомлення № 56-100-112-24, в якому, зокрема, зазначено, що технічні параметри водного об`єкта, гідрологічні характеристики річки (водотоку), регламентація експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках та озерах для забезпечення сталого використання усіх водних ресурсів, пов`язаних із існуванням водойми, надійність функціонування споруд і підвищення ефективності їх використання встановлюється Порядком розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України від 18.03.2013 №99 (із змінами). Згідно зазначеного Порядку паспорт водного об`єкту на ставок та його гідротехнічні споруди, які розташовані в с. Миколаївка (ставок площею водного дзеркала 3,2 га) на території адміністративного підпорядкування Решетилівської міської ради не розроблялися. Замовлення/листи на виконання робіт з виготовлення паспортів водних об`єктів і паспортів гідротехнічних споруд зазначених водних об`єктів від Решетилівської міської ради до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області не надходили. Таким чином, гідротехнічна споруда (гребля), яка розташована в с. Миколаївка площею 3,2 га не паспортизована та є безгосподарською. Решетилівська міська рада Полтавського району Полтавської області не є власником спірного майна до ухвалення судом рішення про передачу безхазяйного нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власності, однак в силу закону на неї, покладено обов`язок із захисту прав територіальної громади, що свідчить про наявність законного інтересу, який полягає в тому, щоб майно, яке може бути визнане безхазяйним, не було незаконно оформлено на інших осіб, оскільки від цього залежить подальша можливість переходу такого майна у власність територіальної громади. Враховуючи викладене, майно, а саме - гідротехнічна споруда (гребля), яка розташована в с. Миколаївка площею 3,2 га, є безхазяйною, у зв`язку із чим, відповідно до ст. 335 ЦК України, має бути передано територіальній громаді в особі Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області. Гідротехнічна споруда - гребля, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с.Миколаївка, територіально належить до Решетилівської територіальної громади. Згідно норм ЦК України, саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, а тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності (на рівні з дотриманням строку - 1 рік) як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік (без дотримання якої унеможливлюється прийняття судом відповідного рішення), є його прерогативою, оскільки покликана забезпечити від прийняття судом рішення не на його користь із зазначених підстав. Таким чином, враховуючи, що гідротехнічні споруди є безхазяйними, а відповідно до ст. 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, то Решетилівська міська рада Полтавського району Полтавської області має повноваження звернутися з відповідною заявою. З метою недопущення порушень вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушення інтересів держави, а також втрати можливості їх захисту в майбутньому, пропоную вжити заходи на усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації щодо гідротехнічної споруди - греблі, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

Листом від 29.04.2024 № 01-44/1725 Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області повідомив Решетилівську окружну прокуратуру, що Виконавчий комітет Решетилівської міської ради у попередніх листах зазначав, що питання інвентаризації та взяття на баланс гідротехнічних споруд органами місцевого самоврядування досить актуальне серед громад Полтавської області, так як, має певні проблемні нюанси. Найближчим часом Асоціаціями органів місцевого самоврядування заплановано проведення навчань щодо специфіки інвентаризації, визначення технічного стану та взяття на баланс гідротехнічних споруд органами місцевого самоврядування, в якій працівники виконавчого комітету Решетилівської міської ради візьмуть участь. Відповідно після проходження даного заходу Решетилівська міська рада та/або її виконавчий комітет зможе вжити всіх правових заходів щодо проведення інвентаризації, визначення технічного стану, взяття на баланс та оформлення права комунальної власності на гідротехнічні споруди, які розташовані на території громади. Які саме гідротехнічні споруди потребують першочергового взяття на баланс, буде визначено лише після проведеного обстеження їх технічного стану.

Вважаючи, що Решетилівська міська рада Полтавського району Полтавської області не вчиняючи дій щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду - греблю, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка, допускає протиправну бездіяльність, прокурор звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведеним положенням частини першої статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).

Зміст наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства є, насамперед, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб (кожної людини і громадянина), прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тоді як самі суб`єкти владних повноважень наділені правом на звернення до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже, необхідно дослідити наявність підстав для звернення прокурора до суду, оскільки лише за наявності такого суд може вирішувати спір по суті.

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 дійшов таких висновків:

69. Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважали суди у цій справі.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06. 2019 у справі № 587/430/16-ц.

У постанові від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив:

«… водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах».

Аналогічна позиція була підтримана Верховним Судом і у постанові від 29.05.2024 у справі №320/6482/21.

Вищенаведені справи стосувалися представництва прокурором інтересів держави, однак ці висновки можуть бути застосовані у цій справі з огляду на те, що вони стосуються загального питання права прокурора на звернення до суду у схожих правовідносинах.

Так, Керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області зазначав, що звертається до суду з метою захисту порушених інтересів територіальної громади, зазначаючи, що в цьому випадку порушення допущено самою Решетилівською міською радою, що є й уповноваженим органом, позивач і відповідач збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем або відповідачем, то Решетилівська міська рада в цьому випадку може бути виключно відповідачем.

Також позивач покликається на те, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів і комунальної власності, а також створює реальну загрозу настання надзвичайної ситуації техногенного характеру, що є законною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру у відповідності до ст. 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд повинен перевірити наявність підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва інтересів держави у суді у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статті 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №922/3272/18 було зазначено, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна місцева рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування прийняв рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Висновок про відсутність органу, уповноваженого здійснювати контроль за діяльністю органу місцевого самоврядування, зокрема шляхом звернення до суду з позовом до такого органу про оскарження його рішень, дій або бездіяльності у разі порушення останнім інтересів територіальної громади, міститься й у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №260/1815/21.

Суд вважає необхідним звернути увагу також на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив:

" 96.Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".

Крім того, у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так: прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.

Суд звертає увагу, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров`я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи вищезазначені законодавчі приписи та практику Верховного Суду, враховуючи предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що прокурор у цій справі має право на звернення до суду.

У свою чергу, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

У частині другій статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вказано, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина восьма статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Стаття 2 зазначеного Закону встановлює, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

У розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

Законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Доказів звернення до державного реєстратора із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - греблі, відповідач до суду не подав.

За визначенням стаття 1 Закону України "Про аквакультуру», гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Гідротехнічні споруди є потенційно небезпечними та можуть загрожувати життю населення, затопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь під час проходження льодоходу, весняної повені та дощових паводків.

Відсутність власника протягом тривалого часу створює потенційну загрозу інтересам територіальної громади.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.

Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, саме Решетилівська міська рада зобов`язана вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу греблі. Якщо її власник невідомий, Решетилівська міська рада має обов`язок взяти греблю на облік як безхазяйне майно шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Аналогічні правові висновки зазначені в постанові Верховного суду від 21.06.2024 по справі № 420/19870/21.

За таких обставин позов заступника Керівника Решитилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Решетилівської міської ради Полтавської області належить задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний прокурором.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки прокурор, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (код ЄДРПОУ 0291006027, вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область) в інтересах держави до Решетилівської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 21044065, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Полтавська область) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду - греблю, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка.

Зобов`язати Решетилівську міську раду Полтавського району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації щодо гідротехнічної споруди - греблі, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 3,2 га, який знаходиться в с. Миколаївка на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко