Постанова

від 12.09.2024 по справі 520/21469/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Ніколаєва О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 р. Справа № 520/21469/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/21469/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Щербань Анна Сергіївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі за текстом позивач), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.06.2023 №6865293-2405-2030-UA63120270000028556, в якому позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 85 716,79 грн за 2023 рік.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харкiвськiй області від 30.06.2023 №6865293-2405-2030-UA63120270000028556.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головного управління ДПС у Харківській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. У п. 289.2 ст. 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.» За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, станом на 1 січня поточного року становить 1,0. Зазначає, що відповідно до Договору оренду розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації за 2023 становить: 1339324,81 (нормативно грошова оцінка з урахуванням індексації за 2019 ) х 6.4% (розмір орендної плати за земельну ділянку) = 85716,79 грн. Посилається на те, що суд помилково зробив висновок, шо при визначенні позивачу розміру орендної плати відповідачем застосовувався коефіцієнт індексації до орендної плати, а не до нормативної грошової оцінки земельної ділянки. ГУ ДПС наполягає на тому, шо контролюючим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу про визначення податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб розрахунок орендної плати здійснювався з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того наголошує, що об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, визначені у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Зокрема, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік) мас активне посилання на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 N° 309 (далі - Наказ N° 309). Для цілей справляння податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб, відповідно до пункту 69.14 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року- в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців. Зазначає, що у зазначеному Переліку Харківська міська територіальна громада визначена, як «територія можливих бойових дій» у період з 15.09.2022 (частина перша розділу І). Крім того, Харківська міська територіальна громада згідно ч. 2 розділу І Переліку визначена як територія активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 15.09.2022.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

ОСОБА_1 повідомлявся про судовий розгляд апеляційної скарги на поштову адресу, вказану в матеріалах справи.

Працівниками УДППЗ "Укрпошта" повернуто поштове відправлення суду, яке надсилалося на адресу відповідача, із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №821/818/16, від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а.

Судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про судовий розгляд апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та Харківською міською радою Харківської області укладено договір оренди земельної ділянки від 20.06.2003 ВАК №910082 (далі за текстом - договір), предметом якого є надання Орендодавцем (Харківською міською радою Харківської області) в платне користування (оренду) ОСОБА_1 (Орендар) земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , пункті 1.1 Договору визначено розмір земельної ділянки, а саме: під забудову 0,0451 га, інших угідь 0,0366.

Плата за землю встановлена у пункті 2.1 зазначеного Договору. Даний пункт було змінено рішенням Жовтневого районного суду міста Харків від 20.06.2016 у справі №639/7049/15-ц.

Названий пункт Договору викладено у судовому рішенні у наступній редакції: «Плата за землю вноситься орендарем щомісячно на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком 384/14 від 30.10.2013 на рік становить 6,4% від її нормативної грошової оцінки і складає 35715,84 грн, або в місяць 2976,32 грн».

ГУ ДПС у Харківській області від 30.06.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №6865293-2405-2030-UA63120270000028556, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю за 2023 рік у розмірі 85 716,79 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач формуючи податкове повідомлення - рішення із визначенням податкового зобов`язання з орендної плати за 2023 діяв не у межах повноважень та не на підставі, визначених чинним законодавством.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 ПК України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Разом з тим, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України містить застереження щодо належного розміру орендної плати.

Впродовж 2016 підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначав, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.п 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».

Відповідно до п. 288.5.2 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Зміст наведених норм свідчить про те, що для визначення розміру орендної плати використовується НГО земельних ділянок. При цьому законодавцем визначено нижню (а в деяких випадках і верхню) граничну межу ставки орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Так, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення ставки або розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу була не меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (в даному випадку 3%), однак, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. При цьому нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпункт 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі Закон України №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 13 Закону України № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (частина 2 статті 18 Закону України № 1378-IV).

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частина 1статті 23 Закону України № 1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Відповідно до частина 3 статті 23 Закону України № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.

Підпункт 1 пункту 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1066 передбачає, що для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держгеокадастром, головними управліннями Держгеокадастру в області, м. Києві - відповідним територіальним органам ДФС щодо, зокрема проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок № 1386), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі Закон України № 3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України № 3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки.

Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 160/2185/20).

У постанові від 12.07.2021 у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників

Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13.05.2021 у справі № 826/13362/17, від 18.11.2021 у справі № 160/7381/19.

Зміст наведених норм у сукупності свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.07.2023 у справі № 820/5357/17, від 12.10.2023 у справі № 640/19134/19.

Матеріалами справи встановлено, що 20.06.2003 між позивачем ОСОБА_1 та ХМР Харківської області укладено договір оренди земельної ділянки ВАК № 910082, предметом якого є надання орендодавцем (ХМР Харківської області) в платне користування (оренду) ОСОБА_1 (орендар) земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0817 га, в тому числі під забудовою 0.0451 га, інших угідь 0.0366 га.

Земельна ділянка надана в оренду строком до 05.02.2022 для обслуговування складу.

Відповідно до п.п 2.1-2.2 Договору оренду плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 260.08 грн. Орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір оскаржується в судовому порядку.

Кадастровий номер земельної ділянки : 6310137900:10:004:0101.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц встановлено, що рішенням ХМР Харківської області від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013. Встановлена базова вартість одного квадратного метра земель м. Харкова в сумі 291,18 грн. Рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Рішенням ХМР Харківської області від 25.09.2013 № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» , встановлено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Рішенням ХМР Харківської області від 29.12.2012 № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц, у урахуванням виправленої ухвалою Жовтневого районного суду м. Харків від 11.02.2016 описки, прийнято рішення : вважати доповненим розділ 1 договору оренди землі від 17.07.2003, укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 , пунктами 1.3 та 1.4 та викласти у наступній редакції: «Пункт 1.3. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:10:004:0101. Пункт 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 104 від 30.10.2013 становить 558 060.00 грн.»

В рішенні Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц судом встановлено, що згідно витягу № 104 від 30.10.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 складає 558 600.00 грн. Сума орендної плати становить 6.4 відсотка від нормативної грошової оцінки, що становить 35.715.84 грн.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель становить: 2014 рік - 1,249: 2015 рік - 1,433: 2016 рік - 1,06: 2017 рік - 1; 2018 рік - 1; 2019 рік - 1, 2020 рік - 1: 2021 рік - 1.0: 2022 рік - 1.1: 2023 рік - 1.15.

Судом встановлено, що сума податкового зобов`язання розрахована відповідачем наступним чином:

- 1164630,27x1,15 = 1339324,81 (нормативна грошова оцінка 2023 рік)

Отже, відповідно до договору оренди від 17.03.2003 № 7916/03 розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік становить 1339324,81x6,4 = 85716,79 грн. Розмір орендної плати відповідно за 2023 рік становить 85716,79 грн.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).

Наведені відповідачем в розрахунку суми розміру орендної плати за землю за 2023 рік позивачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що норми ПК України не покладають на контролюючий орган обов`язок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, оскільки це виключна компетенція Держгеокадастру, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган у відповідності до вимог законодавства правомірно провів нарахування позивачу орендної плати за користування земельними ділянками за 2023 рік на підставі рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц, рішень Харківської міської ради та на підставі витягу № 104 від 30.10.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За наведених обставин, доводи позивача відносно того, що контролюючим органом в порушення приписів п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено спірним податковими повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з орендної плати за землю без урахування розміру орендної плати, встановленої договорами оренди вказаних земельних ділянок, у бік збільшення такої плати, без внесення відповідних змін до цих договорів оренди, є безпідставними.

Суд першої інстанції при вирішенні позову, неправильно застосувавши норми матеріального права, дійшов до помилкового висновку про необхідність врахування контролюючим органом при нарахуванні позивачу орендної плати за 2023 нормативної грошової оцінки, зазначеної у договорі оренди станом на 2003 рік.

Стосовно висновків суду першої інстанції щодо відсутності обов`язку нарахування та сплати земельних податків із земельних ділянок, розташованих у Харківській міській територіальній громаді, в силу п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 Розд. ХХ Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 Розд. ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

На момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України діяв у редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ, та встановлював наступне: за період з 1 січня 2022 до 31 грудня 2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за 2022 у строк до 31 грудня 2023.

Річна сума платежу за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю.

При цьому, складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню у порядку, визначеному цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Слід вказати, що Кабінетом Міністрів України видано постанову від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», п 1 якої установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

У свою чергу, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, згідно з яким територія Харківської міської територіальної громади не була включена до переліку територій, де ведуться (велись) активні бойові дії.

Таким чином, передбачене п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 Розд. ХХ Податкового кодексу України звільнення від сплати орендної плати, не розповсюджується на спірні правовідносини, що не позбавляє позивача від обов`язку сплати вказаного виду податкового зобов`язання.

Отже, висновки суду першої інстанції у цій справі про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову є помилковими.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати, понесені позивачкою, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 520/21469/23 скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло