Рішення

від 03.09.2024 по справі 902/270/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р.Cправа № 902/270/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представників:

позивача - Лобанова О.О.,

відповідачів - Бурка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001) в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морінга" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 51, кв. 21, м. Вінниця, 21036)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін" (вул. Кропивницького, буд. 3, кв. 9, м. Вінниця, 21050)

про солідарне стягнення 732317,56 грн та звернення стягнення на передане у заставу майно шляхом реалізації предмета застави на публічних торгах,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" подано позов в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Морінга" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін" 732 317,56 грн та звернення стягнення на передане у заставу майно шляхом реалізації предмета застави на публічних торгах.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем (відповідач 1 припинив свою діяльність у статусі ФОП) своїх зобов`язань за Кредитним договором №863 від 28.01.2021 в частині повного та своєчасного погашення кредитних платежів, у забезпечення зобов`язань за яким між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем укладено Договір застави обладнання №863/1 від 28.01.2021, а також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морінга" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавін" 28.01.2021 укладено Договори поруки №863/2 та №863/3 відповідно.

За таких обставин Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" заявлено до солідарного стягнення з відповідачів 732317,56 грн заборгованості (з яких: 554 015,52 грн - сума основного боргу по тілу кредиту; 178 302,04 грн - проценти за користування кредитними коштами), а також заявлено вимогу про стягнення на передане у заставу майно шляхом реалізації предмета застави на публічних торгах.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом Вінницької області здійснено запит до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку про гр. ОСОБА_1 .

22.03.2024 до суду надійшла відповідь на запит, за змістом якої надано інформацію щодо реєстрації місця проживання відповідача 1.

Ухвалою суду від 27.03.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/270/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2024.

Під час підготовчого провадження у справі учасникам справи забезпечено право на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, на подання заяв по суті спору.

Разом з тим у встановлений судом строк відзивів відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло.

Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для вчинення процесуальних дій, судом закрито таку стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 08.08.2024, про що 18.06.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 08.08.2024 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 11:00 год 03.09.2024, водночас за клопотанням представника відповідачів поновлено строк на подання доказів, задоволено клопотання про долучення доказів (вх. № 01-34/8014/24 від 08.08.2024).

29.08.2024 до суду надійшла заява представника позивача про надання доказів в копіях.

На визначений час у судове засідання 03.09.2024 з`явилися усі учасники справи.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів щодо позову заперечив, зазначив, що розрахунок заборгованості необґрунтований, докази на підтвердження позовних вимог є недостовірними. Поряд з цим подав заперечення щодо поданих позивачем доказів із порушенням строку на їх подання.

Водночас суд зауважує, що надані позивачем докази не витребовувалися судом, а подані банківські виписки та розрахунок заборгованості по своїй суті не є новими доказами у справі, а лише деталізують раніше подані, тому відсутні підстави для їх відхилення. В решті ж подані документи не приймаються судом до розгляду в силу приписів ч. 8 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач не обґрунтував причин неможливості їх подання разом із поданням позовної заяви.

Як уже зазначалося відзивів відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло, однак представник відповідачів висловив позицію в заперечення позову у судовому засіданні.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

28.01.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10001/0184 ІІ типу філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем укладено Кредитний договір №863 (Договір), згідно із п. 2.1. якого Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього Договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату Процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору складає 780 000 грн.

Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 27 жовтня 2024 року (п. 3.2. Договору).

Згідно із п. 3.10. Договору Позичальник здійснює повернення Кредиту відповідно до Графіку платежів, який є Додатком до цього Договору, та забезпечує сплату Процентів за користування Кредитом відповідно до умов цього Договору. У випадках, визначених Договором, Графік платежів підлягає коригуванню Банком.

Пунктом 3.12. Договору обумовлено, що Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі, відкликати Кредит, або вимагати дострокового повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо Позичальник вчасно не здійснив погашення Кредиту або його частину, або не забезпечив сплату Процентів в порядку та способи визначені цим Договором та з урахуванням Програми, або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим Договором (п.п. 3.12.2).

З підстав, передбачених п. 3.12. цього Договору Банк має право відмовитись від надання Кредиту, призупинити або відкликати Кредит (вимагати повернення суми Кредиту (Основної суми боргу) та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим Договором).

За умовами п.п. 3.13., 3.14. відкликання Банком кредиту здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку визначеному п. 8.4. Договору, вимоги про відкликання кредиту, після отримання якої Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Договору).

Відповідно до п. 3.15. Договору Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату процентів в порядку та розмірах, визначених цим Договором.

Згідно із п. 3.15.1. Договору проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим Договором.

Пунктом 3.18. Договору обумовлено, що з метою виконання зобов`язання (погашення основної суми боргу (її частини) та/або сплати процентів та/або комісійних винагород та/або інших платежів за цим договором) Позичальник, шляхом надання Банку розрахункового документу, направляє кошти на погашення заборгованості за цим Договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунків Позичальника). Таке погашення проводиться з використанням рахунку UA623020760000037390000046859 (код Банку 302076 Код ЄДРПОУ 32139381) у валюті, що передбачена умовами цього Договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов`язанням з дотриманням умов, передбачених п. 3.19. цього Договору.

Відповідно до п. 8.4. Договору Сторони за взаємною згодою встановили, що повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою вказаною у статті 9 цього Договору (якщо інша адреса не повідомлення іншою стороною іншій стороні відповідно до умов цього Договору), або отримані однією стороною від іншої сторони особисто під розпис, крім випадків, коли іншій спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього Договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем виконано умови Кредитного договору №863 від 28.01.2021, а саме 28.01.2021 перераховано грошові кошти в розмірі 780 000 грн відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок по рахунку Позичальника.

Пунктом 3.3. Договору обумовлено, що виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором забезпечується:

- Заставою обладнання (Виробниче обладнання: Двох-ярусний верстат вальцевий FMO8F (Польща), з електродвигунами та ременями, 2014 р.в. (новий) потужністю 240 тонн на добу), що належить Фізичній особі-підприємцю Бурко Роману Володимировичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

28.01.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10001/0184 ІІ типу філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (Кредитор, Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавін" (Поручитель, відповідач 3) укладено Договір поруки №863/2.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки №863/2 Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Згідно із п. 2.2. Договору поруки №863/2 Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеним Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання Боржником Зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування Кредитом та/або повернення частини Кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення Кредиту (за його наявності). Щодо повернення Кредиту при закінченні Строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного\часткового погашення Зобов`язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором.

Пунктом 2.4. Договору поруки №863/2 визначено, що обсяг зобов`язань Поручителя за цим Договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених цим Договором) зобов`язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення Зобов`язання.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково (пункти 3.2.2., 3.2.3. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.2.7. Договору поруки №863/2 у випадку направлення Кредитором Поручителю Вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного Зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у Вимозі.

Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв`язку при відправленні Кредитором Поручителю зазначеної вище Вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена Поручителем (представником Поручителя) на другому примірнику вказаної вище Вимоги Кредитора, при особистому отриманні першого примірника Поручителем (представником Поручителя) від Кредитора.

Аналогічний за змістом Договір поруки укладено 28.01.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10001/0184 ІІ типу філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (Кредитор, Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морінга" (Поручитель, відповідач 2) під №863/3.

28.01.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10001/0184 ІІ типу філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (Заставодержатель, Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем укладено Договір застави обладнання №863/1 (Договір застави).

Відповідно до умов цього Договору Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання Зобов`язання, що випливає з Кредитного договору, передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі. Предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності (п. 1.1. Договору застави).

Згідно із п. 1.2. Договору застави також заставою, встановленою цим Договором, забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо відшкодування будь-яких витрат та збитків Заставодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Заставодавцем умов цього Договору, а також вимоги Заставодержателя щодо відшкодування витрат Заставодержателя, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет застави за цим Договором, а також витрат на утримання і збереження Предмета застави, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору застави предметом застави за цим Договором є основні засоби-обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору (Двох-ярусний верстат вальцевий FMO8F (Польща), з електродвигунами та ременями, 2014 р.в. (новий) потужністю 240 тонн на добу; договірна вартість предмета застави 1 281 000 грн; правовстановлюючі документи - договір постачання обладнання №15-01Р/10/20 від 15.10.2020р., акт приймання-передачі обладнання №1 від 04.11.2020р., накладна №28-01/01/21 від 28.01.2021р.).

Неналежне виконання фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем зобов`язань за Кредитним договором №863 від 28.01.2021 та невиконання відповідачами (поручителями) зобов`язань за Договорами поруки № 863/2 та № 863/3 від 28.01.2021 стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до приписів ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та ОСОБА_1 виникли кредитні зобов`язання, враховуючи укладений між сторонами Кредитний договір №863 від 28.01.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

В частині 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 3.10. Договору Позичальник здійснює повернення Кредиту відповідно до Графіку платежів, який є Додатком до цього Договору, та забезпечує сплату Процентів за користування Кредитом відповідно до умов цього Договору. У випадках, визначених Договором, Графік платежів підлягає коригуванню Банком.

Пунктом 3.12. Договору обумовлено, що Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі, відкликати Кредит, або вимагати дострокового повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо Позичальник вчасно не здійснив погашення Кредиту або його частину, або не забезпечив сплату Процентів в порядку та способи визначені цим Договором та з урахуванням Програми, або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим Договором (п.п. 3.12.2).

З підстав, передбачених п. 3.12. цього Договору Банк має право відмовитись від надання Кредиту, призупинити або відкликати Кредит (вимагати повернення суми Кредиту (Основної суми боргу) та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим Договором).

За умовами п.п. 3.13., 3.14. відкликання Банком кредиту здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку визначеному п. 8.4. Договору, вимоги про відкликання кредиту, після отримання якої Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Договору).

Відповідно до п. 3.15. Договору Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату процентів в порядку та розмірах, визначених цим Договором.

Згідно із п. 3.15.1. Договору проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим Договором.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково (пункти 3.2.2., 3.2.3. Договорів поруки № 863/2 та № 863/3 від 28.01.2021).

Відповідно до п. 3.2.7. Договорів поруки № 863/2 та № 863/3 від 28.01.2021 у випадку направлення Кредитором Поручителю Вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного Зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у Вимозі.

Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв`язку при відправленні Кредитором Поручителю зазначеної вище Вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена Поручителем (представником Поручителя) на другому примірнику вказаної вище Вимоги Кредитора, при особистому отриманні першого примірника Поручителем (представником Поручителя) від Кредитора.

Як слідує з матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням Позичальником (відповідачем 1) умов Кредитного договору №863 від 28.01.2021 у відповідача 1 виникла заборгованість по кредиту та нарахованим процентам.

Відповідно до виписок з рахунків Позичальника за період з 28.01.2021 по 13.02.2024 та розрахунку заборгованості по Кредитному договору крайні чергові платежі з повернення кредитних коштів та погашення процентів за користування кредитом надійшли від Позичальника в березні 2023 року, після яких надходження з виконання грошових зобов`язань на виконання умов Договору у визначені ним строки припинились.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року по справі № 209/3103/21, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача 1 та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості Позичальника. При цьому суд зауважує, що додані до позовної заяви банківські виписки по рахунку Позичальника є паперовими копіями електронних документів.

Стаття 96 ГПК розрізняє електронні копії електронного доказу, стосовно яких закон містить пряму вимогу щодо засвідчення їх електронним підписом, а також паперові копії, які, як зазначено в ч. 3 ст. 96 ГПК, посвідчуються "в порядку, передбаченому законом".

Натомість закон не містить прямої вимоги щодо засвідчення паперових копій електронних доказів. Тому по аналогії мають бути застосовані положення ГПК щодо засвідчення копій письмових доказів відповідно до ст. 91 ГПК.

Аналогічної позиції притримується ВС КГС в ухвалі від 24.01.2023 у справі № 916/3027/21.

Оскільки відповідачем 1 не були погашені чергові платежі, Банк 09.10.2023 за № 55/5.8-02/65678/2023 направив позичальнику Вимогу про дострокове повернення кредиту. Відповідно до змісту цієї вимоги позивач на підставі п.п. 3.12.2 п. 3.12 Кредитного договору №863 від 28.01.2021 вимагав сплатити заборгованість за кредитом та за нарахованими процентами за користування кредитом. Погасити заборгованість Банк вимагав протягом 25-денного строку з моменту отримання вимоги та попередив, що у випадку невиконання вказаних вимог Банком буде вжито заходів щодо подання позову до суду про стягнення заборгованості.

Зазначена вимога надсилалася відповідачу 1 за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач не заперечував факту зміни адреси, яка значиться в договорі, на адресу, за якою надсилалася вимога. Відтак в силу вимог п.8.4 Кредитного договору така вимога вважається врученою. Більше того, строк виконання зобов`язань за Кредитним договором у любому випадку настав, оскільки подання позову у цій справі також відповідно до усталеної практики Верховного Суду вважається вимогою у розумінні цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, в силу пунктів 3.2.2., 3.2.3. Договорів поруки № 863/2 та № 863/3 від 28.01.2021 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

На адреси Поручителів Банком також направлялися відповідні вимоги про сплату заборгованості, які залишилися без належного реагування відповідачів 2, 3. Відповідні докази надсилання містяться в матеріалах господарської справи.

Отже, з огляду на викладене та приписи ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення наявної заборгованості за Кредитним договором солідарно з Позичальника - відповідача 1 та Поручителів - відповідачів 2, 3.

Згідно із наданими позивачем (доданими до позовної заяви) розрахунками заборгованості за Кредитним договором №863 від 28.01.2021 заборгованість за кредитом становить 554 015,52 грн, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 178 302,04 грн. Дана заборгованість також обліковується у наданих банком виписках.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, усне заперечення представника відповідачів, що розрахунок заборгованості необґрунтований, докази на підтвердження позовних вимог є недостовірними, не знаходить свого відображення матеріалами справи, оскільки власного контррозрахунку заборгованості відповідачами не надано.

Поряд з цим доказів виконання договірних зобов`язань з повернення у повному обсязі отриманих Позичальником кредитних коштів та сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 554 015,52 грн основного боргу по тілу кредиту та 178 302,04 грн процентів за користування кредитними коштами є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави обладнання №863/1 від 28.01.2021, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем, в рахунок погашення заборгованості відповідача 1 перед позивачем за Кредитним договором №863 від 28.01.2021, шляхом реалізації предмета застави на публічних торгах із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом, між Банком та Фізичною особою-підприємцем Бурком Романом Володимировичем укладено Договір застави обладнання №863/1 від 28.01.2021 з метою належного виконання зобов`язання, що випливає з Кредитного договору №863 від 28.01.2021, згідно з яким Заставодавцем було передано в заставу предмет застави, що належить йому на праві власності, а саме Двох-ярусний верстат вальцевий FMO8F (Польща), з електродвигунами та ременями, 2014 р.в. (новий) потужністю 240 тонн на добу; договірна вартість предмета застави 1 281 000 грн; правовстановлюючі документи - договір постачання обладнання №15-01Р/10/20 від 15.10.2020р., акт приймання-передачі обладнання №1 від 04.11.2020р., накладна №28-01/01/21 від 28.01.2021р.

Згідно із п.п. 6.4.1. п. 6.4. Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, зокрема за рішенням суду у встановленому законодавством та цим Договором порядку.

Спосіб звернення стягнення на предмет застави обирається Заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов`язаний у будь-якому випадку до початку звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави (п. 6.5. Договору застави).

Банком 28.01.2021 зареєстровано заборону на відчуження предмету застави, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 70569282 та №70569378.

Згідно із положеннями ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу" встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В частині 1 ст. 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

Аналогічні приписи містить ст. 19 Закону України "Про заставу".

Згідно із приписами ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Такі ж положення наведені в ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ч. 1 ст. 590, ч.1 ст. 591 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Згідно із ч. 7, 8 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором.

Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов`язання (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про заставу).

В ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання (частина 3 статті 3 Закону України "Про заставу").

Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом (ст. 28 Закону України "Про заставу"). Аналогічні положення наведено також у статті 593 ЦК України.

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення застави та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений законодавством.

Схожі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 361/7543/17.

Із змісту вказаної постанови слідує, що суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Окрім цього, Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо того, що стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості (постанова Верховного Суду від 28.08.2019 у справі №759/4036/18, постанова Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №761/31346/13 ц, постанова Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №2-1513/10).

У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), Велика Палата дійшла висновку, що здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Суд може одночасно звернути стягнення на предмет застави та стягнути суму заборгованості за кредитним договором лише в межах "непогашених" вимог кредитора за основним зобов`язанням із зазначенням у рішенні суми заборгованості за кредитним договором.

Отже, одночасне заявлення відповідних вимог є обґрунтованим, оскільки кредитна заборгованість є непогашеною та суд вправі задовольнити позовні вимоги щодо стягнення заборгованості та одночасного звернення стягнення на предмет застави.

На підставі всього вищевикладеного та враховуючи задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором, позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави підлягають до задоволення.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, відповідачами не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин. Долучене до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_1 листування з позивачем (вх. №01-34/8014/24 від 08.08.2024) не стосується предмету доказування у справі.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з вищенаведених мотивів.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд враховує, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічної позиції притримується КЦС ВС у постанові від 24.03.2021 у справі №462/2077/17.

Оскільки позов задоволено повністю витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 21969,53 грн покладаються на відповідачів порівну: по 7323,18 грн на кожного.

Окрім того, суд зауважує, що згідно із відомостями з ЄДРЮОФОПГФ 17.11.2022 ОСОБА_1 припинив свою діяльність у статусі Фізичної особи-підприємця.

Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

За змістом статей 51, 52, 598, 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Зазначений висновок підтверджений постановами Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 335/4675/19 та від 17.02.2021 року у справі № 265/6586/19.

Якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 127/23144/18).

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її зобов`язання за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Відтак, зобов`язання Фізичної особи-підприємця Бурка Романа Володимировича за Кредитним договором №863 від 28.01.2021 та Договором застави обладнання №863/1 від 28.01.2021 перейшли до ОСОБА_1 як фізичної особи.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Морінга" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 51, кв. 21, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43771774) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін" (вул. Кропивницького, буд. 3, кв. 9, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 32812083) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 09302607) 554 015,52 грн - основного боргу по тілу кредиту та 178 302,04 грн - процентів за користування кредитними коштами.

3. Звернути стягнення на майно, передане у заставу відповідно до Договору застави обладнання № 863/1 від 28.01.2021, а саме: двох-ярусний верстат вальцевий FMO8F (Польща) з електродвигунами та ременями. 2014 р.в. (новий) потужністю 240 тонн на добу, що належить на праві власності Фізичній особі - підприємцю Бурку Роману Володимировичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 09302607) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 863 від 14.08.2018, розмір якої станом на 13.02.2024 становить 732 317,56 грн (з яких: 554 015,52 грн - основний борг по тілу кредиту; 178 302,04 грн - проценти за користування кредитними коштами - 178 302,04 грн) шляхом реалізації предмета застави на публічних торгах із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 09302607) 7323,18 грн - витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морінга" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 51, кв. 21, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43771774) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 09302607) 7323,18 грн - витрат на сплату судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавін" (вул. Кропивницького, буд. 3, кв. 9, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 32812083) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 09302607) 7323,18 грн - витрат на сплату судового збору.

7. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати ТОВ "Морінга" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, решті учасникам справи - до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 13 вересня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Морінга" - вул. Хмельницьке шосе, буд. 51, кв. 21, м. Вінниця, 21036.