Ухвала

від 13.09.2024 по справі 911/2739/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2739/22

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши заяву б/н від 10.09.2024 (вх. № 7020/24 від 11.09.2024) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 911/2739/22

за позовом ОСОБА_1 , с. Пухівка Броварського району

Київської області

доСадівницького товариства Вега, с. Пухівка Броварського району

Київської області

провизнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційної

дії

без виклику учасників справи

встановив:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2739/22 за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства Вега про визнання недійсними рішення Загальних зборів членів Садівницького товариства Вега, оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022 та скасування реєстраційної дії № 1003551070005005118 від 01.06.2022 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна керівника, зміна установчих документів, зміна інформації для здійснення зв`язку та зміна особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи або відомостей про таку особу, проведену приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Холод Оленою Вікторівною.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Загальних зборів членів СТ Вега, оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022, прийняті неправомірно та є недійсними з огляду на те, що загальні збори членів СТ Вега під головуванням Котового О.В. скликані та проведені з грубими порушенням вимог Закону України Про кооперацію та положень статуту СТ Вега. Позивач посилається на те, що законна підстава для скликання Правлінням позачергових загальних зборів була відсутня, а отже наступне скликання та самостійне проведення Ініціативною групою позачергових Загальних зборів на підставі пункту 4.2.3 Статуту незаконне. Позивач вважає, що рішення позачергових Загальних зборів членів СТ Вега є незаконними через порушення порядку скликання таких зборів. Також, позачергові Загальні збори проведені без необхідного кворуму, а частина членів СТ Вега була виключена зі списку членів Товариства та не мала можливості голосувати, тому всі прийняті ними рішення є недійсними. Позачергові Загальні збори членів СТ Вега відбулись з порушенням строків, вказаних у частині 7 статті 15 Закону України Про кооперацію. Також позивач посилається на те, що положення Статуту СТ Вега в новій редакції, затвердженій на позачергових Загальних зборах 22.05.2022, суперечать вимогам закону та порушують права членів кооперативу.

Разом з цим, 11.09.2024 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 7020/24) про забезпечення позову. Так, у своїй заяві позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

заборони Садівницькому товариству «Вега» до набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 911/2739/22 приймати рішення загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега» щодо зміни голови чи членів правління Садівницького товариства «Вега»;

заборони Садівницькому товариству «Вега», його службовим та посадовим особам, членам та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 911/2739/22 вчиняти реєстраційні дії на підставі рішень загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега» щодо зміни голови чи членів правління Садівницького товариства «Вега» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову на думку позивача обумовлена тим, що 22.05.2022 в СТ «Вега» відбулись позачергові загальні збори членів СТ «Вега», на яких було прийнято цілий ряд рішень, зокрема, про затвердження статуту в новій редакції та про обрання голови та членів правління СТ «Вега». Щодо заміни голови правління та статуту в новій редакції державний реєстратор провів реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як зазначає, позивач саме ці рішення загальних зборів і є предметом оскарження в цій справі, що розглядається у господарському суді у справі № 911/2739/22. Зазначені обставини мають певні наслідки, та у випадку визнання таких рішень судом недійсними дію статуту СТ «Вега» буде повернуто до попередньої редакції.

Поруч з цим, позивач звертає увагу суду на те, що 22.09.2024 правління СТ «Вега» скликає позачергові загальні збори уповноважених представників вулиць на порядку денному яких планується заміна голови правління Котова О.В. на Полухіна В.В.

Наслідком проведення таких зборів є проведення нової реєстраційної дії, та ускладнення оскарження таких незаконних дій в суді. Зокрема, у порядку денному загальних зборів уповноважених представників вулиць СТ «Вега» зміна голови правління СТ «Вега», що унеможливлює виконання рішення суду у справі № 911/2739/22 та призведе до необхідності оскаржувати в суді рішення таких зборів для відновлення дії статуту та правління кооперативу станом на 21.05.2022.

Отже, звертаючись із заявою про вжиття заході до забезпечення позову, позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову у даній справі існує суттєвий ризик того, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позову за пред`явленими позовними вимогами стане неможливим, а ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, може бути суттєво ускладненим у випадку державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов`язаних із зміною керівника на інших осіб.

За правилами ч. 1, 3-4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновків про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом ч.ч. 1, 3-4, 11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому, суд зауважує, що адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З урахуванням наведеного, суд враховує, що виходячи з прохальної частини позову, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними рішення Загальних зборів членів Садівницького товариства Вега, оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022 та скасування реєстраційної дії № 1003551070005005118 від 01.06.2022 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна керівника, зміна установчих документів, зміна інформації для здійснення зв`язку та зміна особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи або відомостей про таку особу, проведену приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Холод Оленою Вікторівною.

Таким чином, у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому, суд звертає увагу на те, що даний спір у справі є наближеним до корпоративного спору, оскільки є таким, що пов`язаний з діяльністю юридичної особи.

Відповідно ж до приписів п. 1 ч. 5, ч. 10 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Суд також враховує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.

При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд відзначає, що наведені аргументи не можуть бути визнані судом як такі, що доводять наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в даній справі у разі невжиття судом обраного ним способу забезпечення позову, адже гіпотетична можливість вчинення новим складом правління юридично значимих дій щодо Садівницького товариства «Вега» не може свідчити про реальність вчинення відповідних дій та, як наслідок, порушувати права позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що заява про забезпечення позову фактично обґрунтована посиланням на незаконність прийнятого загальними зборами рішення, що є предметом позову у цій справі, та не містить жодних обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися.

До того ж, позивачем не було обґрунтовано, яким чином вжиті судом заходи можуть сприяти виконанню рішення у справі у разі задоволення позову та в чому полягатиме неможливість виконати таке рішення у разі не застосування таких заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що оскарження позивачем в судовому порядку в межах даного судового провадження рішення загальних зборів членів СТ Вега, оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022 (зокрема, щодо обрання нового Голови Правління), не може бути підставою для заборони відповідачу проводити в подальшому загальні збори з питань обрання нових членів правління об`єднання, оскільки такі рішення не стосуються предмету спору, а відповідна заборона є втручанням суду у внутрішню діяльність Товариства, що є неприпустимим.

Крім цього, згідно з ч. 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, такої умови, як запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового розгляду.

Суд зауважує, що зазначені заявником заходи забезпечення позову не можуть розглядатись, як такі, що не порушують, у зв`язку із їх вжиттям прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками судового процесу. Зазначене суперечить необхідності дотримання збалансованості інтересів учасників судового процесу при вжитті заходів забезпечення позову, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають вимогам ст. 136, 137 ГПК України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а тому підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Враховуючи, що заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати по сплаті судового збору за положеннями статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 129, 136, 140, 234 ГПК України, суд -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви б/н від 10.09.2024 (вх. № 7020/24 від 11.09.2024) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалу підписано - 13.09.2024

Суддя О.О. Христенко