Рішення

від 02.09.2024 по справі 580/6647/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року справа № 580/6647/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Черкасигазінвест до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Черкасигазінвест (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 №3432/23-00-07-01-01.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Зокрема, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи з контрагентом, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки, а тому позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

26.07.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що за результатами дослідження господарських операцій встановлено недостатність/відсутність у контрагента позивача ФОП ОСОБА_1 необхідних умов для здійснення господарської діяльності з огляду на відсутність трудових та матеріальних ресурсів.

Також відповідач вказує на дефектність первинних бухгалтерських документів в контексті повноти зазначеної інформації, зокрема, щодо змісту господарської операції. Так, акти наданих послуг містять загальну назву послуги та не розкривають зміст і обсяг наданої послуги; в актах наданих послуг відсутній розрахунок вартості виконаних робіт. Крім того, за даними перевірки номенклатура, яка зазначена в актах наданих послуг відрізняється від номенклатури, яка зазначена в замовленнях до договору підряду від 29.12.2021 № 25/12.

13.08.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому окрім викладених у позовній заяві доводів, зазначив, що згідно договору підряду №25/12 від 29.12.2021 укладеному між ТОВ «Черкасигазінвест» та ФОП ОСОБА_1 , основною послугою є розміщення та експонування на рекламних конструкціях/бордах, а друк та поклейка є складовою загального комплексу робіт. До того ж, Акт наданих послуг не вимагає розкриття суті послуг, а має відображати загальну послугу, а тому твердження Відповідача про те, що акти наданих послуг не розкривають зміст і обсяг наданої послуги є упередженим.

Позивач зауважує, що між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 01.01.2022 укладено договір безоплатного користування майном (позички), а саме Плоттер Mutoh Falcon Graphics Plus RJ-6100. Також, згідно договору надання у користування рекламних конструкцій (майном, рекламними конструкціями) від 04.01.2021 укладеним між ТОВ «Маркетингові технології» та ФОП ОСОБА_1 , остання надавала відповідні послуги з експонування (розміщення друкованої продукції згідно Договору підряду № 25/12 від 29.12.2021 укладеного між ТОВ «Черкасигазінвест» та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 31.07.2024 суд залишив без задоволення клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Черкасигазінвест про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач зареєстрований юридичною особою 01.07.1998 (код ЄДРПОУ 22801367).

Службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, які зазначені у запереченні, від 21.11.2023 №24.

Результати перевірки оформлені актом від 29.02.2024 №2042/23-00-07-01-01/22801367 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки ГУ ДПС у Черкаській області встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог:

Вимог п 44.1, 44.2, 44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп. 140.4.4 п.140.5 ст.140 розд.ІІІ Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2, пп.2.13 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.5, п.8, п.9 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 №751/4044, п.7 П(С)БО 15 «Дохід», п.6, п.17, п.18, п. 20, п.21, п.29, ст.10 ст.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 5.5 П(С)БО №25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 №161/4382, п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, п.3.2, н.3.10 розділу III наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 240842 грн., в т.ч. за 2022 рік на суму 152039 грн., за півріччя 2023 року на суму 88803 грн., з них за 1 квартал 2023 року на суму 29738 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 №3432/23-00-07-01-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 240842,00 грн основного платежу та 24084,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Для вирішення спору суд врахував норми ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Такі висновки Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкові для врахування судом першої інстанції.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах відповідно до ч.3 ст.9 Закону №996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Частинами 4-9 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Щодо правовідносин з ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

29.12.2021 між ФОП ОСОБА_1 та позивачем укладено договір підряду №25/12. В договорі зазначено:

- виконавець приймає па себе зобов`язання по виконанню робіт, з використанням своїх матеріалів, за індивідуальним замовленням, наданим Замовником у вигляді інформаційних зображень на магнітних носіях (ком пакт-дисках), надісланих електронною поштою або наданих Замовником ескізів, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботи (продукцію) в асортименті, кількості, за ціною та на загальну суму вказаних в рахунках-фактурах, актах здач і-прийняття робіт (надання послуг) наданих виконавцем;

- загальна сума по даному договору складається з суми вартості виконаних робіт, ціна яких в рахунках і актах виконаних робіт;

- виконавець зобов`язується протягом строку дії договору падати в оренду рекламну площину визначену адресною програмою Замовнику, який професійно і якісно проводити рекламну компанію для себе або своїх клієнтів на території України на узгоджених сторонами поверхнях рекламних конструкцій, а Замовник зобов`язується прийняти і вчасно у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки на мовах, визначеними даним договором;

- адресна програма є суттєвою умовою договору, містить строк і вартість розміщення, експонування та обслуговування реклами, адреси місць розташування Засобів зовнішньої реклами, узгоджується і затверджується сторонами;

-виконавець подає на затвердження замовнику ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, необхідні для проведення робіт. Запуск у виробництво не затверджених замовником матеріалів не допускається. На підтвердження факту затвердження замовником ескізів, оригінал-макетів та інших матеріалів, необхідних для проведення робіт;

- виконавець бере на себе обов`язок на умовах, викладених у цьому договорі, виконати роботи, зазначені в рахунках;

-виконавець в одноденний термін з моменту завершення виконаних робіт, визначених в п. 1.1 цього договору, повинен подати замовнику на підставі акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та/або накладну;

-перевірка замовлення здійснюється на місці виконання робіт. Замовник зобов`язується підписати акт здачі-прийняття робіт (падання послуг) та/або накладну протягом трьох днів. Якщо у встановлені цим пунктом договору термін виконавець не отримує підписаний замовником акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та/або накладну, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг)та/або накладна вважається підписаними, а роботи (послуги) прийнятими.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 та позивачем підписані замовлення до договору підряду:

- від 29.12.2021 №1 «Резервування та погодження ціни за оренду рекламних площин» на суму 66000,00 грн.;

- від 29.12.2021 №2 «Розробка постеру. Друк постеру» на суму 9000,00 грн.;

- від 30.01.2022 №3 «Резервування та погодження ціни за оренду рекламних площин» на суму 71500,00 грн.;

- від 21.02.2022 №4 «Поклейка постеру і фрагментів. Друк постеру» на суму 3500,00 грн.;

- від 25.03.2022 №5 «Ремонт біг-бордів, поклейка фрагментів» на суму 3500,00 грн.;

- від 26.04.2022 №6 «Поклейка постеру і фрагментів» на суму 3500,00 грн.;

- від 27.05.2022 №7 «Ремонт біг-бордів» на суму 3500,00 грн.;

- від 06.06.2022 №8 «Ремонт біг-бордів» на суму 3500,00 грн.;

- від 30.06.2022 №9 «Резервування та погодження ціни за оренду рекламних площин» на суму 75000,00 грн.;

- від 31.08.2022 №10 «Резервування та погодження ціни за оренду рекламних площин» на суму 45000,00 грн.;

- від 02.09.2022 №11 «Поклейка постеру і фрагментів» на суму 5000,00 грн.;

- від 06.10.2022 №12 «Ремонт біг-бордів» на суму 5000,00 грн.;

- від 16.11.2022 №13 «Друк візиток» на суму 5000,00 грн.;

- від 05.12.2022 №14 «Друк паливних карток» на суму 5000,00 грн.;

- від 30.01.2023 №15 «Резервування та погодження ціни за оренду рекламних площин» на суму 50000,00 грн.

За результатами виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 та позивачем складені та підписані акти надання послуг з друкування поліграфічної продукції та розміщення реклами на біг-бордах: від 31.01.2022 №01 на суму 75000,00 грн.; від 28.02.2022 №04 на суму 75000,00 грн.; від 31.03.2022 №07 на суму 75000,00 грн.; від 30.04.2022 №10 на суму 75000,00 грн.; від 31.05.2022 №16 на суму 75000,00 грн.; від 30.06.2022 №23 на суму 75000,00 грн.; від 31.07.2022 №30 на суму 75000,00 грн.; від 31.08.2022 №37 на суму 75000,00 грн.; від 30.09.2022 №38 на суму 50000,00 грн.; від 30.10.2022 №40 на суму 50000,00 грн.; від 30.11.2022 №45 на суму 50000,00 грн.; від 31.12.2022 №58 на суму 50000,00 грн.; від 28.02.2023 №6 на суму 50000,00 грн.; від 31.03.2023 №8 на суму 50000,00 грн.

Суд встановив, що вказані акти скріплені печатками сторін договору та підписані їх уповноваженими особами.

Отже, позивач підтвердив зміну власного майнового стану та формування витрат за вищевказаним договором.

Для вирішення спору суд врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, висновки акту перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.

Також суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №815/3526/17 відповідно до яких норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №814/937/15 відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Тому доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача ФОП ОСОБА_1 матеріальних засобів та трудових ресурсів, як на підставу визнання господарських операцій безтоварними, суд вважає необґрунтованими.

Більш того, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

У той же час. Суд встановив, що відповідно до договору від 04.01.2021 «Про надання в оренду рекламних конструкцій» ФОП ОСОБА_1 орендує у ТОВ «Маркетингові технології» біг-борди для розміщення реклами.

Суд також врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Стосовно доводів відповідача про дефектність первинних бухгалтерських документів в контексті повноти інформації щодо надання позивачу послуг, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 29 березня 2018 року у справі №825/1391/17 відповідно до яких з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вищенаведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю (висновки Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №814/937/15).

Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону №996-ХІV:економічна вигода потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;

- наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної;

- наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. За певних інших обставин документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платників податків, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Тому суд дійшов висновку про відсутність сукупності достатніх обставин вважати, що не мали реального характеру господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_1 .

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між позивачем та вказаним контрагентом оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 №3432/23-00-07-01-01 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3973,89 грн. Понесення інших судових витрат позивачем не доведено.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Черкасигазінвест задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.03.2024 №3432/23-00-07-01-01.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Черкасигазінвест (19632, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Степанки, 8-й кілометр Смілянського шосе, код ЄДРПОУ 22801367) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3973,89 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят три гривні 89 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ