Постанова

від 12.09.2024 по справі 440/3195/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 вересня 2024 року

справа № 440/3195/24

адміністративне провадження № К/990/31939/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року (судді: Курило Л. В., Бегунець А. О., Мельнікова Л. В.),

у справі №440/3195/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадяцька Агротехніка»

до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гадяцька Агротехніка» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, другий відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 20 грудня 2023 року № 10204228/33976916 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Гадяцька Агротехніка» від 19 грудня 2022 року № 11, від 13 лютого 2024 року № 10544147/33976916 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Гадяцька Агротехніка» від 12 лютого 2023 року № 1, від 21 лютого 2024 року № 10595692/33976916 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Гадяцька Агротехніка» від 14 липня 2023 року № 3, від 21 лютого 2024 року № 10595693/33976916 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Гадяцька Агротехніка» від 16 липня 2023 року № 4, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладнівід 19 грудня 2022 року № 11, від 12 лютого 2023 року № 1, від 14 липня 2023 року № 3, від 16липня 2023 року № 4, складені Товариством днем фактичного їх подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року задоволено позов Товариства в повному обсязі.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позовну заяву повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки не підписана особою, яка має право звертатись до суду від імені Головного управління ДПС у Полтавській області.

Не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на це судове рішення, у якій із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що Другий апеляційний адміністративний суд, виносячи ухвалу від 15 липня 2024 року застосував норму права - пункт 1 частини четвертої статті 298 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що сформований Верховним Судом у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 320/508/23.

Крім того, скаржник звернув увагу на те, що на підтвердження повноважень представника Шимкою М. І. до суду надавались крім іншого Наказ від 14 січня 2021 року № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355, Наказ Головного управління ДПС у Полтавській області №370-0 від 22 вересня 2023 року «Про призначення Шимки М.І. », наказ Державної податкової служби України №355 від 19 березня 2021 року «Про внесення змін до наказу ДПС від 14 січня 2021 року №107». Зазначені накази, зокрема, встановлюють перелік осіб, які беруть участь в судових справах та вчиняють дії в судах із встановленими обмеженнями. Таким чином, в матеріалах справи було наявно достатньо документів, що підтверджують повноваження представника Шимки М. І.

Верховний Суд ухвалою від 28 серпня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу витребував з суду першої інстанції.

29 серпня 2024 року надійшла електронна справа №440/3195/24 в системі документообігу суду ДСС, а 05 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла справа в паперовому вигляді.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Отже, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.

Слід звернути увагу на пункт 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), який передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям, та указала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.».

Такий підхід Великої Палати Верховного Суду був підтриманий в постанові Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21 тощо.

З аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23 (адміністративне провадження № К/990/12289/24).

Суд апеляційної інстанції в цій справі встановив, що апеляційна скарга від імені Головного управління ДПС у Полтавській області підписана її представником - Шимкою М. І., який на підтвердження своїх повноважень надав до апеляційної скарги витяг з ЄДР. Відповідно до витягу з ЄДР Шимка М. І. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

На підставі аналізу зазначеного витягу з ЄДР суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписант апеляційної скарги - Шимка М. І. , діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу з ЄДР його повноваження обмеженні в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.

Колегія суддів Верховного Суду визнає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими та звертає увагу на те, що в підтвердження повноважень Шимки М. І., до апеляційної скарги скаржник надав: сформовану за допомогою системи «Електронний суд» довіреність, копії витягів з ЄДР, наказу ДПС України від 14 січня 2021 року № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355, Наказ Головного управління ДПС у Полтавській області №370-0 від 22 вересня 2023 року «Про призначення Шимки М. І. ».

Відповідно до наказу ДПС України від 14 січня 2021 року № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19 березня 2021 року № 355, Шимка М. І. , головний державний ревізор-інспектор відділу супроводжування в судах податкових спорів з іншої категорії справ управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Полтавській області, внесений до Переліку осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника.

За змістом частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що наведені вище норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Шимки М. І. представляти Головне управління ДПС у Полтавській області в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.

За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 у справі №440/3195/24 скасувати.

Справу №440/3195/24 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

І. А. Гончарова