Рішення

від 10.09.2024 по справі 915/673/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Справа № 915/673/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М., при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.,

за участю сторін:

від позивача: представник позивача адвокат Єгоров В.С.,

від відповідача: представник відповідача адвокат Максименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу № 915/673/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, код 40121452)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОБУД ГАЗ (вул. Потьомкінська, 129, корп. А, кв. 1, м. Миколаїв, код 44554096)

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 984579,27 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Газопостачальна компанія Нафтогаз України пред?явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОБУД ГАЗ грошових коштів у загальній сумі 984579,27 грн., із якої: 740077,55 грн. ? основний борг; 26562,86 грн. ? 3 % річних; 217938,86 грн. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ ТЕПЛОБУД ГАЗ зобов?язань щодо оплати природного газу, поставленого йому позивачем, як постачальником останньої надії, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на котру ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/673/23 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Ухвалою суду від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/673/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвала суду від 08.05.2023 направлялася на поштову адресу відповідача та була отримана відповідачем 24.05.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 87).

12.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 08/06 від 08.06.2023, направлення якого на адресу суду здійснено 08.06.2023.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає наступне.

По-перше, вказує, що ТОВ «ТЕПЛОБУД ГАЗ» для роботи газової котельні за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 3 автоматично було включено до реєстру споживачів постачальника останньої надії та споживало газ від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як «постачальника останньої надії» у листопаді 2021 року виключно в інтересах побутових споживачів ОСББ «НАШ ДОМ», які мали споживати газ за тарифом 7,42 грн. Зазначає, що загальна вартість спожитого газу ТОВ «ТЕПЛОБУД ГАЗ» від постачальника «останньої надії» об`ємом 7560,36 м3 за тарифом 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів складає 56097,87 грн. Посилаючись на приписи ч. 1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-ІХ вважає, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

По-друге, зазначає, що згідно умов договору, зокрема п.п.6 та 10 п. 6.2. постачальник зобов?язаний публікувати на сайті детальну інформацію про зміну ціни на природній газ за п?ять днів до введення її у дію, а також відшкодовувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов?язань за цим договором. Позивачем додано до позову архів цін, завірений адвокатом Єгоровим В., з якого вбачається, що ціни ПОН публікувались на сайті постачальника для споживачів безпосередньо у день постачання природного газу, тобто з порушенням умов договору, через що вважає, що споживач зазнав збитків у розмірі 376094,84 грн., оскільки розраховував як виробник теплової енергії для населення на отримання природного газу за ціною 7,96 грн. Вказує, що доказів публікації ціни на природний газ за п`ять днів до введення її у дію, повідомлення споживача про обмежений строк постачання природного газу, повідомлення споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника «останньої надії» позивачем суду не надано.

Вважає, що нарахування 3% річних у розмірі 15236,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 125758,14 грн. є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

По-третє, вважає, що з огляду на дію воєнного стану в України з 24.02.2022 і до 18.08.023, який є форс-мажорною обставиною, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним та суперечить умовам Типового договору.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20.06.2023 до суду від позивача надійшли пояснення на відзив, в яких позивач не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву.

По-перше, вказує, що споживачем за Типовим договором постачання природного газу постачальником «Останньої надії» є ТОВ «ТЕПЛОБУД ГАЗ», який є юридичною особою та не може вважатися побутовим споживачем розумінні правил постачання природного газу.

По-друге, вказує, що об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС, доступ до якої має також відповідач. На виконання п. 4.3 договору позивачем на адресу відповідача направлялися відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

По-третє, вказує, що на виконання п.п. 4, 5-6 р. 6 Правил на офіційному сайті позивача розміщено всю необхідну інформацію, а саме: ЕІС- коди споживачів (точок комерційного обліку, ЄДРПОУ та назва споживача, адреса об`єкта, кінцевий строк постачання природного газу.

По-четверте, сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідачем до суду не надано, а тому твердження відповідача про настання форс-мажорних обставин в господарській діяльності відповідача та, як наслідок, звільнення відповідача від виконання зобов`язання у строк, встановлений договором, вважає безпідставними.

Ухвалою суду від 20.07.2023 судом постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2023.

26.07.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення наступного судового засідання в режимі відео конференції поза межами суду, яке ухвалою суду від 27.07.2023 задоволено.

03.10.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вих. № 03/10 від 03.10.2023.

03.10.2023 підготовче засідання у справі не відбулось у зв`язку з тим, що протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога, про що складена відповідна довідка від 03.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у справі на 15.11.2023.

15.11.2023 підготовче засідання у справі не відбулось у зв`язку з тим, що протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога, про що складена відповідна довідка від 15.11.2023.

Ухвалою суду від 15.11.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у справі на 24.01.2024.

24.01.2024 підготовче засідання у справі не відбулось у зв`язку з тим, що протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога, про що складена відповідна довідка від 24.01.2024.

Ухвалою суду від 24.01.2024 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у справі на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 27.02.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання за клопотанням відповідача відкладено на 08.04.2024.

08.04.2024 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 05.04.2024.

У запереченнях зазначає, що ТОВ «Теплобуд газ» для роботи газової котельні за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 3 було автоматично включено до реєстру соживачів постачальника останньої надії та товариство споживало газ від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальника «останньої надії» у листопаді 2021 року виключно в інтересах побутових споживачів ОСББ «НАШ ДОМ», які мали споживати газ за тарифом 7,42 грн.

Також зазначає, що позивачем у своїх поясненнях не спростовано жодним чином порушення з боку постачальника умов договору, зокрема п.п.6 та 10 п.6.2 договору щодо порушення постачальником строків публікації ціни на природній газ, що лише підтверджує таке порушення умов Типового договору з боку постачальника та доводить неправомірність нарахованої позивачем заборгованості за Типовим договором. Вказує, що будь-яких інших редакцій договору відповідачу невідомо та вони не мають юридичної сили, оскільки суперечитимуть Типовому договору, затвердженому Постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.

Щодо відсутності підтвердження форс-мажорних обставин, вказав, що довідкою за № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Таким чином, вважає, що з огляду на дію воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і до 18.08.2023, який є форс-мажорною обставиною, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним та суперечить умовам Типового договору між сторонами.

Ухвалою суду від 08.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, повідомлено учасників у справі про відкладення підготовчого засідання на 28.05.2024.

Ухвалою суду від 28.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі на 02.07.2024.

28.05.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів від 28.05.2024.

28.06.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про заміну представника, що братиме участь у судовому засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 02.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

У судовому засіданні 09.09.2024 оголошено перерву до 10.09.2024.

10.09.2024 до суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшли пояснення від 09.09.2024.

У пояснення вказує, що відповідач не відноситься до переліку осіб, що визначено нормою Закону України №2479-ІХ (ОСББ, ЖБК, управитель багатоквартирного будинку), відповідач відповідно до Статуту здійснює комерційну діяльність для одержання прибутку, відповідач не є управителем багатоквартирного будинку, а уклав договір виробництва та постачання теплової енергії №08/11-21. Також зазначає, що норма Закону №2479-ІХ передбачає, що управитель утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території). Однак дахова котельня належить не співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, а належить відповідачу, який є її власником.

10.09.2024 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від 10.09.2024. Відповідач вказує, що загальна вартість спожитого газу ТОВ «ТЕПЛОБУД ГАЗ» від постачальника «останньої надії» об`ємом 7560,36 куб.м. за тарифом 7,42 тис.грн. за 1000 куб.м. природного газу складає 56097,87 грн. Виходячи із розміру заборгованості, визначеного ТОВ «ТЕПЛОБУД ГАЗ» у відзиві за спожитий природний газ у листопаді 2021 року, вважає наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій за листопад 2021 року невірним. За розрахунками відповідача, сума заборгованості за спожитий ТОВ «ТЕПЛОБУД ГАЗ» природний газ у листопаді 2021 року становить 56097,87 грн., інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості - 17074,52 грн., 3% річних, нараховані на суму заборгованості - 2097,91 грн.

У судовому засіданні 10.09.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобуд Газ» метою діяльності товариства є, зокрема здійснення комерційної діяльності для одержання прибутку, а також виконання робіт і надання платних послуг підприємствам, організаціям та населенню. Предметом діяльності є, зокрема виробництво, збирання, розподілення пари, гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2021 між відповідачем у даній справі (постачальник) та ОСББ «НАШ ДОМ» (колективний споживач) було укладено договір № 08/11-21 виробництва та постачання теплової енергії, за яким постачальник зобов`язується виробляти та постачати теплову енергію через теплоносій, в межах установленого ліміту, забезпечивши його температуру відповідно до встановленого температурного графіку споживачу, а споживач зобов`язується оплатити прийняту теплову енергію за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Додатком до договору № 08/11-21 від 08.11.2021 виробництва та постачання теплової енергії є Обсяг поставки теплової енергії, відповідно до якого постачальник виробляє та постачає теплову енергію через теплоносій в систему теплопостачання споживача: житловий багатоквартирний будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 3.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 позивач здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивача визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

Відповідач у справі з ЕІС- кодом 56ХQ00018FE2O00V у період з 10.11.2021 по 22.12.2021 в Інформаційній платформі був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що підтверджується листом оператора ГТС від 13.12.2022 №ТОВВИХ-22-13588, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ГРМ (Форма № 10).

У листопаді 2022 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом на адресу ТОВ Оператор газотранспортної системи України щодо надання інформації про фактичні обсяги споживання природного газу споживачами за період з 01.10.2021 року по дату надання відповіді, зокрема по відповідачу, якому присвоєно ЕІС- код 56ХQ00018FE2O00V. Вказане підтверджується копією адвокатського запиту від 28.11.2022.

ТОВ Оператор газотранспортної системи України у листі від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588 по споживачу з ЕІС- кодом 56ХQ00018FE2O00V повідомило наступне.

В інформаційній платформі даний споживач був закріплений за постачальником останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України, зокрема у період з 10.11.2021 по 22.12.2021. Обсяг природного газу використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ00018FE2O00V у вказані періоди та внесений в алокацію постачальника останньої надії ТОВ ГК Нафтогаз України, становить:

з 10.11.2021 по 30.11.2021 7560,36 м. куб.

з 01.12.2021 по 22.12.2021 7679,08 м. куб.

Вказане підтверджується копією листа оператора ГТС від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588 з відповідними додатками (копією Інформації щодо закріплення споживача з ЕІС- кодом 56ХQ00018FE2O00V в реєстрі споживачів постачальників, копією Інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС- кодом 56ХQ00018FE2O00V в зазначені періоди).

Позивачем відповідачу було виставлені рахунки, а саме:

- № 30432 від 10.12.2021 на оплату поставленого природного газу за загальний період з 10.11.2021 по 30.11.2021, за транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) за листопад 2021 року, в об`ємі 7,56036 тис. куб.м. на загальну суму 302969,87 грн.;

-№ 2653 від 12.01.2022 на оплату поставленого природного газу за загальний період з 01.12.2021 по 22.12.2021, за транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) за грудень 2021 року, в об`ємі 7,67908 тис. куб.м. на суму 437220,32 грн., та з урахуванням сальдо (боргу) на 12.01.2022 загальна сума до сплати - 740077,55 грн.

Вказані рахунки № 30432, № 2653 були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 14.12.2021, 19.01.2022 відповідно. Направлення рахунків підтверджується доданими до матеріалів справи копіями списків поштових відправлень від 12.12.2021, 17.01.2022 та платіжними дорученнями, згідно яких відповідачу направлені рекомендовані листи за №0600014024368, №0600015762907.

У листопаді 2022 відповідач звертався до позивача з листом вих. № 02/11-22 від 02.11.2022, в якому посилаючись на Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022

№ 2479-ІХ, просив здійснити списання заборгованості за листопад 2021 року у розмірі 246872,00 грн., за грудень 2021 року у розмірі 380241,55 грн., що загалом складає 627113,55 грн. У листі, зокрема зазначив що ТОВ «Теплобуд Газ» є власником дахової котельні, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул.Погранична, 3к, де знаходиться багатоповерховий житловий будинок, мешканці якого об`єдналися в ОСББ «НАШ ДОМ». ТОВ «Теплобуд Газ» є співвласником приміщення, що входить до складу ОСББ «НАШ ДОМ». 08.11.2021 ОСББ «НАШ ДОМ» уклало договір з ТОВ «Теплобуд Газ» на виробництво та постачання теплової енергії №08/11-21, яким уповноважило останнє на забезпечення опалення населення житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул.Погранична, 3. В листі зазначив, що ТОВ «Теплобуд Газ», як виробник теплової енергії для населення має споживати газ за тарифом не більше, як 7,96 грн. за м3. Ціна на газ в сумі 7,42 грн. за м3 закладена в розрахунку тарифу за теплову енергію для мешканців будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 3к, що затверджено рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2021 №1308. Вказав, що борг у сумі 113076,64 грн. буде сплачено в найближчий термін.

У відповідь на лист позивач надіслав на адресу відповідача лист від 08.12.2022 вих. №119/07-21694-2022, в якому повідомив наступне. Щодо періоду листопада 2021 року вказав, що питання списання кредиторської заборгованості споживачів Нафтогаз України, зокрема, управителів багатоквартирних будинків, або іншої уповноваженої співвласником відповідно до закону особи, в обліку постачальника «останньої надії», в обсязі, що перевищує вартість природного газу, потребує прийняття додаткових корпоративних рішень та наразі перебуває на розгляді та стадії завершення. Щодо періоду грудня 2021 року вказав, що підстави для перерахунку ціни природного газу, спожитого ТОВ «Теплобуд Газ» у цей період відсутні.

За твердженнями позивача, у період з 10.11.2021 по 22.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 740077,55 грн. (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем не було здійснено оплату за таку поставку, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 740077,55 грн.

Вказані обставини зумовили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, врегульовані положеннями ЦК, зокрема ст. 712 (договір поставки), ст. 655 (договір купівлі-продажу).

Виконання цивільних і господарських зобов`язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є основний борг за договором постачання природного газу, 3% річних, інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, їх дія поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

У відповідності до п. 3 Правил Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

У відповідності до Правил, побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; споживач - юридична або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.

У відповідності до п. 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

У відповідності до п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 20 Правил передбачено, що споживач зобов`язується, зокрема дотримуватись вимог цих Правил, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Умови цього договору розроблені відповідно за ЗУ «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно п. 3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 3.3 договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до підпункту 4.2 розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/ оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно п. 4.3 договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1378/27823.

Відповідно до п. 5 гл. 1 р. І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, відповідач, як суб`єкт ринку природного газу має доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

Згідно пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 року у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору була опублікована/оприлюднена на сайті позивача.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що відповідач (споживач з ЕІС-кодом 56ХQ00018FE2O00V) протягом періоду з 10.11.2021 по 22.12.2021, був закріплений за постачальником останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України, згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-22-13588 від 13.12.2022. При цьому, обсяг природного газу використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ00018FE2O00V склав: з 10.11.2021 по 30.11.2021 7560,36 м. куб., з 01.12.2021 по 22.12.2021 7679,08 м. куб.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про укладення між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та відповідачем договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною ч. 2 ст. 193 ГК передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором призвело до порушення умов договору та прав позивача на своєчасне та повне отримання оплати.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач в процесі вирішення даного спору заперечував проти задоволення заявленого позивачем позову, посилаючись, зокрема на неправомірність з боку позивача застосування ціни за 1 м. куб. у розмірі більшому, ніж ціна, яка визначена для побутових споживачів, посилаючись на те, що є уповноваженою ОСББ «НАШ ДОМ» на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією дахової котельні та вважав, що заборгованість підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності Законом №2479-ІХ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (зі змінами) захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної системи.

Відповідно до постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до Постанов КМУ від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2020 №1236» переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник «останньої надії» буде здійснювати постачання природного газу з 01 жовтня по 30 листопада 2021 для побутових споживачів за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб.м. з урахуванням податку на додану вартість.

19.08.2022 набрав чинності Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Вказаний Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.

При цьому, абзацом 3 п. 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ, визначено, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Як установлено, відповідач є уповноваженою ОСББ «НАШ ДОМ» на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахової котельні, та що споживала природній газ за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 3, для забезпечення потреб побутових споживачів мешканців ОСББ «НАШ ДОМ». ТОВ «Теплобуд газ» для роботи газової котельні за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 3 було автоматично включено до реєстру споживачів постачальника останньої надії та товариство споживало газ від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальника «останньої надії» у листопаді 2021 року в інтересах побутових споживачів ОСББ «НАШ ДОМ», які мали споживати газ за тарифом 7,42 грн.

Оскільки списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника "останньої надії" прямо передбачене Законом, який набрав чинності 19.08.2022, і на момент набранням ним чинності за товариством обліковувалася заборгованість за спожитий у листопаді 2021 року природний газ, то позивач зобов`язаний був здійснити списання кредиторської заборгованості товариства за природній газ, спожитий у листопаді 2021 року, з реєстру постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природнього газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн за 1000 куб.м, в силу приписів вищевказаного Закону.

Відтак, суд погоджується з твердженнями відповідача, що відповідно до вимог Закону 2479-ІХ, товариство за газ, спожитий у листопаді 2021 року повинен був сплатити 56097,87 грн. (7,56036 тис.м.куб.*7,42 тис.грн), з урахуванням послуги транспортування природного газу.

В свою чергу, оскільки вимоги Закону 2479-ІХ стосуються вартості природного газу, спожитого лише у листопаді 2021 року, та на вартість природного газу, спожитого у грудні 2021 року дані вимоги не розповсюджуються, суд погоджується з твердженнями позивача, що не оспорено відповідачем, що за природний газ, спожитий останнім в грудні 2021 року в об`ємі 7,67908 тис.куб.м., відповідач мав здійснити оплату в розмірі 437220,32 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом, оплата за спожитий газ за спірний період відповідачем, у порушення вимог договору, не здійснена.

Інформація щодо кількості отриманого газу була доведена відповідачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу та така інформація була доступна відповідачу на інформаційній платформі оператора ГТС за ЕІС-кодом.

Наданими відповідачем доказами не підтверджено, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання.

Отже, вимога в частині стягнення з відповідача основної суми боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 493318,19 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву відповідач не погоджується із вимогами позивача щодо нарахування штрафних санкцій: інфляційних втрат та 3% річних. Вважає, що форс-мажорні обставини спричинили неможливість виконання договірних зобов?язань з боку відповідача, тому ці обставини непереборної сили є підставою для звільнення відповідача від встановленої договором відповідальності.

У типовому договорі (п. 10.1) сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.10.3). Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14-ти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п. 10.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікату торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат відповідачем, як це передбачено п. 10.4 типового договору, відповідачем не надано.

Зміни до Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні щодо порядку засвідчення форс-мажорних обставин з оголошенням воєнного стану не вносилися.

Отже, неможливість виконання договірних зобов`язань через дію обставин непереборної сили (воєнного стану), відповідачем не доведено, а тому зобов`язання по оплаті за надані послуги підлягало виконанню та зважаючи на це, відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що невиконане відповідачем зобов`язання по оплаті товару є грошовим зобов`язанням, то на вимогу позивача підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За розрахунками позивача за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 на суму боргу у розмірі 302857,23 грн., за зобов`язаннями листопада 2021 року, позивачем нараховано 3% річних, які становлять 11326,03 грн., та втрати від інфляції у розмірі 92180,72 грн.

Відповідачем надано контррозрахунок, відповідно до якого за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 на суму боргу у розмірі 56097,87 грн., за зобов`язаннями листопада 2021 року, 3% річних становлять 2097,91 грн., втрати від інфляції 17074,52 грн.

Перевіривши наданий контррозрахунок, та зважаючи на часткове задоволення вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за спожитий у листопаді 2021 року природний газ у розмірі 56097,87 грн., судом визнано, що наданий відповідачем контррозрахунок є арифметично вірним.

Також за розрахунками позивача за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 на суму боргу у розмірі 437220,32 грн., за зобов`язаннями грудня 2021 року, позивачем нараховано 3% річних, які становлять 15236,83 грн., та втрати від інфляції у розмірі 125758,14 грн.

Судом перевірено вказані розрахунки та визнано їх арифметично вірними.

Отже, позовні вимоги в цій частині вимог підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, останній, у порушення приписів ст. ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд керується положеннями ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73 -75, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОБУД ГАЗ (вул. Потьомкінська, 129, корп. А, кв. 1, м. Миколаїв, код 44554096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, код 40121452) грошові кошти у загальній сумі 653485,59 грн., з якої: 493318,19 грн. ? основний борг, 17334,74 грн. ? 3 % річних, 142832,66 грн. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 9802,28 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.09.2024.

Суддя Т.М. Давченко