Постанова

від 12.09.2024 по справі 910/11027/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. Справа№ 910/11027/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Палія В.В.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2024

у справі № 910/11027/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Укоопспілка"

до 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5 ,

6) ОСОБА_6 ,

7) ОСОБА_7 ,

8) ОСОБА_8 ,

9) ОСОБА_9 ,

10) ОСОБА_10 ,

11) ОСОБА_11 ,

12) ОСОБА_12 ,

13) ОСОБА_13 ,

14) ОСОБА_14 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське об`єднання закладів кооперативної освіти»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

2) Національний банк України,

про стягнення 76 929 136,71 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У серпні 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, ФГВФО) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою вих. №46-5951/24 від 27.05.2024 про зміну предмета позову (далі - заява).

У поданій заяві Фонд просив змінити предмет позову у справі №910/11027/18, розділивши єдину вимогу про стягнення шкоди (збитків) в розмірі 76 295 559,41 грн на п`ять окремих вимог з урахуванням ступеня участі / впливу кожного з відповідачів у прийнятті рішень щодо здійснення збиткових активних операцій з купівлі цінних паперів, а саме:

- стягнути на користь ФГВФО (ідентифікаційний код 21708016) солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_10 ) 19 3491 771,70 грн збитків, заподіяних внаслідок придбання Публічним акціонерним товариством «Акціонерний Банк «Укоопспілка» (далі - АБ «Укоопспілка», Укоопспілка, Банк) 92 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ «Капітал експрес» (код ЄДРПОУ 38290314, НОМЕР_11 );

- стягнути на користь ФГВФО (ідентифікаційний код НОМЕР_12 ) солідарно з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_10 ) 15 763 147,29 грн (п`ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі сто сорок сім гривень 29 копійок) збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ «Укоопспілка» 82 400 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ «Сучасні фінансові перспективи» (код ЄДРПОУ 39029142, НОМЕР_15 );

- стягнути на користь ФГВФО (ідентифікаційний код 21708016) солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_4 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 1 147 798,10 грн (один мільйон сто сорок сім тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 10 копійок) збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ «Укоопспілка» 6 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ «Сучасні фінансові перспективи» (код ЄДРПОУ 39029142, НОМЕР_15 ).

- стягнути на користь ФГВФО (ідентифікаційний код НОМЕР_12 ) солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_17 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 21 016 694,33 грн (двадцять один мільйон шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 33 копійки) збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ «Укоопспілка» 109 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ «Сучасні фінансові перспективи» (код ЄДРПОУ 39029142 UA 4000185680).

- стягнути на користь ФГВФО (ідентифікаційний код НОМЕР_12 ) солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_17 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 19 018 147,99 грн (дев`ятнадцять мільйонів вісімнадцять тисяч сто сорок сім гривень 99 копійок) збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ «Укоопспілка» 91 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ «Сучасні фінансові перспективи» (код ЄДРПОУ 39029142, UА 4000185680).

Стягнути з відповідачів судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

На обґрунтування поданої заяви Фонд зазначає, що під час первісного розгляду справи змінились фактичні обставини, пов`язані з тим, що:

- АБ «Укоопспілка» було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно, процедура ліквідації Банку завершена;

- сума збитків, заподіяних Банку та його кредиторам, які настали для Банку за результатом завершення процедури ліквідації, стала фіксованою і не може бути збільшена (окрім випадків, передбачених законом);

- відбулись суттєві зміни законодавства України у підходах до відшкодування шкоди (збитків) особами, які є пов`язаними з Банком;

- висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, сформовані після направлення даної справи на новий розгляд, визначають підходи щодо визначення розміру відповідальності керівників Банку в залежності від ступеню їх участі у прийнятті рішень, які призвели до збитків.

Фонд зазначив, що вважає за необхідне подати заяву про зміну предмету позову у справі №910/11027/18 з метою ефективного захисту свої прав як позивача у цьому спорі, розділивши первісну вимогу про стягнення 76 295 559,41 грн шкоди (збитків) на п`ять окремих вимог з урахуванням ступеня участі / впливу кожного з відповідачів у прийнятті рішень щодо здійснення збиткових активних операцій з купівлі цінних паперів, визначивши питому вагу кожної відносно розміру позовних вимог.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 не прийнято до розгляду (як зазначено у роздруківці протоколу судового засідання) заяву ФГВФО про зміну предмету позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024, Фонд звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву Фонду про зміну предмету позову від 27.05.2024 №46-5951/24, розділивши єдину вимогу про стягнення шкоди (збитків) у розмірі 76 295 559,41 грн на п`ять окремих вимог з урахуванням ступеня участі / впливу кожного з відповідачів у прийнятті рішень щодо здійснення збиткових активних операцій з купівлі цінних паперів; справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

На обґрунтування апеляційної скарги Фонд зазначає, що зміна фактичних обставин, яка відбулась після первісного розгляду справи з 2018 року (подання позову) за 6 років її слухання, потребувала належної реакції позивача для захисту прав та законних інтересів кредиторів ліквідованого Банку, а тому постала необхідність у зміні предмету позову у справі.

Скаржник вважає, що зазначені ним у заяві про зміну предмету позову зміни фактичних обставин та їх вплив на відносини сторін суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував, причини, умови та мотиви їх відхилення не оголосив.

Оскаржувана ухвала, на думку апелянта, прийнята з порушенням ст. 46, ч. 4, 5 ст. 233, ст. 234, ст. 236 та ч. 10 ст. 240 ГПК України і має бути скасована з прийняттям нової ухвали про прийняття до розгляду заяви Фонду про зміну предмету позову.

Позиції учасників справи.

ОСОБА_9 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Фонду задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Також заявник у відзиві просить здійснювати розгляд апеляційної скарги ФГВФО за участю сторін (з проведенням судового засідання), оскільки вважає, що сторони мають всі процесуальні права для висловлення власної позиції щодо заяви та апеляційної скарги Фонду безпосередньо у судовому засіданні.

ОСОБА_11 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Фонду задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Також заявник у відзиві просить здійснювати розгляд апеляційної скарги ФГВФО за участю сторін (з проведенням судового засідання), оскільки вважає, що сторони мають всі процесуальні права для висловлення власної позиції щодо заяви та апеляційної скарги Фонду безпосередньо у судовому засіданні.

Щодо клопотань ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про розгляд справи за участю сторін колегія судді зазначає таке.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту (особливості предмету позову), категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які входять до предмету доказування, час, необхідний для вчинення судом та учасниками процесуальних дій, кількість учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа має незначну складність, для якої пріоритетним є швидке вирішення спору, тож справа є малозначною, розгляд якої підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом з цим, заявниками не наведено, а колегією суддів не встановлено виняткових обставин, передбачених ч. 4 ст. 247 ГПК України для розгляду справи у загальному порядку.

Враховуючи доводи скаржника у сукупності з обсягом матеріалів справи, а також у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, колегія суддів вважає, що справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

За таких підстав клопотання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.

Щодо поданих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 відзивів колегія суддів зазначає, що фактично вони (відзиви на апеляційну скаргу) за своїм змістом та вимогами є заявами про приєднання до апеляційної скарги (ст. 265 ГПК України). Однак, оскільки заявники не надали документів про сплату судового збору (ч. 3 ст. 265 ГПК України), такі заяви (подані ОСОБА_9 та ОСОБА_11 як відзиви на апеляційну скаргу) залишаються судом без розгляду.

ОСОБА_3 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому з доводами та вимогами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, наводить власні доводи на їх спростування; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як законну та обґрунтовану.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 02.07.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11027/18 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 до надходження матеріалів справи №910/11027/18.

25.07.2024 матеріали справи №910/11027/18 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/11027/18. Повідомлено, що розгляд апеляційної скарги буде здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

12.08.2024 до апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника позивача, в якому скаржник просить здійснювати розгляд поданої ним апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Фонду про розгляд апеляційної скарги з повідомленням та викликом учасників справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Відповідно до ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У серпні 2018 року Фонд, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Укоопспілка" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про солідарне стягнення 76 929 136,71 грн шкоди.

Фонд посилався на те, що впродовж 2014 року колишнім керівництвом банку були прийняті рішення про придбання завідомо збиткових нічим не забезпечених облігацій двох підприємств - ТОВ «Капітал експрес» та ТОВ «Сучасні фінансові перспективи», які мають ознаки фіктивних та пов`язані з керівництвом і власниками банку, на суму 319 460 764,00 грн, що становить майже 60% вартості всіх активів банку.

Фонд вважав, що це було не просто ризикованим, а спрямованим на виведення з банку коштів. Керівні органи банку ухвалювали рішення, які прямо суперечили інтересам банку та його кредиторам, були неадекватними існуючому кредитному ризику та завідомо збитковими, що суперечить завданням і функціям ради банку, правління та кредитного комітету. Такі операції, на думку Фонду, стали причиною недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами, банк було визнано неплатоспроможним. Оскільки для покриття вимог всіх кредиторів не вистачило 76 929 136,71 грн, то саме цю суму Фонд просив стягнути солідарно з відповідачів на відшкодування шкоди, завданої кредиторам банку.

Позивач вважав, що відповідачі не виконали покладених на них функцій з управління ризиками, контролю і моніторингу всіх видів загроз за усіма напрямами діяльності банку, і навпаки - своїми діями щодо виведення коштів з банку на рахунки інших компаній, вони сприяли настанню цих ризиків, чим завдали збитків ПАТ «АБ «Укоопспілка» та його кредиторам.

На думку позивача, пов`язані особи (відповідачі) в силу приписів ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зобов`язані солідарно відшкодувати шкоду у сумі 76 295 559,41 грн.

При цьому Фонд зазначив, що 08.08.2018 на підставі норм ст. 52 та ч. 5 ст. 58 Закону України від 07.12.2000 №2121-ІІІ «Про банку і банківську діяльність» він звертався до пов`язаних з банком осіб з вимогами про відшкодування шкоди, які залишені без задоволення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №910/11027/18, у позові відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 скасовано та ухвалено нове рішення у справі. Позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 76 929 136,71 грн шкоди.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022, за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 скасовано. Справу №910/11027/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 13.12.2022 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Центральну спілку споживчих товариств України (Укоопспілка) на стороні позивача та Національний банк України на стороні Відповідачів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі №910/11027/18 - Центральну спілку споживчих товариств (Укоопспілка) його правонаступником - ТОВ «Українське об`єднання закладів кооперативної освіти».

У серпні 2024 року ФГВФО звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну предмета позову. Вимоги та обґрунтування заяви наведені вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 2-4 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.

Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Таким чином, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Подібна правова позиція щодо визначення предмета спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18, від 01.08.2019 у справі №916/1743/18. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З системного аналізу наведених ст. 46 ГПК України убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

Позивач у поданій ним заяві зазначив, що при первісному розгляді справи змінились фактичні обставини справи (див. вище).

Колегія суддів зазначає, зміни законодавства України в підходах до відшкодування шкоди (збитків) особами, які є пов`язаними з Банком, а також наявність висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, сформованих після направлення даної справи на новий розгляд, які підходи щодо визначення розміру відповідальності керівників Банку в залежності від ступеню їх участі у прийнятті рішень, які призвели до збитків не є фактичною зміною обставин у цій справі, у розумінні ч. 4 ст. 46 ГПК України.

Однак Фонд навів також і інші обставини справи, які, на його думку, відповідають вимогам ч. 4 ст. 46 ГПК України, зокрема, те, що АБ «Укоопспілка» було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно процедура ліквідації Банку завершена; сума збитків, заподіяних Банку та його кредиторам, які настали для Банку за результатом завершення процедури ліквідації стала фіксованою і не може бути збільшена (окрім випадків, передбачених законом).

Дослідивши текст протоколу судового засідання, апеляційний суд встановив, що суд на місці ухвалив не приймати до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову. Відомості про підстави (обґрунтування) такого рішення суду у протоколі відсутні.

Водночас у прикріпленому в системі ДСС файлі протоколу судового засідання від 25.04.2024 відсутній аудіозапис цього судового засідання.

Апеляційний суд позбавлений можливості достеменно з`ясувати як те, яке саме рішення було прийнято судом першої інстанції щодо поданої Фондом заяви - відмовлено у її прийнятті чи залишено її без розгляду тощо, так і підстави прийняття судом такого рішення.

У апеляційній скарзі ФГВФО зазначає, що суд відмовив у прийнятті поданої ним (Фондом) заяви. Однак за відсутності будь-якого обґрунтування прийнятого рішення (протокольної ухвали) апеляційний суд вважає, що місцевий суд допустив порушення, визначені ст. 280 ГПК України, а тому оскаржувана протокольна ухвала від 25.06.2024 має бути скасована.

Згідно з ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Як встановлено п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

З наведених вище норм випливає, що процесуальне рішення суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) має бути оформлене ухвалою із зазначенням відповідних мотивів, з яких виходив суд, та містити посилання на процесуальну дію, яку вчиняє суд і яка має відповідати визначеним ГПК України способам («повернути», «відмовити у прийнятті» тощо). А з урахуванням можливості оскарження такої ухвали її варто викладати окремим процесуальним документом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана ухвала має бути скасована, а справа - направлена до суду першої інстанції на стадії розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо поданої ФГВФО заяви про зміну предмета позову.

Судові витрати.

Оскільки апеляційний суд не приймає нового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ФГВФО, розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги не здійснюється (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 280 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/11027/18 задовольнити частково.

2. Протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/11027/18 скасувати.

3. Справу №910/11207/18 направити до суду першої інстанції на стадії розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо поданої ФГВФО заяви про зміну предмета позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287- 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.В. Палій

С.О. Алданова