Рішення

від 12.09.2024 по справі 520/11264/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2024 року № 520/11264/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7,м. Харків,61009, код ЄДРПОУ00214534) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000579/2 від 28.11.2023, картку відмови у митному оформленні випуску №UA807200/2023/000686.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Суддя Кухар М.Д. з 19.06.2024 по 21.06.2024 та з 04.07.2024 по 05.07.2024 перебувала у відрядженні, з 08.07.2024 по 02.08.2024 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

19 травня 2022 року між «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) та

ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», м. Харків, Україна укладено контракт YZ-19522, згідно з яким продавець зобов`язується прийняти та оплатити Полімерну сировину в гранулах, в подальшому іменований Товар, в повній відповідності з технічними характеристиками виробника в кількості, асортименті і за цінами згідно з додатками, що є доповненням і невід`ємною частиною даного Контракту (копія додається).

Ціна на Товар, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в доларах США (USD). Ціна за тонну Товару включає вартість упаковки і маркування.

Ціна за одиницю товару (1 МТ) вказується в Додатках до цього Контракту.

Оплата за Товар повинна бути здійснена у валюті долар США (USD) на умовах 100% передоплати, якщо інше не зазначено в додатках до цього контракту.

Вартість кожної конкретної партії Товару узгоджується сторонами додатково шляхом підписання Додатків, які є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року Сторони підписали рахунок-проформу № 40823 від 04.08.2023, в якому погодили основні характеристики товару, строк та порядок оплати, загальні умови поставки, валюту оплати, дату відправлення (копія додається).

Згідно з Додатком № 9 від 04.08.2023 Сторони погодили поставку лінійного поліетилену низької щільності: 44 тони, Бренд: INNOPLUS, марки LL6428A за ціною 1325 доларів США за 1 тону; Загальна сума поставки 58 300,00 доларів США.

Умови поставки - CFR, Гданськ Польща. Відвантаження протягом вересня 2023.

Умови оплати 100% передплата до 28.08.2023.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 39 від 09.08.2023 (копія додається) Покупець (ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ») сплатив на рахунок Продавця («LYMERTIN COMPANY INC» (USA) 58 300,00 доларів США.

Коносамент № MRFB230601771 засвідчив укладення договору перевезення вантажу морським судном у порт розвантаження Гданськ, Польща, прийняття вантажу для перевезення, а також надав право ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» одержати вантаж у місті поставки.

Комерційний рахунок-фактури № 1015015945 від 10.09.2023 за контрактом YZ-19522 від 19 травня 2022 року засвідчив поставку товару у порт розвантаження Гданськ, Польща, дата поставки: 14.09.2023.

Покупцем для транспортування вказаного товару був укладений Договір №1405 від 14.05.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, отримані довідки про транспортно-експедиційні витрати для подання у митні органи, а також міжнародні автомобільні товарно-транспортні накладні.

Під час декларування вказаного товару за митною декларацією

№ 23UA807200016633U3 від 27.11.2023, позивачем відповідно до ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України (далі МК України) самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України.

Вказані документи, а також сертифікат аналізу від 14.09.2023, накладні для отримувача, міжнародні товарно-транспортні накладні № 00012318 від 24.11.2023, № 00012326 від 24.11.2023, рахунок на оплату транспортно експедиційних послуг № 4348 від 06.11.2023, довідку про транспортно експедиційні витрати №0611/2-23 від 06.11.2023, лист комерційна пропозиція (прейскурант (прайс лист) виробника товару від 02.08.2023, документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (біржа PLATTS) від 02.08.2023, технічна інформація LL6428A від 09.01.2018, копія митної декларації країни відправлення A009-1-6609-00455 були подані у встановленому порядку ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ до Харківської митниці.

Повний перелік документів, наданий ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» відображений в картках відмови.

Незважаючи, що позивачем були надані всі наявні документи з питань митного оформлення товару відповідачем були додатково запитані достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:

1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) умов або застережень, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) умов за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Митним органом додатково були запитані (копії додаються) наступні документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо);

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст.254 МКУ);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза);

- транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.

Неподання позивачем усіх додаткових документів, які запитувались Харківською митницею, не спростовує правильність обчислення позивачем митної вартості за ціною договору і можливість перевірки проведеного позивачем розрахунку на підставі тих документів, які були подані.

За результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив

ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000686 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000579/2 від 28.11.2023.

У вказаному рішенні, як підстави для неможливості визначення митної вартості товару заявленої декларантом зазначено наступне:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості на ідентичній товар по даному підприємству;

- наявні митні оформлення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються;

- відсутній договір щодо морського перевезення;

- відсутній договір ПКП ЛХС-ВХ2-К-15.2023, що вказаний у накладних УМВС;

- не надано супровідні документи МRN 23PL322080NS69К0Q2,

МRN 23PL322080NS69К0Y3, MRN що вказаний у накладній УМВС;

- рахунок щодо транспортних витрат надано від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданих CMR № 00012318 від 24.11.2023, № 00012326 від 24.11.2023;

- транспортний рахунок на оплату від 06.11.2023 № 4348 та довідка про транспортні витрати від 06.11.2023 №0611/2-23 надано від ТОВ Лімертін Карго Делівері, який не є перевізником згідно CMR № 00012318 від 24.11.2023, № 00012326 від 24.11.2023, наданих до митного оформлення, де перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 ;

- у наданому платіжному дорученні в іноземній валюті № 39 від 09.08.2023 відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника), що є порушенням вимог п. 37 Постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022;

- не надано каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, наявна тільки комерційна пропозиція від контракта-утримувача;

- договір про надання транспортних послуг, зазначений в рахунку на оплату від 06.11.2023 № 4348 відскановано та прикріплено під кодом 4301 до гр.44 МД дуже низької якості якості, непридатної для читання;

- відсутні заявки на транспортно-експедиторські перевезення;

- декларантом підприємства було надано до митного оформлення митну декларацію країни відправлення А010-1-6609-00455 без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ;

- відсутній договір (угода, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (між виробником: InnoPlus by Global Chemical та відправником PTT GLOBAL CHEMICAL PUBLIC COMPANY LIMITED HEAD), митна вартість яких визначається;

а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару.

З метою забезпечення повноти оподаткування відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 1,56 $/кг. Митну вартість скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар, зокрема того ж самого виробника, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, що наявні:

№ UA 500020/2023/000744 від 20.01.2023.

Під час попередніх консультацій, електронного листування з ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ Харківською митницею вказані зауваження не зазначалися, документи на їх спростування не запитувались. Відповідачем процитована частина 3 статті 53 Митного кодексу України та запитані виключно документи, які передбачені цією нормою Митного кодексу України без відповідного роз`яснення та обґрунтування.

Позивач не міг виконати вимоги відповідача та не приховував будь-якої інформації від контролюючого органу, оскільки раніше були надані всі наявні у нього документи щодо митного оформлення та визначення митної вартості товару.

Системний аналіз норм Митного кодексу України, які регулюють відносини коригування митної вартості товару, свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбаченихстаттею 53 МК документів.

Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі

№ 804/150/16.

Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Щодо наявності у Харківської митниці інформації про визначення митної вартості на ідентичній товар по даному підприємству, то слід зауважити, що Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено наступне:...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку окремо.

Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МКВерховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

Цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, як встановлено судом, спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код заУКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Щодо вимог про надання договору морського перевезення, то судом встановлено, що сторонами контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року у пункті 5.2. обумовлені умови поставки CFR чи CIF порт призначення, що також вказується в Додатках до даного договору. В додатку 10 від 10.08.2023 до контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року сторони визначили умови поставки - CFR, Гданськ Польща.

CFR стандартизовані умови поставки, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар упортвідвантаження, завантажити його насудноі сплатитифрахтдля доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язокмитного оформленнятовару дляекспорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Тобто сторони контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року погодили ціну товару, що включає в себе вартість доставки товару морем до порту Гданськ, Польща. Запит у продавця договору морського перевезення не відноситься до прав покупця, оскільки є комерційною таємницею продавця.

З цього приводу покупцем до митного органу був наданий коносамент для комбінованих перевезень та перевезень з порту до порту.

Коносамент виконує чотири основні функції:

свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу;

засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення;

єтоваросупроводжувальним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;

є товаророзпорядчим документом.

У момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів

Оскільки доставка товару морем до порту Гданськ, Польща відповідно до умов контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року включена у вартість товару, то і договір морського перевезення не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо відсутності договору ПКП ЛХС-ВХ2-К-15.2023, що вказаний у накладній УМВС, надання рахунку транспортних витрат від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданих CMR та заявки на транспортне перевезення, слід зазначити наступне.

Заявка на транспортне обслуговування має попередній характер, передує виконанню послуг Експедитором, в ній остаточно не погоджується вартість послуг, які надаються Експедитором, а отже, на нашу думку, не відноситься до транспортних (перевізних) документів, у визначенні пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, відповідач вказані заявки на транспортне обслуговування не витребовував у відповідача при первісному митному оформленні товару, проте послався на їх відсутність в обґрунтуванні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару.

Відповідно до Договору № 1405 від 14.05.2021 Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Згідно з пунктами 3.1.1. та 3.1.2. Договору № 1405 від 14.05.2021 Експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, укладає від свого імені договори, в том числі з перевізниками.

Судом встановлено, що надані до Харківської митниці Довідка про транспортно-експедиційні витрати №0611/2-23 від 06.11.2023 та Рахунок на оплату № 4348 повністю підтверджують вартість транспортно-експедиційних послуг, яка включає в себе вартість залізничого перевезення місто Гданськ, Польща м/п Володимир Волинський-Хрубешув ВМО №2 мп Володимир-Волинський м. Клевань, Україна та надають змогу Харківській митниці визначити таку складову митної вартості товару, як витрати на транспортування не включені у вартість товару , як передбачено ч.2 ст.53 МКУкраїни.

Накладна для отримувача містить посилання на комерційний рахунок-фактуру (інвойс) № 1015015945, у ній визначений власник товару ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ.

Яким чином Експедитор виконує власні зобов`язання за договором, чи залучає третіх осіб для його виконання, які документи надає для митного оформлення товару, не стосується Покупця.

Зобов`язання Покупця за контрактом YZ-19522 від 19 травня 2022 року, за Договором № 1405 від 14.05.2021 прийняти та оплатити товар, в тому числі рахунки за транспортно-експедиційні послуги.

У позивача відсутні повноваження витребовувати у свого контрагента експедитора договори, які експедитор укладає з третіми особами для виконання власних зобов`язань з надання транспортно-експедиційних послуг ПАТ Завод Південкабель.

Також, відповідачем, на думку суду, безпідставно було зазначено про порушення

ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» постанови правління НБУ № 163 від 29.07.2022.

Відповідно до пункту 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) дату складання і номер;

2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;

3) найменування надавача платіжних послуг платника;

4) суму цифрами та словами;

5) призначення платежу;

6) підпис(и) платника;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платіжне доручення в іноземній валюті № 39 від 09.08.2023 оформлене в електронній формі та містить електронні підписи генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ. Цей обов`язковий реквізит платіжного доручення в іноземній валюті перевіряється відповідальною особою банківської установи, про що свідчить печатка та підпис відповідальної особи банку у правому нижньому куті роздруківки платіжного доручення.

При цьому, реквізити електронних підписів генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ не відображаються на роздруківці електронного платіжного доручення в іноземній валюті № 39 від 09.08.2023, наданій Харківській митниці при митному оформленні товару, оскільки це є службовою інформацією, яка використовується виключно між банком та платником.

Дійсне накладення електронних підписів на електронне платіжне доручення в іноземній валюті № 39 від 09.08.2023, також підтверджується тим, що контрагент «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) отримав відповідну оплату Товару і як наслідок відвантажив його та поставив його до порту Гданськ, Польща.

Таким чином, платіжним дорученням в іноземній валюті № 39 від 09.08.2023 містить всі необхідні реквізити, прийняті контрагентом «LYMERTIN COMPANY INC» (USA), а його перевірка не відноситься до повноважень митних органів.

Судом також встановлено, що митна декларація країни відправлення) складена тайською мовою (країна походження Товару), містить відповідні посилання англійською мовою та як підстава її оформлення зазначено комерційний рахунок-фактуру № 1015015945 від 10.09.2023. Ціна товару в митній декларації країни відправлення розрахована цифрами та дає можливість врахувати її при визначенні митної вартості товару. Також зазначена марка товару, бренд, загальна кількість. У декларанта відсутня можливість здійснити повний переклад митної декларації країни відправлення з тайської мови в Україні.

Відповідно до ч.1 ст. 254 МК Українидокументи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі

№ 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Щодо ненадання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) виробника товару слід зазначити, що ця вимога є надуманою, оскільки у позивача відсутні механізми витребування у своїх контрагентів подібних документів. Натомість позивачем були надані комерційні листи пропозиції свого контрагента із зазначенням ціни на імпортований товар.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі обґрунтованою ціною товару буде саме ціна, за яку такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу.

Саме для підтвердження того, що митна вартість товару визначена за ціною договору з урахуванням цін на подібний товар при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, позивачем і надавалася митному органу оцінка спот цін на полімери в Америці та Азії.

Біржова ціна, яка формуєтьсявиключно під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому, і є найбільш точним показником дійсності ціни імпортованого товару.

Суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості.

При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваних рішеннях відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданих митних деклараціях, і не є підставою для здійснення коригування її вартості.

З огляду на викладене, висновок митного органу щодо не підтвердження ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Застосувавши замість визначеного позивачем першого методу другорядний метод визначення митної вартості товару, Харківською митницею необґрунтовано неможливість застосування наступних після першого методів визначення митної вартості товарів.

Слід також зазначити, що у постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-56а10), 7 лютого 2011 року (справа № 21-76а10), 14 листопада 2011 року (справа № 21-213а11), 6 лютого 2012 року (справи №№ 21-418а11, 21-375а11, 21-365а11) Верховний Суд України вже зазначав про неправомірність застосування митним органом наступного методу визначення митної вартості товару без обґрунтування неможливості застосування попереднього методу та без проведення з декларантом відповідних консультацій.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналіз оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару підтверджують, що митним органом не зазначено конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі вже наданих документів, а також необґрунтовано необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару (п.п.1.3 п.1). До того ж, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідачем не було доведено неправомірність визначення митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною контракту, не зазначено розбіжностей, наявних ознак підробки або всіх відомостей, що не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно ізЗаконом України від 15.02.2011 року

№ 3018-VIПро внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що рішення митниці про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 00214534) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000579/2 від 28.11.2023 та картку відмови у митному оформленні випуску №UA807200/2023/000686.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 00214534) сплачений судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.