Ухвала

від 13.09.2024 по справі 953/119/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/119/23

н/п 1-кс/953/6810/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

12вересня 2024року досуду надійшлоклопотання прокурораХарківської обласноїпрокуратури ОСОБА_2 про арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022220000000205від 18.04.2022за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України,а саме:корпоративні права ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки РФ,у розмірі95%в статутномукапіталі ТОВ«ІМТ-Україна»,код ЄДРПОУ38878649,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , співзасновником якого вона є, в сумі 9205500 грн, шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів та інших злочинів, що належать ОСОБА_3 у розмірі 95 % в статутному капіталі ТОВ «ІМТ-Україна», код ЄДРПОУ 38878649, вартістю 9205500 грн, на які ухвалою слідчого накладений арешт, для здійснення управління.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактом здійснення фінансової діяльності на території м. Харкова суб`єктами господарської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації і Республіки Білорусь, та службові особи які, вступивши у попередню змову з невстановленими під час досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2023 року накладений арешт на корпоративні права ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки РФ, у розмірі 95 % в статутному капіталі ТОВ «ІМТ-Україна», код ЄДРПОУ 38878649, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , співзасновником якого вона є, в сумі 9205500 грн, шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Надано дозвіл на передачу арештованого майна, а саме: корпоративних прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вартістю 9205500 грн в статутному капіталі ТОВ «ІМТ-Україна», код ЄДРПОУ 38878649, зареєстрованого за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11, офіс 4-46 - Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

12 лютого 2024 року на адресу Харківської обласної прокуратури надійшов лист від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якому зазначено, що з аналізу змісту резолютивної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.04.2023 у справі № 953/3123/22, н/п 1-кс/953/2572/22 встановлено неможливість здійснення АРМА заходів з управління активами в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з тих підстав, що під час розгляду клопотання про арешт майна не було вирішено питання щодо заборони володіння та користування корпоративними правами, враховуючи, що чинним законодавством чітко визначені повноваження АРМА, зокрема щодо управління таким майном, щодо якого встановлений арешт із забороною володіння, користування та розпорядження такими активами.

Прокурор зазначає, що метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, та запобігання можливості відчуження майна та попередження настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права у розмірі 95 % в статутному капіталі ТОВ «ІМТ-Україна», код ЄДРПОУ 38878649), шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, у тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Посилаючись на ч.7 ст.100 КПК України прокурор просить передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів та інших злочинів, що належать ОСОБА_3 у розмірі 95 % в статутному капіталі ТОВ «ІМТ-Україна», код ЄДРПОУ 38878649, вартістю 9205500 грн, на які ухвалою слідчого накладений арешт, для здійснення управління.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, дійшов висновку про необхідність його повернути, виходячи з такого.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України передбачені вимоги до клопотання про арешт майна, зокрема у ньому повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту клопотання прокурора про арешт майна вбачається, що метою повторного накладення арешту на майно є зокрема забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення у тому числі конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Разом з тим доказів того, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру, матеріали клопотання не містять. Крім того, прокурор у своєму клопотанні жодним чином не обґрунтував наявності достатніх підстав вважати, що вказане кримінальне провадження здійснюється щодо юридичної особи - ТОВ «ІМТ-Україна», співзасновником якої є ОСОБА_3 .

Окрім того, клопотання прокурора не відповідає вимогам, встановленим п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання не містить посилань на документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

При цьому наданий прокурором до клопотання Витяг з Опендатабот та лист співробітника СБ України в Харківській області не приймається судом до уваги, зокрема у Витязі з Опендатабот відсутні відомості про те, хто і на якій підставі сформував цей витяг, а лист співробітника СБ України в Харківській області взагалі не є доказом у кримінальному провадженні, а відтак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити достовірність та актуальність зазначеної інформації.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна необхідно повернути прокурору, встановивши при цьому строк в сімдесят дві години для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1