Ухвала

від 13.09.2024 по справі 911/2379/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" вересня 2024 р. Справа № 911/2379/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аріан-Трейд

про визнання недійсними пунктів договору та стягнення 341 086,83 гривень

установив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Аріан-Трейд про:

- визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 21.06.2022 №286/1/22/20 (далі - договір №286/1/22/20), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Аріан-Трейд, у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аріан-Трейд на користь Міністерства оборони України 341 086,83 грн, з яких: 285 000,00 грн сплачений ПДВ (основний борг), 16 537,47 грн 3% річних та 39 549,36 грн інфляційних втрат.

Вказані вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до пп. г пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та постанови №178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки або (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за договорами, укладеними МО України, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Водночас, за доводами прокурора, пунктами 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 21.06.2022 №286/1/22/20 передбачено сплату ПДВ у сумі 285 000,00 грн, що становить 20% вартості товару.

В розрізі вказаного, згідно змісту відповідного позову прокурором зазначено, зокрема, про таке:

- на виконання умов договору №286/1/22/20 відповідач здійснив постачання загалом 15 тонн оливи, а саме: ВЧ НОМЕР_1 5 тонн, ВЧ НОМЕР_2 2 тонни, ВЧ НОМЕР_3 5 тонн, ВЧ НОМЕР_4 3 тонни;

- господарські операції з постачання зазначених товарів оформлено підписанням між сторонами відповідних актів приймання-передачі продукції та видаткових накладних, зокрема постачальником надавались акти приймання-передачі, підписані отримувачами (військовими частинами), а також рахунки-фактури на оплату;

- позивач сплатив на користь відповідача кошти у сумі 1 710 000,00 грн, з яких 285 000,00 грн податку на додану вартість;

- ПДВ не є умовою про ціну у розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватись чи змінюватись сторонами за домовленістю в договірному порядку, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю Аріан-Трейд набуло кошти в сумі 285 000,00 грн за рахунок Міністерства оборони України не в порядку виконання договірних зобов`язань, внаслідок їх перерахування понад вартість товарів, які було поставлено.

З огляду на такі обставини прокурор вважає, що пункти 1.1 та 3.1 договору в частині включення ПДВ до договірних цін підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України, а грошові кошти в сумі 285 000,00 грн підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення згідно зі ст. 1212 ЦК України.

Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, прокурор зазначив, що укладення договору з порушенням норм закону щодо податкових пільг в умовах воєнного стану та відповідні наслідки свідчать про розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання відтак пред`явлення вказаного позову прокурором зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах.

Оскільки фінансування договору здійснювалось за рахунок коштів бюджетної програми, головним розпорядником якої є Міністерство оборони України, прокурор вважає, що вказане міністерство є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, попри те відповідний орган повідомив прокурора про те, що нульова ставка ПДВ до договорів на постачання паливно-мастильних матеріалів не застосовується, а відповідні заходи щодо повернення сплаченого податку не здійснювались.

Таку позицію позивача прокурор оцінює як пасивну поведінку та вважає наявними підстави для звернення до суду із вказаним позовом.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2, пп. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Однак, заявляючи вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аріан-Трейд на користь Міністерства оборони України безпідставно сплачених 285 000,00 грн ПДВ та нарахованих на них 16 537,47 грн 3% річних та 39 549,36 грн інфляційних втрат, прокурор не навів пояснень щодо ефективності такого способу як стягнення коштів безпосередньо на рахунок міністерства, зокрема в частині відновлення порушеного права держави, з урахуванням доводів прокурора про неефектне витрачання бюджетних коштів, оскільки прокурор насамперед захищає право держави, а не органу, який представляє державу.

До того ж позовна заява прокурора, у розрізі ефективності способу захисту та стягнення безпідставно отриманих коштів, не містить пояснень щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавець (податковим агентом) до державного бюджету.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, тоді як під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування;

- під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам;

- суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного способу захисту та з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених вище приписів та пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява прокурора не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин здійснення відповідачем постачання загалом 15 тонн оливи, а саме: ВЧ НОМЕР_1 5 тонн, ВЧ НОМЕР_2 2 тонни, ВЧ НОМЕР_3 5 тонн, ВЧ НОМЕР_4 3 тонни.

Попри вказане вище прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що саме лише зазначення у змісті позовної заяви про те, що «господарські операції з постачання зазначених товарів оформлено підписанням між сторонами відповідних актів приймання-передачі продукції та видаткових накладних, зокрема постачальником надавались акти приймання-передачі, підписані отримувачами (військовими частинами), а також рахунки-фактури на оплату», жодним чином не нівелює обов`язок прокурора оформити позову заяву згідно вимог ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду зазначеного суд вважає за необхідне зазначити, що:

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, а тому повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує;

- обов`язок доказування, який в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження власних доводів, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Звідси суд зауважує, що відсутність в особи, яка подає позов, у розпорядженні певних документів, як засобів доказування, не звільняє таку особу від дотримання процедури отримання доказів та подання їх до суду разом з позовом, на підтвердження відповідно викладених у ньому обставин, позаяк обставини підтверджуються шляхом подання суду доказів, а у разі неможливості подання таких доказів надання пояснень щодо такої неможливості та/або заявлення клопотання про їх витребування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Заступника керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Заступника керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині стягнення коштів безпосередньо на рахунок міністерства, зокрема стосовно відновлення порушеного права держави, з урахуванням доводів прокурора про неефективне витрачання бюджетних коштів;

- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині стягнення коштів, зокрема щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавцем (податковим агентом) до державного бюджету;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини здійснення відповідачем постачання загалом 15 тонн оливи, а саме: ВЧ НОМЕР_1 5 тонн, ВЧ НОМЕР_2 2 тонни, ВЧ НОМЕР_3 5 тонн, ВЧ НОМЕР_4 3 тонни, або пояснення про наявність/відсутність у прокурора/позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема