Рішення

від 13.09.2024 по справі 522/6890/22-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6890/22-Е

Провадження № 2/522/2292/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Глущенко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості пооплаті житлово-комунальнихпослуг ізурахуванням індексуінфляції татрьох відсотківрічних,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» (далі ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг із урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснює комплексне обслуговування, утримання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та прибудинкової території, забезпечує сприяння членам кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю кооперативу, надання послуг з водопостачання та водовідведення, надання послуг з електропостачання членам кооперативу тощо.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та споживачем комунальних послуг, надання яких забезпечує позивач.

З метою забезпечення належної експлуатації житлового будинку, позивачем укладено низку договорів з виконавцями (постачальниками) житлово-комунальних послуг, якими передбачено перерахування коштів за надані послуги.

Відповідач належнимчином невиконує своїхобов`язків пооплаті житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 99 574,14 грн, на яку позивачем нараховано 3 % річних та суму інфляційних втрат.

На підставі наведеного, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині вимог про стягнення сум, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦПК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь 110372, 68 грн, яка складається з: 99 574,14 грн - заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, 3% річних - 3092,58 грн та 7705,93 грн інфляційних втрат.

Відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іщенко О. В., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначає, що він не є членом ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс», не вносив до нього паїв, членських внесків та не зобов`язаний дотримуватися його Статуту. Йому взагалі невідомо яка загальна кількість членів цього кооперативу та скільки серед них співвласників багатоквартирного будинку, в якому він проживає. Вважає, що позивач не може надавати будь-які послуги особам, які не є його членами, а лише за добровільної згоди таких осіб на договірній основі і лише в обсягах, що не перевищує 20% загального обороту кооперативу. Натомість відповідач не укладав жодних договорів з позивачем та не перебуває з ним у жодних правовідносинах, що зумовлюють виникнення взаємних прав і обов`язків.

Указує, що позивач не є суб`єктом господарювання, який безпосередньо надає комунальні послуги споживачам багатоквартирного будинку. Вважає, що позивач фактично привласнив функції управителя та колективного споживача комунальних послуг без будь-якої правової підстави, не маючи уповноваження на це співвласників багатоквартирного будинку. Усі рішення щодо надання споживачам житлово-комунальних послуг у цьому будинку приймаються членами правління кооперативу, яке складається з трьох осіб. У матеріалах справи наявний лише один протокол загальних зборів позивача, з якого неможливо встановити дату його прийняття, також він не містить відомостей щодо загальної кількості членів кооперативу та присутніх на загальних зборах, що ставить під сумнів наявність кворуму та повноважність цих зборів.

Відповідач та інші співвласники будинку жодного разу не були присутніми на будь-яких загальних зборах, жодних повідомлень про їх скликання не отримували.

Указане, на думку відповідача, підтверджує, що позивач не може бути ані управителем, ані колективним споживачем комунальних послуг, які надаються їх виконавцями споживачам будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того зазначає, що позивач просить стягнути з нього заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, однак він не є суб`єктом підприємницької діяльності та не укладав із співвласниками багатоквартирного будинку договір про надання їм житлової послуги. Відповідач також не укладав з позивачем жодних індивідуальних договорів та надання йому житлової чи будь-якої іншої послуги.

Посилаючись на те, що позивач не є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважає, що житлову послугу з його утримання він не надає та не має права вимагати її сплати від відповідача.

Також указує, що після введення будинку в експлуатацію забудовником власники жилих та нежилих приміщень дали згоду (протокол зборів ППФ «Асоль»), що в подальшому обслуговування будинку здійснює ППФ «Асоль». Позивач був створений у 2013 році, документів, які б підтверджували, що ППФ «Асоль» була уповноважена представляти інтереси усіх співвласників цього багатоквартирного будинку не надано.

Також відповідач зазначає, що він є сумлінним споживачем комунальних послуг, а тому, навіть в ситуації, що склалася, в повному обсязі сплачує всі комунальні послуги, а саме: постачання електроенергії, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, розподіл природного газу, вивезення твердих побутових відходів. Саме ці послуги він фактично споживає, розуміючи, що їх виконавці сумлінно постачають ці послуги індивідуальним споживачам за посередництва позивача, який фактично ввів їх в оману щодо наявності в нього уповноваження на це від співвласників багатоквартирного будинку, що підтверджується квитанціями про їх сплату.

Зазначає, що 01.07.2022 він внаслідок помилки програмного забезпечення банку тричі сплатив суму 2 830,90 грн за отримані комунальні послуги в березні 2022 року.

У зв`язку із цим він звернувся до бухгалтерії ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» із заявою про повернення надмірно сплачених коштів або зарахування їх в оплату комунальних послуг, отриманих в наступних періодах, однак отримав невмотивовану відмову в цьому.

Вважає, що у позивача відсутнє право на позов в матеріально-правовому сенсі, він не є управителем, тому не має права надати відповідачу житлову послугу з утримання будинку та прибудинкової території та, відповідно, й не має права вимагати від відповідача оплати цієї послуги.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було завершено 30.12.2009 Приватним підприємством Фірма «Асоль». Після введення його в експлуатацію забудовником власники жилих та нежилих приміщень дали згоду на те, що в подальшому обслуговування будинку здійснює ППФ «Асоль».

27.05.2013 створено Обслуговуючий кооператив ОК «ЖБК «Ассоль-Сервис» як неприбуткову організацію по комплексному обслуговуванню указаного житлового будинку.

Засновниками ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» є: ППФ «Асоль», ОСОБА_2 (керівник), ОСОБА_3 Основним та єдиним видом діяльності позивача є комплексне обслуговування об`єктів.

Оскільки власниками квартир не створено ОСББ та не передано будинок відповідно на баланс будь-якого об`єднання, то функції обслуговуючої організації у житловому будинку виконує позивач. Передача житлового будинку в цілому та всіх комунікаційних систем на баланс ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» від ППФ «Асоль» відбулась на підставі актів приймання - передачі. Межі та площа прибудинкової території встановлена та затверджена Приморською районною адміністрацією.

З метою виконання взятих на себе зобов`язань позивачем укладено низку договорів з виконавцями (постачальниками) послуг, при укладенні яких, на думку позивача, він діяв на підставі чинного законодавства.

Вважає безпідставним твердження відповідача про наявність у матеріалах справи лише одного протоколу, оскільки до позовної заяви позивачем були надані й інші.

Також указує, що доводи відповідача про те, що ним здійснюється оплата за спожиті послуги, не відповідають дійсності, оскільки розрахунок позивача підтверджує відсутність оплати по багатьох позиціях. Вважає доводи відповідача про нібито відмову позивача у зарахуванні коштів в оплату комунальних послуг, отриманих в наступних періодах такими, що свідчать про намагання ввести суд в оману, при цьому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з грудня 2018 по квітень 2022 року.

Зазначає, що факт надання позивачем комунальних послуг мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово досліджувалося судами та встановлювалося у судових рішеннях, які набрали законної сили.

Зазначає, що з 2013 року між власниками житлових та нежитлових приміщень та ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» укладено договори про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, опалення та більша частина власників підписала ці договори, але відповідач відмовився від їх підписання, проте це, на думку позивача, не дає йому права не сплачувати рахунки, оскільки послуги відповідачем отримуються, а будь-яких заяв про неналежність чи відсутність послуг останнім не надано.

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих в порядку ст. 180 ЦПК України, відповідач на доводи позивача про те, що після введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в 2009 році власники житлових та нежитлових приміщень нібито надали згоду на подальше обслуговування цього будинку ППФ «Асоль», що підтверджується протоколом зборів зазначив, що наданим позивачем замість протоколу загальних зборів документ під назвою «нарада інвесторів житлового будинку» не є загальними зборами співвласників його приміщень тим більше не є та не може бути органом управління ППФ «Асоль».

Щодо протоколу наради інвесторів від 29.05.2010 указує, що правова природа цього зібрання є невідомою, адже жодним нормативно-правовим актом проведення подібних нарад не регламентується, витяг із протоколу наради не містить необхідних реквізитів, які можуть підтвердити сам факт проведення такого зібрання, правову підставу його проведення, склад учасників, наявність голови та секретаря зібрання тощо. Зазначено лише, що всього квартир АДРЕСА_3 , а присутні 83 «квартири», проте, відомостей про їх власників в протоколі відсутні, списку учасників зібрання, який би містив їх підписи до протоколу не додано. Виписка з протоколу підписана не головою «наради» інвесторів, а директором ППФ «Асоль» ОСОБА_4 , протокол не підписаний також секретарем «наради», а зазначено лише, що його вела ОСОБА_5 .

Вважає, що указаний документ не є належним доказом того, що ППФ «Асоль» та згодом ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» набули повноваження відповідної обслуговуючої організації та управителя багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від його співвласників в установленому законодавством порядку.

Указує, що договору на утримання будинку та прибудинкової території він з позивачем не укладав, адже такої пропозиції від позивача не надходило, а тарифи на всі ці послуги, на його думку, затверджувались з порушенням законодавства та Статуту позивача.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач відмовився укладати з 2013 року з ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс» договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, опаленню зазначає, що він став власником квартири АДРЕСА_2 лише 25.06.2020 на підставі договору купівлі продажу, тому договір не міг бути укладений раніше. При цьому ані в 2020 році й дотепер позивачем не надавалось жодних пропозицій щодо укладення договору та його проєкту для підписання.

Вважає, що надана позивачем копія договору про надання послуг з утримання будинків і споруд, опалення від 2013 року без зазначення дати, який було укладено з позивачем іншими особами жодного відношення до правовідносин сторін у цьому спорі не має.

Щодо розрахунку заборгованості позивача указує, що з нього слідує, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги за період з грудня 2018 року по квітень 2022 року у розмірі 99574,17 грн. Проте, власником квартири АДРЕСА_2 відповідач став лише 25.06.2020, тому вважає, що він не повинен нести відповідальність за попереднього власника по сплаті житлово-комунальних послуг з грудня 2018 року по 25.06.2020.

Тому вважає, що позивач мав ураховувати, що у відповідача виникли обов`язки по оплаті житлово-комунальних послуг лише з 01.07.2020, а відтак із розрахункового періоду заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних слід виключити період з грудня 2018 року по червень 2020 року включно.

Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, вважає наявними підстави для відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг, 3% річних та інфляційних втрат за період з грудня 2018 року по липень 2019 року включно. Водночас указує, що оскільки цей період стосується часу, коли відповідач ще не був власником квартири, пропуск строку позовної давності на розрахунки позивача не впливає.

З огляду на викладене вважає, що сума заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги за період з липня 2020 року по 23.02.2022 може бути нарахована в розмірі 67225, 35 грн, яка має бути зменшена на суму помилкової оплати відповідача за березень 2022 відповідно до квитанцій від 01.07.2022 на загальну суму 5661, 80 грн. При цьому загальна сума 3% річних у сумі 272,03 грн, а інфляційних втрат - 1005,93 грн.

Під час розгляду справи сторони надали усні пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у їхніх заявах по суті справи. Представник позивача просила позов задовольнити, відповідач та його представник просили у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання сторони не з`явилися, були повідомлені належним чином про розгляд справи. Представником відповідача адвокатом Іщенком О. В. до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 відмовлено.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 13.09.2024.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши у судових засіданнях учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 25.06.2020 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2020 серії та № 661, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 301950474 від 02.06.2022.

Відповідно до Статуту ОК «ЖК Асоль-Сервіс» є неприбутковою обслуговуючою організацією. Предметом діяльності кооперативу є зокрема комплексне обслуговування об`єктів, утримання житлових будинків інших об`єктів нерухомого майна і прибудинкових територій об`єктів кооперативу, забезпечення сприяння членам кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю кооперативу, надання послуг по водопостачанню і водовідведенню кооперативу, надання послуг по електропостачанню членам кооперативу тощо.

З метою забезпечення належної експлуатації житлового будинку, позивачем укладено низку договорів з виконавцями (постачальниками) житлово-комунальних послуг.

Так, 22.08.2013 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та ТОВ «Інфокс» укладено договір № 7293/1 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

30.07.2020 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та ТОВ «Інфокс» укладено типовий договір №10485 з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

01.07.2013 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та ТОВ «Союз» укладено договір № 327ОЖП92 на вивезення твердих побутових відходів.

20.09.2019 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та АТ «НАК «Нафтогаз України» (код ЕІС-56Х9300000003502) укладено договір №7736/1920-ТЕ-23 про постачання природного газу.

21.09.2020 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та АТ «НАК «Нафтогаз України» (код ЕІС-56Х9300000003502) укладено договір №20/21-3036-ТЕ-23 про постачання природного газу.

23.03.2021 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ЕІС-код 58Х930000010610Х укладено договір №3511-11ГТ-23 про постачання природного газу.

01.07.2013 ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» укладено договір про постачання електроенергії з Одеським національним політехнічним університетом щодо постачання електроенергії як Субспоживачу.

12.04.2021 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» укладено договір №29910 про надання послуг з розподілу електричної енергії.

17.05.2021 між ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальним послуг №01-29910-ПУП.

Нарахування за спожиті комунальні послуги здійснюється за показаннями приладів обліку загального користування та безпосередньо поквартирних приладів обліку.

Витрати на утримання будинку та прибудинкової території, охорону, паркінг та відеоспостереження затверджується рішеннями загальних зборів Кооперативу, що відображено в наданих позивачем копіях протоколів та кошторисів витрат на утримання будинку та прибудинкових територій за період з 2018 року по 2022 рік.

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно дост.5Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Порядок оплати житлово-комунальних послуг визначений ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, який власником майна, зобов`язаний його утримувати.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені норми законодавства суд дійшов висновку, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, якими він фактично користується, зобов`язаний здійснювати за них оплату.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2018 по 30.04.2022 складає 99574, 83 грн.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_2 25.06.2020 на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М.

Тому нарахування йому позивачем до сплати заборгованості за період до набуття ним права власності на квартиру не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.09.2020 у справі № 686/6276/19 чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не передбачено в договорі купівлі-продажу.

Отже, заборгованість відповідача має бути розрахована за період з дати набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру та до 30.04.2022.

За указаний період заборгованість відповідача складає 75 615, 62 грн.

Разом з тим відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним внаслідок помилки програмного забезпечення банку тричі сплачено суму по 2 830,90 грн за отримані комунальні послуги в березні 2022 року, які він просив урахувати в рахунок погашення нарахованої позивачем заборгованості.

Як слідує із наданих ним у підтвердження цих обставин квитанцій від 01.07.2022 № 218284479881, № 218284479950, № 218284482041, ОСОБА_1 здійснив на рахунок позивача оплату житлово-комунальних послуг з призначенням платежу «оплата житлово-комунальних послуг за березень 2022 року» в розмірі 2830, 90 грн за кожною квитанцією.

Однак сплачена відповідачем сума за березень 2022 року у розмірі 2830, 90 грн не була врахована позивачем при складенні розрахунку заборгованості, тому загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму 2 830,90 грн.

Відтак заборгованість відповідача за оплату житлово-комунальних послуг складає 72784, 72 грн (75615, 62 грн 2830, 90 грн) та підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Що стосується сум в розмірі по 2830, 90 грн, сплачених відповідачем за іншими двома квитанціями від 01.07.2022, то вони не підлягають урахуванню в рахунок заявленої позивачем за відповідний період заборгованості, оскільки такі суми підлягають поверненню як помилково сплачені, або можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів за домовленістю з позивачем за відповідним зверненням відповідача.

Доводи позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати житлово-комунальних послуг за наведений вище період та наявність заборгованості знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи, а відтак стягненню із ОСОБА_1 підлягає сума заборгованості в розмірі 72784, 72 грн.

Натомість відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність та розмір заборгованості.

Доводи відповідача, в яких він фактично заперечує правомірність діяльності позивача, не свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позову, з огляду на те, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Посилання відповідача на неукладення з ним з позивачем жодних договорів не є підставою для відмови у позові, оскільки відповідач такі послуги фактично споживає та має нести витрати по їх оплаті.

Щодо протоколів загальних зборів, на які посилається відповідач, то у матеріалах справи відсутні докази про те, що такі протоколи у передбачений законодавством спосіб визнані недійсними або скасовані, а відтак є чинними.

Інші доводи відповідача не свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, слід зазначити таке.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, ураховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Позивачем, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь за період з грудня 2018 року по 23.02.2022 інфляційних втрат у розмірі 7 705,93 грн та 3% річних у сумі 3 092,58 грн.

За результатами перевірки правильності розрахунку позивача щодо стягнення 3 % річних та індексу інфляції, суд не може погодитися з таким розрахунком, оскільки він проведений з урахуванням періоду, за який відповідач не був власником нерухомого майна, а саме з грудня 2018 року до 25.06.2020, що суперечить положенням чинного законодавства.

Відтак нарахування сум у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України має здійснюватися за період прострочення після набуття відповідачем права власності на квартиру (25.06.2020) до 23.02.2022.

Три відсотки річних розраховуються за формулою: сума боргу х 3% х кількість днів прострочення платежу/365.

Таким чином, три відсотки річних становить 3479, 58 грн.

При цьому розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Так, сума інфляційних втрат становить 12547, 92 грн.

При такому розрахунку розмір 3 % річних та сума інфляційних втрат будуть більшими, ніж визначено позивачем.

Однак, зважаючи на положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає можливим стягнути 3 % річних у розмірі 3092, 58 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 7705, 93 грн, тобто в межах сум, які просить стягнути позивач.

Отже, позов ОК «ЖБК Асоль-Сервіс» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково та стягненню з нього на користь позивача підлягає заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 72784, 72 грн, а також 3 % річних у сумі 3 092, 58 грн та сума інфляційних втрат у розмірі 7 705, 93 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» за звернення з позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 2481 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам у сумі 1878, 81 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263, 265, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг із урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» заборгованість у розмірі 83583,23 грн (вісімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят три грн 23 коп.), з яких: 72 784, 72 грн заборгованість за житлово-комунальні послуги, 3 092, 58 грн 3% річних та 7 705, 93 грн сума інфляційних втрат.

У решті позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» судовий збір у розмірі 1878, 81 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс», код ЄДРПОУ: 38722924, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 11/1, прим. 207;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено13.09.2024.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА