Рішення

від 31.07.2023 по справі 160/9359/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Справа № 160/9359/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» до Одеської митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» до Одеської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби сформувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 68 720,62 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам відповідно до їх кількості.

19.05.2023 копію зазначеної ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві. Тобто, строк для усунення недоліків до 25.05.2023.

24.05.2023 від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому позовні вимоги викладені наступним чином:

- визнати протиправною відмову Одеської митниці Держмитслужби в оформленні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області висновку про повернення TOB «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 68 720,62 грн;

- зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області висновок про повернення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» суми надмірно сплачених митних платежі в розмірі 68 720,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» на розрахунковий рахунок Одеської митниці ДФС, 07 березня 2019 р, перераховано грошову суму в розмірі 500 000,00 грн як передоплату за митне оформлення. Так, згідно Акту про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу № 644 від 08.04.2019 р, за Позивачем обліковується передоплата в розмірі 68 720,62 грн. Вказана сума не повернута митним органом на рахунок ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ». У зв`язку з переходом прав та обов`язків Одеської митниці ДФС до Одеської митниці Держмитслужби, Відповідачем по справі буде виступати Одеська митниці Держмитслужби. З метою повернення сум авансового платежу, Позивачем на адресу Одеської митниці Держмитслужби 29.12.2022 № 29/12/2022 направлена відповідна заява. Листом від 06.01.2023 №7.10-1/15-01/13/235, Відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» коштів авансових платежів, при цьому наявність надмірну сплачених митних платежів, що обліковується за ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» Відповідачем не заперечувався. Вважаючи неправомірною відмову в поверненні коштів авансових платежів, до Державної митної служби України 20.02.2023 за № 20/02/2023-01 направлена відповідна скарга, Проте, Державна митна служби України листом від 17.03.2023 р. № 08-1/15-01/13/1766 відмовила в задоволенні скарги з мотивів пропуску 1095 днів, що відведені для подання заяви про повернення сум авансових платежів. Позивач вважає відмову Відповідача такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, що стало підставою для звернення з цим адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та встановлено 10-денний строку з дня вручення ухвали на подання пояснень; витребувано від відповідачадля залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання; встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Копію ухвали про відкриття, відповідачу разом з копією уточненого адміністративного позову 08.06.2023 направлено на адреси електронної пошти, про що свідчать матеріали справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 23.06.2023. За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження та уточненого адміністративного позову надіслано одержувачу ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронний кабінет 07.06.2023 о 21:26 та 08.06.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання пояснень до 28.06.2023.

21.06.2023 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи.

23.06.2023 засобами електронного зв`язку та 04.07.2023 засобами поштового зв`язку від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» не звертався до Одеської митниці із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені. Звернення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» стосувались питання повернення авансових платежів (передплати) з депозитного рахунку митниці. Та розглядалось митницею у відповідності до вимог розділу ІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643). Порядок повернення помилкою та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, який визначений розділом ІІІ Порядок № 643, не стосується порушених у листах ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» від 29.12.2022 29/12/2022 за вх. від 03.01.2023 №114/13) та від 20.02.2023 №20/02/2023-01 (вх. Держмитслужби від 23.02.2023 №4893/13) питання повернення авансових платежів (передплати).

28.06.2023 засобами поштового зв`язку надійшли пояснення третьої особи, у яких вказано, що у разі якщо суд дійде висновку про доцільність задоволення позовних вимог ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» то повернення на користь позивача надмірно сплачених митних платежів в розмірі 68 720,62 грн буде здійснюватися Казначейством за висновком відповідного органу Держмитслужби, з урахуванням положень Порядку №643.

Сторони в ході судового розгляду правом на подання відповіді на відзив та заперечень не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно з Актом про звірення залишків сум коштів передплати на відповідному рахунку митного органу №644 станом на 08.04.2019 сума залишку переплати на рахунку ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» складає 68 720,62 грн.

ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до Одеської митниці Держмитслужби із заявою від 29.12.2022 вих.№29/12/2022 про повернення авансового платежу (передоплати), у якій просило:

-повернути ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРГІОУ: 38677882, адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, буд. 36А) суму передоплати в розмірі 68 720,62 грн.

Листом від 06.01.2023 №7.10-1/15-01/13/235 Одеська митниця Держмитслужби повідомила позивачу, що за результатом опрацювання заяви від 29.12.2022 №29/12/2022 встановлено, що заява про повернення авансових платежів подана після 1095 днів від дати внесення авансових платежів. Так, згідно даних АСМО «Інспектор» щодо відомостей картки особового рахунку ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 38677882) остання операція із внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок митниці відбулася 07.03.2019 за платіжним дорученням №1137. Відповідно до положень статті 299 МКУ станом па 07.03.2022 строк для повернення авансових платежів платнику податків - сплинув та зазначені кошти набули статусу як такі, що підлягають перерахуванню до Державного бюджету. Враховуючи вищевикладене, повідомлено про відсутність підстав для про повернення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» коштів авансових платежів у відповідності до МКУ.

Не погодившись з діями посадових осіб Одеської митниці щодо відмови у поверненні коштів авансових платежів (передоплати), ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» звернулось із скаргою до Державної митної служби України від 20.02.2023 №20/02/2023-01.

Листом від 17.03.2023 №08-1/15-01/13/1766 Державна митна служба України за результатами розгляду скарги ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» від 20.02.2023 № 20/02/2023-01 залишила її без задоволення, оскільки згідно з інформацією, отриманою від Одеської митниці, остання операція із внесення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок Одеської митниці відбулась 07.03.2019 та останнє розпорядження якими здійснено 15.03.2019, термін подання такої заяви сплинув 14.03.2022.

Не погодившись із відмовою в оформленні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області висновку про повернення суми надмірно сплачених митних платежів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цимМитним кодексом України, Податковимкодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2статті 1 Митного кодексу України; далі МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.299 МК України сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати). Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім`я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

Частиною 5 статті 299 МК України передбачено, що повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються.

Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету у строк до 30 днів. (ч.6 ст.299 МК України).

Процедуру під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844 (далі Порядок; тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розділом ІІ означеного Порядку регламентований порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку, відкритого в Казначействі на ім`я Держмитслужби (далі - єдиний рахунок), з депозитних рахунків, відкритих на балансі Казначейства на ім`я митниць Держмитслужби (далі - депозитний рахунок митниці Держмитслужби), та з відповідного банківського балансового рахунку "Розподільчі рахунки суб`єктів господарської діяльності" (далі - банківський рахунок), відкритого на ім`я митниці Держмитслужби в уповноваженому банку.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначено, що для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до Держмитслужби (в разі сплати коштів на єдиний рахунок) або відповідної митниці Держмитслужби (в разі сплати на депозитний рахунок митниці Держмитслужби або банківський рахунок) заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби (далі - ІТС Держмитслужби) з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Таку заяву можна подати протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на відповідний депозитний рахунок.

У заяві платник податків зазначає: найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України платника - юридичної особи (далі - код за ЄДРПОУ), або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номероблікової картки платника податківу Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків платника - фізичної особи (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті, та для нерезидентів); суму коштів до повернення; напрям перерахування коштів: поточний рахунок платника податків в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава (у разі повернення фізичним особам з депозитних рахунків митниць Держмитслужби): на депозитний рахунок іншої митниці Держмитслужби; на банківський рахунок іншої митниці Держмитслужби, якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку після реєстрації заява платника податку про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до відповідного структурного підрозділу Держмитслужби або митниці Держмитслужби для підготовки висновку (далі - Підрозділ).

Відповідно до пункту 4 Порядку підрозділ: перевіряє наявність коштів на відповідному депозитному рахунку за даними автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО); резервує заявлені до повернення платником податків суми коштів на період розгляду заяви шляхом проставлення відповідної відмітки в АСМО; за допомогою засобів АСМО формує висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку (далі - висновок на повернення коштів) за формою згідно здодатком 1до цього Порядку; у разі якщо зазначеної в заяві платника податків суми за даними АСМО в повному обсязі немає, готує та направляє платнику податків відмову (у паперовому вигляді або електронній формі) у поверненні коштів з депозитного рахунку з пропозицією щодо проведення за потреби звірки залишків сум коштів авансових платежів (передоплати) на депозитному рахунку; у разі якщо заявник не виконав вимог пункту 2 цього розділу, готує та направляє платнику податків відмову (у паперовому вигляді або електронній формі) у поверненні коштів з депозитного рахунку.

У ході судового розгляду з`ясовано та визнається сторонами, що відповідно до Акту про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу за станом на 08.04.2019, виданим Одеською митницею ДФС, станом на 08.04.2019 у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ)) на рахунку митниці наявна сума залишку авансових платежів (передплати) у сумі 68 720,62 грн. Зазначений залишок утворився з операції з передплати, яку ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» здійснив на рахунок Одеської митниці ДФС за платіжним доручення від 07.03.2019 №1137 на загальну суму 500000,00 грн. та після завершення митного оформлення за митними деклараціями та сплатою нарахованих митних платежів.

Підставою для відмови у повернені авансових платежів за заявою ТОВ «СОЛАР КОНСТРУКЦІЯ» від 29.12.2022 стало те, що така заява подана після 1095 днів від дати внесення авансових платежів. Відповідач також посилався на те, що відповідно до положень статті 299 МКУ станом па 07.03.2022 строк для повернення авансових платежів платнику податків - сплинув та зазначені кошти набули статусу як такі, що підлягають перерахуванню до Державного бюджету.

Суд вказує, що позивачем не заперечується, що згідно даних АСМО «Інспектор» щодо відомостей картки особового рахунку ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 38677882) остання операція із внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок митниці відбулася 07.03.2019 за платіжним дорученням №1137.

Відповідно до частини сьомої статті 298 МКУ наказом Мінфіну від 01.11.2017 №898 затверджений Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення (далі - Порядок №898).

Наказ Мінфіну від 01.11.2017 №898 було зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23.11.2017 за № 1429/31297, тобто наказ був у відкритому доступі, загальновідомий та доступний до ознайомлення.

Пунктом 3 Порядку №898 установлено, що переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий в Державній казначейській службі України на ім`я ДФС України (Єдиний рахунок), для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно: - на перехідний період (з 15 січня 2018 року до 15 квітня 2019 року) - за рішенням підприємства; -з 16 квітня 2019 року - на постійній основі. З 18 березня 2019 року відповідно до Порядку №898 припиняються сплата та зарахування коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в ГУ ДКСУ у м. Києві на ім`я митниць ДФС.

З 16.04.2019 припиняються митні оформлення товарів підприємств через депозитні рахунки 3734, відкриті в ГУ ДКСУ у м. Києві на ім`я митниць ДФС.

Повернення підприємствам коштів авансових платежів (передоплати) здійснюється в установленому порядку (проект наказу про затвердження Порядку на повернення направлений на погодження у відвідні міністерства).

Зазначену інформацію розміщено на інформаційних стендах підрозділів митного оформлення митниці, на офіційному веб-порталі ДФС, а також надіслано до регіональних ЗМІ.

Згідно відомостей картки-особового рахунку щодо руху коштів починаючи з 15.03.2019 року та по сьогодення ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЩЯ» здійснює передплату за митне оформлення на Єдиний рахунок. Відповідно при митному оформленні товарів сплата митних платежів здійснювалась ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» за рахунок коштів передплати (авансових платежів), що обліковувались на Єдиному рахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 № 895 (далі - Постанова №895) реорганізовано територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби (у тому числі Одеську митницю Держмитслужби). Територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. 03.12.2020 утворено Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби.

Після звіряння залишку коштів на рахунку (Акт №644 від 08.04.2019) Одеської митниці ДФС ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» до Одеської митниці ДФС та її правонаступників із розпорядженням у відповідності до норм статті 299 МКУ та Порядку №643 протягом 1095 днів з дня внесення передплати на платіжним доручення від 07.03.2019 №1137 на рахунок митниці не звертався.

Таким чином, суд доходить висновку, що вищенаведене свідчить про те, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» був обізнаний щодо своїх прав та обов`язків щодо порядку внесення авансових платежів для здійснення митного оформлення та порядку повернення коштів авансових платежів. Проте, на протязі встановленого для звернення строку не скористався своїм правом та не звернувся до митниці із відповідною заявою.

При цьому. Суд звертає увагу, що позивач не звергався до митниці із питанням про поновлення пропущеного строку та не зазначав ніяких об`єктивних підстав, які перешкоджали б йому звернутись до митного органу у встановлений законом строк.

Акт звіряння залишків коштів є документом, що відображає стан залишків у розрахунках між контрагентами, є документом необов`язковим, проте необхідним при інвентаризації та виконує функцію інформаційного документа для своєчасного виявлення розбіжностей між контрагентами (частина 7 статті 299). Акт звіряння не є документом, який би відповідав поняттю «заява про повернення коштів авансових платежів» у розумінні частини п`ятої статті 299 МКУ та розділу ІІ Порядку №643

Як вже зазначено судом вище, відповідно до частини 6 статті 299 МКУ кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями митного органу, що 07.03.2022 минув строк для повернення авансових платежів та кошти набули статусу як такі що підлягають перерахуванню до державного бюджету. Судом у ході судового розгляду не було встановлено, що станом на 07.03.2022 були наявні підстави для зупинення перебігу строків визначених частинами п`ятою і шостою статті 299 МК України. У зв`язку із чим залишок коштів передплати ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» на депозитному рахунку митниці станом 08.03т2022 склав нуль гривень нуль копійок.

Суд також враховує, що відповідно до Закону України від 24.03.2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» (далі - Закон №2142) розділу XXI «Прикінцеві та перехід ні положення» МКУ доповнено пунктом 912. Згідно з підпунктом 2 цього пункту тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених частиною четвертою статті 45, частиною другою статті 46, частиною четвертою статті 48, статтями 55, 125, 204, 240, частиною шостою етапі 244, частиною тридцятою статті 264, частиною другою сталі 269, частинами п`ятою і шостою статті 299, частиною восьмою статті 313, частиною четвертою статті 321, частиною шостою сталі 334 МКУ.

Відповідно до частини першої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2142 зазначений закон набирає чинності з дня його опублікування (опубліковано 05 квітня 2022 року в офіційному виданні «Голос України» № 77).

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеною ним у рішенні від 9 лютого 1999 року № 1 -рп/99 у справі № 1 -7/99, дію нормативно- правового акту в часі треба розуміти так, що юна починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної, частини). При цьому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про звороту дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно- правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (абзаци третій, четвертий пункту З мотивувальної частини).

Отже, враховуючи відсутність у Законі №2142 прямої вказівки щодо його зворотної дії в часі, відповідно до підпункту 2 пункту 9 Закону №2142 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території' України, зупиняється перебіг строків, визначених частиною четвертою етапі 45, частиною другою статті 46, частиною четвертою статті 48, статтями 55,125,204,240, частиною шостою статті 244, частиною тридцятою статті 264, частиною другою статті 269, частинами п`ятою і шостою етапі 299, частиною восьмою статті 313, частиною четвертою статті 321, частиною шостою статті 334 МУК з моменту набрання чинності Закону, тобто з 05 квітня 2022 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що положення Закону від 24.03.2022 №2142-ІХ мають застосовуватись з дня оголошення воєнного стану в України 24 лютого 2022 року.

Поряд із цим, суд не приймає посилання позивача на положення розділу 3 Порядку, якими врегулюванні питання повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, оскільки доказів звернення до відповідача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» до суду надано не було.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено порушень з боку відповідача під час розгляду заяви про повернення коштів авансових платежів (передоплати) від 29.12.2022 вих.№29/12/2022, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертоїстатті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно доприписів статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першоюстатті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Сумлінне проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.36А; код ЄДРПОУ 38677882) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 658078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А; код ЄДРПОУ 43333459), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65023, Одеська область, місто Одеса, вулиця Садова, будинок 1- А; код ЄДРПОУ 37607526) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно