ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/3234/24 пров. № А/857/13548/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого суддіШавеля Р.М.,
суддівГлушка І.В. та Довгої О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ако Плюс» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2024р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Рівненській обл. до Фермерського господарства «Ако Плюс» про стягнення суми податкового боргу (суддя суду І інстанції: ОСОБА_1 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.04.2024р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 29.04.2024р.),-
В С Т А Н О В И В:
25.03.2024р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Головне управління /ГУ/ ДПС у Рівненській обл. звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Фермерського господарства /ФГ/ «Ако Плюс» (код ЄДРПОУ 41199088) в дохід бюджету суму податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 540243 грн. 27 коп. на відповідний казначейський рахунок (а.с.1 і на звороті).
Згідно ухвали суду від 27.03.2024р. розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами (а.с.19 і на звороті).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2024р. заявлений позов задоволено; стягнуто з рахунків платника податків ФГ «Ако Плюс» до бюджету суму податкового боргу в загальному розмірі 540243 грн. 27 коп. (а.с.21-22).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ФГ «Ако Плюс», який покликаючись порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позовну заяву залишити без розгляду (а.с.23-25).
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції із порушенням норм процесуального закону прийняв до розгляду позовну заяву позивача, яку від імені ГУ ДПС у Рівненській обл. підписано ОСОБА_2 , як вказано в позові «представником (за ЄДРПОУ самопредставництво)». Водночас, до позовної заяви не додано виписки з ЄДР, іншого документа на підтвердження повноважень представника. Крім того, підпис представника не скріплений печаткою контролюючого органу, позовна заява не містить дати та вихідного номеру. Згідно витягу з ЄДР станом на дату надходження позову до суду 26.03.2024р. керівником ГУ ДПС у Рівненській обл. був ОСОБА_3 - виконуючий обов`язки начальника з 10.05.2023р. Відомості щодо ОСОБА_4 як уповноваженого представника в ЄДР є відсутніми.
Окрім цього, всі додані до позовної заяви додатки завірені підписом начальника Дубенського відділу по роботі з податковим боргом Лесі Провальчук, однак жодних документів на підтвердження її повноважень представляти ГУ ДПС у Рівненській обл. в суді також на надано.
Отже, до позовної заяви не долучено статуту, положення, трудового договору, які б підтверджували право Н.Гоч, ОСОБА_5 на самопредставництво позивача.
Завірені неуповноваженою особою документи є недопустимими доказами. Суд першої інстанції не перевірив зазначені обставини під час відкриття провадження у справі, під час розгляду справи та в порушення норм процесуального права розглянув позовну заяву, підписану неуповноваженою особою.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Вирішуючи наведений спір, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 540243 грн. 27 коп. виник на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань, визначених податковими деклараціями № 9037421525 від 21.02.2022р., № 902924987 від 20.02.2023р., № 9034874583 від 19.02.2024р.
Позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 0000621-1305-1710 від 03.02.2022р.; вказана вимога у встановленому законом порядку останнім не оскаржувалася; у матеріалах справи наявні відомості про відкриті банківські рахунки, що обліковуються за відповідачем.
На момент вирішення цієї справи доказів сплати відповідачем податкового боргу в сумі 540243 грн. 27 коп. не представлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції фактично оскаржується лише в частині правомірності прийняття до провадження та розгляду судом першої інстанції позовної заяви ГУ ДПС у Рівненській обл., тому судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції в розрізі спірного питання, окресленого апелянтом в поданій апеляційній скарзі.
Вирішуючи питання стосовно правомірності прийняття до провадження та розгляду судом першої інстанції позовної заяви ГУ ДПС у Рівненській обл., колегія суддів керується наступним.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу регулюються приписами ПК України (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом слід вважати суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.4 ст.41 ПК України).
Право контролюючих органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України.
Згідно п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті).
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.
За змістом п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.1 Розділу II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021р., з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника /ІКП/ за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно облікових даних ГУ ДПС в Рівненській обл. станом на березень 2024 року за відповідачем обліковується непогашений податковий борг в загальному розмірі 540243 грн. 27 коп. з плати за землю (орендна плата юридичних осіб за земельні ділянки).
Розмір податкового боргу стверджується розрахунком податкового боргу (а.с.2), даними інтегрованої картки платника податків по вказаному платежу (а.с.6-7), податковими деклараціями з плати за землю за 2022-2024 роки (а.с.8-13).
Під час судового розгляду справи відповідачем не представлено будь-яких переконливих доказів щодо помилковості самостійного декларування спірної суми податкового зобов`язання, останнім не спростовано правильності нарахування розглядуваної суми боргу.
Також суду не надано доказів оскарження в адміністративному чи у судовому порядку винесеної податкової вимоги, інших документів, які б мали вплив на визначення податкового боргу, внесення змін до податкової звітності тощо.
Таким чином, при винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що наведені грошові зобов`язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у відповідача податкового боргу у вказаній сумі, доказів погашення якого останнім на час розгляду справи в суді першої інстанції не представлено.
Стосовно решти покликання апелянта колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Пунктом 10 ст.44 КАС України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву від імені ГУ ДПС у Рівненській обл. підписано представником ГУ ДПС у Рівненській обл. Наталією Гоч.
На підтвердження повноважень представника на підписання позову у матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з яким ОСОБА_6 має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Рівненській обл., як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відкликання апеляційних, касаційних скарг (а.с.14).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України № 755-IV від 15.05.2003р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» /Закон № 755-IV/ Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно ч.3 ст.9 Закону № 755-IV обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Проаналізувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Таким чином, повноваження представника ОСОБА_6 , зокрема, щодо підписання позовної заяви, відображені у наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.14).
Колегія суддів вважає також безпідставним покликання апелянта як на підставу для залишення позовної заяви без розгляду на той факт, що у позовній заяві не вказано посадове становище ОСОБА_6 як посадової особи ГУ ДПС в Рівненській обл. як відокремленого підрозділу ДПС України, а також відсутність печатки, оскільки у розглядуваному випадку повноваження представника ОСОБА_6 підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань і додаткової ідентифікації представника за посадою не вимагається.
Встановивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала позовну заяву, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, апеляційний су дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала позовну заяву, суд має можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постановах від 16.09.2021р. у справі № 280/8728/20, від 28.04.2022р. у справі № 160/9003/21, від 04.08.2022р. у справі №640/12628/21.
При цьому у постанові від 04.08.2022р. у справі № 640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019р. у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у ч.1 ст.2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Також у постанові від 28.04.2022р. у справі №160/9003/21 Верховний Суд зауважував, що повернення апеляційної скарги з підстав незазначення у ній посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу, є проявом надмірного формалізму.
У свою чергу, та обставина, що додані до позовної заяви додатки завірені підписом начальником Дубенського відділу по роботі з податковим боргом Л.Провальчук без надання до позовної заяви підтверджень про її повноважень представляти ГУ ДПС у Рівненській обл. не віднесено згідно ч.3 ст.317 КАС України до порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Також приписи КАС України не передбачають необхідності проставлення на позовній заяві печатки позивача (в разі наявності такої).
Отже, позивачем не наведено процесуальних порушень, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення на підставі положень ст.ст.317, 319 КАС України.
Колегія суддів відхиляє інші доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.
Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обґрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ФГ «Ако Плюс».
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ако Плюс» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2024р. в адміністративній справі № 460/3234/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Фермерського господарства «Ако Плюс».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. В. Глушко О. І. Довга Дата складання повного тексту судового рішення: 12.09.2024р.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121576812 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні