Рішення

від 13.09.2024 по справі 916/3058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3058/24

Господарський Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3058/24 за позовом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНІЗДО 20-12" (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 4, код ЄДРПОУ 38295443) про стягнення 31209,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.02.2022 між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГНІЗДО 20-12" було укладено договір № ТС-115/22 на право користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, загальною площею 49,29 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Черняховського, 4, на території, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, а відповідач в свою чергу зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість за користування місцями, щомісячний розмір якої становить 1 774,44 грн. Між тим, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором № ТС-115/22 від 10.02.2022, а саме в частині сплати вартості за тимчасове користування наданими позивачем місцями в сумі 22 308,89 грн, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості за договором № ТС-115/22 від 10.02.2022 у розмірі 22 308,89 грн, 5 342,35 грн пені, 3 221,46 грн інфляційних втрат та 336,34 грн три проценти річних.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, ухвалу суду про відкриття провадження від 15.07.2024 було направлено до електронного кабінету відповідача ТОВ "ГНІЗДО 20-12" в підсистемі «Електронний суд», яка 15.07.2024 була доставлена, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка вих. №916/3058/24/45409/24 від 16.07.2024

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3058/24, справу №916/2061/24 вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

10.02.2022 між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (уповноважений орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГНІЗДО 20-12" (користувач) було укладено договір № ТС-115/22 на право користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, за умовами якого уповноважений орган надає користувачу право користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 49,29 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Черняховського, 4, на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси (п. 2.1. договору).

Пунктом 4.2.4. договору від 10.02.2022 № ТС-115/22 користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Згідно п. 5.2 договору від 10.02.2022 № ТС-115/22 користувач має вносити плату за договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок управління.

За невиконання або несвоєчасне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору (п. 6.1. договору від 10.02.2022 № ТС-115/22).

Термін дії укладеного правочину визначено п. 8.3. договору від 10.02.2022 № ТС-115/22, а саме з моменту підписання та скріплення печатками сторін. Договір діє з 09.02.2022 по 24.01.2023.

Додатком №1 до договору від 10.02.2022 № ТС-115/22 є паспорт прив`язки від 01.02.2022 №01-08/65 із визначенням адреси розміщення тимчасової споруди: вул. Черняховського, 4; тип ТС: група пересувних тимчасових споруд літніх майданчиків 49,29 кв.м.; товарна спеціалізація ресторанне господарство.

Додатком №2 до договору від 10.02.2022 № ТС-115/22 є розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди, встановленням плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди у розмірі 1 774,44 за місяць.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача із претензією №02-02-02/147 від 16.01.2024 щодо погашення заборгованості на суму 22308,89грн за договором від 10.02.2022 № ТС-115/22. Докази відправлення даної претензії до матеріалів справи позивачем додано.

В матеріалах справи також наявний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 10.02.2022 № ТС-115/22, яка складається з 22 308,89 грн основного боргу, 5 342,35 грн пені, 3 221,46 грн інфляційних втрат та 336,34 грн три проценти річних

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правову позицію позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст.627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.4 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI, які регулюють відносини між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі, договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі - двосторонній договір, укладений між власником (користувачем) елементу торгівлі та Уповноваженим органом, що визначає їх взаємні права та обов`язки щодо користування місцями для розміщення елементів торгівлі, які перебувають у комунальній власності.

Уповноважений орган управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, виконавчий орган Одеської міської ради, визначений Одеською міською радою для регулювання діяльності з дотримання фізичними та юридичними особами Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (ТС) одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до п. 2.1 Правил, Уповноважений орган укладає договори з власниками (користувачами) ТС на право тимчасового користування місцями для розташування ТС, а також елементів торгівлі у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктами 13.11, 13.12 Правил визначено, що після укладання договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі, Заявник може встановити, розміщувати та експлуатувати належний йому елемент торгівлі. Визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста, для розміщення елементів вуличної торгівлі та порядок її перерахування здійснюється у відповідності до розділу 14 Правил, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до п. 14.2 Правил підставою для нарахування та внесення власником (користувачем) ТС та елементу торгівлі відповідної плати є договір на право тимчасового користування місцями для розташування ТС, елементів торгівлі, що укладається відповідно до порядку, встановленого підпунктами 7.9., 13.9. цих Правил.

Пунктом 14.5 Правил встановлено, що за наявності укладеного договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі власник (користувач) елементу торгівлі не звільняється від плати за тимчасове користування місцем для розміщення елементу торгівлі, що перебуває у комунальній власності, незалежно від факту його нерозміщення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище та підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, договір №ТС-115/22 від 01.02.2022, претензія №02-02-02/147 від 16.01.2024 та розрахунок заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 22 308,89 грн за користування місцем для розташування тимчасових споруд, яка і підлягає судом стягненню.

Поряд із цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 5 342,35 грн за загальний період з 27.02.2022 по 27.07.2023, виходячи із щомісячної суми заборгованості.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені в сумі 5 342,35 грн, суд встановив, що позивачем зроблено розрахунок вірно на 5 342,35 грн за загальний період з 27.02.2022 по 27.07.2023, виходячи із щомісячної суми заборгованості, яка і підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.

Позивачем також нараховано до стягнення з відповідача 3 221,46 грн інфляційних втрат та 336,34 грн три проценти річних за загальний період з 27.02.2022 по 01.07.2024, виходячи із щомісячної суми заборгованості.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості, суд встановив, що їх обраховано позивачем вірно, а отже, нараховані позивачем до стягнення з відповідача 3221,46 грн інфляційних втрат та 336,34 грн три проценти річних за загальний період з 27.02.2022 по 01.07.2024, виходячи із щомісячної суми заборгованості, підлягають судом задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судом в повній мірі підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № ТС-115/22 від 10.02.2022 у розмірі 22 308,89 грн, 5 342,35 грн пені, 3 221,46 грн інфляційних втрат та 336,34 грн три проценти річних.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 3028 грн, які покладаються на відповідача, внаслідок повного задоволення позову судом.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНІЗДО 20-12" (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 4, код ЄДРПОУ 38295443) про стягнення 31209,04 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГНІЗДО 20-12" (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 4, код ЄДРПОУ 38295443) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) 22 308 (двадцять дві тисячі триста вісім) грн 89 коп основної суми заборгованості, 5 342 (п`ять тисяч триста сорок дві) грн пені, 3 221 (три тисячі двісті двадцять одну) грн 46 коп інфляційних втрат, 336 (триста тридцять шість) грн 34 коп три проценти річних, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 вересня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук