Ухвала

від 12.09.2024 по справі 480/7154/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

12 вересня 2024 року Справа № 480/7154/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

14.08.2024 до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), в якій просить:

1. Визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо встановлення ОСОБА_2 з 30 травня 2023 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розрахункової величини 1 762,00 гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 з 30 травня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.

3. Визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо встановлення ОСОБА_2 з 01 січня 2024 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розрахункової величини 1 762,00 гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 з 01 січня 2024 року по 01 березня 2024 року включно, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за період з 30 травня 2023 року по 01 березня 2024 року включно за весь час затримки виплати, а саме за період з 30 травня 2023 року по день фактичної виплати грошового забезпечення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 р., вказану позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску. Позивачеві було роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

05.09.2024 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що перебіг процесуального строку звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 233 КЗпК України, розпочинається з дати настання юридично значимого факту - вручення роботодавцем працівнику письмового повідомлення про розміри всіх сум, що належать останньому при звільненні. Як слідує з матеріалів справи, позивачу у періоди з 30.05.2023 по 01.03.2024 проводилася виплата грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, що були визначені шляхом множення 1762,00 грн. на відповідний тарифний коєфіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704.

Позивач зазначив, що в силу положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції закону з урахуванням змін, внесених Законом України № 2352-ІХ від 01.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Письмове повідомлення про суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, було надано останньому 31.07.2024 - довідку № 5140/ФЕС від 16.07.2024. В той же час зазначена довідка не містить розрахунку заборгованості по грошовому забезпеченню позивача за період з 30.05.2023 по 01.03.2024.

Крім того, позивач зауважив, що він вчиняв активні дії, спрямовані на отримання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні. Зокрема, останній 22.05.2024, тобто в межах 3-місячного строку після дати звільнення з військової служби, звернувся до відповідача з відповідним запитом, аби останній виконав покладений на нього ст. 233 КЗпП України обов`язок з підготовки письмового повідомлення.

У відповіді від 22.07.2024 № 5332/ФЕС військова частина НОМЕР_1 зазначила, що грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які містять інформацію щодо нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення, були надіслані до ІНФОРМАЦІЯ_1 15.07.2024, що вказує на факт ненадання позивачу вказаних документів на дату звільнення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а отже, відсутність в останнього практичної можливості дізнатися про розміри належних позивачу сум грошового забезпечення.

А тому тривале невиконання свого зобов`язання відповідачем, не має мати негативних наслідків для позивача та ставитися в залежність з можливістю захисту останньою свого порушеного права на оплату праці в судовому порядку.

За вказаних обставин, позивач вважає, що процесуальні строки, визначені ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ним дотримано.

Крім цього, позивач зазначив, що він є учасником бойових дій і 04.10.2023 під час бойового зіткнення з противником отримав низку поранень, що підтверджується довідкою про обставини травми від 29.12.2023 № 217999, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , та до 14.02.2024 проходив тривале стаціонарне лікування.

Враховуючи вищезазначене, просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його.

Дослідивши доводи заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд бере до уваги приписи ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов`язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як зазначив позивач, днем коли він дізнався про порушення свого права на отримання грошового забезпечення у розмірі, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, є відповідь на його запит від 16.07.2024.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували доводи позивача щодо того факту, що він міг дізнатися про порушене право та, відповідно, мав можливість звернутися до суду у строки передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, суд приходить висновку, що позивачем доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом підлягає задоволенню.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.

Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд на підставі ст.ст.257 КАС України вважає необхідним розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, надавши відповідачу строк для подання заперечень щодо розгляду справи за такими правилами.

Згідно з ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи із повідомленням сторін не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 171, 259, 260, ч.5 ст. 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 480/7154/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020000).

3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

4. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.

5. Копію позовної заяви з доданими до неї додатками надіслати відповідачу.

6. Згідно з ч. 1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.

7. Встановити позивачу 5-денний строк для подання відповіді на відзив відповідача проти позову з дня надіслання (вручення) йому копії такого відзиву та доданих до нього документів.

8. Встановити відповідачу 5-денний строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів з дня надіслання (вручення) йому копії відповіді на відзив та доданих до нього документів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

9. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Прилипчук