Постанова

від 11.09.2024 по справі 320/5511/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5511/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТЕР КАРГО» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНТЕР КАРГО» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, ДПС України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 8089813/44143925 від 17.01.2023, № 8089812/44143925 від 17.01.2023, № 8089811/44143925 від 17.01.2023, № 8089809/44143925 від 17.01.2023, № 8089810/44143925 від 17.01.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 30.11.2022, №5 від 30.11.2022, № 3 від 05.12.2022, № 2 від 13.12.2022, № 4 від 22.12.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНТЕР КАРГО».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для реєстрації спірних податкових накладних подано до податкового органу увесь перелік первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій передбачених чинним законодавством України. Позивач вважає, що надані документи до контролюючого органу підтверджують здійснення господарських операцій за результатом яких, видано податкові накладні № 4 від 30.11.2022, №5 від 30.11.2022, № 3 від 05.12.2022, № 2 від 13.12.2022, № 4 від 22.12.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що ТОВ «ВІНТЕР КАРГО» не надано повністю вичерпний перелік необхідних документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки відповідно до податкових накладних.

Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій, згідно яких виписано податкові накладні. Стверджує, що саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для реєстрації податкової накладної.

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, апелянт зазначає, що така є передчасно, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Посилаючись на такі та інші аргументи, Головне управління ДПС у м. Києві просить задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 та від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «ВІНТЕР КАРГО» 17.06.2024 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що апеляційна скарга не містить обставин того, у чому саме полягає невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права та які докази не досліджені судом першої інстанції. Стверджує, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема договори надання послуг, виписка по банківському рахунку, акти надання послуг, тощо. Надіслані письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій товариства із ТОВ «Рівне-Будматеріали» та були достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від ДПС України письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до фактичних обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНТЕР КАРГО» є юридичною особою приватного права, код ЄДРПОУ 44143925. Товариство є платником: податку на прибуток на загальних підставах, податку на додану вартість, інших податків та зборів. Кінцевими бенефіціарними власниками товариства є громадяни України.

Основні види діяльності Товариства: вантажний річковий транспорт (КВЕД 50.40); надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів (КВЕД 09.90); інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (КВЕД 43.99). Персонал Товариства складає 29 (двадцять дев`ять) штатних працівників. На балансі Товариства обліковуються основні засоби залишковою балансовою вартістю 14 937 951,54 грн. у кількості 9 (дев`ять) одиниць, утому числі, судно АМ-1, судно АМ-2, судно АМ- 3, судно "АРТМА", судно БТ-456, судно ПЛК-4 (плавкран), судно TOMAS, комп`ютер персональний LENOVO, насос GRUNDFOS АР12 40 04 А1, що належать Товариству на праві власності. Товариством отримано дозвіл на спеціальне водокористування № 11/КІ/49д-21 від 26.07.2021, виданий Державним Агентством водних ресурсів; Дозвіл на спеціальне водокористування № 1 1/КІ/49д-21 від 26.07.2021. Діяльність Товариства є прибутковою.

Між ТОВ «ВІНТЕР КАРГО» та ТОВ «РІВНЕ-БУДМАТЕРІАЛИ» (далі - "ТОВ "РБМ" або "Замовник") укладений договір про надання послуг № 01-ПЛК від 01.07.2021, за яким позивач надає ТОВ "РБМ" послуги із вивантаження піску річкового за допомогою плавкрану ПЛК-4, а також договір перевезення вантажу водним транспортом № 01-06/21 від 01.06.2021, за яким Товариство надає ТОВ "РБМ" послуги із перевезення вантажів водним транспортом.

Згідно п. 2.3 договору про надання послуг № 01-ПЛК від 01.07.2021 факт надання Замовнику послуг та обсяг наданих послуг підтверджується актами наданих послуг. Акти наданих послуг складаються виконавцем за результатами надання послуг протягом кожних 2 (двох) календарних місяців надання послуг (п. 2.4 договору). Відповідно до п. 4.2 договору про надання послуг № 01-ПЛК від 01.07.2021 оплата наданих послуг здійснюється Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг.

Згідно п. 2.9 договору перевезення вантажу водним транспортом № 01-06/21 від 01.06.2021 прийом-передача виконаних робіт/наданих послуг проводиться на підставі акту виконаних робіт/наданих послуг, які складаються один раз на місяць на основі актів навантаження, що заповнюються представниками обох сторін та передаються представнику перевізника для оперативного обміну інформацією. Відповідно до п. 2.11 договору перевезення вантажу водним транспортом № 01-06/21 від 01.06.2021 оплата наданих послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 3 (трьох) банківських днів після виконання перевезення. Датою виконання перевезення є дата зазначена в Акті виконаних робіт (наданих послуг).

Протягом всього строку дії зазначених договорів, між позивачем та ТОВ "РБМ" систематично, у терміни встановлені договорами, складаються акти наданих послуг (виконаних робіт) та інші документи, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій. Зокрема, між Товариством та ТОВ "РБМ", складено акт виконаних робіт (наданих послуг) № 10 від 30.11.2022 про надання послуг по вивантаженню піску річкового за допомогою плав крану ПЛК-4 за договором № 01-ПЛК від 01.07.2021 на суму 219 452,00 грн., ут. ч. ПДВ 36 575,43 грн.;

Також, ТОВ "РБМ" у вказані вище звітні періоди здійснені розрахунки із позивачем, що підтверджується: платіжним дорученням № 965 від 30.11.2022 в сумі 105 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 17 500,00 грн., оплата за послуги з перевезення річкового піску згідно договору № 01 -06/21 від 01.06.2021; платіжним дорученням № 971 від 05.12.2022 в сумі 44-7 240,00 грн., в т. ч. ПДВ 74 540,00 грн., передплата за послуги з перевезення річкового піску згідно договору № 01 -06/21 від 01.06.2021; платіжним дорученням № 987 від 13.12.2022 в сумі 220 000,00 грн., утому числі ПДВ 36 666,67 грн. передплата за послуги з перевезення річкового піску згідно договору № 01 -06/21 від 01.06.2021; платіжним дорученням № 1010 від 22.12.2022 в сумі 68 400,00 грн., у т. ч. ПДВ 1 1 400.00 грн. передплата за послуги з перевезення річкового піску згідно договору № 01-06/21 від 01.06.2022; платіжним дорученням № 1007 від 22.12.2022 в сумі 250 000,00 грн., у т. ч. ПДВ 41 666,67 грн. передплата за послуги з перевезення річкового піску згідно договору № 01-06/21 від 01.06.2022.

За фактом настання «першої події» - зарахування коштів, позивачем складені та направлені на реєстрацію податкові накладні: № 4 від 30.11.2022 на загальну суму 105 000,00 гри., у тому числі ПДВ 17 500,00 грн; № 5 від 30.11.2022 на загальну суму 219 452,00 грн, у тому числі ПДВ 36 575,43 грн; № 2 від 13.12.2022 на загальну суму 220 000,00 грн., у тому числі ПДВ 36666,67 грн.; № 4 від 22.12.2022 на загальну суму 318 400,00 грн., у тому числі ПДВ 53066,67 грн.

За наслідками надіслання вказаних податкових накладних з метою здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ВІНТЕР КАРГО» отримало квитанції про те, що документ прийнято, проте реєстрацію такого зупинено.

В якості підстави зазначено, що податкові накладні відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті наступні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Державному реєстрі податкових накладних: № 8089813/44143925 від 17.01.2023 (щодо ПН № 4 від 30.11.2022); № 8089812/44143925 від 17.01.2023 (щодо ПН № 5 від 30.11.2022); № 8089811/44143925 від 17.01.2023 (щодо ПН № 2 від 13.12.2022); № 8089809/44143925 від 17.01.2023 (щодо ПН № 3 від 15.12.2022); № 8089810/44143925 від 17.01.2023 (щодо ПН № 4 від 22.12.2022), в яких зазначена підстава відмови: ненадання платником податку копій документів, а саме: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Зокрема, у рішеннях податковим органом зазначено про відсутність у товариства «документів, що підтверджують транспортування вантажу, згідно договору № 01-06/21 від 01.06.2021, акти наданих послуг (виконаних робіт), наявність ліцензії (дозволів) на отримання від Державного Агентства ресурсів України, а також на спеціальне водокористування».

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивачем подано скарги, за результатами розгляду яких 06.02.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних прийнято рішення №12149/44143925/2, №12147/44143925/2, №12138/44143925/2, №12150/44143925/2, №12162/44143925/2, якими скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою для відмови зазначено ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) х урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом «а» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом: оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце (постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

П.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

П.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 якою затверджений "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Невід`ємною частиною Порядку 1165 є Додаток №3 «Критерії ризиковості здійснення операцій», де в п.5 зазначено «Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги».

Також, 12.12.2019 Наказом Міністерства фінансів України №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 затверджений «порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок - 520).

П.4 Порядку 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію І відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За змістом п. 11 Порядку 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, підставою для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних №4 від 30.11.2022, №5 від 30.11.2022, №3 від 05.12.2022, №2 від 13.12.2022, №4 від 22.12.2022 стала не відповідність платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №4 від 30.11.2022, №5 від 30.11.2022, №3 від 05.12.2022, №2 від 13.12.2022, №4 від 22.12.2022.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Суд зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані Товариством письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій Товариства із ТОВ "РБМ" та були достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних. Іншого колегії суддів не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 17.01.2023 №8089813/44143925, від 17.01.2023 №8089812/44143925, від 17.01.2023 №8089811/44143925, від 17.01.2023 №8089809/44143925, від 17.01.2023 №8089810/44143925 в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №4 від 30.11.2022, №5 від 30.11.2022, №3 від 05.12.2022, №2 від 13.12.2022, №4 від 22.12.2022 вказано: «ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)».

Суд зауважує, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Разом з тим, позивачем надано контролюючому органу відповідні пояснення, до яких були долучені копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій між Товариством та ТОВ "РБМ", а саме: короткий опис діяльності Товариства; договір про надання послуг із вивантаження піску річкового за допомогою плавкрану №01- ПЛК від 01.07.2021 із додатками; договір перевезення вантажу водним транспортом № 01-06/21 від 01.06.2021 із додатками; банківські виписки за банківським рахунком Товариства, що підтверджують факти надходження коштів на рахунок Товариства від ТОВ "РБМ" у якості передоплати; копія наказу про затвердження штатного розпису Товариства; акт № 10 від 30.1 1.2022 про надання послуг по вивантаженню піску річкового за допомогою плав крану ПЛК-4 за договором № 01-ПЛК від 01.07.2021; акт звірки взаємних розрахунків між Товариством та ТОВ "РБМ" за період листопад-грудень 2022 р.; дозвіл на спеціальне водокористування №11/КІ/49д-21 від 26.07.2021.

Як наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Таким чином, суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні, це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому, воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

З огляду на вищезазначене, доводи апелянта про те, що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки податкових накладних, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №820/17987/14 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судові рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №320/5511/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

Л.О.Костюк