Постанова

від 12.09.2024 по справі 320/15282/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15282/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Терлецька О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСІ ФУДС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСІ ФУДС» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 1) , Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової Служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №649 від 14.03.2024 р.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №547 від 07.03.2024 р.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСІ ФУДС» (код ЄДРПОУ 43144776) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №649 від 14.03.2024 р.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №547 від 07.03.2024 р.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСІ ФУДС» (код ЄДРПОУ 43144776) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що І7.02.2024 року ТОВ «ХЕЛСІ ФУДС» (далі - «Позивач») отримало через електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет платника податків» від відповідача 1 рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.02.2024 року №473 (далі - «рішення №473»), відповідно до якого позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Зокрема, в рішенні №473 міститься посилання на коди податкової інформації 03, 06 та 07, визначені в Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення ро відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника одатку, затвердженому Наказом Державної податкової служби України «Про затвердження овідника кодів податкової інформації» від 11.01.2023 року №17 (далі - «Довідник №17»), jo стала підставою для розгляду питання про відповідність позивача критеріям ризиковості латника податку.

Тобто, Позивача визнано «ризиковим» за рішенням №473 у зв`язку із (1) відсутністю певних есурсів (основні засоби) для ведення діяльності, (2) Позивач нібито задіяний в циклі перацій, що здійснюється групою платників податків один з одним щодо придбання одного того ж товару і послуги для формування штучного податкового кредиту, (3) у Позивача ібито недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення діяльності.

При цьому, відповідно до тексту рішення №473, відповідність позивача критеріям изиковості платника податку була встановлена на підставі інформації про придбання та остачання Позивачем певних видів товарів протягом періоду з 01.09.2023 року по 27.02.2024 року.

У зв`язку із зазначеним 28.02.2024 року позивач подав відповідачу 1 повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 28.02.2024 року (далі - «повідомлення 1»), до якого також долучив пояснення до повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №28/02-2024 від 28.02.2024 року (далі - «пояснення 1»).

В таких поясненнях 1 позивач надав інформацію про власну господарську діяльність, про виробничі потужності, про операції постачання та придбання продукції, а також надав документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

07.03.2024 року за наслідками розгляду відповідачем 1 повідомлення 1 з поясненнями 1, позивач отримав рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.03.2024 року №547 (далі - «рішення №547»).

Як вбачається з рішення №547, повідомлення 1 позивача було проігноровано відповідачем 1, а позивача знову було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в Додатку 1 до Порядку №1165.

Зокрема, в рішенні №547 знову зазначено коди інформації 03, 06 та 07 з довідника №17, що стала підставою для розгляду питання про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, позивача знову визнано «ризиковим» вже за рішенням №547 у зв`язку із (1) відсутністю певних ресурсів (основні засоби) для ведення діяльності, (2) нібито задіянням Позивача в циклі операцій, що здійснюється групою платників податків один з одним щодо придбання одного й того ж товару і послуги для формування штучного податкового кредиту, (3) у Позивача нібито недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення діяльності.

Рішення №547 містить зазначення абсолютно ідентичних підстав визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, та інформації, на підставі якої відповідач 1 дійшов зазначених висновків, що і в першопочатковому рішенні №473.

Зазначене свідчить про те, що відповідач 1 проігнорував повідомлення 1 із поясненнями 1 та доданими документами.

При цьому, відповідно до абз. 26 п. 6 Порядку №1165 першопочаткове рішення №473 втратило чинність.

12.03.2024 року позивач подав вже відповідачу 2 скаргу щодо рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №547 від 07.03.2024 р. (далі - «скарга»), до якої додано пояснення до повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - «пояснення 2»).

14.03.2024року за результатами розгляду скарги позивач отримав від відповідача 2 рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №649 від 14.03.2024року (далі - «рішення №649»), яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення №547 - без змін.

Однак, в порушення процедури, встановленої Законом, підставою для прийняття рішення №649 Відповідач 2 зазначив: «отримано податкову інформацію, шо свідчить про здійснення платником податку ризихових операційвстановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного».

Тобто, відповідач 2 залишив рішення №547 в силі, але вже на підставі нової податкової інформації, яка не могла бути предметом оскарження, оскільки на неї не посилався відповідач 1, і вона була не відома позивачу.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8, який має наступний зміст «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішення №649, винесене Відповідачем 2, є протиправним, прийнятим з порушенням Порядку №1165.

Відповідач 2 під час розгляду Скарги мав встановити наявність чи відсутність виключно тих підстав визнання Позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, які були зазначені в оскаржуваному Рішенні №547.

Відповідач 2 мав повноваження або задовольнити Скаргу Позивача, або відмовити у задоволенні Скарги, залишивши Рішення №547 в силі, проте не виносити Рішення №649, визнаючи Позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості з будь-яких інших (не існуючих до цього) підстав.

Відповідач 2 порушив принцип законних очікувань, а Рішення №649 не містить всієї інформації, виходячи з якої Позивач міг би належним чином реагувати на таке Рішення.

Рішення №649 не містить відомостей, яка ж саме «податкова інформація» свідчить про порушення Позивачем законодавства та вчинення ним ризикових операцій, яких саме операцій та яких податкових накладних стосується така інформація та претензії відповідача 2. Відповідно, законні очікування позивача на винесення відповідачем 2 вмотивованого рішення, не були виправдані, та позивач не може однозначно визначити, яку саме інформацію йому необхідно спростувати.

Позивач надав усі необхідні документи для скасування ризиковості платника податку. Рішення №547 мало бути скасованим відповідачем 2, а підстави для прийняття рішення №649 у Відповідача 2 були відсутні.

Діяльність позивача є прозорою та відповідає всім вимогам законодавства. Позивачем було надано відповідачу 1 та відповідачу 2 цілий ряд документів, які спростовують аргументи про ризиковість платника податку.

Так, позивачем було надано документи, які спростовують податкову інформацію, наведену у кодах 03, 06, 07, а саме: документи щодо наявності ресурсів для виконання робіт, документи щодо придбання послуг з транспортування, зберігання товарів, оренди офісного приміщення, наявності трудових ресурсів. А також позивач надавав на розгляд Відповідачів ряд документів щодо придбання товару (сировини) та реалізації продукції, а саме: договори поставки, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні.

Поширення на позивача критерію «ризиковість» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків, суперечить принципам та основам податкового законодавства. Добросовісний платник податків, яким є позивач, не має зазнавати негативних наслідків через будь-які можливі порушення законодавства контрагентами.

Відповідач 1 та Відповідач 2 не мають законних підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, ними не було наведено достатніх доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій позивача.

Відповідачем 2 порушено принцип «належного урядування».

Відповідач 2 прийняв рішення №649 не на підставі поданих позивачем скарги, пояснень 2та документів, а у зв`язку із отриманням якоїсь нової «податкової інформації», що нібито свідчить про наявність абсолютно нових підстав для віднесення позивача до категорії «ризикових».

Фактично відповідач 2 під час розгляду скарги не перевірив, підтверджуються чи спростовуються підстави, зазначені відповідачем 1 в оскаржуваному рішенні №547.

Прийняття негативного для платника податків рішення у разі визнання контролюючим органом необґрунтованості первинної підстави для втручання у діяльність такого платника податків є наочним свідченням порушення контролюючим органом принципу «належного урядування» та отримання державою вигоди від власних протиправних дій.

Колегія суддів не погоджується, що рішення ДПС України від 14.03.2024 № 649 прийняте за результатом розгляду скарги ТОВ «ХЕЛСІ ФУДС» не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог відсутні, оскільки дане рішення є наслідком реалізації права позивача на адміністративне оскарження. Рішення від 14.03.2024 № 649 прийняте в порядку адміністративного оскарження та закріплює правомірність раніше прийняте рішення №547. Як було зазначено вище, рішення від 14.03.2024 № 649 було прийнято з порушенням принципу «належного урядування», що тягне за собою неналежну оцінку пояснень позивача щодо рішення №547 та унеможливлює захист його прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Посилання у відзиві на «функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету» відповідач жодним чином не пов`язав з оскаржуваними рішеннями, які визнані судом протиправними.

Оскільки відповідачами в у відзиві не надано жодних контраргументів наданим позивачем обґрунтуванням, а також порушено принцип належного врядування при прийнятті рішення від 14.03.2024 № 649, суд не вбачає підстав для відповідача діяти на власний розсуд.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль