УХВАЛА
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 520/21713/23
адміністративне провадження № К/990/30197/24
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 520/21713/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський автоцентр» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський автоцентр» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати прийняті на підставі акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 26 жовтня 2021 року №19010/20-40-07-02-08/34016118 податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 03 грудня 2021 року:
- № 00279100718, яким донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 292 683,45 грн; нараховано штрафних санкцій на суму 53 824,02 грн; нараховано пені на суму 62 696,89 грн (всього 409 204,36 грн);
- №00279170718, яким із суми доходу донараховано військовий збір у сумі 20 000,24 грн; нараховано штрафних санкцій у розмірі 3 678,01 грн. та пені на суму 4 284,33 грн (всього 27 962,58 грн);
- № 00278490702, яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 322 977,00 грн за 1 півріччя 2021 року;
- № 00278390702, яким застосовано штрафні санкції з ПДВ в сумі 53 743,05 грн за не складення та не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН;
- № 00278280702, яким донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 296 514 грн. та нараховано штрафних санкцій на 74 128,50 грн (всього 370 642,50 грн).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 520/21713/23 відмовити. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 520/21713/23 залишено без руху, з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про усунення недоліків.
У клопотанні про усунення недоліків скаржник зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 25 березня 2024 року, від 29 квітня 2024 року, від 21 травня 2024 року, від 04 липня 2024 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику.
Наведені скаржником у повторному клопотанні про усунення недоліків підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 25 березня 2024 року, від 29 квітня 2024 року, від 21 травня 2024 року, від 04 липня 2024 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з не наданням документу про сплату судового збору та не зазначенням підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги.
Звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом, змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги.
Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.
Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить більше чотирьох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 520/21713/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 520/21713/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121577601 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні