Рішення

від 29.08.2024 по справі 283/2414/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/2414/23

Провадження №2/283/62/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Реус Денис Сергійович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: Малинська державна нотаріальна контора; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого комітету Малинської міської ради Лось Ольга Григорівна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Договору про виділ поділ нерухомого майна у спільній частковій власності та скасування державної реєстрації права власності на самочинне будівництво,-

В С Т А Н О В И В:

25.09.2023 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Реус Д.С. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: Малинська державна нотаріальна контора; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого комітету Малинської міської ради Лось Ольга Григорівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Договору про виділ поділ нерухомого майна у спільній частковій власності та скасування державної реєстрації права власності на самочинне будівництво.

Вобґрунтування якоїзазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 ,яка буламатір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .За життя ОСОБА_4 була власником частини житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все належне їй майно в тому числі житловий будинок.

06.09.2012року державнимнотаріусом Малинськоїдержавної нотаріальноїконтори буловидано свідоцтвопро правона спадщинуза заповітом,відповідно доякого спадщинув розмірі8/20частин житловогобудинку,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,отримали син- ОСОБА_5 (вчасті 8/40)та донька(позивачпо справі) ОСОБА_1 (вчастці 8/40). Свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видано в 2012 році, однак державна реєстрація права власності була здійснена в 2015 році.

31.01.2015року державнимреєстратором реєстраційноїслужби МалинськогоРУЮ Житомирськоїобласті булоздійснено державнуреєстрацію прававласності на8/40частин за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 нажитловий будинок,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не були єдиними власниками житлового будинку, так як іншим власником житлового будинку з часткою 56/100 була ОСОБА_6 .

23.07.2016року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 булоукладено договірпро виділ-поділ нерухомогомайна успільній частковійвласності.За умовамивідповідного договорусторонами булорозподілено нерухомемайно,яке єоб`єктом спільноїчасткової власностіі знаходитьсяв АДРЕСА_1 ,а саме: ОСОБА_5 ,належить:веранда 1-1 площею 3.1. кв. м., кухня 1-2 площею 6.4. кв. м., кімната 1-3 площею 18.6 кв. м., гараж «Г1», сарай «Б5», 1/2 частина вбиральні «Т1», 1/2 частина огорожі № 1, 1/2 частина воріт № 2, що складає: 33/100 частин житлового будинку, загальною площею 28.1 кв. м., житловою площею 18.6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 ,належить:веранда 2-1площею 1.8кв.м.,кухня 2-2площею 9.4.кв.м.,кімната 2-3площею 15.9кв.м.,кімната 2-4площею 7.8кв.м.,комора 2-5площею 5.3кв.м.,комора 2-6площею 0,9кв.м.,1/2частини вбиральні«Т1»,1/2частина огорожі№ 1, частинаворіт № НОМЕР_1 ,що складає:11/100частин житловогобудинку,загальною площею41.1.кв.м.,житловою 23.7.кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 ,належить:коридор 3-1площею 3.6кв.м.,коридор 3-2площею 12.4.кв.м.,кімната 3-3площею 14.8кв.м.,кімната 3-4площею 17,4кв.м.,кімната 3-5площею 20.0кв.м.,коридор 3-6площею 2.6кв.м.,санвузол 3-7площею 4.9кв.м.,кухня 3-8площею 5.3кв.м.,сарай «БЗ»,літня кухня«Б4»,гараж «Г»,криниця «К»,каналізаційна яма«К1»та «К2»,огорожа №3,ворота №4та №5,огорожа №6,що складає56/100частинжитлового будинку загальною площею 81.0 кв. м., житловою площею 52.2 кв. м. за - адресою: АДРЕСА_1 .

Післянабуття прававласності начастину житловогобудинку тайого реальногоподілу івизначення частки ОСОБА_1 маланамір оформитиправо власностіна земельнуділянку шляхомїї безкоштовноїприватизації.

11.12.2015року рішеннямМалинської міськоїради ОСОБА_1 було наданодозвіл нарозробку технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення відновленнямеж земельноїділянки внатурі (намісцевості)для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка)за рахунокземель комунальноївласності Малинськоїміської ради.При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для оформлення права власності ОСОБА_1 стало відомо, що її земельна ділянка буде меншої площі, так як біля житлового будинку (її частини домоволодіння) наявні самовільно збудовані об`єкти нерухомого майна без будь-яких дозвільних документів, а саме: сарай Б5 та Гараж Т 1, власником яких відповідно є - ОСОБА_5 .

Реєстрація прававласності насамочинно збудованіоб`єкти нерухомогомайна,порушує правапозивача наотримання земельноїділянки необхідноїдля обслуговуваннядомоволодіння.

Реєстрація права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна проходила з порушення закону, а тому як наслідок є незаконною.

06.09.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Із змісту даного свідоцтва вбачається, що спадщина на яку видано свідоцтво складається з 8/20 часток житлового будинку з відповідними господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Житловий будинок в цілому дерев`яно-цегляний, жилою площею 94.5 кв. м., загальною площею 150.2 кв. м., що позначений літерою «А». До будинку примикають надвірні будівлі: дерев`яний сарай під літ. «Б2», цегляний сарай під лі. «БЗ», цегляна літня кухня «Б4», дерев`яний туалет під літ. «Т», цегляний гараж під літ. «Г», дерев`яно - металева огорожа «Н1-2», т/блочний сарай «Б5», т/блочний гараж під літ. «Г1». При вирішення питання щодо видачі вказаного свідоцтва нотаріусом було направлено запит до Малинського РКП з технічної інвентаризація із вимогою надання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. 12.01.2012 року Малинським РКП з технічної інвентаризації було надано довідку за № 529 від 12.01.2012 року, у відповідності до якої, - сарай Б5, гараж Г1, веранда «а», кухня 1-2, - є самовільно збудованими об`єктами. Таким чином, у вказаному свідоцтві наявне застереження, що « ОСОБА_5 » самовільно побудовано сарай «Б5» розміром 4.0 м.*4.83 м., гараж Г1 розміром 4.83 м.*4.0 м, збільшена в розмірах веранда «а» розміром 1,95 м.*2,26м, сіни і кладова переобладнано в кухню 1-2 площею 6,4 кв. м. за рахунок демонтажу перегородки. Отже, свідоцтво про право на спадщину за заповітом в частині віднесення самовільно збудованого нерухомого до складу спадщини є незаконним. 31.01.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області було проведено реєстраційні дії щодо нерухомого майна з реєстраційним номером 562988918109, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, об`єкт житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого було включено самовільно збудовані сарай Б5, гараж Г1 веранду «а», кухня 1-2 пл. 6.4. кв. м. В даному випадку нотаріусом було порушено порядок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як фактично до складу спадщини було включено об`єкти нерухомого майна, які самовільно збудовані, що в даному випадку є незаконним. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державної реєстрації права власності між співвласниками житлового будинку, було проведено поділ житлового будинку.

23.07.2016року між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 булоукладено договірпро виділ-поділнерухомого майнау спільнійчастковій власності.В результатіукладення договорувідповідачу ОСОБА_5 ,було виділеноу власністьчастину житловогобудинку,яка складається:веранда 1-1площею 3.1.кв.м.,кухня 1-2площею 6.4.кв.м.,кімната 1-3площею 18.6.кв.м.,гараж «Г1»,сарай «Б5»,/2частина вбиральні«ТІ»,/гчастина огорожі№ НОМЕР_2 ,/2частина воріт№ НОМЕР_1 ,що складає:33/100частин житловогобудинку,загальною площею28.1кв.м.,житловою площею18.6кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 .Відповідач ОСОБА_5 набув увласність самочиннозбудовані об`єктінерухомого майна,при цьомувідповідно дозакону,виділ/поділтаких об`єктівє неможливим.До складуспадщини,на якебуло виданосвідоцтво,не моглоувійти самочиннебудівництво,а томутаке свідоцтвопро правона спадщинув ційчастині єнедійсним.

Вважає, що реєстрація всіх нотаріальних та реєстраційних дій відбулась в результаті помилки, при цьому позивач не була обізнана у нормах чинного законодавства через свій похилий вік. (не могла нормально писати та читати надані документи). Не зважаючи на це їх підписала, тобто такі правочини, як свідоцтво про право на спадщину та договір про виділ-поділ нерухомого майна у спільній частковій власності було вчинено під впливом помилки та неналежної обізнаності позивача. Укладені правочини суперечать положенням ст. 376 ЦК України, так як відповідач ОСОБА_5 набув у власність самочинне збудоване нерухоме майно, яке збудоване без будь-яких дозвільних, документів.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, ухвалою суду від 03.07.2024 замінено співвідповідача на ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Реус Д.С. заявою вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, про що надав відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала, про що надала відповідну заяву.

Треті особи до суду не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд відповідно до ст. 247ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 06.09.2012 року державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого спадщину в розмірі 8/20 частин житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , отримали син - ОСОБА_5 (в часті 8/40) та донька (позивач по справі) ОСОБА_1 (в частці 8/40) (а.с.9-10).

Згідно зі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта номер 347719051 від 22.09.2023 31.01.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Малинського РУЮ Житомирської області було здійснено державну реєстрацію права власності на 8/40 частин за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Відповідно доДоговору проВиділ поділ нерухомогомайна 23.07.2016року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 булоукладено договірпро виділ-поділ нерухомогомайна успільній частковійвласності.За умовамивідповідного договорусторонами булорозподілено нерухомемайно,яке єоб`єктом спільноїчасткової власностіі знаходитьсяв АДРЕСА_1 ,а саме: ОСОБА_5 належить:веранда 1-1площею 3.1.кв.м.,кухня 1-2площею 6.4.кв.м.,кімната 1-3площею 18.6кв.м.,гараж «Г1»,сарай «Б5»,1/2частина вбиральні«Т1»,1/2частина огорожі№ 1,1/2частина воріт№ 2,що складає:33/100частин житловогобудинку,загальною площею28.1кв.м.,житловою площею18.6кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить:веранда 2-1площею 1.8кв.м.,кухня 2-2площею 9.4.кв.м.,кімната 2-3площею 15.9кв.м.,кімната 2-4площею 7.8кв.м.,комора 2-5площею 5.3кв.м.,комора 2-6площею 0,9кв.м.,1/2частини вбиральні«Т1»,1/2частина огорожі№ 1,1/2частина воріт№ 2,що складає:11/100частин житловогобудинку,загальною площею41.1.кв.м.,житловою 23.7.кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 належить:коридор 3-1площею 3.6кв.м.,коридор 3-2площею 12.4.кв.м.,кімната 3-3площею 14.8кв.м.,кімната 3-4площею 17,4кв.м.,кімната 3-5площею 20.0кв.м.,коридор 3-6площею 2.6кв.м.,санвузол 3-7площею 4.9кв.м.,кухня 3-8площею 5.3кв.м.,сарай «БЗ»,літня кухня«Б4»,гараж «Г»,криниця «К»,каналізаційна яма«К1»та «К2»,огорожа №3,ворота №4та №5,огорожа №6,що складає56/100частинжитлового будинку загальною площею 81.0 кв. м., житловою площею 52.2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Згідно ізархівного Витягувід 30.08.202311.12.2015року рішеннямМалинської міськоїради ОСОБА_1 було наданодозвіл нарозробку технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення відновленнямеж земельноїділянки внатурі (намісцевості)для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка)за рахунокземель комунальноївласності Малинськоїміської ради.Разом з тим, при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для оформлення права власності, ОСОБА_1 стало відомо, що її земельна ділянка буде меншої площі, так як біля житлового будинку (її частини домоволодіння) наявні самовільно збудовані об`єкти нерухомого майна без будь-яких дозвільних документів, а саме: сарай Б5 та Гараж Т 1 власником, яких відповідно є - ОСОБА_5 (а.с.23).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 74425136 від 20.10.2023 06.09.2012 року державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 (а.с.36).

12.01.2012 року Малинським РКП з технічної інвентаризації було надано довідку за № 529 від 12.01.2012 року, відповідно до якої сарай Б5, гараж Г1, веранда «а», кухня 1-2, - є самовільно збудованими об`єктами (а.с.8).

31.01.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області було проведено реєстраційні дії щодо нерухомого майна з реєстраційним номером 562988918109, а саме: Житлового будинку з надвірними будівлями, об`єкт житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого було включено самовільно збудовані сарай Б5, гараж Г1, веранда «а», кухня 1-2 пл. 6.4. кв. м.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 cт. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 cт. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка, у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою), на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 cт. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту)або з істотними порушеннями, будівельних норм і правил.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Пунктом 6 Постанови Пленуму ВССУ за № 6 від 30.03.2012 року «Про судову практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим, самочинного будівництва)» передбачено, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК та з урахуванням роз`яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування".

Відповідно до п. 7 Постанова Пленуму ВСУ за № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ст. 1299 ЦК України (в редакції 2012 року) було вказано про те, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, (стаття 182 цього Кодексу).

Частиною 2 ст. 1299 ЦК України (в редакції 2012 року) передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

В даному випадку нотаріусом було порушено порядок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як фактично до складу спадщини було включено об`єкти нерухомого майна, які самовільно збудовані.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державної реєстрації права власності між співвласниками житлового будинку, було проведено поділ житлового будинку.

Пунктом 2.3. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів, нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України за № 55 від 18.06.2007 року передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання, щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 cт. 317 ЦК України передбачено, що власникові, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво не породжує право власності на нерухоме майно, а навпаки виключає його з цивільного обороту, так як його державна реєстрація є неможливою, а тому самочинне збудоване нерухоме майно не може бути об`єктом права власності, в тому числі, не може бути предметом поділу/виділу у відповідності до статей 364, 367 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року у справі № 6- 286цс15.

Частиною 1 ст. 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням, суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках встановлених законом.

Частиною 1 ст. 229 ЦК України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам, цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали, про що надали відповідні заяви.

Відповідно до ст.206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Щодо доводів позивача про поновлення строку позовної давності звернення із позовними вимогами у цій справі, суд доходить наступного.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З даним позовом представник позивача звернувся 25.09.2023 року, просить поновити строк позовної давності з підстав необізнаності позивача про наявність складу господарських будівель та споруд та приналежність їх до тієї чи іншої частини, з огляду їх значної кількості.

Позивач ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав у 2023 році після укладення договору на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Підставами для його поновлення вважає введений Указом Президента України від 24.02.2022 року воєнний стан на території України.

Згідно п. 19 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Так, Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, Указом ПрезидентаУкраїни №133/2022 було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року, строк дії воєнного стану продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України №757/2022 від 16.11.2022 строк дії воєнного стану продовжено з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента№58/2023від 06.02.2023 строк дії воєнного стану продовжено з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента№254/2023 строк дії воєнного стану продовжено з 20 травня 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента №451/2023строк дії воєнного стану продовжено з 18.08.2023 строком на 90 діб, Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023, строк дії воєнного стану продовжено з 15.11.2023 строком на 90 діб, Указом Президента№49/2024від 05.02.2024 строк дії воєнного стану продовжено до 13.05.2024, Указом Президента№ 271/2024від 06.05.2024 строк дії воєнного стану продовжено з 14.05.2024 строком на 90 діб, тобто до 12 серпня 2024 року таУказом Президента№ 469/2024від 23.07.2024 строк дії воєнного стану продовжено з 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

Таким чином, загальна позовна давність (три роки) на даний час не сплинула і триватиме щонайменше аж до закінчення дії воєнного стану в Україні, а отже позивачем строк на звернення до суду із відповідною позовною заявою пропущено не було.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисуд присуджує з кожного з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі по 1610,40 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст.76-81,89,141,258-259,263-268,273,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Реус Денис Сергійович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: Малинська державна нотаріальна контора; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого комітету Малинської міської ради Лось Ольга Григорівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Договору про виділ поділ нерухомого майна у спільній частковій власності та скасування державної реєстрації права власності на самочинне будівництво задовольнити.

Визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06.09.2012 року, яке видане ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Ходаківською Л.В. на 8/20 часток житлового будинку з відповідними господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 2-2095, в частині самовільно побудованого сараю «Б5» розміром 4.0 м. *4.83 м., гаража «Г1» розміром 4.83 м.*4.0 м., збільшену в розмірах веранду «а» розміром 1,95 м.*2.26 м., сіни і кладову переобладнану в кухню 1-2 пл. 6.4 кв.м. за рахунок демонтажу перегородки.

Скасувати державну реєстрацію речових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , індексний номер 18999892 від 31.01.2015 року, який вчинено державним реєстратором Реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області Маліновською Людмилою Ігорівною на 8/40 частин житлового будинку з надвірними будівлями (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 562988918109) за адресою: АДРЕСА_1 в частині реєстрації права власності на самовільно побудований сарай «Б5» та гараж «Г1».

Визнати недійсним Договір про виділ-поділ нерухомого майна у спільній частковій власності від 23.07.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Сотніченко І.В., в частині розподілу нерухомого майна ОСОБА_5 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в частині - веранди 1-1 площею 3.1 кв. м., кухня 1-2 площею 6.4. кв. м., сарай «Б5» та Гараж «Г1».

Стягнути зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3220,80 грн по 1610,40 грн з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: Малинська державна нотаріальна контора (адреса місцезнаходження: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. Неманихіна, 3).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого комітету Малинської міської ради Лось Ольга Григорівна (адреса місцезнаходження: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, площа Соборна,6).

Суддя: О. М. Саланда