Рішення

від 22.04.2024 по справі 359/8020/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/181/2024

Справа № 359/8020/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Бокей А.В., Івковій Д.Л.,

за участі прокурора - Гайфуліної Н.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Громадська організація садівницьке товариство «Економіст», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

02.11.2022 Бориспільська окружна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Золочівської сільської ради звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вище зазначеним позовом, з проханням : усунути перешкоди у здійсненні Золочівською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, розташованою на території Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27078411 від 14.12.2015 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703; усунути перешкоди у здійсненні Золочівською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 шляхом її витребування (повернення) на користь Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області (ЄДРПОУ 04363538) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-1511/15-15-сг від 26.02.2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га із земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На даний час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2015.

Позивач зазначає, що наказ ГУ Держземагентства у Київській області №10-1511/15-15-сг від 26.02.2015 виданий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу озера Острівки (Млинне), що знаходиться в заплавній частині річки Дніпро. Отже, передана відповідачу земельна ділянка відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення та належить до категорії земель водного фонду, які не можуть бути передані у приватну власність громадян.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2023 відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження ( а. с. 51-52).

Ухвалою від 04.05.2023 витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Київській області, «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» (кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:006:1703) та Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,1000га кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:006:1703 ( а.с. 81-83).

Ухвалою від 05.07.2023 витребувано з ДУ «Держґрунтоохорона» (Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України), код ЄДРПОУ 25835792, «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» (кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:006:1703) за 2014 рік (а. с. 121-123).

Крім того ухвалою від 21.09.2023 витребувано з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» (кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:006:1703) за 2014 рік, виготовлений ДУ «Держґрунтоохорона» ( а. с. 152-154).

18.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду ( а.с. 165).

Прокурор у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити.

Представник Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сільська рада повідомлена належним чином. Листом від 10.03.2023 (а.с.119) просили суд, у разі неприбуття представника в судове засідання розглянути справу без присутності представника сільської ради. Також зазначено, що Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області в повному обсязі підтримує позов Бориспільської окружної прокуратури та просить суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, за зареєстрованим місцем проживання, про причину неявки суд не повідомила, відзиву, а також заяв та клопотань також від відповідача не надійшло.

Треті особи : Громадська організація садівницьке товариство «Економіст», ОСОБА_2 також до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, пояснень по суті справи не подали.

Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивач не заперечувала.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-1511/15-15-сг від 26.02.2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та надано у власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 для індивідуального садівництва із земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (а. с. 24).

На підставі вищевказаного наказу відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 722197032208) (а. с. 25-28).

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2015, укладеного між третьою особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовою О.Г., вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 перейшла у власність відповідача (а.с. 34-37).

Згідно з інформацією, наданою Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України №01-12/732 від 15.08.2019, встановленощо озеро «Острівки» (Млинне) знаходиться в заплавній частині р. Дніпро, озеро відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення відповідно ст.5 Водного кодексу України прибережна захисна смуга повинна складати 100 метрів відповідно до ст.88 Водного кодексу України (а. с. 29).

Крім того, згідно із відповіддю ДП «Державний картографо-геодезичний фонд України» на запит Бориспільської окружної прокуратури (лист вих.№ 21 від 23.06.2021) серед іншого зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на водну поверхню та 100 метрову прибережну смугу озера «Острівки» (Млинне) (а.с.30-31).

Наведене також підтверджується схемами накладення земельних ділянок на землі водного фонду (а. с. 32,33).

Згідно із висновком експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження № 20619/21-41 від 01.09.2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 площею 0,1000 га накладається на землі водного фонду, а саме: площею 0,0019 га - на водне плесо, площею 0,0961 га - на прибережну захисну смугу озера та дренажного каналу (а. с. 124-180).

Ці обставини відповідачем ОСОБА_1 та залученою третьою особою ОСОБА_2 у повному обсязі не спростовані.

Листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 24.10.2023 № 9-10-0.62-9935/2-23 суду повідомлено, що згідно із даними відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, документація із землеустрою на підставі якої було виготовлено державні акти на право власності на землю Серії ІІ-КВ № 003775 ЯГ № 207673 в архіві не виявлено. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 в місцевому фонді документації із землеустрою не виявлено (а.с. 173).

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом (з п. «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України).

За змістом п. «б» ч. 1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Частиною 2 статті 88 ВК України встановлено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно із вимогами п. 4 ч. 2 ст.89 ВК України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні споруди; об`єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об`єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності; об`єкти природно-заповідного фонду; об`єкти культурної спадщини (ч.13 ст.88 ВК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України(перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст.59 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №469/1393/16-ц, існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене законом (ст. 88 ВК України), а тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність останньої, оскільки її розміри встановлені законом.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що системний аналіз норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки, за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Як зазначено у постанові від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 робить висновок, що повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

З урахуванням викладеного, встановлені судом обставини свідчать про набуття земельної ділянки у власність третьою особою ОСОБА_2 та, як наслідок, відповідачем ОСОБА_1 з порушенням положень ст.84ЗК України ст. 88 ВК України, а саме, що земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703, розташована на території Золочівської (до реорганізації Гнідинської) сільської ради Бориспільського району Київської області, безпідставно та неправомірно вибула із володіння держави.

Відповідно доположень п.24Перехідних таприкінцевих положеньЗемельного кодексуУкраїни,який набравчинності 27.05.2021відповідно доЗакону №1423-ІХвід 28.04.2021,з днянабрання чинностіцим пунктомземлями комунальноївласності територіальнихгромад вважаютьсявсі землідержавної власності,розташовані замежами населенихпунктів умежах такихтериторіальних громад,крім земель: а)що використовуютьсяорганами державноївлади,державними підприємствами,установами,організаціями направі постійногокористування (утому числіземельних ділянок,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихлісогосподарських підприємств,та земельводного фонду,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихводогосподарських підприємств,установ,організацій,Національної академіїнаук України,національних галузевихакадемій наук); б)оборони; в)природно-заповідногота іншогоприродоохоронного призначенняв межахоб`єктів ітериторій природно-заповідногофонду загальнодержавногозначення,лісогосподарського призначення; г)зони відчуженнята зонибезумовного (обов`язкового)відселення території,що зазналарадіоактивного забрудненнявнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи; ґ)під будівлями,спорудами,іншими об`єктаминерухомого майнадержавної власності; д)під об`єктамиінженерної інфраструктуризагальнодержавних таміжгосподарських меліоративнихсистем державноївласності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Таким чином, відповідно до вищенаведених вимог чинного законодавства спірна земельна ділянка повинна бути зареєстрованою на праві комунальної власності територіальної громади Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, а Золочівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, є законним розпорядником земель даної категорії.

Повернення спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння у комунальну власність територіальної громади Золочівської сільської ради є належним і ефективним способом захисту та переслідує легітимну мету контролю за використанням земель водного фонду за цільовим призначенням, а також захисту загальних інтересів на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22088739 від 15.06.2015 та витребування (повернення) на користь Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 є обґрунтованими, повністю доведеними, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962 грн. (а. с. 23) підлягають стягненню з відповідача на користь Київської обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 128,141, 223, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273,280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні Золочівською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, розташованою на території Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27078411 від 14.12.2015 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703.

Усунути перешкоди у здійсненні Золочівською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3220882600:04:006:1703 шляхом її витребування (повернення) на користь Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області (ЄДРПОУ 04363538) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, рахунок отримувача: UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, адреса місцезнаходження: 01014 м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) понесені судовівитрати посплаті судовогозбору всумі 4962 гривні (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.05.2024.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів