Рішення

від 13.09.2024 по справі 394/799/24

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

13.09.2024 2/394/353/24

394/799/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕНЕМ У К Р А Ї Н И

13 вересня 2024 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Довій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ справу за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 29.08.2017 року Новоархангельський районний суд визнав за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області право приватної власності на земельну частку (пай) розміром 4,71 га, розташованої на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, згідно сертифіката серії КР №0162969, виданого на ім`я ОСОБА_3 , за правом спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.

Однак, за час свого життя ОСОБА_2 не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку та виготовити на власне ім`я державний акт на право власності на земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_2 вона являється єдиним спадкоємцем майна, яке належало спадкодавцеві до моменту відкриття спадщини, на підставі чого вона звернулася до приватного нотаріуса про отримання свідоцтва на право на спадщину за законом, на що отримала відмову нотаріуса з причини відсутності правовстановлюючого документу. У зв`язку з викладеним вона змушена звернутися за захистом своїх прав до суду, із заявою про визнання права власності на земельну частку пай відповідно до вимог законодавства України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Просила суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , як єдиною спадкоємицею за законом, право власності на земельну частку пай № 719 розміром 4,71 га, розташованої на території Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, згідно сертифіката серії КР №0162969 за цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явився, але надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги викладенні в позовній заяві ним не визнаються повністю, доводи позивачки є не обґрунтованими та безпідставними, а позовна заява такою, яка задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність учасників цивільного провадження на підставі наявних в справі доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області помер ОСОБА_2 /а.с.12/.

29.08.2017 року на підставі рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області було визнано право приватної власності на земельну частку (пай) розміром 4,71 га, розташованої на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, згідно сертифіката серії КР № 0162969 виданого на ім`я ОСОБА_3 , за правом спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області /а.с.8-10/.

04.06.2018 року позивачці на підставі постанови приватного нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 /а.с.11/.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності є найважливішим речовим правом, з яким пов`язуються всі інші права. Право власності належить до природних прав людини, є абсолютним правом і ніхто не може його порушувати. Праву власника протистоїть невизначена кількість людей, і на всіх них покладено обов`язок не порушувати права власника.

Відповідно дост.41Конституції Україникожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Ніхтоне можебути протиправнопозбавлений прававласності.Право приватноївласності єнепорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Позивачка в підставах позову зазначила, що вона є єдиною спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_2 .

На це суд зазначає наступне.

Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1217 ЦК України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Зі змісту ч. 1 ст. 1222 ЦК України вбачається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1225 ЦК йдеться мова про те, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України наголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Суд зважує на те, що спадкове право це один з інститутів цивільного права, в якому мають визначатися межі дозволенної поведінки суб`єктів спадкових правовідносин. Спадкуванням слід розуміти перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У законодавстві закріплюється традиційний підхід, згідно яким до складу спадщини належать усі права та обов`язки спадкодавця, їх перехід до спадкоємця здійснюється у порядку правонаступництва. Спадкове правонаступництво має універсальний характер, що вказує на те, що спадкоємець спадкує усі права та обов`язки спадкодавця, за винятком тих, які за своєю природою не можуть бути передані іншій особі. Судовий процес, щодо спадкування має на меті, захист порушених чи оспорюваних або охоронюваних законом інтересів.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України (ст. 1258 ЦК України).

Основною засадою правового регулювання спадкування за законом є принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга спадкоємців - це певне (визначене законом) коло осіб з урахуванням ступеня їх спорідненості із спадкодавцем, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям або іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Як вбачається, з матеріалів справи позивачкою не долучено жодного документа (доказу) про те, що вона є (може бути) спадкоємицею майна померлого, а саме не підтвердженого родинні стосунки з померлим. Першоджерела доказів родинних стосунків можуть міститись у відповідних документах - свідоцтвах про народження, про одруження, про розірвання шлюбу, про смерть тощо - відповідного кола осіб.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що в разі звернення до суду з матеріально-правовою вимогою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом позивачка повинна вказати належного відповідача, а саме особу, яка прийняла спадщину, або може претендувати на спадкове майно, а уже в разі її відсутності відповідний орган місцевого самоврядування.

Суду позивачкою не надано жодного документу (доказу), який би вказував, що вона є єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2 .

З огляду на вмотивоване, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цивільного позову в повному обсязі.

Після усунення зазначених вище недоліків позивачка не позбавлена права повторно звернутись до суду.

Судові витрати по цивільній справі суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України відносить за рахунок позивачки.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44 Конституції України, ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1225, 1258, 1262, 1268 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 13, 30, 77, 78, 141, 263, 264, 265ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Новоархангельської селищноїради Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивачки - ОСОБА_1 .

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, місцезнаходження вул. Центральна, 31 смт Новоархангельськ Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367217.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.

Суддя: