Постанова

від 22.08.2024 по справі 359/7589/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/7589/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/10473/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне підприємство «Землемір-2010» про визнання неправомірним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватне підприємство «Землемір-2010» про визнання неправомірним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У підготовчому засіданні відповідач заявив клопотання про закриття провадження в цивільній справі та вказав на те, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ГУ Держгеокадастру у Київській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПП «Землемір-2010» про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року було закрито провадження у вказаній цивільні справі у зв`язку з відмовою позивача від пред`явленого позову. Таким чином, існує судове рішення, що набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предметі з тих самих підстав.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного року Київської області від 21 березня 2023 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання, призначене на 22.08.2024 року, з`явився представник позивача ОСОБА_3 .

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи клопотання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 пред`явив позов до тих самих сторін, про той самий предмет, з тих самих підстав, що й у справі, яка вже перебувала в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Апелянт, заперечуючи проти ухвали суду першої інстанції, зазначив про те, що справа № 359/435/22 не є тотожною даній справі, оскільки вказані справи мають різні підстави для позову, так як відповідно до листа землевпорядної організації ТОВ «Землемір-2010» була встановлена точна площа накладеної земельної ділянки сторони одна на одну, а саме 0,00846 га. Таким чином визначення точної площі накладення і формулювання вимоги із зазначенням такої площі апелянт вважав новими підставами позову та позовними вимогами.

Колегія суддів не може погодитись з такою позицією апелянта.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

В апеляційній скарзі апелянт вірно посилається на правові позиції Верховного суду, викладені в постановах від 25.04.2019 року у справі №540/406/19, від 22.05.2019 року у справі №640/7778/18, оскільки такі правові позиції є релевантними до даного випадку. В той же час апелянт невірно здійснює трактування таких позиції Верховного Суду і порядок їх застосування в даній справі.

Підставою позовних вимог як в даній справі, так і в справі №359/1135/22 було заявлено факт накладення спірних земельних ділянок одна на одну. Предметом позову в зазначених справах є визнання недійсним і скасування рішення про передачу земельної ділянки та про реєстрацію права власності на неї, а також витребування її з чужого незаконного володіння. За таких умов, як предмет позову, так і його підстави в цій частині в обох справах є тотожні. Той факт, що позивач отримав відомості щодо точної площі накладення земельних ділянок одна на одну фактично є здобуттям нового доказу, а саме по собі зазначення такої площі не змінює ні предмет, ні підставу позову.

В той же час колегія суддів погоджується з позицією апелянта щодо неналежності таких висновків стосовно вимоги про визнання недійсним державного акту.

Як убачається з матеріалів справи, вимога про визнання недійсним державного акту не була заявлена у справі №359/1135/22. Відтак, підстави для закриття провадження в цій частині у суду першої інстанції були відсутні.

В оскарженій ухвалі суд хоча і зробив висновки про штучне введення такої вимоги в дану справу, оскільки такий державний акт не видавався і його фактично не існує, однак мав право встановити та оцінити цю обставину лише за результатом розгляду такої вимоги по суті, що могло бути підставою для відмови в задоволенні такої вимоги, а не підставою для закриття провадження. За таких умов, ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі наведеного, враховуючи порушення процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2024 року в частині закриття провадження щодо вимоги про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3220881301:01:022:0120) на ім`я ОСОБА_2 скасувати і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько