Постанова

від 12.09.2024 по справі 815/1731/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 815/1731/18

касаційне провадження № К/9901/288/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім Трейд" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (головуючий суддя - Шляхтицький О.І., судді - Семенюк Г.В., Потапчук В.О.) у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптім Трейд" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптім Трейд» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність ДФС України, яка полягає у неприйнятті від Товариства починаючи з 05.02.2018 по день подання позову звітності і документів в електронному вигляді, а саме, уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 4-й квартал 2017 рік, заяви № 2 від 12.02.2018 про приєднання до договору про визнання електронних документів № 1503001 від 01.12.2017, заяви № 1 від 28.02.2018 про приєднання до договору про визнання електронних документів (з новим електронно-цифровим підписом); зобов`язати ДФС України вчинити дії, направлені на прийняття від Товариства звітності та документів в електронному вигляді, у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ним починаючи з 05.02.2018 по день подання позову вчинялись дії, направлені на подання електронної фінансової звітності, однак відповідачем протиправно та безпідставно не приймались подані позивачем документи в електронному вигляді, які надсилались на адресу Управління засобами телекомунікаційного зв`язку.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.06.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, в задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки з встановлених судом обставин вбачається, що з боку відповідача вчинялися відповідні дії щодо направлення на адресу позивача відповідних електронних квитанцій, в яких, зокрема, відповідачем повідомлялися підстави, з яких вищезазначена електронна фінансова звітність подана позивачем не приймалась ДФС України, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача відсутні. Крім того, судом встановлено, уся вищезазначена звітність та документи Товариства прийняті контролюючим органом на паперових носіях, що не заперечувалось представником позивача, а відтак окреме зобов`язання відповідача вчинити такі дії судовим рішенням є необґрунтованим.

Не погодившись з висновком суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано не приймались подані позивачем документи в електронному вигляді, які надсилались на адресу Управління засобами телекомунікаційного зв`язку, чим були порушені права позивача.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.09.2024 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 11.09.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі і правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 22.08.2017 між Чорноморською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Товариством укладено договір №220820172 про визнання електронних документів.

05.02.2018 позивачем до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі договору від 22.08.2017 №220820172 було направлено уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.

Згідно з електронною квитанцією до зазначеної вище уточнюючої податкової декларації, документ доставлено до центрального рівня Державної фіскальної служби України 05.02.2018 о 11:59:40. Згідно з електронним витягом: «Документ не прийнято. Виявлені помилки: «Документ не може бузи прийнятий - Відсутній укладений з платником 41424905 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору».

05.02.2018 до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в електронному вигляді було направлено заяву №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів №1503001 від 01.12.2017, яка відповідає формі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів відповідно до додатку 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Згідно з електронною квитанцією до зазначеної вище заяви, документ доставлено до ДФС України 05.02.2018 о 15:47:17. Згідно електронного витягу: «Помилка. Діє договір про визнання електронних документів від 22.08.2017 №220820172».

06.02.2018 позивачем до Чорноморської об`єднаної державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі договору від 22.08.2017 №220820172 «Про визнання електронних документів» було направлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 4-й квартал 2017 року.

Згідно з електронною квитанцією до зазначеної вище податкової звітності за формою № 1-ДФ, документ доставлено до центрального рівня Державної фіскальної служби України 06.02.2018 об 13:02:52. Згідно електронного витягу: «Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 41424905 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору».

08.02.2018 до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, директором Товариства в паперовому вигляді було подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, а також скаргу за вих. №2 від 07.02.2018 з вимогою вжити дій направлених на можливість Товариства здавати документи в електронному вигляді.

12.02.2018 позивачем в електронному вигляді було направлено заяву №2 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №1503001.

Згідно з електронною квитанцією до зазначеної вище заяви, документ доставлено до ДФС України 12.02.2018 о 16:49:52. Згідно з електронним витягом: «Помилка. Документ не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 22.08.2017 №220820172».

13.02.2018 на адресу позивача надійшов лист Управління, відповідно до якого повідомлено, що було скомпрометовано особистий електронний ключ та запропоновано директору Товариства надати пояснення Управлінню. Також в листі зазначено, що Управління направило до відповідного АЦСК заяву щодо блокування скомпрометованих сертифікатів до прийняття рішення, про поновлення або скасування скомпрометованих сертифікатів.

28.02.2018 директор Товариства відізвав електронні ключі «МЕДОК» в АЦСК, які відповідно до листа Управління були скомпрометовані та заблоковані, і в цей же день отримав нові електроні ключі.

28.02.2018 Товариство підготувало та відправило заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів №4 (з новим електронно-цифровим підписом).

Згідно з електронною квитанцією документ доставлено до ДФС України 28.02.2018 в 21:00:15. Порушено вимоги статті 13 Закону України «Про електронний цифровий підпис»: сертифікат відкликано за даними АЦСК. Дію договору припинено, новий договір приймається до розгляду».

05.03.2018 надійшла Квитанція №2 згідно якої: «Документ не прийнято. Невідповідність реєстраційних даних автора, вказаних в заяві про приєднання до договору даним Єдиного державного реєстру і Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (пунктів 9, 13 розділ 3 Накази Мінфіну №557 від 06.06.2017)».

Листом Управління від 28.03.2018 №4640 повідомлено позивача, що заяву про приєднання до договору прийнято. Станом на 27.03.2018 позивач має можливість надавати звітність в електронному вигляді.

Надаючи оцінку правомірності діям відповідача щодо відмови у реєстрації поданих декларації та податкових накладних, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Положеннями пункту 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключ.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Відповідно до абзацу 1 статті 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання листа ГУ ДФС в Одеській області від 04.01.2018 № 124/8/15-03 «Про пкомпроментацію особистих ключів» Чорноморська ОДПІ в рамках експрес-реагування повідомила, що з 01.02.2018 здійснено тимчасове обмеження електронного документообігу платнику податків - Товариству. У звязку з отриманням посадовими особами нових посилених сертифікатів ЕЦП та прийняття заяви на приєднання до договору про визнання електронних документів Товариства тимчасове блокування електронного документообігу платнику податків знято (лист Чорноморської ОДПІ від 02.05.2018 № 1011/8/15-03-08-7).

Матеріалами справи підтверджується, що 28.02.2018 директор Товариства звертався до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» із заявами про скасування відкритих ключів за серійними номерами, наведеними у заявах.

З огляду на те, що ключі директора Товариства були скомпрометовані, а також зважаючи на те, що з боку відповідача вчинялися відповідні дії щодо направлення на адресу позивача відповідних електронних квитанцій, в яких, зокрема, відповідачем повідомлялися підстави, з яких вищезазначена електронна звітність, подана позивачем, не приймалась ДФС України, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у судових рішеннях першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім Трейд" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.П. Юрченко