Рішення

від 11.09.2024 по справі 754/7740/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3967/24 Справа №754/7740/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійного фонду «Святого великомученика і цілителя Пайнтелеймона» (БФ «Св. Пантелеймона») про визнання трудових відносин припиненими, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання трудових відносин припиненими.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Протоколом загальних зборів Міжнародного Благодійного Фонду соціально-правового, екологічного захисту і трудової та медичної реабілітації (інвалідів та малозахищених соціальних верст населення) «Святого великомученика і цілителя Пайнтелеймона» (далі по тексту - БФ «Св. Пантелеймона») від 20.09.2013 року було прийнято рішення щодо відкриття відокремленого підрозділу Фонду у місті Нікополі відокремленого підрозділу Фонду у місті Нікополі та благодійне товариство у м. Херсоні. Відповідно до Наказу № 20/09-13 від 20.09.2013 року «Про відкриття відокремленого підрозділу Фонду у місті Нікополі» було вирішено призначити його Головою відокремленого підрозділу та відповідальним за проведення реєстрації та оформлення документів. Останній час, відокремлений підрозділ Фонду у м. Нікополі не здійснює жодних дій та заходів, для яких воно було відкрито та зареєстровано.

Як зазначає позивач, він останній рік намагається зв`язатися з керівництвом Фонду, з`ясувати подальші дії, проте жодного разу не мав можливості вийти на зв`язок. 07.05.2024 року він направив заяву про звільнення, в якій зазначив: «Прошу Вас звільнити мене з посади Голови Відокремленого підрозділу МБФІ Св. ПАНТЕЛЕЙМОНА в місті Нікополь , за власним бажанням, відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України (з попередженням), та з урахуванням того, що ВП розташоване в районі, що приближено до територій, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю та здоров`ю працівника (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Наказ про припинення трудових відносин направити в оригінальному примірнику за адресою моєї реєстрації». Поштова кореспонденція із заявою про звільнення була направлена з описом вкладеного, штрихкодовий ідентифікатор 4911107860271, яке в подальшому було повернуто йому з причин «Закінчення встановленого терміну зберігання». Оскільки заява містила попередження щодо 2 тижнів, датою припинення трудових відносин він вважає 24.05.2024 року (09.05.2024 року - лист був доставлений на поштове відділення відповідача та з урахуванням 14 днів - дата припинення припадає на 24.05.2024 року).

З урахуванням наведеного, позивач просить визнати припиненими трудові відносини між ним, як Головою Відокремленого підрозділу МБФІ Св. ПАНТЕЛЕЙМОНА в місті Нікополь та БФ «Св. Пантелеймона» на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням, з 24 травня 2024 року, з внесенням відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 31.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцезнаходженням.

24.06.2024 року та 07.08.2024 року на електронну адресу суду надійшли листи президента БФ «Св.Пантелеймона» ОСОБА_3 , які не скріплені електронно-цифровим підписом позивача, для їх подання не використовувалася підсистема «Електронний суд», що унеможливлює ідентифікацію суб`єкта звернення. Таким чином, надіслане електронною поштою на офіційну електронну адресу суду звернення має статус інформаційного, оскільки не скріплене електронним цифровим підписом у визначеному законодавством порядку, а тому не може бути враховано судом.

Враховуючи обставини справи, обізнаність відповідача про розгляд справи в суді, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи обставини, суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку, проти чого не заперечувала представник позивача у своїй заяві.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, Протоколом загальних зборів Міжнародного Благодійного Фонду соціально-правового, екологічного захисту і трудової та медичної реабілітації (інвалідів та малозахищених соціальних верст населення) «Святого великомученика і цілителя Пайнтелеймона» (далі по тексту - БФ «Св. Пантелеймона») від 20.09.2013 року було прийнято рішення щодо відкриття відокремленого підрозділу Фонду у місті Нікополі та благодійне товариство у м. Херсоні.

На підставі Наказу № 20/09-13 від 20.09.2013 року «Про відкриття відокремленого підрозділу Фонду у місті Нікополі» позивача призначено Головою вказаного відокремленого підрозділу та призначено його відповідальним за проведення реєстрації та оформлення документів.

Вищевказані обставини також підтверджуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.10.2013 року, 28.05.2024 року.

07.05.2024 року позивач звернувся до керівництва БФ «Св.Пантелеймона» із заявою, відповідно до якої просив: «Прошу Вас звільнити мене з посади Голови Відокремленого підрозділу МБФІ Св. ПАНТЕЛЕЙМОНА в місті Нікополь, за власним бажанням, відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України (з попередженням), та з урахуванням того, що ВП розташоване в районі, що приближено до територій, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю та здоров`ю працівника (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Наказ про припинення трудових відносин направити в оригінальному примірнику за адресою моєї реєстрації».

Зазначена заява 07.05.2024 року відповідно до опису вкладення була направлена відповідачу та повернута позивачу 27.05.2024 року із зазначенням «закінчення встановленого терміну зберігання», про що свідчать дані трекінгу УДППЗ «Укрпошта».

Позивач просить задовольнити його вимоги, вказуючи на те, що відповідачем його заява про звільнення залишена без реагування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до частини 1 статті 22 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Як передбачено статтею 2 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», органами управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий органі наглядова рада. Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1-3 статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися з роботи за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18).

Так, судом встановлено, що позивач подав керівництву БФ «Св.Пантелеймона» заяву про звільнення з посади директора на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач використав доступні йому засоби для реалізації свого права на працю, і зокрема, звільнення із займаної посади за власним бажанням в порядку, передбаченому ст. 38 КзпП України.

Оскільки засновником (керівництвом) благодійної організації не було прийнято рішення про звільнення позивача з роботи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, оскільки відомості про прізвище, ім`я та по батькові позивача, як керівника наявні в ЄДР, то відповідач зобов`язаний внести зміни у відомості, що містяться у ЄДР, зокрема щодо виключення запису про позивача як керівника та підписанта відокремленого підрозділу БФ «Св.Пантелеймона» в місті Нікополь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до БФ «Св.Пантелеймона» про визнання трудових відносин припиненими, підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Головою Відокремленого підрозділу МБФІ Св. ПАНТЕЛЕЙМОНА в місті Нікополь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Міжнародним Благодійним Фондом соціально-правового, екологічного захисту і трудової та медичної реабілітації (інвалідів та малозахищених соціальних верст населення) «Святого великомученика і цілителя Пайнтелеймона» (ідентифікаційний код юридичної особи 21704892) на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України за власним бажанням, з 24 травня 2024 року, із внесенням відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: