Рішення

від 29.08.2024 по справі 725/3093/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3093/24

Номер провадження 2/725/486/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року Чернівецька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в обґрунтування якого вказувала, що відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (приміщення складу, виробничі приміщення) за адресою АДРЕСА_1 , та зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087).

Зокрема вказувала, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087) сформована як об`єкт цивільних прав 08.02.2014 року, та підставою виникнення права власності є витяг із рішення 20 сесії VI скликання, серія та номер:427, виданий 23.02.2012 року, Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, для обслуговування виробних будівель.

При цьому, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земляної ділянки виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області Відділ у м. Чернівцях №145/107, працівниками департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав у період з 26.02.2020 року до 29.02.2024 року земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087), який становить 262410 гривень 80 копійок.

З метою добровільної сплати відповідачем коштів, Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради листом №24/01-08/3-04/4/162 від 09.02.2024 року направив розрахунок на адресу ОСОБА_1 стосовно сплати безпідставно збережених коштів, однак вимога повернулася за закінченням терміну зберігання.

Таким чином вважає, що на користь Чернівецької міської ради підлягають безпідставно збережені кошти в розмірі 262410 гривень 80 копійок за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,1201 га, яка знаходиться за адресою за адресою в АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вищевикладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 262410 гривень 80 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3936 гривень 16 копійок.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Справа слухаласьу відсутностівідповідача ОСОБА_1 ,який не з`явився в судовезасідання незважаючина те,що належнимчином повідомлявся судом прочас тамісце розглядусправи за останнімвідомим місцем проживання. Крім того, зі змістом процесуальних рішень у даній справі сторони могли знайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/, а також інформаціящодо даноїсправи розміщуєтьсяна офіційному веб-порталісудової владиУкраїни вмережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/, де в розділі «Громадянам» містяться відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судових засідань у даній справі, про що також сторонам було повідомлено в ухвалі про відкриття провадження по справі.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив і не подав відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі.

Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву.

Згідност.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив та не направив відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ч.1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею89ЦПК Українивизначено,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (приміщення складу, виробничі приміщення) за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Вищевказане нерухоме майно розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087).

При цьому, вищевказане земельна ділянка за адресою в АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087) сформована як об`єкт цивільних прав 08.02.2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.20).

Підставою виникнення права власності є витяг із рішення 20 сесії VI скликання, серія та номер: 427, виданий 23.02.2012 року, Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, для обслуговування виробних будівель.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земляної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області Відділ у м. Чернівцях від 02.02.2024 року №145/107, працівниками департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав у період з 26.02.2020 року до 29.02.2024 року земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087), який становить 262410 гривень 80 копійок(а.с.11).

Крім того, з матеріалів справи убачається, що Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради листом №24/01-08/3-04/4/162 від 09.02.2024 року направив розрахунок на адресу ОСОБА_1 стосовно сплати безпідставно збережених коштів, однак, вимога повернулася без виконання із зазначенням причин невручення - за закінченням терміну зберігання (а.с.12-14).

Рішенням Чернівецької міської ради №118 від 26.02.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 р. №510», затверджено технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того чи зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою.

Статтею 12 Земельного кодексу визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статей122,123,124 Земельного кодексу України,міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексушляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частинами 1, 2статті 93 Земельного кодексу Українипередбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до частини другоїстатті 152 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першоїстатті 156 Земельного кодексу Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно частини першої та другоїстатті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний володілець та користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17. Крім того, саме до таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 13.02.2019 року по справі №320/5877/17.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Так, відповідач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (приміщення складу, виробничі приміщення), яке розташоване на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1201 га (кадастровий номер 7310136600:31:001:0087), що відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці.

За таких обставин, суд ураховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 , набув право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на приміщення складу, виробничі приміщення, які розташовані на земельній ділянці, став й володільцем земельної ділянки та фактично користується земельною ділянкою загальною площею 0,1201 га, кадастровий номер7310136600:31:001:0087, при цьому не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою.

Доказів відсутності на земельній ділянці об`єктів нерухомості та її не використання суду не надано.

Вказане свідчить про володіння і використання спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, а тому відповідач, як особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язаний сплатити позивачеві кошти за фактичне користування земельною ділянкою у спірний період, визначений позивачем останніми трьома роками, тобто зобов`язаний повернути кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України, що відповідає вказаним нормам матеріального права.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеномустаттею 1212 ЦК України.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою плати у визначеному розмірі, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 №917/1739/17, від 23.05.2018 №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 №922/3412/17, від 14.01.2019 №912/1188/17, від 21.01.2019 №902/794/17, від 29.01.2019 №922/536/18.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 року (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87 й «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року, заява № 25921/02 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «наявним майном», або коштами, уключаючи позови, для задоволення їх позивач може обґрунтувати їх принаймі «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Щодо інших обставин справи, суд виходить із наступного.

Статтею 206 Земельного кодексу Українипередбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу Українивизначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункти14.1.136та 14.1.125 пункту14.1 статті 14, підпункти288.5.1,288.5.2. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту289.1 статті 289 ПК України(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст.13, ч.1 ст.15 Закону України «Про оцінку земель»визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною 2статті 20 Закону України «Про оцінку земель»передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20 вказала, що з огляду на те, що земельним законодавством таПК Українине обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно достатей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Так, рішенням Чернівецької міської ради №715 від 23.10.2008 року затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях.

Як вбачається з п. 5 рішення сесії делеговано департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради повноваження з: проведення розрахунків орендної плати; укладання, реєстрації, внесення змін, припиненню дії, розірвання Договорів оренди землі; поновлення договорів землі, які придбані на конкурентних засадах та таких, у яких не змінюється цільове використання земельної ділянки і терміну дії Договору; передачі земельних ділянок в суборенду з інформуванням на сесії міської ради; при необхідності змінювати Типовий договір оренди.

Наданий розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав у період з 26.02.2020 року до 29.02.2024 року, який здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земляної ділянки виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області Відділ у м. Чернівцях від 02.02.2024 року № 145/107, є обґрунтованим, а відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 262410 гривень 80 копійок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином вказаний розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати поданий на основі належних та допустимих доказів, а також не спростований відповідачем.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справи, суд виходить із наступного.

Згідно зст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи факт задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви.

На підставі викладеногост. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.13,15,18,20 Закону України «Про оцінку земель»,Податкового кодексу України, ст.ст.80,93,120,122-126,152,206 ЗК України, ст.ст.16,1212 ЦК України, та керуючись ст.ст.4,13,81,89,141,247,259,263-265,268,273,274-279,280-289,352,354, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 36068147, Центральна площа,1, м. Чернівці) безпідставно збережені кошти в розмірі 262410 гривень 80 копійок (двісті шістдесят дві тисячі чотириста десять грн. 80 коп.) за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,1201 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під кадастровим номером 7310136600:31:001:0087 у період з 26.02.2020 року по 29.02.2024 року на розрахунковий рахунок: Чернівецька міська ТГ; Чернів. ГУК/Чернівецька ТГ/24062200; код отримувача ЄДРПОУ 37836095 Казначейство України ЕАП; на рахунок IBAN НОМЕР_2 ; код класифікації 24062200.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 36068147, Центральна площа,1, м. Чернівці) витрати зі сплаті судового збору у розмірі 3936 гривень 16 копійок на розрахунковий рахунок: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, рахунок НОМЕР_3 ДКСУ м. Києва, код 04062216.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало